Актуально
Меркель скликає саміт по Україні, але Путін спершу зустрінеться з Макроном

Канцлер Німеччини Анґела Меркель скликає президента Франції Еммануеля Макрона, президента Росії Володимира Путіна і президента України Петра Порошенка на саміт, щоб надати новий поштовх мирному процесу на сході України, повідомляє Euroactiv з посиланям на Der Tagesspiegel.
«Ми будемо невідкладно шукати можливості для чотирьох голів держав та урядів – три президенти та я – для того, щоб встановити контакт», - заявила Меркель за повідомленням уряду Німеччини, інформує Bloomberg. "Жоден інший конфлікт не забрав так багато часу Анґели Меркель, як війна в Україні", - зазначив Euractiv.
Виступаючи на спільній прес-конференції з президентом Порошенком 20 травня, Анґела Меркель вказала, що президент Франції Макрон також підтримує Мінський процес.
Очікується, що Макрон обговорить з Путіним питання України під часу зустрічі, запланованої у Версалі на 29 травня. Хоча Макрон і заявляв про необхідність підтримки зв’язків з Москвою, його позиція була більш жорсткою по відношенню до Росії, порівнюючи з його конкурентами.
Західні аналітики вже закликають Макрона бути пильним до Путіна. "Увага, пане Макроне, очікуйте, що Путін буде надзвичайно дружнім і приїде з особливими дарунками. Так він підкорив Саркозі та Фійона в 2008", - твітує аналітик Cicero Foundation Марсель ван Херпен
Дивіться також: Економіка Єврозони зростає: ростуть показники торгівлі, рівень безробіття падає
Всі новини дня
Швеція змушена чекати турецької й угорської ратифікації вступу в НАТО після Фінляндії

Фінляндія виконала всі кроки для набуття повноправного членства Північноатлантичного альянсу після того, як її вступ 30 березня ратифікувала остання з тридцяти країн організації - Туреччина.
Але Туреччина разом з Угорщиною і далі відкладають ратифікацію вступу в НАТО Швеції, яка подала заявку на членство разом з Фінляндією у травні 2022 року.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав в інтерв’ю виданню Politico, що сподівається завершення процесу зі Швецією на час саміту альянсу у липні.
Швеція довела, що посилює співпрацю з Туреччиною.Єнс Столтенберґ
Фінляндія та Швеція вирішили відмовитися від тривалої політики неприєднання до військових блоків після того, як Росія почала нове вторгнення в Україну.
«Президент Путін отримав протилежне до того, що хотів. Він прагнув менше НАТО, а матиме більше НАТО», - сказав Столтенберґ нещодавно американському телеканалу FoxNews.
Всі держави НАТО одразу погодилися запросити фінів і шведів, схваливши рішення на саміті у Мадриді червні минулого року, і всі члени альянсу 5 липня 2022 р. підписали протоколи про вступ обох нових членів.
Переважна більшість союзників ратифікували протоколи ще влітку минулого року, і лише Туреччина й Угорщина відклали ратифікацію на 2023 рік; угорський уряд без пояснень причин, а турецький виголосив низку передумов до Фінляндії, а особливо до Швеції.
Туреччина закидає деяким країнам, зокрема Швеції, що там надали притулок особам і групам, зокрема курдським активістам, яких турецький уряд вважає причетними до тероризму.
Також уряд в Анкарі був невдоволений тим, що турецьку владу критикували за порушення прав людини, а Швеція навіть мала обмеження на експорт зброї до Туреччини.
Керівники Фінляндії та Швеції домовилися з Туреччиною владнати ті суперечності, підписавши домовленість на саміті у Мадриді в червні 2022 р.
Єнс Столтенберґ сказав Politico, що, на його думку, Стокгольм вже виконав свої зобов’язання.
«То були важкі переговори, але Швеція довела, що посилює співпрацю з Туреччиною в боротьбі з тероризмом, в збільшені обміном інформацією та розвідданими, і обмежень на експорт збої немає», - сказав генеральний секретар НАТО.
Угорське невдоволення
Угорський парламент, в якому більшість має урядова партія прем’єр-міністра Орбана, ратифікував протоколи про вступ в НАТО Фінляндії аж 27 березня - на понад пів року пізніше, ніж це зробили більшість країн альянсу.
Ці країни хочуть позитивної оцінки від наших парламентів, які деколи дуже ображені.Петер Сіярто
Причини затягувань в Будапешті пояснювали переважно технічними міркуваннями, пов'язаними з порядком денним роботи парламенту, але також Віктор Орбан щораз гучніше висловлював незгоду з тим, що НАТО надає зброю Україні для оборони від російської агресії.
Орбан, який фактично єдиний у Європі зберіг приязні відносини з президентом Росії Путіним, також активно виступає проти економічних санкцій щодо Москви і закидає своїм західним союзникам те, що він називає «втягуванням у війну».
Угорські посадовці та близькі політики почали також гучніше висловлювати невдоволення критикою, яка лунає в ЄС на адресу уряду в Будапешті.
«За минулі роки високопосадовці і Фінляндії, і Швеції поширювали багато фальшивих новин, багато брехні, багато звинувачень. Тепер ці країни хочуть позитивної оцінки від наших парламентів, які деколи дуже ображені», - заявляв угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто на початку березня.
Після рішення угорського парламенту 27 березня ратифікувати вступ в НАТО Фінляндії, речник угорського уряду Золтан Ковач заявив, що «у випадку Швеції є багато скарг, які треба розглянути до ратифікації прийняття країни».
- Голос Америки
Дональду Трампу висунули кримінальні обвинувачення. Експрезидент заявляє про “атаку на країну”

Лава присяжних у Мангеттені, Нью-Йорк, проголосувала за висунення кримінальних обвинувачень колишньому президенту США Дональду Трампу у справі фінансового шахрайства під час президентської кампанії 2016 року.
Як повідомляє Голос Америки, деталі обвинувачення не розголошуються. За інформацією низки американських ЗМІ, обвинувачення можуть бути повʼязані зі справою виплат порнозірці Стормі Деніелс в обмін на її мовчання перед виборами 2016 року. Наступного тижня Дональд Трамп має зʼявитися перед суддею у Нью-Йорку для озвучення йому деталей обвинувачення та проведення інших процесуальних дій.
У своїй заяві Дональд Трамп сказав, що дізнався про рішення присяжних з новин, назвав його політичним переслідуванням і втручанням у вибори. “Це напад на нашу країну”, - заявив експрезидент США.
Дональд Трамп став першим серед колишніх президентів Сполучених Штатів (і першим кандидатом на цю посаду), якому висунуто кримінальні звинувачення.
130 000 доларів США за мовчанку
Окружний прокурор Мангеттена пʼять років розслідував справу про виплату 130 000 доларів США жінці за її мовчанку про ймовірні сексуальні стосунки з Трампом.
Як повідомляє Голос Америки, тодішній адвокат Трампа Майкл Коен розповів, що здійснив таємний платіж жінці за вказівкою свого роботодавця, а потім отримав відшкодування від Trump Organization (компанії Трампа з нерухомості, "за юридичні послуги").
Попри те, що виплата грошей за мовчання не є незаконною, федеральна прокуратура заявляє, що класифікація платежу як «виплати за адвокатські послуги» порушує федеральні закони про фінансування виборчих кампаній.
У 2018 році Коен визнав себе винним у кількох кримінальних справах, включаючи порушення фінансування передвиборчої кампанії. Він понад рік відсидів у в’язниці.
Відповідно до законодавства Нью-Йорка, фальшування ділових записів зазвичай не вважається тяжким злочином, за винятком ситуацій, коли це робиться з наміром вчинити або приховати інший злочин. Тоді за це передбачено покарання до чотирьох років позбавлення волі.
На час написання цієї статті, представник окружної прокуратури не відповів на запит “Голосу Америки” про коментар.
Трамп визнає, що відшкодував гроші за виплату порнозірці, але заперечує порушення закону
Попри те, що Дональд Трамп визнав, що відшкодував Коену гроші за таємний переказ, він заявив, що це «не мало нічого спільного з кампанією» і натомість звинуватив прокурора Нью-Йорка, демократа, у проведенні політично вмотивованого «полювання на відьом». Експрезидент заперечує будь-які правопорушення у цій справі. Він назвав її «політичним переслідуванням і втручанням у вибори на найвищому рівні в історії».
«Демократи обманювали, махлювали та крали (голоси - ред.) у своїй одержимості ідеєю «схопити Трампа», але тепер вони зробили неймовірне — висунули обвинувачення абсолютно невинній людині у формі явного втручання у вибори», — написав колишній президент.
У соцмережі "Truth" ввечері 30 березня Трамп написав: "Ці корумповані прокурори-демократи, усі з дуже небезпечних міст, керованих демократами, не збираються обирати кандидата від Республіканської партії чи наступного президента Сполучених Штатів. Вони висунули проти мене це фальшиве, корупційне та ганебне звинувачення лише тому, що я стою на боці американського народу, і вони знають, що я не можу отримати справедливий суд у Нью-Йорку".
Минулого тижня Дональд Трамп заявив, що його можуть заарештувати протягом кількох днів. Тоді Трамп закликав своїх прихильників протестувати. У суботу він провів мітинг у місті Вейко, штату Техас, де сказав присутнім, що проти нього розслідують «щось, що не є ні злочином, ні проступком, ні аферою».
Нещодавно адвокат Дональда Трампа Джо Такопіна заявив, що колишній президент не відмовлятиметься здатися владі Нью-Йорка. У цьому місті, як відомо, обвинувачені в кримінальних справах так званих "білих комірців" можуть домовлятися з владою про умови утримання на час проведення суду.
За інформацією журналістів ABC, котрі додзвонилися Трампу одними з перших після оголошення обвинувачення, команда політика наразі активно спілкується із секретною службою про ситуацію та подальші кроки.
«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео
Присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства 20 століття. Про це нині заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Хаус у Лондоні.
- Голос Америки
Повернувся «з того світу»: Історія порятунку військового, який сподіваєтьтся продовжити службу в ЗСУ. Відео
Повернувся «з того світу». Історія порятунку військового, якого записали в двохсоті в сюжеті Олени Адаменко і Михайла Заїки. Капітан Євген Овчинников втратив на війні ліву ногу, права нога у нього серйозно травмована, але чоловік не полишає надії продовжити службу в ЗСУ.
- Голос Америки
Візит на ЗАЕС підтвердив оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою - Ґроссі

Візит на Запорізьку атомну електростанцію Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Ґроссі цього тижня підтвердив його оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою. Про це йдеться в заяві Гроссі щодо ситуації в Україні від 30 березня.
Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що рішуче налаштований продовжувати дипломатичні зусилля, аби захистити станцію та запобігти ядерній аварії, яка може мати важкі наслідки для людей і навколишнього середовища в Україні та інших країнах.
Ґроссі зазначив, що незабаром може поїхати до Росії для подальших переговорів, адже протягом останніх місяців працював і з Києвом, і з Москвою над пропозиціями щодо безпеки на ЗАЕС.
Ядерна аварія з радіологічними наслідками не пощадить нікого
"Дуже, дуже важливо, щоб ми погодилися щодо фундаментального принципу, згідно з яким атомна станція не повинна бути атакована ні за яких обставин, і вона також не повинна використовуватися для нападу на інших. Ядерна аварія з радіологічними наслідками не дасть пощади нікому," - заявив Ґроссі.
Він зауважив, що військова активність в регіоні розташування ЗАЕС посилюється: "Відверто говорять про наступ і контрнаступ. Цей регіон переживає, можливо, більш небезпечну фазу, з огляду на триваючий конфлікт».
У повідомленні МАГАТЕ йдеться, що під час поїздки на ЗАЕС 29 березня Ґроссі супроводжувала нова група експертів, які залишалися на території станції. Це вже сьома така команда з моменту прибуття місії МАГАТЕ сім місяців тому. «Ми змогли провести ротацію команд. Зараз там нова команда, яка продовжить свою роботу. Для мене це було дуже важливим», - сказав Гроссі.
Це вже другий візит директора МАГАТЕ на станцію за час її окупації російськими військами в березні 2022 року. Ґроссі заявив, що візит у середу дозволив йому на власні очі побачити шкоду, якої зазнала станція з моменту його останнього перебування там, особливо після обстрілу в листопаді.
Форум