Спеціальні потреби

Актуально

Міністр Олександр Кубраков про відбудову української інфраструктури. Інтерв'ю

Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України.

Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України розповів в інтерв’ю Голосу Америки про пріоритети з відбудови української інфраструктури, що постраждала від вторгнення Росії в Україну.

«Нещодавно разом з інвестиційним банком була затверджена відповідна програма і ми зможемо найважливіші мости та ділянки залізниці відремонтувати і відновити зараз під час війни», – заявив Кубраков в інтерв’ю Мирославі Гонгадзе.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Ми зараз стоїмо на цьому мосту, його відбудову майже закінчено. Це ті мости, які були знищені в першій частині війни. Яка ваша оцінка – скільки таких важливих інфраструктурних об’єктів вам потрібно зараз замінити?

Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України: Загалом, під час військових дій було знищено приблизно 320 мостів. Цей міст якраз входить в перелік найголовніших і їх приблизно 50-60, вони розташовані на дорогах міжнародного значення, тому вони критичні для всієї логістики держави. Цей міст знаходиться на Київщині, і, звичайно, він був знищений в перші тижні, навіть, в перші дні військових дій. Тимчасові переправи були побудовані одразу після звільнення, а вже в квітні тут поїхали перші автівки. Зараз ми робимо постійний міст, нам важливо його завершити до зими. Я сподіваюсь, до 1 листопада проїзд по цьому мосту буде відкритий. Таких мостів приблизно 50-60. Зараз звільнюють Харківщину і ми розуміємо, що, наприклад, на Харківщині, додатково на дорогах державного значення, приблизно 25 мостів зруйновано. Хотів би подякувати, знову ж таки, нашим колегам з Європейської Комісії. Нещодавно разом з інвестиційним банком була затверджена відповідна програма і ми зможемо такі найважливіші мости та ділянки залізниці відремонтувати і відновити зараз під час війни.

М.Г.: Яка ваша оцінка масштабів руйнувань і які у вас сьогодні пріоритети, якщо можна так назвати?

О.К.: Якщо говорити про масштаби руйнувань, ми можемо покладатись на цифри Київської школи економіки та Світового банку, вони дуже схожі. Вони відрізняються періодом за який вони беруть і оцінюють ці втрати. Приблизно 100 мільярдів доларів [у Київської школи економіки] – 95, [у Світового банку] – 78-60. Стаття номер один в прямих збитках – це житлова інфраструктура, приблизно 40-50 мільярдів, і далі, об’єкти транспортної інфраструктури, сюди входять і дороги, аеропорти, залізниця, корти, тобто, багато чого.

М.Г.: Щодо програм з міжнародною спільнотою, завдяки яким світ дізнався, наскільки потужною Україна є в забезпеченні світові продукції сільського господарства. Наскільки ефективно працює договір?

Все більше і більше на ринках Азії, на наших звичайних ринках країн Африки з’являється наша продукція, ми бачимо, як падають ціни.

О.К.: Насправді, до підписання зернової ініціативи, ми вже почали багато чого робити в плані експорту. Перш за все, розвивати Дунайський кластер, він зараз вийшов на ті обсяги, яких не було в радянські часи. Всі три порти, які були майже вмираючими, зараз показують надзвичайні результати. Для порівняння, ми мали експорт аграрної продукції в березні – приблизно 300 тисяч тонн. Тепер Дунайські порти експортували в серпні 1.6 мільйона тонн. Тобто, ми бачимо, що ми розвиваємось, ми зростаємо. Якщо говорити про зернову ініціативу, звичайно, ми теж бачимо позитивну динаміку. На сьогоднішні день, майже 4.5 мільйона тонн експортовано загалом з початку дії ініціативи, в вересні вже майже 2 мільйона тонн [вивезено] трьома портами великої Одеси - це Іллічівськ, Одеса і Південний. Тобто, ми бачимо, що вона працює. Якщо говорити про вплив на світові ціни, ми бачимо, що як тільки угода була підписана, ціни впали. Все більше і більше на ринках Азії, на наших звичайних ринках країн Африки з’являється наша продукція, ми бачимо, як падають ціни. Тобто, ми вважаємо, що ініціатива дуже позитивно впливає. Я думаю, що весь світ зараз відчуває, наскільки Україна є важливим і великим гравцем на цьому ринку.

М.Г.: Викрадання українського зерна росіянами - як ви вирішуєте цю проблему?

О.К.: Звичайно, що ми бачимо, що вони продовжують цю практику. Дійсно, вони з тимчасово окупованих територій забирають зерно, через свої порти в Криму, вони вивозять це зерно через Севастополь до своїх «дружніх» країн, які купують або приймають його в обмін на щось від Російської Федерації. Багато роботи зробив МЗС - вони зупиняли такі поставки, наприклад, до Єгипту, Лівії. Як тільки інформація з’являється – вони роблять. Але ще раз наголошую, що залишаються країни, які приймають це зерно і використовують для своїх потреб.

М.Г.: Зараз так виглядає, що Сполучені Штати, міжнародна спільнота, взяли таку стратегію стримування Росії. Як ви бачите, чи достатньо, з вашої точки зору, міжнародна спільнота допомагає, і чого Україна зараз найбільше потребує?

Ми бачимо звітність за перше півріччя в Росії, ми бачимо, що вони [санкції] почали працювати, ми бачимо секвестр бюджету, який вони починають нарешті робити.

О.К.: Звичайно, є багато речей, які ми зараз не покриваємо, які дуже складно Мінфіну знаходити і фінансувати. Навіть такі речі [як мости] не фінансувались допоки Європейський інвестиційний банк з Єврокомісією не підключилися і не почали допомагати. На фоні війни, військових, пенсій та виплат, це другорядне питання, ми прекрасно це розуміємо. Тому, тут, звичайно, є куди рухатись і є чому допомагати якомога більше. Санкції – так само. Ми завжди хочемо більше, але ми вдячні за ті санкції, які є. Ми бачимо звітність за перше півріччя в Росії, ми бачимо, що вони [санкції] почали працювати, ми бачимо секвестр бюджету, який вони починають нарешті робити. Тобто, ми розуміємо, що все це починає працювати. Але, знову ж таки, ми хочемо більше.

М.Г.: Україна стала на шлях до Європейського Союзу. Як ви бачите, наскільки швидко може відбутися цей процес і як ви взагалі бачите Україну після війни?

О.К.: Я розумію, що 2-3 роки – це дуже амбітно. Але є таке бажання і бачення. Багато чого залежить в тому числі і від нас, нам своє домашнє завдання треба виконати, щоб далі ми могли апелювати і щось просити від європейських колег.

М.Г.: Як ви бачите перемогу та Україну?

Я думаю, що у суспільства буде надзвичайне натхнення і бажання відбудувати і побудувати нормальну країну.

О.К.: Є певні оптимістичні речі, які ми бачимо зараз на півночі і на півдні нашої країни. Сподіваюсь, що всі ці операції і все, що відбувається, завершиться успішно, ми відвоюємо наші території не тільки, які були окуповані зараз, з лютого 2024, а, знову ж таки, відвоюємо те, що втратили починаючи з 2014. Ось це я вважаю перемогою. Як воно буде відбуватися? Я думаю, що у суспільства буде надзвичайне натхнення і бажання відбудувати і побудувати нормальну країну і, сподіваюсь, що все це займе не десятиріччя, а все ж таки, роки. Тобто, я думаю, що Україна отримає надзвичайно великий імпульс.

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG