Спеціальні потреби

Актуально

Резніков: змінити розрахунки Кремля можуть лише рішучі кроки, включно з боку США, лише якщо війна коштуватиме РФ задорого

Міністр оборони України Олексій Резніков під час візиту до Вашингтона провів зустрічі з очільником Пентагону Ллойдом Остіним, високопосадовцями Білого дому та Держдепу. В інтерв'ю голові Української служби "Голосу Америки" Мирославі Гонгадзе, Резніков розповів про очікування від США, поділився своїми оцінками ймовірності нового нападу Росії а також перспектив членства України в НАТО.

Мирослава Гонгадзе: Це перший ваш візит до Сполучених Штатів в якості міністра оборони. Чого сьогодні Україна очікує від Сполучених Штатів в цій ситуації гарячої кризи з Росією?

Олексій Резніков: Сполучені Штати є стратегічним партнером України, нещодавно під час візиту президента Володимира Зеленського в Сполучені Штати було підписано рамкову угоду про співпрацю. Тому ми очікуємо на реальну підтримку США перед лицем серйозної загрози агресії з боку Російської Федерації.

За 8 років війни ми звикли, коли міжнародна спільнота продовжує висловлювати стурбованість, занепокоєнння. Якщо взяти "вокабуляр" 1939 року коли існувала Ліга Націй і Гітлер почав вже завойовувати країни і почалась так звана “дивна війна”, то спочатку був той самий лексикон.

Здивованість, стурбованість, занепокоєння не працюють. Будівля Кремля має дуже високі та товсті стіни, і вони давно вже не чують занепокоєння, а до певного рівня санкцій виробили імунітет. Вони реагуватимуть лише, якщо ця війна буде дуже дорого коштувати і стане невигідною. Тільки такі рішучі кроки, в тому числі з боку Сполучених Штатів як провідної світової країни, можуть їм це продемонструвати.

Якщо, не дай Боже, проти України буде агресія, постраждає вся Європа, бо стане очевидним, що Європа незахищена.

Ми вдячні, що був візит відповідної посадової особи ЦРУ в Москву, пані Нуланд (Вікторія Нуланд, заступниця держсекретаря США - ред.) була в Москві. Думаю, ці сигнали Кремль отримує. Відкрита політика Вашингтона дає більше впевненості іншим столицям Європейського Союзу.

До речі, на цій посаді моя перша зустріч була з міністром оборони Об'єднаного Королівства, який відвідав Київ, а вже через два дні я полетів до США. І голос Бориса Джонсона ми декілька днів тому почули. Він чітко сказав, що Європі треба обирати: або газ, або Україна. Якщо, не дай Боже, проти України буде агресія, постраждає вся Європа, бо стане очевидним, що Європа незахищена.

МГ: Наскільки солідарними є Європа, США та Британії у своїй підтримці України, готовнсті до захисту?

ОР: Мені б хотілось бачити більше такої солідарності, більше рішучості. Хто точно розуміє всі ризики - це країни Балтії та Польща. Це наші найближчі друзі. Вони так само в свій час були під окупацією Радянського Союзу і я маю надію, що ця хвиля занепокоєння не заради самого занепокоєння, а заради реакції, почне працювати і в Європі.

МГ: Міжнародну спільноту непокоїть нагромадження військ РФ поблизу України. Наскільки дані української розвідки відповідають даним європейської і американської? Наскільки серйозною є загроза агресії?

ОР: Дані розвідок співпадають, а оцінки можуть бути різними. Ми не панікуємо, бо за 8 років цієї війни звикли до загрози. Відповідно, ми сприймаємо це більш спокійно тому що ми просто вже готові, а для них це так стало трохи неочікувано. Вони вважають що дані свідчать про зростання ризиків і я з ними погоджуюсь, бо є ознаки ескалації.

Для нас важливо, що нарешті вони почали бити на сполох публічно і завдяки в тому числі засобам масової інформації, Washington Post, Politico та іншим, це привернуло увагу всього світу.

Навіть в складній ситуації я шукаю позитив. В загрозі я бачу позитив що це привернуло увагу цивілізованого світу і зараз починається реакція, яка дає нам шанс продемонструвати агресору, що ціна цієї агресії для нього буде непомірною.

МГ: Ви сказали про ціну агресії. Що це означає?

ОР: Це втрата людських життів, це втрата економічна Це втрата його [Путіна] оточення доступу до банківських рахунків. Адже практично всі накопичення вони тримають в доларах США. Немає значення в швейцарському банку, в сінгапурському, чи якомусь панамскому - гроші переважно в доларах США а це означає що до них можуть сягнути санкції.

Якщо більшість населення Росії боїться війни, то навіщо їх лідеру іти війною?

Питання - чи хоче звичайний росіянин, замість того щоб смачно їсти, безпечно своїх дітей відправляти до школи - платити за цю агресію. Заради чого? Ну і плюс давайте не забувати що війни - це ще труни в яких поверталсь російські солдати.

Весняне дослідження російського дослідницького центру "Левада-центр", про основні страхи росіян показало, що страх номер один - це страх війни. Другий страх - це страх репресій. От чого бояться росіяни. Якщо більшість населення Росії боїться війни, то навіщо їх лідеру іти війною?

МГ: Тобто ви кажете що великої переможної війни Росії над Україною не буде?

ОР: Не вірю в це. Тому що давайте не забувати ми за 8 років цієї війни ми навчилися захищатись. Наші Збройні сили на високому рівні, особливо Сухопутні війська. Я мав честь з генералом Залужним головнокомандуючим чотири дні провести в ООС, спілкуватись з командирами, солдатами бути в окопах. Там настрій абсолютно бойовий, впевнений в собі, люди вміють захищати країну.

В нас 400 000 чи більше ветеранів, які пройшли через цей фронт і готові стати, якщо не дай Боже, захищати свою землю.  Тому такого легкого проходу, як це було 2014 році, не буде вже

Давайте не забувати - в нас 400 000 чи більше ветеранів, які пройшли через цей фронт і готові стати, якщо не дай Боже, захищати свою землю. Тому такого легкого проходу, як це було 2014 році, не буде вже. Сьогодні люди знають що таке пролита кров і як поливати кров ворога теж знають і вміють це робити.

МГ: Днями російський президент Путін назвав головні червоні лінії, які, за його словами, Захід переходить, оскільки буцімто втягує Україну до НАТО. Як ви це сприймаєте?

ОР: Мене давно вже перестала дивувати "пітерська правова школа", тому що говорити про втягування України в НАТО дивно з вуст в принципі юриста, тому що у нас в Конституції це записано. Конституція України -це основний закон. Це не новина. Це скоріше всього пошук аргументів для внутрішньої аудиторії, немов страшний Захід. Їм потрібен ворог, вони розуміють, що налаштовувати росіян проти українців не так вже й просто.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ

Можна налаштовувати проти якоїсь "хунти", як вони кажуть, заколоту і так далі, але народ проти народу налаштувати важко. Тому має бути хтось інший винуватий: "дядя Сем", "воєнщина натівська".

Успішна європейська демократична розвинута Україна - ось що їх лякає. Тому що це дасть приклад і Росії. Уявіть собі, президент Зеленський, який був успішним шоуменом, бізнесменом, стає президентом і в ніч інавгураційну в промові каже: "Люди, подивіться, я зміг і ви зможете". От що їх лякає.

МГ: Які очікування, можливо, плани щодо членства в НАТО?

ОР: На моє переконання, наш вступ до НАТО - це буде політичне рішення, консенсусне членів Альянсу. Не факт, що це відбудеться швидко. Деякі члени Альянсу в 2008 році завадили нам стати членами НАТО разом з грузинами, хоча така можливість була. Деякі члени НАТО продовжують будувати з росіянами певні "північні потоки", використовувати енергетичну зброю не тільки проти України.

Наші герої спецназівці з Кабула вивезли людей. Цього не зробила жодна країна. Ми продемонстрували, що ми це можемо краще ніж будь-хто. Ми перші дали литовцям колючий дріт, коли почалася міграційна криза. Досвід, який мають наші Cухопутні війська, не має жодна армія НАТО.

Нам потрібно членство НАТО не заради членства, а заради можливості отримати почесне місце в цьому Альянсі, щоб ми отримували від цього користь а вони отримали користь від нас.

НАТО - це не військовий союз, а значно ширше. Він стосується демократії, економіки, нових технологій, та інше. От чому нам потрібне не тільки НАТО, а і Євросоюз, інші альянси. Нам треба їхні стандарти не просто вивчати, а запроваджувати в себе, ставати не де-юре членами НАТО, а де-факто.

Наші герої спецназівці з Кабула вивезли людей. Цього не зробила жодна країна. Ми продемонстрували, що ми це можемо краще ніж будь-хто. Ми перші дали литовцям колючий дріт, коли почалася міграційна криза. Досвід, який мають наші сухопутні війська, не має жодна армія НАТО. Це досвіду протистояння потужній армії протягом семи з половиною. Тому вони скоро будуть просити нас увійти в Альянс. Ось мій вам прогноз.

Текст виправлено: питання четверте виправлено у відповідності до оригінального тексту інтерв'ю: "Тобто ви кажете, що великої переможної війни Росії над Україною не буде?"

Дивіться також: Резніков у Пентагоні: перші результати зустрічі із міністром оборони США. Відео

Резніков у Пентагоні: перші результати зустрічі із міністром оборони США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:25 0:00

Всі новини дня

Масові протести в Китаї: наскільки це серйозна загроза для комуністичного режиму?

В Китаї тривають наймасштабніші за останній час протести - люди виходять на вулиці по всій території країни: в Пекіні, Шанхаї, Урумчі, Нанкіні, Ухані та багатьох інших містах. Причиною стало невдоволення так званою політикою “нульового ковіду” китайського уряду, яка передбачає суворі карантинні обмеження.

В Білому домі США заявили, що підтримують право людей по всьому світу виходити на мирний протест. Про те, що саме викликало невдоволення китайців - і чи можуть демонстрації перерости у щось більше, читайте далі.

Масові протести в Китаї почались в останні вихідні листопада - після того, як 24 числа в одній з багатоповерхівок міста Урумчі на заході країни спалахнула пожежа. Внаслідок неї загинуло щонайменше десятеро людей, ще дев'ятеро постраждали.

Протестувальники звинувачують в трагедії жорсткі антиковідні заходи уряду, - які, за їхніми словами, унеможливили порятунок людей.

Натомість китайська влада всі звинувачення відкидає.

“Вони фактично звинувачують жертв у тому, що вони мали дуже слабкі навички до виживання. І я можу сказати, що це ще більше розлютило людей” - розповідає кореспондентка мандаринського сервісу Голосу Америки Ліюань Лю.

“Через карантинну політику уряду серед людей у Китаї зростає розчарування, є велике незадоволення тим, як влада впоралась з локдауном, - погоджується професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса Сергій Радченко. - Включно з випадками, коли люди були фактично закриті вдома тижнями без доступу до їжі чи предметів першої необхідності”.

Карантинні заходи в Китаї і справді дуже жорсткі. В деяких випадках влада встановлювала на двері будинків металеві ґрати - щоб не дозволити людям покидати домівки протягом локдауну, каже Ліюань Лю.

Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район.
Ліюань Лю, кореспондентка мандаринської служби Голосу Америки

“Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район. Відбувається постійне тестування на вірус, людям доводиться шикуватися в чергу, щоб його пройти, - розповідає кореспондентка. - Люди були заблоковані у своїх домівках протягом тривалого періоду часу. Це дійсно крайні заходи. І це стосується не лише великих міст Китаю, - я розмовляла зі своєю сім’єю вчора - навіть у маленькому місті, звідки я родом, також вводять локдауни”.

Однак дуже швидко протести в Китаї переросли із незадоволення карантинними обмеженнями в дещо більше - і набули політичного забарвлення. На відео з демонстрацій, які ширяться в соціальних мережах, можна почути, як люди вигукують гасла проти комуністичної партії Китаю та вимагають відставки лідера КНР Сі Цзіньпіна.

“Це більше ніж просто розчарування дуже суворою політикою щодо COVID-19. Людям справді набридло”, - каже Ліюань Лю.

Сергій Радченко звертає увагу, що протести в Китаї - явище не нове. Вони періодично траплялись у різних куточках країни і мали різне підґрунтя. Однак що відрізняє нинішні демонстрації від інших - їхнє географічне поширення по всій країні. За словами дослідника, востаннє такі великі акції незгоди в Китаї були в 1989 році. Тоді все закінчилось кривавим придушенням протесту на площі Тяньаньмень у Пекіні.

Те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб  і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей.
Сергій Радченко, професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса

“Відтоді ми бачили осередки протестів, наприклад, на півдні Китаю. Були протести фермерів, були етнічні протести - наприклад, у Сіньцзяні. Знову ж таки, протягом багатьох років були індивідуальні демонстрації у Тибеті, включно із самоспаленням на знак незгоди із урядовою політикою та урядовими репресіями, - каже Радченко. - Але те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей. І це нова річ”.

Та попри це, на думку професора, нинішні протести навряд чи можуть становити серйозну загрозу для чинного комуністичного режиму в Китаї.

“Так, дехто вигукує гасла проти Сі Цзіньпіна. Та наразі ми не бачили нічого, що б виходило за ці межі. На мій погляд, дуже малоймовірно, що ці демонстрації можуть перетворитись на масове антиурядове повстання рівня 1989 року. Я б сказав, що шанси на це надзвичайно низькі. Набагато ймовірніше, що ці протести втратять свою силу. Люди висловлять розчарування - і вони це вже зробили. Звичайно, будуть якісь поліцейські заходи, і ми вже їх бачимо. Вони зводять бар'єри, вони арештовують деяких людей. Тож, мабуть, це те, чого варто очікувати”.

Наразі китайські чиновники пообіцяли дещо пом'якшити карантинні обмеження, втім і далі наполягають на жорсткому підході боротьби з ковідом. Часткові зміни запровадили в Гуанчжоу, Шанхаї, Пекіні та інших містах.

Цьому передували сутички протестувальників із поліцією у деяких регіонах. Водночас до деяких учасників протестів почали телефонувати правоохоронці - і запитувати про їхню участь в демонстраціях.

Ліюань Лю боїться, що демонстранти, які вимагали політичної свободи та закликали китайську владу до відставки, можуть опинитись в особливій небезпеці: “Боюсь, що влада буде поводитися з ними досить жорстко. Адже китайські лідери мають дуже мало терпимості до такого роду інакомислення”.

Президенти США та Франції зустрічаються у Білому домі. Відео

Президенти США та Франції зустрічаються у Білому домі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:38 0:00

«У час, коли війна повертається до Європи з російською агресією проти України, і у світлі численних криз, з якими зіштовхнулися наші нації та суспільства, нам треба стати братами по зброї знову», – президент Франції Еммануель Макрон

Росія може застосувати біологічну зброю в Україні - представниця Держдепу

Президент Росії Володимир Путін під час виставки, присвяченій параду у Москві 1941 року, 8 листопада 2022

Війна Росії в Україні та російська кампанія з дезінформації підсилюють занепокоєння США щодо ймовірного застосування Москвою біологічної зброї.

Як заявила заступниця державного секретаря США з питань контролю над озброєнням та міжнародної безпеки Боні Дженкінс під час міжнародної конференції з питань біологічної зброї, Кремль робить абсурдні та необґрунтовані звинувачення про начебто плани Києва використати хімічну зброю: "Дії Росії в Україні та її дезінформація мають свою ціну: Росія втрачає довіру міжнародної спільноти".

"Нас завжди турбувала їхня біологічна програма", - цитує слова Дженкінс Bloomberg. Ці занепокоєння посилилися на тлі російської війни та дезінформації: "Поки вони продовжують неспровоковане вторгнення в Україну - залишаються там і роблять те, що вони роблять, і висувають ці звинувачення - завжди існує ймовірність того, що вони використовують" дезінформацію як прикриття.

У своєму виступі на конференції американська посадовиця нагадала про те, що Росія нещодавно використовувала хімічну зброю для отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньки Юлії у Великій Британії, а також для отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Раніше американські медіа писали, що представники адміністрації Байдена побоюються, що якщо Росія програватиме на полі бою, президент Росії Володимир Путін може спробувати застосувати хімічну зброю в Україні, перш ніж вдатися до ядерної конфронтації з НАТО.

Хоча у Вашингтоні, повідомляють медіа, не мають жодних розвідданих, щоб припустити, що така атака в Україні є неминучою, адміністрація працює над тим, щоб західні союзники були готові до такої події. США також намагаються мобілізувати нові ресурси та інвестиції у виробництво систем виявлення та протидії хімічній зброї, зокрема у засоби фізичного захисту, такі як маски і протигази.

Навесні Голос Америки також повідомляв, що у відповідь на безпідставні звинувачення Росії про буцімто "військово-біологічну програму" в Україні під наглядом Міноборони США, низка країн оприлюднили заяву, в якій ідеться що "саме Москва тривалий час підтримує програму біологічної зброї в порушення міжнародного права, а не Україна. Саме Москва має добре задокументовану історію застосування хімічної зброї, а не Україна. І саме Москва розпочала цю безглузду війну".

"Нам треба знову стати братами по зброї" - Макрон зустрічається з Байденом у Білому домі  

Президент Франції Еммануель Макрон - перший світовий лідер, якого Джо Байден приймає з державним візитом після того, як став президентом

Президент США Джо Байден приймає у Білому домі президентську родину Франції - Еммануеля Макрона з дружиною Бріжит Макрон.

Це перший державний візит у Білому домі з моменту вступу Байдена на посаду президента.

Як повідомлялось раніше, серед головних тем обговорень лідерів США та Франції - війна Росії в Україні та вплив Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Перед переговорами у Білому домі у четвер обидва президенти заявили про загрози з боку російської агресії.

“Як союзники по НАТО, разом з Європейським Союзом, “Групою семи” і нашими партнерами по всьому світі, Франція та Сполучені Штати протистоять загарбницьким прагненням Володимира Путіна та жорстокій війні Росії проти України, яка знову зруйнувала мир на європейському континенті”, - сказав президент США Джо Байден.

Президент Франції закликав партнерів знову стати “братами по зброї” перед обличчям російської загрози.

“Ми маємо обов'язок перед спільною історією. У час, коли війна повертається до Європи з російською агресією проти України, і у світлі численних криз, з якими зіштовхнулися наші нації та суспільства, нам треба стати братами по зброї знову”, - заявив Еммануель Макрон.

Напередодні під час зустрічі із французькою громадою у Вашингтоні президент Макрон сказав, що втрати від війни в Україні є значно вищими для Європи, ніж для США, і що Європа ризикує економічно відстати, якщо субсидії викачають нові інвестиції. Це, за словами Макрона, може “розколоти Захід”.

Серед інших тем порядку денного президентів США та Франції - ядерна програма Ірану та безпека в регіоні Сахель в Африці.

Євген Малолєтка і Василіса Степаненко: про те, що вони побачили в Маріуполі, та журналістську роботу. Відео

Євген Малолєтка та Василіса Степаненко стали одними з останніх журналістів, які залишили Маріуполь, коли у місто увійшли російські окупанти.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG