Спеціальні потреби

"Переважна більшість американців підтримують боротьбу українського народу за свободу" - сенатор Марк Ворнер. Інтерв'ю


Сенатор-демократ Марк Ворнер під час коментарів Голосу Америки
Сенатор-демократ Марк Ворнер під час коментарів Голосу Америки

Хто отримає більшість в американському Конгресі досі невідомо, адже підрахунок голосів на проміжних виборах ще триває. Питання того, якою буде підтримка України, якщо склад Конгресу зміниться, активно обговорюють політики у США.

Прогнозуючи перемогу республіканців у Палаті представників, лідер меншості Кевін Маккарті, найбільший фаворит на посаду спікера Палати представників, якщо республіканці отримають більшість, пообіцяв спробувати скоротити витрати на державні програми, які підтримує Байден а також припинити "виписувати Україні "необмежений чек" на підтримку.

Інші законодавці-республіканці пообіцяли розпочати розслідування діяльності адміністрації Байдена протягом перших двох років його повноважень, особливо припливу тисяч мігрантів без документів через південний кордон із Мексикою, який Байден, як і колишній президент Дональд Трамп, не зміг зупинити.

Конгресвумен-республіканка Вікторія Спартц, яка, за попередніми оцінками, змогла зберегти за собою місце в Конгресі на цих виборах, сказала в інтерв'ю Голосу Америки, що виступає за прискорення надання Україні допомоги. "Я справді вважаю, що ми маємо швидше виділяти більш якісну військову допомогу. Я також вважаю, що співвідношення безпекової допомоги має бути набагато вищим у порівнянні з будь-якою іншою допомогою. Ми маємо переконатися, що ми підтримуємо українських військових, українську армію", - каже Спартц.

Сенатор з Вірджинії, від Демократичної партії Марк Ворнер вказує на значну підтримку України серед американців а також політиків як Республіканської, так і Демократичної партій.

Ми поговорили із сенатором Ворнером про допомогу Україні а також вибори. Розмова відбулась до проміжних виборів, під час події в штаті Вірджинія раніше цього місяця, де центр швидкої допомоги міста Ричмонд виділив один зі своїх автомобілів на допомогу в Україні. Це вже 20-тий автомобіль швидкої допомоги, який поїде в Україну в рамках цієї ініціативи. До церемонії приєднались представники місцевої влади та сенатор Ворнер.

Інтерв'ю перекладене та відредаговане для ясності та плинності

Ірина Матвійчук, Голос Америки: Ви сьогодні відправляєте цю машину швидкої допомоги до України. Чому для вас важливо долучитися до таких ініціатив?

Марк Ворнер, сенатор-демократ США: Переважна більшість американців підтримують боротьбу українського народу за його свободу. Той факт, що Сполучені Штати були найбільш щедрим донором як економічної, так і військової допомоги Україні, свідчить про нашу підтримку. Українці продемонстрували надзвичайну мужність, виступивши проти значно більшої армії, та досягнули суттєвого успіху. І це відображає суть того, ким ми, американці, є — ми надсилаємо допомогу через уряд. Але ми також робимо такі благодійні ініціативи, коли місцева громада може придбати машину швидкої допомоги та відправити її в Україну. Думаю, що наразі ми надіслали вже близько 20 машин. Незабаром і ця швидка буде в зоні воєнних дій. І я знаю напевне, що це врятує людські життя. Я пишаюся тим, що є частиною цього процесу і можу так демонструвати нашу підтримку. І я хочу запевнити український народ, що не лише ми, але й НАТО, і увесь світ підтримують вас.

Я.М.: Як зміниться двопартійна підтримка Конгресу після виборів?

Ми підтримуємо народ України. Ми знаємо, що якби Путін досяг успіху в Україні, він би на цьому не зупинився.

М.В.: Я думаю, що наразі є переважна підтримка обох партій. Останній законопроект отримав майже 90 голосів у Сенаті Сполучених Штатів. Звісно, є деякі члени, екстремістських, крайніх правих поглядів, які часом говорять так, ніби вони просто повторюють тези Володимира Путіна. Вони представляють дуже невеликий відсоток американців. Ми бачимо, що уся країна підтримує народ України, не залежно від того, чи штат демократичний чи республіканський у своїх політичних поглядах. Ми підтримуємо народ України. Ми знаємо, що якби Путін досяг успіху в Україні, він би на цьому не зупинився. Його наступні зусилля були б спрямовані проти країн Балтії, або проти Польщі, або проти інших націй. Ми маємо протистояти таким авторитарним діям, які, відверто кажучи, на мою думку, призвели до скоєння воєнних злочинів в Україні, смертей невинних цивільних.

Я.М.: Але якщо республіканці отримають більшість, чи зміниться ця допомога?

М.В.: Я думаю, що переважна більшість моїх друзів-республіканців у Сенаті чи в Палаті представників США продовжать підтримувати народ України. Зараз там є очевидно медійні особистості, навіть такі люди, як колишній президент Сполучених Штатів, який часом говорить так, ніби він просто повторює тези Путіна. Мене дивує, як будь-який американський лідер може схвалювати такий автократичний дискурс та тактику російського лідера. Але можу вас запевнити, що такі люди все ще в невеликій меншості в Конгресі.

Я.М.: Чому підтримка України стала важливим питанням на цих виборах? Чому це важливо для американських виборців?

М.В.: Безумовно, 66 мільярдів доларів офіційної допомоги – це великі гроші. Половина з них – це військова допомога. Але якщо подумати, США витрачають, приблизно від 800 до 900 мільярдів доларів на рік на наш оборонний бюджет. А українцям, за цю відносно невелику суму грошей вдалося не лише дати відсіч, але неодноразово розбити російську армію, скорочуючи російський військовий потенціал. А це вже добра новина не тільки для українців, а й для наших союзників з НАТО по всій Європі. Багато в чому російські збройні сили виявилися не дуже ефективними. Відверто кажучи, рівень корупції російських військових видно по тому, наскільки російські системи озброєння неефективні, та навіть неробочі. Тому це важливо і з точки зору послаблення Росії, і щодо захисту принципів демократії, і для обстоювання українського народу, який буквально ризикує своїм життям, щоб мати систему, яку ми в цій країні іноді сприймаємо як належне.

Я.М.: Прокоментуйте, будь ласка, заяву Кевіна Маккарті, а також лист Демократичної прогресивної групи щодо України.

М.В.: Дивіться, лист від демократів, здається, проіснував менше ніж 24 години. Я думаю, що це був ганебний лист. Це було абсолютно неправильно. І я радий, що демократам вистачило сміливості відкликати його. Я не можу пояснити дії містера Маккарті. Я знаю, що він відчайдушно хоче стати спікером. Але я сподіваюсь, він знає, що обстоювання свободи українського народу є в національних інтересах Америки. Знову-таки, в американській політиці сучасним, знаковим лідером Республіканської партії був Рональд Рейган. Неможливо уявити, щоб Рейган робив такі улесливі заяви перед Путіним, які, на жаль, роблять деякі теперішні та колишні лідери в Конгресі.

Я.М.: Колеги-республіканці критикують демократів за надмірні витрати на Україну. Як довго можна сподіватися на таку фінансову підтримку?

М.В.: Я не впевнений щодо таких закидів. Подивіться на Ліндсі Грема. Є багато речей щодо яких я не завжди погоджуюсь з Гремом, але з цього питання, він вважає, що ми витратили на підтримку України недостатньо. Тож я думаю, що ви говорите про коментарі кількох крайніх лівих і правих політиків, які, відверто кажучи, не представляють інтереси переважної більшості американців. Насправді такі яскраві провали російської армії, на очах у всієї світовій спільноти, підривають здатність Путіна залякувати інші країни в регіоні. Отже, є безліч причин, з яких ми як американці обстоюємо демократію, свободу преси, право висловлювати свою позицію та бути почутими, право погоджуватися чи не погоджуватися із чимось. В Америці ми не соромимося не погоджуватися один із одним. Такої свободи в Росії немає. Коли люди виступають проти Володимира Путіна в Росії, вони потрапляють у ГУЛАГ, у в’язницю. Українці кажуть, що не хочуть такої системи в своїй країні. Вони борються за свободу своєї країни. Я думаю, ви знаєте, така підтримка йде не тільки від Америки, а й від багатьох країн по всій Європі та за її межами. Я щойно повернувся з Австралії, — це найбільший донор військової допомоги Україні, крім НАТО. Отже, є наша підтримка, а є буквально світова підтримка. Корея, Японія, Австралія, країни Європи, які протистоять автократичним, жорстоким нападкам Володимира Путіна.

Я.М.: Останнє запитання. Як ви ставитесь до того, щоб відправити американські реактивні літаки в Україну?

Саме у цьому наша сила — в об’єднанні усіх країн навколо допомоги Україні

М.В.: Цікаво, що на сьогодні в українському конфлікті ще не було жодного повітряного бою. Ми продовжуємо надавати все більшу військову допомогу Україні. Зокрема надзвичайно ефективні системи HIMARS. Я вважаю ми повинні відкорегувати допомогу Україні так, щоб не трапились дві речі. По-перше, не можна, щоб війна поширилася на територію самої Росії. Це може призвести до гірших наслідків. І друге, ми маємо переконатися, що ми робимо це спільно з нашими європейськими союзниками. Якщо американська допомога значно випереджатиме решту Європи, це може призвести до розколу в Альянсі. Нашою найсильнішою стороною в цій допомозі є об’єднана широка коаліція. І як голова Комітету з розвідки, можу вам сказати, що після президента, який був зневажливим щодо НАТО, знадобилось багато зусиль, щоб відновити цю коаліцію та дати зрозуміти, що Америка збирається виконувати свої зобов’язання. І я думаю, що саме у цьому наша сила — в об’єднанні усіх країн навколо допомоги Україні.

Я.М.: Тобто ви маєте на увазі, що якщо Пентагон продовжуватиме збільшувати допомогу Україні, зрештою дійде до F-16?

М.В.: Ні, я цього не кажу. Українці з першого дня шукали додаткові літаки. Щоправда, кількість українських літаків сьогодні така ж, як і на початку війни. Повітряного бою, який прогнозували, не було. Найбільш корисними ми були, надаючи артилерію більшої дальності, яка має здатність із нашим дуже, дуже хорошим націлюванням, завдавати точних ударів. Ми показали ефективність цього, коли у відповідь Росія буквально якийсь час стріляла у десятеро більше проти України. Але з нашою допомогою українці мають високоточну артилерію, на відміну від, відверто кажучи, не дуже ефективної й не дуже прицільної російської.

В статті використано матеріал журналістки Української служби Голосу Америки Катерини Лісунової

  • 16x9 Image

    Ірина Матвійчук

    Журналістка, репортерка, редакторка вебсайту. Цікавлюсь соціальними темами та історією. Для потенційних сюжетів завжди шукаю захопливі історії про українців у США, маловідомі сторінки історії, про неймовірні долі людей та бізнесів. Приєдналася до команди Української служби Голосу Америки у 2014 році. Перед тим працювала в журналі National Geographic та на "Радіо Свобода". Люблю читати книжки, створила у США книжковий клуб Books-R-Us Ukrainian. Із задоволенням подорожую в країни/регіони, які є непопулярними для туристів. Одружена, маю доньку.  

XS
SM
MD
LG