Актуально
- Анна Плотнiкова
Як литовці збирали гроші на Байрактар для України. Ексклюзив
Стаття є перекладом матеріалу Російської служби Голосу Америки. Оригінал читайте тут.
У той час, як влада ряду країн євроатлантичної спільноти під різними приводами відтягує постачання важких озброєнь Україні, що відбиває атаки російської армії на сході та півдні своєї країни, деякі «новобранці» Євросоюзу та НАТО вирішили діяти за принципом краудфандингу – «народного фінансування» . І найяскравіший приклад – ініціатива громадян Литви щодо збору коштів для покупки в Туреччині ударного дрону “Байрактар”, який добре зарекомендував себе в українському небі.
«Зараз йде війна темряви проти світла»
Автором цієї ініціативи став відомий литовський блогер і ведучий телеканалу Laisves TV («Телебачення свободи») Андрюс Тапінас (Andrius Tapinas). У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» він розповів, як з'явилася ідея: «Наш телеканал із самого початку війни активно допомагає Україні. Наша остання акція здійснювалася за допомогою посольства України, ми збирали гроші на двох безпілотників-розвідників. Кожен коштував 330 тисяч євро, і ми зібрали цю суму за 16 годин. Після цього ми зрозуміли, що можемо зробити щось серйозніше».
Серед пропозицій було: зібрати гроші на покупку винищувача чи танка для Збройних сил України. Проте, ці пропозиції здалися важко здійсненними. Тоді вирішили зібрати гроші на “Байрактар”. Андрюс Тапінас поговорив з міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом, який після цього звернувся до турецької сторони та з'ясував, що вартість одного дрону – 5 мільйонів євро.
У переговорах найактивнішу участь брав віце-міністр Міністерства оборони Литовської Республіки Віліюс Семешка (Vilius Semeška). Розмовляючи з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки», він зазначив, що в Міністерстві одразу ж відреагували на ініціативу купити для ЗСУ турецький безпілотник на народні гроші.
Дивіться також: Як волонтерська організація Blue/Yellow for Ukraine допомагає українським військовим. Відео
«Ми одразу ж зв'язалися з послом Турецької республіки в Литві Гоханом Тураном і він нам організував зустріч у Туреччині вже наступного тижня. Я вилетів до Анкари для зустрічі з головою Агентства з експорту та імпорту озброєнь професором Ізмаїлом Деміром», – розповів Семешка. В результаті було досягнуто домовленості про підписання угоди, за якою Литва зможе імпортувати озброєння та технології, що виробляються в Туреччині.
Таку оперативність віце-міністр пояснює так: «Зараз триває війна. Війна темряви проти світла. І коли йде битва за добро, треба реагувати блискавично. І це було зроблено з нашого боку, і я дуже радий, що дуже швидко діяла турецька сторона. Підписання угоди відбулося за кілька днів після того, як ми зателефонували».
«Жертвувальники з російськими іменами та прізвищами писали, що їм соромно за те, що робить їхня країна в Україні»
Андрюс Тапінас опублікував на своїх сторінках у соцмережах заклик до своїх численних друзів та передплатників із пропозицією зібрати гроші на покупку “Байракара”. «Спочатку я поставив за мету зібрати цю суму за три тижні. В результаті нам знадобилося три дні для того, щоб зібрати не п'ять мільйонів євро, а майже шість мільйонів – точніше – 5 955 000. Ми думали, що коли на першій хвилі ентузіазму зберемо десь мільйона півтора, потік пожертвувань видихнеться, і нам доведеться повторно звертатися до наших громадян», - розповідає автор ідеї.
Однак виявилося, що кожну хвилину на оголошений рахунок для збору пожертвувань приходило приблизно 2 тисячі євро. Найчастіше люди пересилали по 50 євро, хоч були переклади і по одному, і по два євро. Надійшло кілька великих переказів на суму понад десять тисяч євро.
«Там були люди, яких ми добре знаємо, бо вони завжди беруть участь у наших благодійних акціях. Не було жодного великого литовського підприємця, але я не поспішаю їх звинувачувати. Я думаю, що вони просто не встигли, бо якщо ти хочеш пожертвувати, наприклад, 200 тисяч євро – а ми отримували такі суми під час Ковіда – треба підготуватися, отримати необхідні дозволи, вони хотіли зателефонувати мені, дізнатися, як ці гроші будуть розподілятися. Це все займає час, а ми впоралися за три дні», - пояснює ініціатор акції.
Тапінас звертає увагу і на те, що переклади приходили не лише з Литви, але також із Латвії, Естонії, країн Скандинавії (особливо багато з Данії), з Польщі, Франції, США, Канади, Австралії та інших країн. «Я помітив, що були жертводавці з російськими іменами та прізвищами. Ці люди писали, що їм соромно за те, що робить їхня країна в Україні, і вони хочуть отримати своєрідну "індульгенцію", фінансуючи покупку турецького безпілотника. Ми живемо у цікавий час, тому що “Байрактар” в українському небі знищуватиме російську армію», – зазначив литовський телеведучий. І додав, що гроші росіян переводилися з країн Євросоюзу, оскільки фінансові транзакції між РФ та ЄС наразі неможливі.
Співрозмовник «Голосу Америки» згадав деякі цікаві випадки. Так, одна молода литовка опублікувала на своїй сторінці в соцмережах листування зі своєю бабусею, яка сказала, що дуже хоче взяти участь у збиранні грошей, але вона не надто ладнає з Інтернетом. Тоді онука запропонувала: "Давай, я переведу гроші від твого імені, а ти мені потім колись повернеш цю суму". Бабуся погодилася, але за умови, що онука неодмінно візьме у неї суму пожертвування.
«Є ще один хлопчик, який зробив веб-сайт, де продавав футболки зі своїм дизайном для підтримки України. Він зібрав 460 євро, які переклав на покупку “Байрактара”. Причому цьому хлопчику всього 8 років», – звертає увагу ініціатор краудфандингу.
«Наша позиція щодо підтримки України ніким не може бути змінена»
Експерт з питань безпеки Марюс Лаурінавічюс (Marius Laurinavicius) вважає невипадковим той факт, що ідея краудфандингу для турецького дрону виникла саме в Литовській республіці: «Як суспільство, так і влада Литви дуже згуртовано підтримують Україну. І ми (я не побоюсь цього слова) краще за інших на Заході розуміємо ту загрозу, яку становить злочинний режим Путіна». Він підкреслює, що, на його думку, чинний кремлівський режим можна назвати фашистським.
«Ми дуже добре розуміємо цю загрозу і, звісно, закономірно те, що такі ідеї народжуються у Литві. З іншого боку, це випадковість, бо просто так вийшло, що у нас є ініціативні люди, які заробили хорошу репутацію, як Андрюс Тапінас, які можуть не лише генерувати ідеї, а й втілювати їх у життя. І без них, звичайно, нічого не вдасться зробити», – переконаний Марюс Лаурінавічюс.
Помітний резонанс викликали в Литві повідомлення деяких російських ЗМІ про те, що нібито “Байрактар”, гроші на купівлю якого збирали три дні, був збитий російськими силами ППО через три хвилини після його вильоту.
«Коли я прочитав цю "новину", то подумав, що коли опублікую її у себе в Facebook, ми отримаємо ще грошей, бо подібні фейки працюють саме так. Хоча, звичайно, було дуже смішно читати про те, що "друга армія світу" збила дрон, який ми ще не купили. Подивимося, що вони напишуть, коли наш “Байратар” справді підніметься в українське небо», – іронічно коментує Андрюс Тапінас.
А Марюс Лаурінавічюс зазначив: «Ми стали набагато менше звертати увагу на те, що думають чи говорять у Кремлі, про що кричить пропаганда. І це дуже добре, це чудово! З іншого боку, яких би заходів не вживав хтось у Москві, наша позиція щодо цієї війни, щодо підтримки України ніким не може бути змінена. Висловлювання про те, що збили ще не куплений апарат, викликали лише сміх. Не думаю, що це може вплинути на наші рішення та нашу згуртованість».
«Ми українців завжди називаємо нашими братами та сестрами»
2 червня стало відомо про те, що Туреччина вирішила подарувати Литві повністю обладнаний безпілотник “Байрктар” TB2. Віліюс Семешка, який саме в цей час знаходився в Анкарі, описує цей момент так: «Емоціями були охоплені всі, особливо коли турки запитали, скільки людей брали участь у цьому збиранні грошей. Я відповів, що десятки тисяч литовців переводили за 5-10-20 євро, хтось за тисячу євро. На що мені відповіли, що вони не можуть сприйняти ці воістину народні гроші за дрон. Вони хотіли б, щоб ці гроші, які збирали люди, було передано як гуманітарну допомогу Україні. І вони вирішили подарувати Литві дрон, щоб наша країна змогла передати його Україні, що бореться за свою свободу і незалежність».
Великою несподіванкою це повідомлення стало і для Андрюса Тапінаса. Турки побачили, яку потужну рекламу вони отримали. ЗМІ всього світу тільки й казали: "“Байрактар”, Туреччина, “Байрактар”, Литва, “Байрактар”, Україна, Байрактар “Байрактар”!!!". Мені зателефонував наш міністр оборони і сказав про те, що Туреччина вирішила подарувати нам "“Байрактар”". За півтора мільйона євро ми купимо серйозне озброєння для цього дрону, і в нас залишиться ще майже чотири з половиною мільйони І зараз у мене такий "приємний головний біль" - що робити з цими грошима?», - зізнається він.
Тапінас додає, що литовські благодійні фонди часто проводять акції на допомогу Україні: «Але ми – не фонд. Так, ми оголошували збирання грошей для покупки бронежилетів або розвідувальних дронів. Тобто ми спочатку вирішуємо, що купувати, а потім збираємо гроші, а зараз все навпаки».
Тапінас має намір найближчим часом поговорити з головою Луганської обласної державної адміністрації Сергієм Гайдаєм, щоб дізнатися, чим можна допомогти бійцям ЗСУ, які борються за Сєвєродонецьк.
«Так що отримаємо інформацію та вирішуватимемо зі спеціалістами, як швидко та ефективно допомогти Україні, щоб ми самі купили все необхідне, і доставили, куди треба. Щоб ми бачили, що куплене потрапило в надійні руки, і ми могли б прозвітувати перед людьми, що їхні гроші витрачені чесно», – сказав він.
Всі новини дня
Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»
Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.
Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.
Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».
У тих попередніх оцінках, які політик озвучив в розмові 14 березня з американським тележурналістом Такером Карлсоном для каналу Fox News, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.
Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”
Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.
Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.
«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.
Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.
Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.
«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.
Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».
Дивіться також:
- Голос Америки
Блінкен: агресія Росії проти України та авторитарне керівництво президента Путіна є «гострою загрозою» для інтересів США
Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна «гострою загрозою» для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Про це Блінкен заявив на післяобідньому слуханні Комітету Сенату з міжнародних відносин, яке відбувалося в рамках виступів керівника американської дипломатії перед законодавцями, на яких він має обґрунтувати політику адміністрації президента США Джо Байдена та запропоновані витрати на міжнародні справи на наступний фінансовий рік, який починається 1 жовтня 2023 року. Державний департамент розраховує отримати у новому фінансовому році 63,1 мільярда доларів США.
«Цей бюджет підтримуватиме нашу безпекову, економічну, енергетичну та гуманітарну допомогу Україні, щоб гарантувати, що війна президента Путіна залишиться стратегічним провалом», – сказав Блінкен, виступаючи перед сенаторами.
Деякі з них виступали з гострою критикою політики Байдена в Україні. Зокрема, республіканець Джим Ріш з Айдахо звинуватив адміністрацію Байдена у тому, що вона «затягує» постачання зброї в Україну і додав, що потрібно брати «приклад з таких союзників, як Польща, і відправити F-16».
Чорноморська угода дала можливість Україні вивезти 24 мільйони тонн зерна
Сенатор-демократ Корі Брукер зі штату Нью-Джерсі запитав про те, що Державний департамент робить для того, щоб Росія дотримувалася домовленості про експорт українського зерна через Чорне море. Він нагадав, що Чорноморську угоду було продовжено 18 березня, але «лише на 60 днів».
Відповідаючи на це запитання Блінкен сказав, що угода про транспортний коридор була необхідна лише тому, що Росія блокувала український експорт зернових на світовий ринок і вона продовжує «гратися» з правилами, щоб зменшити кількість кораблів, що вивозять українське зерно.
«Росіяни продовжують маніпулювати та гратися з кількістю кораблів, яким дозволено пройти. Вони гралися в ігри, щоб зменшити кількість кораблів. Ми щодня наполягаємо в ООН, та в ООН разом з іншими, щоб переконатися, що ця угода виконується і вона є ефективною, результативною», – сказав Блінкен.
Він додав, що завдяки угоді Україна змогла експортувати 24 мільйони тонн зерна, «що дорівнює 8 мільярдам хлібин».
Блінкен також додав, що США є одним з найбільших донорів Світової продовольчої програми, більшість бюджету якої формується за рахунок внесків Америки. При цьому американські служби допомагають не лише нагодувати країни, де населення потерпає від нестачі продовольства, але і допомогти їм створити власні можливості для забезпечення продуктами харчування.
- Голос Америки
Блінкен: визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, може потягти за собою небажані наслідки. Відео
Визнання Росії державою-спонсоркою тероризму може стати вагомим важелем у стримуванні інших держав, таких як Китай, надавати допомогу Москві для продовження її війни проти України. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем,
- Голос Америки
Гельсінська комісія США відзначила сміливих українських жінок
Гельсінська комісія 22 березня відзначила українку Дар’ю Каленюк, виконавчу директорку та членкиню правління Центру протидії корупції, як одну зі сміливих жінок, що невтомно виступають за перемогу України. Відзначення відбулось в рамках місяця жіночої історії у США, про це йдеться на сторінці Гельсінської комісії у Твіттер.
“Дар'я Каленюк перебуває на передовій зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією в Україні. Її відданість захисту верховенства права не похитнулася навіть у розпал повномасштабного вторгнення Росії. Скоріше, вона її подвоїла, та додала до свого портфоліо підтримку перемоги України”, - зазначили в Гельсінській комісії.
Протягом Місяця жіночої історії Гельсінська комісія відзначила також інших українок. Зокрема, 21 березня в комісії наголосили на хоробрості медика-волонтерки Юлії “Тайри” Паєвської, яка разом зі своєю командою "Ангели Тайри" врятувала сотні життів.
“Юлія Паєвська була захоплена в полон російськими військами, зазнавала тортур і побоїв протягом 3 місяців. Вона таємно перевезла відеодокази російських воєнних злочинів у Маріуполі та продовжує виступати на захист своєї країни, особливо потреб медиків”, - йдеться в повідомленні комісії.
Також у березні Гельсінська комісія відзначила доброволицю Ірину “Джоконду”, "маму двох дітей, яка взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну під час нападу Росії", і бойову медикиню Анну Олсен, яка служила в останні дні блокади Маріуполя, потрапила в полон і була звільнена під час обміну.
"Олсен провела 6 місяців в ув'язненні як військовополонена, зазнаючи жорстоких фізичних і психологічних тортур, а її донька залишалася в окупованому Херсоні. Вона була звільнена в жовтні 2022 року і продовжує виступати за звільнення в'язнів і притягнення Росії до відповідальності", - зазначили в комісії.
Місяць жіночої історії – щорічна міжнародна акція, що має на меті наголосити на внеску жінок у світову історію та розвиток сучасного суспільства. Офіційно відзначається у березні у США, Великій Британії та Австралії, у зв'язку з Міжнародним днем прав жінок 8 березня.
Дивіться також:
Українці вразили інструкторів, які навчали їх на Patriot. Відео
65 українських військовиків, які від січня проходять навчання на системі ППО Patriot в США, завершують програму вже найближчими днями. Чому американці вчаться від українців та з якими головними викликами зіткнулися українські військовики?
Форум