Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України розповів в інтерв’ю Голосу Америки про пріоритети з відбудови української інфраструктури, що постраждала від вторгнення Росії в Україну.
«Нещодавно разом з інвестиційним банком була затверджена відповідна програма і ми зможемо найважливіші мости та ділянки залізниці відремонтувати і відновити зараз під час війни», – заявив Кубраков в інтерв’ю Мирославі Гонгадзе.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Ми зараз стоїмо на цьому мосту, його відбудову майже закінчено. Це ті мости, які були знищені в першій частині війни. Яка ваша оцінка – скільки таких важливих інфраструктурних об’єктів вам потрібно зараз замінити?
Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України: Загалом, під час військових дій було знищено приблизно 320 мостів. Цей міст якраз входить в перелік найголовніших і їх приблизно 50-60, вони розташовані на дорогах міжнародного значення, тому вони критичні для всієї логістики держави. Цей міст знаходиться на Київщині, і, звичайно, він був знищений в перші тижні, навіть, в перші дні військових дій. Тимчасові переправи були побудовані одразу після звільнення, а вже в квітні тут поїхали перші автівки. Зараз ми робимо постійний міст, нам важливо його завершити до зими. Я сподіваюсь, до 1 листопада проїзд по цьому мосту буде відкритий. Таких мостів приблизно 50-60. Зараз звільнюють Харківщину і ми розуміємо, що, наприклад, на Харківщині, додатково на дорогах державного значення, приблизно 25 мостів зруйновано. Хотів би подякувати, знову ж таки, нашим колегам з Європейської Комісії. Нещодавно разом з інвестиційним банком була затверджена відповідна програма і ми зможемо такі найважливіші мости та ділянки залізниці відремонтувати і відновити зараз під час війни.
М.Г.: Яка ваша оцінка масштабів руйнувань і які у вас сьогодні пріоритети, якщо можна так назвати?
О.К.: Якщо говорити про масштаби руйнувань, ми можемо покладатись на цифри Київської школи економіки та Світового банку, вони дуже схожі. Вони відрізняються періодом за який вони беруть і оцінюють ці втрати. Приблизно 100 мільярдів доларів [у Київської школи економіки] – 95, [у Світового банку] – 78-60. Стаття номер один в прямих збитках – це житлова інфраструктура, приблизно 40-50 мільярдів, і далі, об’єкти транспортної інфраструктури, сюди входять і дороги, аеропорти, залізниця, корти, тобто, багато чого.
М.Г.: Щодо програм з міжнародною спільнотою, завдяки яким світ дізнався, наскільки потужною Україна є в забезпеченні світові продукції сільського господарства. Наскільки ефективно працює договір?
Все більше і більше на ринках Азії, на наших звичайних ринках країн Африки з’являється наша продукція, ми бачимо, як падають ціни.
О.К.: Насправді, до підписання зернової ініціативи, ми вже почали багато чого робити в плані експорту. Перш за все, розвивати Дунайський кластер, він зараз вийшов на ті обсяги, яких не було в радянські часи. Всі три порти, які були майже вмираючими, зараз показують надзвичайні результати. Для порівняння, ми мали експорт аграрної продукції в березні – приблизно 300 тисяч тонн. Тепер Дунайські порти експортували в серпні 1.6 мільйона тонн. Тобто, ми бачимо, що ми розвиваємось, ми зростаємо. Якщо говорити про зернову ініціативу, звичайно, ми теж бачимо позитивну динаміку. На сьогоднішні день, майже 4.5 мільйона тонн експортовано загалом з початку дії ініціативи, в вересні вже майже 2 мільйона тонн [вивезено] трьома портами великої Одеси - це Іллічівськ, Одеса і Південний. Тобто, ми бачимо, що вона працює. Якщо говорити про вплив на світові ціни, ми бачимо, що як тільки угода була підписана, ціни впали. Все більше і більше на ринках Азії, на наших звичайних ринках країн Африки з’являється наша продукція, ми бачимо, як падають ціни. Тобто, ми вважаємо, що ініціатива дуже позитивно впливає. Я думаю, що весь світ зараз відчуває, наскільки Україна є важливим і великим гравцем на цьому ринку.
М.Г.: Викрадання українського зерна росіянами - як ви вирішуєте цю проблему?
О.К.: Звичайно, що ми бачимо, що вони продовжують цю практику. Дійсно, вони з тимчасово окупованих територій забирають зерно, через свої порти в Криму, вони вивозять це зерно через Севастополь до своїх «дружніх» країн, які купують або приймають його в обмін на щось від Російської Федерації. Багато роботи зробив МЗС - вони зупиняли такі поставки, наприклад, до Єгипту, Лівії. Як тільки інформація з’являється – вони роблять. Але ще раз наголошую, що залишаються країни, які приймають це зерно і використовують для своїх потреб.
М.Г.: Зараз так виглядає, що Сполучені Штати, міжнародна спільнота, взяли таку стратегію стримування Росії. Як ви бачите, чи достатньо, з вашої точки зору, міжнародна спільнота допомагає, і чого Україна зараз найбільше потребує?
Ми бачимо звітність за перше півріччя в Росії, ми бачимо, що вони [санкції] почали працювати, ми бачимо секвестр бюджету, який вони починають нарешті робити.
О.К.: Звичайно, є багато речей, які ми зараз не покриваємо, які дуже складно Мінфіну знаходити і фінансувати. Навіть такі речі [як мости] не фінансувались допоки Європейський інвестиційний банк з Єврокомісією не підключилися і не почали допомагати. На фоні війни, військових, пенсій та виплат, це другорядне питання, ми прекрасно це розуміємо. Тому, тут, звичайно, є куди рухатись і є чому допомагати якомога більше. Санкції – так само. Ми завжди хочемо більше, але ми вдячні за ті санкції, які є. Ми бачимо звітність за перше півріччя в Росії, ми бачимо, що вони [санкції] почали працювати, ми бачимо секвестр бюджету, який вони починають нарешті робити. Тобто, ми розуміємо, що все це починає працювати. Але, знову ж таки, ми хочемо більше.
М.Г.: Україна стала на шлях до Європейського Союзу. Як ви бачите, наскільки швидко може відбутися цей процес і як ви взагалі бачите Україну після війни?
О.К.: Я розумію, що 2-3 роки – це дуже амбітно. Але є таке бажання і бачення. Багато чого залежить в тому числі і від нас, нам своє домашнє завдання треба виконати, щоб далі ми могли апелювати і щось просити від європейських колег.
М.Г.: Як ви бачите перемогу та Україну?
Я думаю, що у суспільства буде надзвичайне натхнення і бажання відбудувати і побудувати нормальну країну.
О.К.: Є певні оптимістичні речі, які ми бачимо зараз на півночі і на півдні нашої країни. Сподіваюсь, що всі ці операції і все, що відбувається, завершиться успішно, ми відвоюємо наші території не тільки, які були окуповані зараз, з лютого 2024, а, знову ж таки, відвоюємо те, що втратили починаючи з 2014. Ось це я вважаю перемогою. Як воно буде відбуватися? Я думаю, що у суспільства буде надзвичайне натхнення і бажання відбудувати і побудувати нормальну країну і, сподіваюсь, що все це займе не десятиріччя, а все ж таки, роки. Тобто, я думаю, що Україна отримає надзвичайно великий імпульс.
