Спеціальні потреби

Актуально

"Увесь регіон знаходиться під російською загрозою", - Марк Бжезінський, посол США в Польщі

Варшава, Польща, травень, 2022 р. Голова бюро "Голосу Америки" у Східній Європі Мирослава Гонгадзе бере інтерв'ю у Марка Бжезінського, посла США в Польщі. Фото: кадр з відео

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща стала центром прихистку для українців, які вимушені тікати від війни. Активна участь Варшави у допомозі Києву викликала низку погроз та критичних заяв від Кремля.

"Я бачу, що українці перемагають. Я бачу, що український народ робить те, що він дуже добре вміє. Українці мають історію опору, і російські військові трагічно це відчують та побачать".
Марк Бжезінський, посол США в Польщі

За словами експертів, наразі Польща не лише захищає себе від потенційної атаки РФ, але й наражає на небезпеку. У вівторок, 31-го травня, секретар ради безпеки Росії Ніколай Патрушев заявив, що Польща переходить до захоплення територій на заході України. Про це він сказав на нараді з національної безпеки в Приволжі, повідомляє російське агентство "Интерфакс".

Голова бюро "Голосу Америки" у Східній Європі Мирослава Гонгадзе поспілкувалась із Марком Бжезінським, послом США в Польщі, про нинішній стан подій в сусідній до України державі.

Мирослава Гонгадзе, голова бюро "Голосу Америки" у Східній Європі: Як посол США в Польщі, чи вважаєте ви, що інші країни Європейського Союзу поділяють таке ж прагнення, як і Польща в допомозі Україні?

Марк Бжезінський, посол США в Польщі: Коли мова йде про українську кризу, Польща нині є передовою державою для НАТО. Ця держава взяла на себе важку роль як з точки зору безпеки, так і з точки зору гуманітарних зусиль, що стосуються біженців. Те, що відбувається в Україні, насторожує усіх: геноцид, напади на мирне населення, масове знищення сіл, квартир, будинків для людей похилого віку, лікарень, - усе це суперечить будь-якій людській вірі. І я думаю, що усі союзники в Європі зараз єдині щодо того, наскільки поганою є ситуація і що потрібно щось робити. Тому я не хочу ставити оцінку, хто серйозніше сприймає нинішні події, я не знаю нікого, хто б не сприймав це серйозно. Є відмінності в плані тактики, є відмінності в плані стратегій. І я вражений тим, що президент Байден дійсно зберіг єдність і консенсус в альянсі. Я вважаю, що саме цього найбільше боїться Путін. Він хотів би створити розкол між Польщею та Америкою або Польщею та іншими частинами Європи, але йому це не вдасться. Своїми діями він власноруч об’єднав країни Європи та трансатлантичну спільноту.

МГ: Наразі Польща стала одним із головних союзників Сполучених Штатів у цій кризі. Раніше, було багато питань щодо внутрішньої політики Польщі. Яка ситуація тепер? Що об’єднало Польщу та США в підтримці України?

"У нас тут зараз 12 500 військовослужбовців, а також є F-35, у нас тут є системи "Patriot". Триває велика передача до Польщі танків, які поляки вже купили, – танки Абрамс. Ці військові та це обладнання розміщені по усій території Польщі. Таким чином ми можемо покрити територію усієї країни".
Марк Бжезінський, посол США в Польщі

МБ: Немає сумніву, що з причин необхідності, ця криза підняла співпрацю (між Польщою та США ред.) на вищий рівень, - це зрештою, дуже складна криза. Але Америка завжди мала хороші стосунки з Польщею. У нас є спільні інтереси і є розбіжності. Так само, як у відносинах США з будь-якою іншою країною. Однак, саме ця криза сформувала єдність цілей і спільний виклик між США, Польщею та іншими європейськими державами. Польща є найближчим сусідом України і вона дуже важлива в плані прихистку українців та підтримки воєнних зусиль. Ми дійсно маємо інтенсивну співпрацю і вона лише зростає. Інші країни також визнають, що це не лише польська проблема і не лише американська. Для них важливо долучитись власними силами до вирішення цієї кризи. І це визнають не лише країни Європи, а й країни усього світу. Коли ви їдете в конференц-центр "G2 Arena", що в польському місті Жешув, на зустріч "Спільноти інтересів" (eng. Community of Interests meeting), - то ви бачите представників таких країн, як Нова Зеландія, Японія, Австралія. Країни, які знаходяться територіально далеко від конфлікту, також присутні за столом. Вони обіцяють надати ресурси і допомогти у вирішенні кризи.

МГ: Ви багато розмовляєте з польським керівництвом. Очевидно, що ця криза і сильна позиція Польщі зробили їх також мішенню для російської агресії. І ми вже чули підтвердження цього від російського керівництва. Як, на вашу думку, польський уряд сприймає таку загрозу?

МБ: Так, я чув ці погрози від "російських лідерів". Тому, коли я виступаю на польському телебаченні, я кажу: "Польща в безпеці і Польща має захист". І це не лише мої слова, президент Сполучених Штатів сказав, що захищатиме кожен квадратний метр територій НАТО. Він сказав це, перебуваючи в Польщі. А це означає, що кожен квадратний метр польської території захищений. Зрештою, ми вже зараз маємо 12 500 військових на місцях, щоб виконати обіцяне. Це залізне зобов’язання. Воно засноване на п’ятій статті НАТО. Ми пліч-о-пліч з поляками у воєнній підтримці України, в підтримці українських бійців і в спробах допомогти полякам із прихистком вимушених переселенців. Немає сумніву, що це визначальний момент для уряду Польщі. І вони чудово справляються з цим викликом. Ми пишаємося тим, що співпрацюємо з польським керівництвом.

Жодна країна у світовій історії ніколи не мала національної політики щодо розміщення кожного біженця у когось в квартирі чи в будинку. Польща встановила високу планку, щодо того як має діяти країна, коли відбувається масове, вимушене переміщення людей, - чи то внаслідок стихійного лиха, чи то внаслідок війни. Ми вражені і ми дякуємо польському народу та дякуємо уряду Польщі за те, що вони роблять.

МГ: Польща просить більше військ НАТО на місцях, а також більше військової підтримки. Чи є плани щодо розширення військової присутності НАТО в цій країні?

МБ: У нас тут зараз 12 500 військовослужбовців, а також є F-35 (літаки винищувачі-бомбардувальники ред.), у нас тут є системи "Patriot" (американський зенітний ракетний комплекс ред.). Триває велика передача до Польщі танків, які поляки вже купили, – танки Абрамс. Це найкращі в своєму класі танки для наземної війни. Ці військові та це обладнання розміщені по усій території Польщі. Вони не лише на одній базі чи в одному місці, вони сплановано знаходься скрізь. Таким чином ми можемо покрити територію усієї країни, щоб разом із польськими військовими, захистити її. І це те, що ми будемо робити.

МГ: Чи Польща зараз у безпеці?

МБ: Чи Польща та загалом світ захищені від того, що робить Путін? Відповідь - ні. Тому що ми маємо справу із дещо непередбачуваною, божевільною особою, яка робить жахливі речі. Народ України зараз переживає найжорстокіші етапи однієї зі світових воєн, які бачила ця земля. Чим більше ми дізнаємося, чим більше кадрів ми бачимо, чим більше розповідей ми чуємо від жінок та дітей в Україні, тим більше ми запитуємо себе, - хто ці чоловіки в російській армії, що вони спроможні на такі речі? Це не бійці. Це люди, які хочуть навести терор. Це не мужні військові, у будь-якому професійному сенсі. Якщо їхнім лідером є Володимир Путін, то я не думаю, що насправді хтось застрахований. Американо-польські відносини насправді ніколи не були такими міцними, як зараз, тому що ми маємо справу з надзвичайно серйозною і непередбачуваною кризою. Але Польща в безпеці і Польща має захист, тому що ми знаємо, що будемо захищати Польщу. Але питання того, що Путін робитиме далі, викликає занепокоєння.

МГ: Польща дуже голосно говорить про необхідність додаткових санкцій з боку Європейського Союзу. Вони домагаються повної заборони енергоносіїв з Росії, а також арешту російських активів у Європі. Яка позиція Сполучених Штатів щодо зусиль Польщі?

МБ: США наклали санкції на понад 400 організацій та установ, наближених до Володимира Путіна. Ці санкції дуже цілеспрямовані та засновані на дослідженнях і даних про те, "хто" та "що" є наближеним до Путіна і хто відчує найбільше болю через ці санкції. Це наш підхід до санкцій. Потрібен деякий час, щоб отримати ефект від санкцій, але у нас є досить великий та постійно зростаючий список санкцій. Тож зусилля будуть продовжуватись. Однак, це лише частина багатосторонньої роботи, яка включає у себе підтримку біженців та підтримку зусиль українського народу чинити опір і боротися. Російські суб’єкти, які перебувають під санкціями, з часом відчуватимуть усе більше болю від них, тому що саме так діють санкції. Їм потрібен час, щоб мати ефект.

МГ: Переходячи до питання регіональної безпеки, зокрема Росії, України, Білорусі та Молдови. Ми бачимо, що РФ намагається підняти напругу в Придністров’ї. Які загрози ви бачите в цьому регіоні?

МБ: Увесь регіон знаходиться під російською загрозою. Ми наполегливо працюємо, щоб він не лише був у безпеці, але й відчував захищеність. Тому що ніхто не хоче, щоб цей регіон був дестабілізований, і я не думаю, що це станеться. Це важливо, тому що цей регіон зараз є прикордонним, він межує із цією кризою. Але я певний, що ми можемо запевнити ці країни в безпеці та партнерстві, зокрема в економічних питаннях. Ми маємо величезні комерційні підприємства в цій частині світу. Посольство США у Варшаві провело масштабну конференцію, на якій ми об’єднали великі американські та польські підприємства з польськими неурядовими організаціями, які виконують велику частину роботи з надання допомоги біженцям. Це був тест із синхронізації роботи. Ми хочемо, щоб економіки та неприбуткові сектори в цій частині світу відчували, що ми підтримуємо їх. Саме цим, ми займаємося в Польщі. І на мою думку, наша робота має бажаний ефект: вселяє довіру, просуває зв’язки та допомагає людям з України, які приїжджають сюди.

МГ: Яким ви бачите кінець цієї війни?

МБ: Я бачу, що українці перемагають. Я бачу, що український народ робить те, що він дуже добре вміє. Українці мають історію опору, і російські військові трагічно це відчують та побачать. І я думаю, що це насправді прикро, тому що ми могли уникнути такої кількості кровопролиття та руйнувань. Я знаю, що народ Польщі повністю підтримує своїх братів-українців. Для людей в цій частині світу, це повторення 1939-го року. І це також є стимулюючим фактором. Ми продовжуватимемо підтримувати бійців. Ми продовжуватимемо підтримувати біженців. З кожним днем ми все більш організовані. З кожним днем у нас все більше ресурсів.

Дивіться також: Війна Росії розділила мільйони українських родин: історія сім’ї Олени та Андрія з Києва.

Всі новини дня

Треба допомогти Україні максимально наблизитись до членства у НАТО - глава МЗС Словаччини на саміті в Бухаресті

Саміт НАТО у Бухаресті, 29 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

НАТО не має проблем із недостачею танків, які можна відправити до України, заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс під час саміту Альянсу у Бухаресті. "У НАТО не вичерпуються танки, тому, якщо ми розширимо перелік того, що надсилається в Україну, НАТО матиме шанс продовжити постачання", - сказав посадовець.

Тим часом, глава чеського МЗС Як Ліпавський висловив сподівання, що союзникам по НАТО вдасться домовитись про новий "значний" пакет допомоги Києву для підготовки країни до зими на тлі російський атак по цивільній інфраструктурі.

Водночас, словацький міністр закордонних справ Растістав Качер заявив журналістам, що на саміті також буде розглянуто заявку України на вступ до НАТО. "Ми будемо обговорювати висловлене бажання України вступити до НАТО, - сказав Качер. - Нам потрібно поставитися до цього серйозно і допомогти Україні пройти процес максимального наближення до членства, а потім, коли ми будемо готові, щоб перехід до повноправного членства проходив дуже плавно".

Нинішня зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

Раніше Голос Америки повідомляв, що від нинішньої зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових. У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

У статті використано матеріали Reuters

Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW

Російські військовики під час навчань у Білорусі. 23 листопада 2022. Фото Міноборони Росії (AP)

Розгортання російських військ у Білорусі, ймовірно, є частиною зусиль Росії з посилення навчального потенціалу і проведення інформаційної операції, йдеться у щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Супутникові знімки з середини листопада вказують на збільшення російської техніки, зокрема основних бойових танків, на 230-му загальновійськовому Обуз-Лєсновському полігоні в Бресті, Білорусь, включаючи техніку щонайменше на одну бригаду. Незалежна білоруська моніторингова організація The Hajun Project 28 листопада повідомила, що російські війська перекинули 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» і 10 одиниць невизначеного інженерного обладнання до Бреста. Ці дислокації, ймовірно, підтримують зусилля Росії з навчання, а не підготовку до бойових дій з Білорусі…Бойові втрати серед російських інструкторів і стреси, пов’язані з мобілізацією, зменшили навчальний потенціал Росії, ймовірно, збільшивши залежність Росії від білоруського навчального потенціалу», – зазначають в Інституті вивчення війни.

Експерти ISW також додають, що Кремль, ймовірно, прагне використати розгортання російських військ у Білорусі як інформаційну операцію, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва, щоб запобігти їх використанню на півдні та сході. За оцінкою ISW, білоруські війська малоймовірно атакуватимуть Україну.

Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія, ймовірно, відмовилася від концепції розгортання батальйонних тактичних груп.

«За останні три місяці російські війська в Україні, ймовірно, в цілому припинили розгортання у вигляді батальйонних тактичних груп (БТГ). Кілька внутрішніх недоліків концепції БТГ були виявлені під час високої інтенсивності широкомасштабних бойових дій під час війни України. Відносно невеликий розподіл бойової піхоти на БТГ часто виявлявся недостатнім. Децентралізований розподіл артилерії не дозволив Росії повністю використати свою перевагу в кількості гармат», – йдеться у повідомленні.

У британській розвідці зауважують, що концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та артилерію.

Представник Держдепу у Києві обговорить посилення санкцій проти Росії

Кординатор Державного департаменту США з питань санкцій Джим О'Браєн приїхав в Україну, щоб обговорити додаткові заходи для посилення тиску на Росію. Фото: Twitter @USAmbKyiv

Координатор з питань санкцій Державного департаменту США Джим О'Браєн приїхав до Києва, щоб обговорити "додаткові заходи для посилення тиску на Росію", повідомила у Twitter посолка США в Україні Бріджит Брінк. "Санкції та експортний контроль уже погіршили здатність Москви реалізувати свій імперський план - незважаючи на збільшення атак Росії на інфраструктуру", - написала вона.

Раніше Брінк, О'Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тоді О'Браєн заявив, що американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні: "Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу".

Тим часом, Reuters повідомляє, що на зустрічі голів МЗС країн НАТО у Бухаресті державний секретар США Ентоні Блінкен планує оголосити новий пакет допомоги для підтримки енергетики України.

Напередодні речник Ради національної безпеки Джон Кірбі назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України і спроби російського президента Володимира Путіна використовувати холод як зброю "абсолютно огидними".

"Це людина (Путін – ред.), яка використовувала їжу як зброю. Він використовував страх як зброю. Зараз він використовує холодну погоду, щоб фактично спробувати поставити український народ на коліна. Коли ви подивитесь на те, що він атакує, це майже вся цивільна інфраструктура [...] Але це огидно. Абсолютно огидно те, що він робить останні кілька тижнів. Не те, щоб він не був підлим раніше [...] це спроба поставити український народ на коліна, тому що він не може поставити українські збройні сили на коліна", – цитує Кірбі Радіо Свобода.

За його словами, США працюють з союзниками та партнерами по всьому світу, щоб знайти запасні частини, обладнання, трансформатори, матеріали, які знадобляться Україні для відновлення постачання електроенергії на більшій частині України. Кірбі також додав, що США збираються продовжувати забезпечувати українські збройні сили зброєю та підготовкою, які їм потрібні, щоб бути успішними на полі бою.

Внаслідок чергового масованого удару РФ по цивільній інфраструктурі України відбулись відключення енергії по всій країні. Станом на 29 листопада національна енергетична компанія "Укренерго" повідомляє, що виробники електроенергії забезпечують 70% споживання електроенергії в Україні, а дефіцит потужності складає 30%.

У статті використано матеріали Reuters

На порядку денному наради міністрів НАТО - зима

Українські солдати з гаубицею M777 на Донеччині 23 листопада 2022 р.

На початку нарад міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ 29 листопада заявив, що Росія «намагається використовувати зиму у війні проти України» і що союзники та Україна «мають бути готові до подальших нападів».

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який бере участь в зустрічах в румунській столиці напередодні головними завданнями назвав збільшення міжнародної військової допомоги Україні і те, як підтримати українську енергетику, вражену російськими ракетними обстрілами.

Я повністю впевнений, що коли міністри закордонних справ зустрічатимуться сьогодні і завтра, то головний сигнал буде в тому, що нам треба далі надавати і посилювати нашу підтримку...
Єнс Столтенберґ

Від зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових.

У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Очікують також, що окремі держави оголосять про надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони та іншої зброї.

«На подальшу перспективу ми допоможемо Україні в переході з радянських озброєнь на доктрину, навчання і стандарти НАТО», - сказав Єнс Столтенберґ у п’ятницю.

Але, допомагаючи Україні, лідери НАТО постійно наголошують, що стримуються в деяких аспектах, які могли би розглядатися як кроки до розширення війни в ще більший міжнародний збройний конфлікт, і підкреслюють, що НАТО не воює з Росією.

Докори з Києва

Попри неодноразові прохання українських лідерів західні держави досі не надали Україні певних видів зброї західного виробництва, зокрема важкі танки, бойову авіацію та далекобійні ракети.

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню Politivo.eu опублікованому в день початку нарад НАТО в Бухаресті назвав «фактом» те, що «є країни світу, які мають те, що потрібно Україні, але з політичних міркувань не продадуть це в достатній кількості».

«Замість того, щоб розраховувати на них, треба запустити виробництво… щоб ми не були залежними від капризів третіх країн, які мають речі на складах, але не бажають ділитися», - сказав Кулеба не назвавши країн і не пояснивши, що конкретно він маю на увазі.

Дякуючи партнерам за підтримку український міністр також заявив, що у Києві сподіваються на просування.

«Ми втратили надто багато часу - і надто багато життів, і надто багато квадратних кілометрів нашої землі… і нам не треба чекати ще однієї трагедії, щоб хтось зміг подолати свої психологічні бар'єри, схвалюючи те чи інше рішення щодо України, - сказав Дмитро Кулеба.

Дивіться також:

Чи варто очікувати змін в санкційній політиці США? СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Більше

XS
SM
MD
LG