Спеціальні потреби

Актуально

Як литовці збирали гроші на Байрактар для України. Ексклюзив

литовський блогер і ведучий телеканалу Laisves TV («Телебачення свободи») Андрюс Тапінас

Стаття є перекладом матеріалу Російської служби Голосу Америки. Оригінал читайте тут.

У той час, як влада ряду країн євроатлантичної спільноти під різними приводами відтягує постачання важких озброєнь Україні, що відбиває атаки російської армії на сході та півдні своєї країни, деякі «новобранці» Євросоюзу та НАТО вирішили діяти за принципом краудфандингу – «народного фінансування» . І найяскравіший приклад – ініціатива громадян Литви щодо збору коштів для покупки в Туреччині ударного дрону “Байрактар”, який добре зарекомендував себе в українському небі.

«Зараз йде війна темряви проти світла»

Автором цієї ініціативи став відомий литовський блогер і ведучий телеканалу Laisves TV («Телебачення свободи») Андрюс Тапінас (Andrius Tapinas). У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» він розповів, як з'явилася ідея: «Наш телеканал із самого початку війни активно допомагає Україні. Наша остання акція здійснювалася за допомогою посольства України, ми збирали гроші на двох безпілотників-розвідників. Кожен коштував 330 тисяч євро, і ми зібрали цю суму за 16 годин. Після цього ми зрозуміли, що можемо зробити щось серйозніше».

Серед пропозицій було: зібрати гроші на покупку винищувача чи танка для Збройних сил України. Проте, ці пропозиції здалися важко здійсненними. Тоді вирішили зібрати гроші на “Байрактар”. Андрюс Тапінас поговорив з міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом, який після цього звернувся до турецької сторони та з'ясував, що вартість одного дрону – 5 мільйонів євро.

У переговорах найактивнішу участь брав віце-міністр Міністерства оборони Литовської Республіки Віліюс Семешка (Vilius Semeška). Розмовляючи з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки», він зазначив, що в Міністерстві одразу ж відреагували на ініціативу купити для ЗСУ турецький безпілотник на народні гроші.

Дивіться також: Як волонтерська організація Blue/Yellow for Ukraine допомагає українським військовим. Відео

«Ми одразу ж зв'язалися з послом Турецької республіки в Литві Гоханом Тураном і він нам організував зустріч у Туреччині вже наступного тижня. Я вилетів до Анкари для зустрічі з головою Агентства з експорту та імпорту озброєнь професором Ізмаїлом Деміром», – розповів Семешка. В результаті було досягнуто домовленості про підписання угоди, за якою Литва зможе імпортувати озброєння та технології, що виробляються в Туреччині.

Таку оперативність віце-міністр пояснює так: «Зараз триває війна. Війна темряви проти світла. І коли йде битва за добро, треба реагувати блискавично. І це було зроблено з нашого боку, і я дуже радий, що дуже швидко діяла турецька сторона. Підписання угоди відбулося за кілька днів після того, як ми зателефонували».

«Жертвувальники з російськими іменами та прізвищами писали, що їм соромно за те, що робить їхня країна в Україні»

Андрюс Тапінас опублікував на своїх сторінках у соцмережах заклик до своїх численних друзів та передплатників із пропозицією зібрати гроші на покупку “Байракара”. «Спочатку я поставив за мету зібрати цю суму за три тижні. В результаті нам знадобилося три дні для того, щоб зібрати не п'ять мільйонів євро, а майже шість мільйонів – точніше – 5 955 000. Ми думали, що коли на першій хвилі ентузіазму зберемо десь мільйона півтора, потік пожертвувань видихнеться, і нам доведеться повторно звертатися до наших громадян», - розповідає автор ідеї.

Однак виявилося, що кожну хвилину на оголошений рахунок для збору пожертвувань приходило приблизно 2 тисячі євро. Найчастіше люди пересилали по 50 євро, хоч були переклади і по одному, і по два євро. Надійшло кілька великих переказів на суму понад десять тисяч євро.

«Там були люди, яких ми добре знаємо, бо вони завжди беруть участь у наших благодійних акціях. Не було жодного великого литовського підприємця, але я не поспішаю їх звинувачувати. Я думаю, що вони просто не встигли, бо якщо ти хочеш пожертвувати, наприклад, 200 тисяч євро – а ми отримували такі суми під час Ковіда – треба підготуватися, отримати необхідні дозволи, вони хотіли зателефонувати мені, дізнатися, як ці гроші будуть розподілятися. Це все займає час, а ми впоралися за три дні», - пояснює ініціатор акції.

Тапінас звертає увагу і на те, що переклади приходили не лише з Литви, але також із Латвії, Естонії, країн Скандинавії (особливо багато з Данії), з Польщі, Франції, США, Канади, Австралії та інших країн. «Я помітив, що були жертводавці з російськими іменами та прізвищами. Ці люди писали, що їм соромно за те, що робить їхня країна в Україні, і вони хочуть отримати своєрідну "індульгенцію", фінансуючи покупку турецького безпілотника. Ми живемо у цікавий час, тому що “Байрактар” в українському небі знищуватиме російську армію», – зазначив литовський телеведучий. І додав, що гроші росіян переводилися з країн Євросоюзу, оскільки фінансові транзакції між РФ та ЄС наразі неможливі.

Співрозмовник «Голосу Америки» згадав деякі цікаві випадки. Так, одна молода литовка опублікувала на своїй сторінці в соцмережах листування зі своєю бабусею, яка сказала, що дуже хоче взяти участь у збиранні грошей, але вона не надто ладнає з Інтернетом. Тоді онука запропонувала: "Давай, я переведу гроші від твого імені, а ти мені потім колись повернеш цю суму". Бабуся погодилася, але за умови, що онука неодмінно візьме у неї суму пожертвування.

«Є ще один хлопчик, який зробив веб-сайт, де продавав футболки зі своїм дизайном для підтримки України. Він зібрав 460 євро, які переклав на покупку “Байрактара”. Причому цьому хлопчику всього 8 років», – звертає увагу ініціатор краудфандингу.

«Наша позиція щодо підтримки України ніким не може бути змінена»

Експерт з питань безпеки Марюс Лаурінавічюс (Marius Laurinavicius) вважає невипадковим той факт, що ідея краудфандингу для турецького дрону виникла саме в Литовській республіці: «Як суспільство, так і влада Литви дуже згуртовано підтримують Україну. І ми (я не побоюсь цього слова) краще за інших на Заході розуміємо ту загрозу, яку становить злочинний режим Путіна». Він підкреслює, що, на його думку, чинний кремлівський режим можна назвати фашистським.

«Ми дуже добре розуміємо цю загрозу і, звісно, закономірно те, що такі ідеї народжуються у Литві. З іншого боку, це випадковість, бо просто так вийшло, що у нас є ініціативні люди, які заробили хорошу репутацію, як Андрюс Тапінас, які можуть не лише генерувати ідеї, а й втілювати їх у життя. І без них, звичайно, нічого не вдасться зробити», – переконаний Марюс Лаурінавічюс.

Помітний резонанс викликали в Литві повідомлення деяких російських ЗМІ про те, що нібито “Байрактар”, гроші на купівлю якого збирали три дні, був збитий російськими силами ППО через три хвилини після його вильоту.

«Коли я прочитав цю "новину", то подумав, що коли опублікую її у себе в Facebook, ми отримаємо ще грошей, бо подібні фейки працюють саме так. Хоча, звичайно, було дуже смішно читати про те, що "друга армія світу" збила дрон, який ми ще не купили. Подивимося, що вони напишуть, коли наш “Байратар” справді підніметься в українське небо», – іронічно коментує Андрюс Тапінас.

А Марюс Лаурінавічюс зазначив: «Ми стали набагато менше звертати увагу на те, що думають чи говорять у Кремлі, про що кричить пропаганда. І це дуже добре, це чудово! З іншого боку, яких би заходів не вживав хтось у Москві, наша позиція щодо цієї війни, щодо підтримки України ніким не може бути змінена. Висловлювання про те, що збили ще не куплений апарат, викликали лише сміх. Не думаю, що це може вплинути на наші рішення та нашу згуртованість».

«Ми українців завжди називаємо нашими братами та сестрами»

2 червня стало відомо про те, що Туреччина вирішила подарувати Литві повністю обладнаний безпілотник “Байрктар” TB2. Віліюс Семешка, який саме в цей час знаходився в Анкарі, описує цей момент так: «Емоціями були охоплені всі, особливо коли турки запитали, скільки людей брали участь у цьому збиранні грошей. Я відповів, що десятки тисяч литовців переводили за 5-10-20 євро, хтось за тисячу євро. На що мені відповіли, що вони не можуть сприйняти ці воістину народні гроші за дрон. Вони хотіли б, щоб ці гроші, які збирали люди, було передано як гуманітарну допомогу Україні. І вони вирішили подарувати Литві дрон, щоб наша країна змогла передати його Україні, що бореться за свою свободу і незалежність».

Великою несподіванкою це повідомлення стало і для Андрюса Тапінаса. Турки побачили, яку потужну рекламу вони отримали. ЗМІ всього світу тільки й казали: "“Байрактар”, Туреччина, “Байрактар”, Литва, “Байрактар”, Україна, Байрактар “Байрактар”!!!". Мені зателефонував наш міністр оборони і сказав про те, що Туреччина вирішила подарувати нам "“Байрактар”". За півтора мільйона євро ми купимо серйозне озброєння для цього дрону, і в нас залишиться ще майже чотири з половиною мільйони І зараз у мене такий "приємний головний біль" - що робити з цими грошима?», - зізнається він.

Тапінас додає, що литовські благодійні фонди часто проводять акції на допомогу Україні: «Але ми – не фонд. Так, ми оголошували збирання грошей для покупки бронежилетів або розвідувальних дронів. Тобто ми спочатку вирішуємо, що купувати, а потім збираємо гроші, а зараз все навпаки».

Тапінас має намір найближчим часом поговорити з головою Луганської обласної державної адміністрації Сергієм Гайдаєм, щоб дізнатися, чим можна допомогти бійцям ЗСУ, які борються за Сєвєродонецьк.

«Так що отримаємо інформацію та вирішуватимемо зі спеціалістами, як швидко та ефективно допомогти Україні, щоб ми самі купили все необхідне, і доставили, куди треба. Щоб ми бачили, що куплене потрапило в надійні руки, і ми могли б прозвітувати перед людьми, що їхні гроші витрачені чесно», – сказав він.

Всі новини дня

Джонсон та Макрон на саміті "Групи семи" домовились активізувати військову підтримку України - заява британського уряду 

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та президент Франції Еммануель Макрон у кулуарах саміту "Групи семи", 26 червня 2022 року 

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон та президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі у кулуарах саміту “Групи семи” обговорили, серед іншого, питання допомоги Україні.

За даними британського уряду, сторони погодились забезпечити більше підтримки Україні в час війни проти російського вторгнення.

“Вони погодилися, що це критичний момент для перебігу конфлікту, і є можливість переламати хід війни”, - мовиться у заяві речника британського уряду.

“Президент Макрон привітав постійну військову підтримку України з боку прем'єр-міністра (Бориса Джонсона - ред.), і лідери погодилися активізувати цю роботу", – додав речник.

На своїй Твітер-сторінці британський прем'єр заявив: “Ми повинні підтримати Україну, щоб посилити її руку як у війні, так і в будь-яких майбутніх переговорах. Президент Макрон і я погодилися активізувати нашу військову підтримку України в цей критичний момент, а також посилити англо-французьку співпрацю у сферах оборони та безпеки”.

Також видання Politico із посиланням на заяву британського уряду повідомляє, Борис Джонсон під час цієї зустрічі попередив Еммануеля Макрона, що будь-які спроби зараз врегулювати конфлікт в Україні лише призведуть до “тривалої нестабільності”.

За словами глави британського уряду, такий крок “дасть Путіну дозвіл маніпулювати обома суверенними державами та міжнародними ринками назавжди”.

Президент Франції раніше закликав "не принижувати Росію" через "історичну і фундаментальну помилку Путіна".

Водночас, як повідомляє видання Reuters із посиланням на представника французької сторони, президент Макрон під час зустрічі із прем'єр-міністром Великобританії підняв тему створення Європейської політичної спільноти.

Минулого місяця президент Франції запропонував створити Європейську політичну спільноту, яка б стала новою структурою. Як вважає французький лідер, це сприяло б тіснішій співпраці з країнами, що прагнуть до членства в ЄС. Британія також може бути частиною такої спільноти.

У неділю, 26 червня, у Німеччині відкрився саміт "Групи семи" - семи найбільших економік світу. Одне з головних питань їхнього порядку денного - підтримка України в час війни проти російського вторгнення. У кулуарах саміту в неділю відбулась також зустріч Президента США Джо Байдена із канцлером Німеччини Олафом Шольцем.

Дивіться також: Законодавці США - про резолюцію щодо визнання Росії державною-спонсором тероризму

Резолюція про визнання Росії державою-спонсором тероризму – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:29 0:00

Росія - близько до технічного дефолту за зовнішнім боргом

Росія може найближчим часом зіткнутися з технічним дефолтом із зовнішнього боргу. Через економічні санкції, оголошені США та Євросоюзом після вторгнення Росії в Україну, Москва відчуває труднощі з обслуговуванням свого зовнішнього боргу.

У неділю спливає термін платежу за позикою обсягом 100 мільйонів доларів. Після запровадження санкцій Росія більше не може здійснювати виплати у доларах. За заявою Міністерства фінансів Росії, Москва сплачує борг у повному обсязі в рублях. Однак європейський банк Euroclear, через який проводяться платежі, не може конвертувати їх у валюту, тому кредитор їх не отримує.

Платіж мав бути зроблений 27 травня; далі позичальник має ще 30 днів на погашення боргу із затримкою. Якщо після цього терміну кредитор не отримає платіж, позичальнику може бути оголошено технічний дефолт. Якщо це станеться, це буде перший дефолт Росії із 1998 року.

Раніше Міністерство фінансів США відмовилося продовжувати після 25 травня ліцензію, яка дозволяла Росії продовжувати обслуговування суверенного боргу в іноземних валютах.

Представниця Білого дому припустила, що Росія, ймовірно, не зможе виконувати свої зобов'язання та зіткнеться з перспективою дефолту та статусом вигнанця у глобальній фінансовій системі на тривалу перспективу.

У відповідь на це Мінфін Росії заявив, що продовжить обслуговувати свій зовнішній борг у рублях. Банк Euroclear, який виступав посередником у платежах між Росією та міжнародними кредиторами, у своєму прес-релізі заявив, що через накладені на Росію економічні санкції він практично перестає працювати з рублями, за кількома невеликими винятками.

Міністр фінансів Росії Антон Силуанов звинуватив Захід у тому, що той навмисне створює перепони для обслуговування зовнішнього боргу РФ, щоб Росія опинилася у ситуації дефолту.

Близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу Росії номіновано в американській та європейській валюті.

Дивіться також: Харчування 50-ти мільйонів людей під загрозою через Росію - Держсекретар Блінкен

Блінкен: Війна Росії ставить під загрозу харчування до 50 мільйонів людей. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:34 0:00

Президент Байден похвалив зусилля канцлера Шольца у реагуванні на війну в Україні 

Президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц під час саміту "Групи семи" у Німеччині. 26 червня 2022 року 

Президент США Джо Байден подякував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу за його лідерство у реагуванні на українську війну та підтримав єдність союзників у підтримці України.

Зустріч лідерів США та Німеччини відбулася у неділю, 26 червня, у Баварському альпійському курорті напередодні саміту “Групи семи”.

За словами Джо Байдена, лідерство Шольца відіграло вирішальне значення в плануванні того, як Європа відреагувала на вторгнення Росії в Україну.

"Я хочу зробити вам комплімент за виступ вперед - те, що ви зробили, коли стали канцлером", - сказав Джо Байден. - “Путін від самого початку розраховував на те, що НАТО і “Група семи” якось розколяться, але ми не розкололись і цього не станеться”.

Президент США віддав належне Німеччині за те, що погодилася збільшити свої військові витрати за допомогою спеціального фонду в 100 мільярдів євро та за згоду надати Україні озброєння.

Деякі західні союзники та Україна неодноразово звинувачували Німеччину в тому, що вона затягує свою допомогу Києву. Глава німецького уряду заперечує ці закиди.

Шольц назвав позитивом те, що союзникам “вдалося залишитися об'єднаними, чого, очевидно, Путін ніколи не очікував”.

В неділю, 26 червня, канцлер Німеччини Олаф Шольц також засудив “жорстоку” ракетну атаку росіян на Київ і наголосив, що це тільки посилює потребу лідерів “Групи семи” бути об'єднаними і “підтримувати українців у захисті своєї країни”.

Після робочого засідання "Групи семи" глава німецького уряду заявив, що "всі країни “Групи семи” стурбовані кризою, з якою ми зараз маємо справу”.

“У деяких країнах спостерігається падіння темпів зростання, зростає інфляція, дефіцит сировини та порушені ланцюги поставок”, - ці слова Олафа Шольца цитує видання Aljazeera.

“Я дуже, дуже, дуже впевнений, що нам вдасться надіслати з цього саміту дуже чіткий сигнал єдності та рішучих дій”, - додав канцлер Німеччини.

26 червня у Німеччині розпочався триденний саміт "Групи семи". Питання підтримки України в час російського вторгнення - серед головних на порядку денному цієї зустрічі.

У цій статті використані матеріали видань Reuters, Aljazeera.

Чого очікувати Україні на самітах «Групи Семи». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00

США і Туреччина напередодні самітів НАТО та G7 обговорили експорт українського зерна та єдність в Альянсі 

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та Держсекретар США Ентоні Блінкен 

Державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу обговорили підтримку України перед російською агресією, можливості експорту українського зерна та єдність в НАТО. Телефонна розмова відбулась у суботу, напередодні самітів НАТО та "Групи семи".

Саміт Північноатлантичного Альянсу має відбутись у Мадриді 29-30 червня цього року. "Група семи" зустрічається цими днями у Німеччини.

"Держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Чавушоглу обговорили важливість єдності НАТО напередодні саміту Альянсу 29-30 червня у Мадриді, - мовиться у заяві Державного департаменту США. - Вони також обговорили постійну підтримку України перед російською агресією, що триває".

За документом, Блінкен "висловив вдячність міністру закордонних справ (Туреччини - ред.) за дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб українська сільськогосподарська продукція змогла вступити на світові ринки".

Напередодні міністр Чавушоглу заявляв, що Анкара розслідує повідомлення про те, що Росія викрала українське зерно та відправила до інших країн, зокрема і в Туреччину. Він зазначив, що викрадені партії зерна під час розслідування поки не виявлені.

Глава МЗС Туреччини запевняв, що Анкара докладає зусиль, аби організувати міжнародну зустріч у Стамбулі для обговорення експорту українського зерна.

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого призвело до перебоїв у каналах постачання зерна. За даними Організації Об’єднаних Націй, більше 36 країн отримують половину або більше зернових поставок із Чорноморського регіону.

Російські військові, окрім знищення та крадіжки частини українського зерна, блокують ключовий південний порт України - Одесу, що гальмує експорт понад 20 мільйонів тонн українського зерна. Кремль також притримав продаж частини власного зерна та добрив на світових ринках, стверджуючи, що санкції Заходу перешкоджають їхньому експорту.

Як очікується, на саміті "Групи семи", який 26 червня відкрився у Німеччині, оголосять про продовольчу допомогу найбільш вразливим країнам світу.


Лідери G7 зібралися на зустріч затьмарену російською війною проти України

Президент США Джо Байден з керівниками Баварії, південного регіону Німмеччини, де відбувається триденний саміт G7. 25 червня 2022 р.

Російська війна проти України та наслідки агресивних дій Москви для світу стали головними темами переговорів на саміті Групи 7 (G7) - зустрічі керівників найвпливовіших демократій, що відбувається у німецькій Баварії.

В той час як керівники Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Франції та Японії зібралися у неділю 26 червня на триденну зустріч, з України надійшли повідомлення про нові вибухи російських ракет у Києві та в інших українських містах на тлі руйнівного наступу Росії на Донбасі.

Президент США Джо Байден назвав російські ракетні обстріли Києва "огидним варварством".

Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна.
Олаф Шольц

Від західних лідерів очікують кроків у межах обіцяної довготермінової економічної і військової підтримки України та дієвіших санкцій проти Росії.

Викликом, особливо для Європи, є пошуки заміни для російської нафти й газу на тлі різкого зростання світових цін на енергію.

Український президент Володимир Зеленський визнав, що війна зараз вийшла на “морально та емоційно складний етап”, коли українці впевнені у перемозі, але також розуміють подальшу загрозу втрат.

Нові чисельні ракетні удари деякі коментатори називають розлюченою відповіддю Москви на початок застосування українцями ракетних установок і далекобійних гармат отриманих нещодавно від США та інших західних держав.

Сигналом для саміту Групи 7, а також для саміту НАТО через кілька днів у Мадриді, називають також заяву Росії про плани розмістити в Білорусі ракети здатні нести ядерні боєзаряди.

“Це підтвердження, що санкційних пакетів проти Росії недостатньо, збройної допомоги для України треба більше і що системи протиповітряної оборони – сучасні системи, які є в наших партнерів, – мають бути не на полігонах або на зберіганні, а в Україні, де вони зараз і потрібні. Потрібні більше, ніж у будь-якому іншому місці у світі”, - сказав у суботу Зеленський, зазначивши головні положення його планованих виступів перед учасниками самітів G7 і НАТО.

Західні лідери також намагатимуться узгодити нові зусилля для подолання міжнародної енергетичної кризи, браку харчів та глобальних кліматичних змін ускладнених російською війною.

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон одним з головних завдань для західних лідерів зараз назвав збереження згуртованості у протидії Росії та у допомозі Україні.

“Я вважаю, що є тиск і є побоювання. І про це треба бути відвертими. Але саме згуртованість стала тим найдивовижнішим, коли йдеться про відповідь Заходу на вторгнення Путіна в Україну. Адже НАТО - єдине, Група семи - їдина. А щоб зберегти ту згуртованість, щоб вона працювала, необхідна дуже, дуже відкрита дискусія про наслідки того, що відбувається, про тиск, який відчувають окремі друзі і партнери, тиск, який відчуває населення, коли йдеться про ціну енергії, харчів тощо. Отже, лише справді працюючи, спільно шукаючи вирішення, ми зможемо зберегти ту єдність і рухатися вперед”.

Партнери Заходу

Німецький канцлер Олаф Шольц запросив на саміт також керівника Сенегалу, що головує зараз в Африканському Союзі, Аргентину - голову Спільноти країн Латинської Америки й Карибських держав, а також Індонезію, Південно-Африканську республіку та Індію, що прийматиме наступний саміт G20.

“Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна так само як і в боротьбі з голодом і злиднями”, - заявив Шольц напередодні, виступаючи в парламенті у Берліні.

Агентство Reuters зауважує, що багато країн південної півкулі стурбовані можливими міжнародними негативними наслідками західних санкцій проти Росії.

Reuters цитує офіційного представника Європейського Союзу про те, що країни Сімки будуть доводити партнерам, що різке зростання цін на харчі у світі - це результат дій Росії, оскільки санкції проти сільського господарства західні країни не запроваджували.

Також лідери вказуватимуть, що агресивні й руйнівні дії Москви є проблемою не тільки України, а вражають цілий світ.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG