Спеціальні потреби

Актуально

Янукович вимагає змінити закон про місцеві вибори

Українська влада погодилася внести зміни до розкритикованих опозицією і міжнародними організаціями правил провдення місцевих виборів. Президент Віктор Янукович погодився, що корекція деяких норм закону про місцеві вибори відповідатиме настроям суспільства і має відбутися до початку виборчої кампанії:

«25 серпня, одразу після Дня Незалежності, я підпишу зміни до закону про вибори і буду наполягати на тому, щоб відбулося позачергове засідання Верховної Ради, щоб ми змінили цей закон і щоб політичні сили мали можливість брати участь у виборах за оновленим законом. Я це зроблю обов’язково. Я таке рішення прийму», – цитує президента офіційний веб-сайт глави держави.

Віктор Янукович також критично оцінив практику внесення змін виборчого законодавства напередодні початку виборчих кампаній і пообіцяв ініціювати ухвалення виборчого кодексу, який би в майбутньому гарантував стабільність правил гри.

Парламент може ухвалити нову редакцію закону ще до кінця серпня. Спікер Володимир Литвин планує скликати позачергову сесію Верховної Ради щоб встигнути проголосувати за поправки до початку виборчої кампанії. Для цього депутатам доведеться перервати відпустки.

Експерти називали ухвалений парламентом закон про місцеві вибори найбільш реакційним за часи незалежності країни. Вони вказували, що окремі його норми могли створити преференції для правлячої Партії регіонів. Раніше цього місяця положення закону різко розкритикувли деякі міжнародні організації, зокрема представництва американських Національного демократичного інституту і Міжнародного республіканського інституту. Вони вказували, що закон обмежує права нових партій і блоків, суперечить принципам Конституції України і міжнародним зобов'язанням, які взяла на себе українська влада.

Офіційні джерела не повідомляють, які саме зміни ініціюватиме глава держави. Впливовий український тижневик «Дзеркало тижня», посилаючись на власні джерела, вказує, що в адміністрації президента схвалили принаймні дві важливі поправки. По-перше, осередки партій зареєстрованих пізніше року до дати голосування знову отримають право висувати своїх кандидатів. По-друге, очікуються зміни в способі формування виборчих комісій.

Оглядачі кажуть, що найбільш зацікавлені в поправках до виборчих правил дві політичні сили – партія Сильна Україна Сергія Тігіпка і Фронт змін Арсенія Яценюка. Саме вони могли найбільше постраждати від передбачених законом обмежень, адже рік тому не мали зареєстрованих осередків в багатьох районах країни. На початку серпня Арсеній Яценюк звернувся до Конституційного суду України з вимогою визнати неконституційним суперечливий закон.

Експерт Центру досліджень регіональної політики Олександр Хоруженко зауважує, що за пропонованими змінами знову проглядаються інтереси правлячої партії, рейтинги якої останнім часом почали знижуватися:

«Хоча на перший погляд це виглядає як здача позицій Партією регіонів, насправді це вигідно «регіоналам». Закон, який нині діє, грає на руку Блоку Юлії Тимошенко. Він вибиває з виборчого поля конкурентів цієї політичної сили – передусім партії Анатолія Гриценка, Арсенія Яценюка і Сергія Тігіпка. Я думаю, в Партії регіонів просто порахували, що їм не варто вибивати з гри ці молоді проекти, а краще з ними після виборів домовитися про створення більшості в місцевих радах. Плюс українська влада збереже обличчя перед міжнародними організаціями, які тиснули на президента Януковича з вимогою лібералізувати найбільш реакційний виборичий закон за всю історію країни».

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG