Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Світова економіка зазнає значних втрат через війну Росії в Україні, йдеться у вересневому звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що базується в Парижі і об'єднує провідні економіки світу.

Порівняно з прогнозами від грудня 2021 року, зробленими до російського вторгнення в Україну, тепер прогнози світового ВВП погіршились щонайменше на 2,8 трильйона доларів, йдеться у звіті.

Так оцінили аналітики економічні втрати світу від війни. Дослідники вважають - криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі. Тоді Європі загрожує рецесія.

"Ми сплачуємо високу ціну за цю війну", - сказав Альваро Сантос Перейра, в.о. головного економіста ОЕСР, пише WSJ.

Через війну Росії в Україні ціни на енергоресурси різко пішли вгору, що ще більше підштовхнуло інфляцію, яка і так була високою на тлі пандемії, вказують дослідники. Особливо нестабільшими є ціни на газ та електроенергію.

Війна призвела до зривів каналів поставок, що погіршило продовольчу кризу. Однак, ціни ростуть не лише на енергоресурси та їжу, ціни на товари більше половини споживчого кошика США, ЄС, Великої Британії зросли на понад 4%.

Енергетична криза в Європі може погіршитись, якщо зима буде холодною, а альтернативних джерел поставок не буде, мовиться у звіті. Аналітики оцінили, що нестача енергоресурсів може змусити європейські країни тимчасово обмежувати газ, який йде підприємствам і це далі зменшить зростання європейської економіки на 1,25 в.п. і зростання інфляції ще на 1,5 в.п.

В ОЕСР радять державам подбати про слабко захищені верстви населення, вживати заходів, щоб скоротити споживання газу, забезпечити енергетичну і продовольчу безпеку.

Національна космічна агенція США (NASA) у понеділок ввечері вперше випробує систему захисту Землі від астероїдів і комет "Тест на подвійне перенаправлення астероїдів" - Double Asteroid Redirection Test (DART). Старт запланований на 6 вечора за Вашингтоном.

DART – це перша місія для технології, що може захистити планету від падіння астероїдів і комет. За планом космічний корабель автономно рухатиметься до астероїда «Діморфос» (Dimorphos), що не становить загрози для Землі, й здійснить планове зіткнення з ним, щоб змінити траєкторію руху космічного тіла. За рухом астероїда NASA стежитимуть через телескоп.

"У галактиці, де астероїди падали на планети мільярди років, тепер одна планета готує удар у відповідь. [...] На перехресті наукової фантастики й реальності DART - це частина нашого плану захистити планету Земля від можливих ударів у майбутньому. Тест щоб захистити майбутнє нашої планети відбувається сьогодні", - йдеться у Twitter NASA.

Як повідомляє космічна агенція, мета місії – зібрати необхідні дані для того, аби краще захистити Землю від можливого падіння космічного тіла, що може загрожуватиме життю на планеті.

Науковці вважають, що однією з головних теорій зникнення динозаврів на Землі 65 мільйонів років тому стало падіння одного астероїда чи комети або метеоритного дощу протягом певного часу.

Велика Британія повідомила про запровадження санкцій проти 92 осіб та організацій із Росії через проведення псевдореферендумів на окупованих територіях України. Як йдеться на сайті Міністерства закордонних справ країни, під санкції потрапили 89 осіб та три організації.

У списку, зокрема, мільярдер та засновник «Киевской площади» Рік Нісанов, засновник Уральської гірничо-металургійної компанії Іскандер Махмудов, голова ради директорів компанії «Площадь Европы» Зарах Ілієв, голова групи компаній «Арети» Ігор Макаров.

До списку санкцій також включені представники ради директорів та правління «Газпромбанку», наглядової ради та правління Сбербанку та «Радкомбанку», а також три організації – «Гознак», Міжнародний розрахунковий банк і піар-агентство «ИМА-Консалтинг».

На окупованих територіях Донбасу, підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР», а також окупованих після початку повномасштабної війни частинах Херсонської та Запорізької областей України розпочалися псевдореферендуми щодо входження до складу РФ. Псевдореферендуми мають тривати до 27 вересня. Україна, США, Великобританія та інші країни неодноразово заявляли, що не визнають результатів таких «голосувань».

Міністр закордонних справ Великобританії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми, що проводяться під дулом пістолета, не можуть бути вільними чи справедливими». «Вони дотримуються чіткої схеми насильства, залякування, тортур та насильницьких депортацій на захоплених Росією територіях України», – зазначив він.

У британському МЗС кажуть, що запроваджені санкції «спрямовані проти тих, хто стоїть за цими фіктивними голосуваннями, а також проти осіб, які продовжують підтримувати агресивну війну російського режиму».

Дивіться також:

У Сенаті представили законопроект про невизнання російських "референдумів" в Україні