Актуально
Пʼять років підписанню Мінських угод: пастка для України чи механізм стримування Росії?
Із самого моменту підписання Мінських домовленостей 5 вересня 2014 року і до цього часу точаться дискусії не тільки навколо того, чи приніс «мінський процес» користь Україні, а й щодо того, який статус мають підписані у Мінську документи. Є ті, хто вважає їх «нікчемними» із правової точки зору, й ті, хто називає їх «єдино можливим механізмом стримування конфлікту». Що ж дали Мінські домовленості Україні і чи є сенс залишатися далі у рамках цього переговорного процесу?
Наприкінці серпня – на початку вересня 2014 року, зокрема, після обстрілу російською артилерією українських підрозділів (за доказами міжнародних організацій), вторгнення російських регулярних підрозділів на територію України поблизу Іловайська (за даними іноземних дослідників, Військової прокуратури України, Генштабу та очевидців), боїв за Савур-Могилу, склалася критична ситуація, що могла перерости у широкомасштабну агресію Росії і загрожувала втратою Україною свого суверенітету та незалежності.
Тоді у Мінську зібралися керівництво Євросоюзу і Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон прибула на зустріч Порошенка і Путіна. Ось як описує атмосферу, що там панувала, народний депутат, у подальшому представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі –Ірина Геращенко.
«Під час кількагодинної важкої розмови в усієі делегаціі розривався телефон – дзвонили військові, в Іловайську росіяни розстрілювали наших воїнів. І президент Порошенко вимагав припинити вбивство, дати нашим військовим коридор. Росіяни пообіцяли... Вже потім, під час інших важких зустрічей із Путіним, ми зрозуміли, що це витончена, садистська фсбешна тактика: напередодні важливих перемовин влаштовувати кризу, щоб створити нестерпний фон, щоб ми могли говорити тільки про спасіння нашої армії, щоб це забирало левову частину часу і сил під час перемов. Так було і в вересні 2014, і в лютому 2015, коли наших військових під Дебальцевим взяли в оточення. Таким був фон першої мінської зустрічі, і я ніколи в житті не забуду нестерпної атмосфери»,– написала Ірина Геращенко 5 вересня 2019 року на своїй сторінці у мережі Facebook.
У цих умовах, при сприянні країн Заходу, у столиці Білорусі Мінську почалися «консультації Тристоронньої контактної групи щодо спільних кроків, спрямованих на імплементацію мирного плану тодішнього президента України Петра Порошенка та ініціатив президента Росії Володимира Путіна».
Результатом цих політичних домовленостей стало підписання 5 вересня 2014 року Мінського протоколу, головним пунктом якого було «повне припинення вогню». У ніч з 6 на 7 вересня Організація з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) оприлюднила текст протоколу російською мовою.
«За результатами розгляду і обговорення пропозицій, внесених учасниками консультацій у Мінську 1 вересня 2014 року, Тристороння контактна група у складі представників України, Російської Федерації і Організації з безпеки і співпраці в Європі досягла порозуміння щодо необхідності здійснити такі кроки:
- забезпечити негайне двостороннє припинення застосування зброї;
- забезпечити моніторинг і верифікацію з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї;
- здійснити децентралізацію влади, в тому числі шляхом ухвалення закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (закон про особливий статус);
- забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації;
- негайно звільнити всіх заручників і незаконно утримуваних осіб;
- ухвалити закон про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України;
- продовжити інклюзивний загальнонаціональний діалог;
- вжити заходів для поліпшення гуманітарної ситуації на Донбасі;
- забезпечити проведення дострокових місцевих виборів, відповідно до закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (закон про особливий статус);
- вивести незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців із території України;
- ухвалити програму економічного відродження Донбасу і відновлення життєдіяльності регіону;
- надати гарантії особистої безпеки для учасників консультацій».
Мінський протокол підписали учасники Тристоронньої контактної групи: тодішній спецпредставник голови ОБСЄ Гайді Тальявіні, другий президент України Леонід Кучма, тодішній посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов, Олександр Захарченко і Ігор Плотницький.
Причому у протоколі не було зазначено хто такі ці Захарченко (тогочасний ватажок проросійського угруповання «ДНР») і Плотницький (тогочасний ватажок проросійського угруповання «ЛНР»).
Яка роль Мінських домовленостей у протистоянні України агресії Росії – по це Радіо Свобода розпитало правників-міжнародників:
Володимир Василенко, колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії:
– Коли влітку 2014 року українські Збройні сили України були близькі до повного очищення своєї території від незаконних збройних формувань, Росія застосувала свої регулярні війська і здійснила відкрите вторгнення в Україну. І тоді, в умовах воєнної переваги Росії, і були укладені Мінські домовленості.
Під тиском обставин Україна була вимушена підписати ці політичні домовленості. Мінські угоди не є міжнародним договором у повному сенсі слова, а це певним чином оформлені політичні домовленості.
Росія хотіла показати, що вона готова зупинити збройне втручання в обмін на скасування санкцій за окупацію Криму
Їх необхідно було підписати, щоб зупинити вторгнення і стримати на якийсь час агресора.
З точки зору Володимира Путіна як головнокомандувача збройних сил Російської Федерації, цей крок був зумовлений тим, що Росія хотіла показати, що вона готова зупинити збройне втручання в обмін на скасування санкцій за окупацію Криму.
Росія, звісно, не збиралася виконувати Мінські домовленості. Для Кремля це елемент гри, спрямований на те, щоб переконати захід скасувати санкції.
Якщо розглядати Мінські домовленості як міжнародну угоду, то вони, якщо вжити юридичну термінологію, є нікчемними, тобто нечинними з моменту їх укладенняВолодимир Василенко
Ці домовленості не є міжнародною угодою ні за змістом, ні за формою. Якщо розглядати Мінські домовленості як міжнародну угоду, то вони, якщо вжити юридичну термінологію, є нікчемними, тобто нечинними з моменту їх укладення.
Оскільки, відповідно до статті 52 Віденської конвенції 1969 року про правила укладання Міжнародних договорів, договір укладений під примусом, внаслідок застосування сили або під загрозою застосування сили, є нікчемним, тобто нечинним з моменту його укладення.
Якщо ж дивитися на Мінські домовленості як на політичні домовленості, якими вони, власне, і є, то вони могли стати основою для відновлення міжнародного правопорядку, але тільки при проявленні доброї волі обома сторонами. Україна таку добру волю проявила, пішовши на припинення вогню, а Росія – ні.
Шляхом переговорів було досягнуто таке тлумачення Мінських домовленостей, що насамперед повинні були бути виконані безпекові домовленості: повне припинення вогню, відведення усіх формувань, виведення їх за межі кордону і повне відновлення Україною контролю над усім українсько-російським кордоном.
Однак цього не сталося. Єдиним плюсом стало припинення розгортання агресії Росії.
Тож Україна має усі підстави не виконувати інших пунктів Мінських угод, поки Росія не виконає безпекових положень.
До того ж, цілком очевидно, що жодні вибори на території, яку контролює окупаційний режим – угруповання «ДНР», «ЛНР» – є нічим іншим як гібридними утвореннями російської окупаційної влади, не є можливими.
Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень:
Україна могла б обійтися без Мінських угод, якби не отримала трьох нищівних поразок у 2014 році. Якби не була спалена уся українська
Україна могла б обійтися без Мінських угод, якби не отримала трьох нищівних поразок у 2014 роціГригорій Перепелиця
техніка поблизу кордону з Росією, якби не були допущені грубі помилки воєнно-політичного керівництва держави, яке замість того, щоб оголосити воєнний стан, який би дав можливість застосовувати Збройні сили України, в умовах агресії політичне керівництво прийняло цей формат «АТО», хоч усім було зрозуміло, що це військова агресія. Ми втратили до 80% усієї техніки, Росія взяла під контроль 400 кілометрів нашого кордону, військова техніка, яка ще залишилася, була у Києві на параді, а Росія вторглася під Іловайськом.
Мінські угоди фактично врятували Україну від капітуляції перед РосієюГригорій Перепелиця
Територія була відкрита для подальшого просування російських військ. І що залишалося? Треба було якось рятувати ситуацію. Тому Мінські угоди фактично врятували Україну від капітуляції перед Росією у цій війні.
Знову це повторилося у 2015 році під Дебальцевим, коли був підписаний так званий «Мінськ-2».
Оскільки Росія ці битви виграла, то вона, відповідно, і диктувала положення Мінських угод, виконання пунктів політичної частини яких для України є смертельно небезпечним.
І тому українська сторона, хоча Порошенко і вніс цей законопроєкт про особливий статус, цей документ так і не був ухвалений, бо стало зрозуміло, що це могло б запустити сценарії Абхазії...
Виконання пунктів політичної частини Мінських домовленостей для України є смертельно небезпечнимГригорій Перепелиця
Хоча там і прописане останнім пунктом виведення збройних формувань. Зрозуміло, що на окупованій території неможливо провести вибори. Це лише фактичне узаконення статусу цих територій.
Це дуже серйозний виклик, який несуть для України Мінські угоди. Тобто плюси – це те, що підписання Мінських угод дало можливість уникнути капітуляції, і другий позитив, що хоч вони ніколи не приведуть до закінчення війни, вони тримають збройне протистояння на рівні низької інтенсивності.
У війні все визначає ситуація на фронтіГригорій Перепелиця
Мінські угоди не вирішують конфлікт і не принесуть завершення війни. Ця війна перетворилася у довготривалий конфлікт низької інтенсивності, тобто війну на виживання.
Більше нічого Мінські угоди Україні і не можуть привести.
Завершення війни може бути тільки внаслідок досягнення воєнної перемоги. У війні все визначає ситуація на фронті. Якщо ми програємо, то ми можемо тільки тягнути цю ситуацію на умовах Мінських домовленостей.
Відмовитися від них ми тепер не можемо, тому що давно реалізовується стратегія – вирішити конфлікт виключно мирним шляхом і сподіватися на допомогу інших країн.
Але інших інструментів наразі ні у Порошенка, ні у Зеленського поки немає.
Формат переговорів є другорядним у порівнянні із співвідношенням сил на фронтіГригорій Перепелиця
Інший формат переговорів нічого не дасть. Формат переговорів є другорядним у порівнянні із співвідношенням сил на фронті. Якщо ворог буде нести втрати, на порядок вищі, аніж несемо ми, тільки тоді це посилить наші позиції на переговорах.
Росія рахується тільки з силою, більше нічого її не лякає – ні міжнародне право, ні «нормандський формат», ні США... І ці 5 років війни це довели.
Тому Україні треба ставати сильнішою, створювати контрзагрозу Росії і передумови, щоб вона захотіла піти на поступки. Формати ще й не вирішують проблему, тому що усі вони побудовані під внутрішній конфлікт, або, як це називає Шуфрич і Медведчук, «громадянську війну».
Ми це назвали АТО, тепер ООС.
Треба говорити не про врегулювання конфлікту на Донбасі, а говорити про закінчення війни
Але у нас – не внутрішній конфлікт, а війна. Тому треба говорити не про врегулювання конфлікту на Донбасі, а говорити про закінчення війни.
І створювати інші майданчики, а найголовніше – визнавати Росію не посередником, як у Мінську, а воюючою стороною.
Тоді відкривається шлях до завершення війни і закріплення його договором. Таким майданчиком може бути і ООН, але для цього потрібні зовсім інші дипломатичні кроки, аніж ті, що були досі.
Треба вживати іншу термінологію, декларувати інші меседжі і посилатися на інші норми міжнародного права. Наприклад, стаття 51 про право жертви агресії на воєнну самооборону, на відсіч агресії. Не апелюючи до цих норм і обравши формат АТО, Україна заганяє себе у глухий кут.
Що зараз у Мінську?
4 вересня 2019 року в Мінську розпочалося засідання Тристоронньої контактної групи (ТГК).
Як повідомила Дарка Оліфер, речниця представника України Леоніда Кучми, оскільки останні тижні позначилися збільшенням кількості порушень режиму тиші з боку НЗФ ОРДЛО, зокрема і застосуванням зброї, забороненої Мінськими домовленостями, українська сторона поставила питання щодо повернення російської сторони до Спільного центру з контролю та координації сторін. А в гуманітарній підгрупі триває робота зі звільнення утримуваних осіб.
Яка позиція США?
Про значення Мінських домовленостей доповідав на слуханнях у Сенаті – «П'ять років після Революції гідності: прогрес України і ворожа активність Росії» – спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер.
Найважливіше значення Мінських домовленостей у тому, що Росія формально визнає територіальну цілісність УкраїниКурт Волкер
Дуже важливо, наголошує Волкер, щоб Мінські домовленості зберігали свою чинність, оскільки найважливіше їхнє значення в тому, що Росія формально визнає територіальну цілісність України. Навіть якщо в реальному житті Росія цю цілісність уже порушила.
Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України також назвав Мінські домовленості базою для збереження санкцій Євросоюзу, а також такими, що містять перелік кроків, необхідних для досягнення миру.
«Припинення вогню, відведення озброєнь, забезпечення гуманітарного доступу – всі ці речі є необхідними для ухвалення рішень», – наголосив Курт Волкер.
Проблема тільки у тому, що бракує політичної волі Кремля почати виконувати ці Мінські домовленості, вважає він.
23 серпня 2019 року Волкер також ще раз наголосив, що «питання цих зустрічей не в форматі – питання у політичній волі Росії виконати її зобов’язання за Мінськими домовленостями.
«У всьому, що можна зробити для полегшення переходу до справжнього миру і виконання Росією мінських домовленостей, ми готові приєднатися і допомогти», – сказав спеціальний представник Державного департаменту США з питань України.
Україна не зобов'язана нічого робити на шкоду собі
Правники наголошують, Україна не зобов'язана нічого робити, поки не будуть повністю виконані безпекові положення Мінських угод, а саме – припинення вогню, повне виведення підрозділів проросійських бойовиків та російського озброєння із території України, і , як результат, повне відновлення Україною контролю над своєю територією та визнаними міжнародним правом кордонами.
Мінські угоди – це не міжнародний договір, а досягнуті під час прямої збройної агресії Росії проти України політичні домовленості. Україна має повне право захищати свою територію, свій суверенітет і свою територіальну цілісність. А Росія використовує Мінські угоди, трактуючи їх у своїх інтересах, для подальшого тиску на Україну та міжнародну спільноту.
Як зазначає Ірина Геращенко, «велика проблема мінських угод в тому, що РФ і Україна трактують їх кожна по- своєму. Нам вдавалося читати Мінські угоди однією мовою з іншими учасниками Нормандського формату – Німеччиною і Францією. На жаль, зараз складається відчуття, що Кремль нав‘язує нашим партнерам свою трактовку угод».
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Дивіться також: Чому передача Цемаха Москві була б великою помилкою Києва? – Експерти у США та Лондоні.
Читайте ще: Голова МЗС про зустріч радників лідерів «нормандської четвірки»: «є певний успіх»
Всі новини дня
- Голос Америки
Головнокомандувач сил НАТО розповів, скільки літаків та суден захищають східні кордони альянсу
Верховний командувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Кристофер Каволі закликав продовжувати підтримувати Україну до перемоги й не допустити російського успіху. Про це він сказав під час виступу у Берліні, з нагоди 75-ї річниці Плану Маршала.
“Ми маємо продовжувати підтримувати можливості українців, щоб вони перемогли. Росія не може вийти з цієї війни з перемогою, наше майбутнє просто не витримає цього», – заявив американський генерал, який також очолює військові сили США в Європі.
Він додав, що США та ЄС щодня тренують українців і в рамках двосторонніх програм, і в рамках військової допомоги ЄС.
«На сьогодні понад 11 тисяч українських солдатів проходять колективну підготовку у нас, в різних місцях по всій Європі. Ці солдати зможуть вплинути на ситуацію (на полі бою - ред.)”, – сказав американський генерал, чий виступ транслював Європейський центр із безпекових досліджень.
За словами генерала Каволі, “брутальне, неспровоковане, нелегальне вторгнення” Росії в Україну змінило правила, “перевернуло наші уявлення про безпеку, про світ”. Головнокомандувач сил НАТО наголосив, що війна в Україні стала викликом для колективної безпеки НАТО, але альянс зумів швидко відреагувати, посиливши свій східний фланг.
“У відповідь на російське вторгнення в Україну, альянс НАТО створив більшу і потужнішу військову структуру на східному флангу. Зараз я маю понад 40 тисяч військових під моїм командуванням, і ще 200 тисяч військових, яких країни привели до готовності на випадок, якщо я їх буду потребувати. У нас є майже 100 літаків, які патрулюють повітряний простір зараз, майже 100 суден, яку контролюють ситуацію на воді”, - прозвітував головнокомандувач сил НАТО в Європі.
Він віддав належне згуртованості та єдності, яку демонструє альянс з часу російського вторгнення.
“Союзники та партнери активізувались заради захисту цінностей свободи та демократії, вони поставили інтереси України навіть вище своїх інтересів”, - заявив генерал Каволі.
Єдність альянсу – це те, що продовжує залишатися центром тяжіння в НАТО, - сказав генерал. Він додав, що союзники мають робити все можливе, аби гарантувати безпеку НАТО.
У середу вранці Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив про телефонну розмову із командувачем НАТО генералом Крістофером Каволі. Серед іншого, сторони обговорили постачання Україні озброєння, техніки та боєприпасів.
- Голос Америки
Росія, Китай та Іран створюватимуть проблеми протягом багатьох років - Міллі під час слухань щодо оборонного бюджету США
Три країни - Росія, Китай та Іран - разом створюватимуть проблеми для світової безпеки протягом багатьох років. Про це заявив голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі під час слухань щодо оборонного бюджету на 2024 фінансовий рік у Комітеті Палати представників США зі збройних сил у середу, 29 березня.
Міллі зазначив, що стурбований зв'язками між Росією та Китаєм. " Ми бачимо, що вони зближуються. Я не називав би це справжнім альянсом у буквальному значенні цього слова, але ми бачимо, як вони зближуються, та Іран є третім. Таким чином, я думаю, що ці три країни разом створюватимуть проблеми протягом багатьох років, особливо Росія та Китай через їхні можливості", - сказав генерал.
Зокрема, Міллі зауважив, що КНР та Росія мають засоби, щоб загрожувати інтересам США. "Війни між великими державами не було останні 80 років значною мірою через правила, запроваджені після Другої світової війни, і можливості збройних сил Сполучених Штатів разом із нашими союзниками та партнерами. Ми повинні залишатися наймогутнішою країною, якщо хочемо продовжувати утримувати велику державу", - заявив Міллі.
Він заявив, що Китай становить довгостроковий геостратегічним виклик номер один для США. Зокрема, Міллі висловив стурбованість ядерною програмою Пекіна: "Ми, ймовірно, не зможемо нічого зробити, щоб зупинити, уповільнити, зірвати, заборонити або знищити китайську програму ядерного розвитку, яку вони запланували на наступні 10-20 років. Вони збираються це зробити за власним планом. Дуже мало важелів зовнішнього впливу, щоб запобігти цьому. Можуть бути якісь економічні важелі впливу. Це можуть бути інші речі у світі розвідки".
Він зазначив, що Китай має національну мету - наздогнати і перевершити Сполучені Штати у військовому плані. "Вони на шляху, щоб це зробити. І це справді тривожно. Це справді неприємно, і нам доведеться не тільки йти в ногу, але й випереджати, і це забезпечить мир", - зазначив Міллі.
Під час слухань щодо бюджету Міллі також наголосив, що загрозою для світової стабільності є Росія. "Ми підтримуємо Україну в захисті її суверенітету та підтримуємо НАТО у вигляді військової присутності Сполучених Штатів у кожній країні на східному фланзі Альянсу. Ця боротьба не тільки в інтересах України, але й в інтересах Сполучених Штатів, щоб захистити систему, яка запобігала війні великих держав протягом останніх восьми десятиліть", - сказав Міллі.
Обговорюючи оборонний бюджет США, генерал Міллі також наголосив на небезпечній політиці Ірану, який також вжив заходів для покращення можливостей у виготовленні ядерної зброї. "Іран міг би виробити достатньо розщеплюваного матеріалу для ядерної зброї менш ніж за два тижні, а щоб виготовити справжню ядерну зброю, знадобиться лише кілька місяців", - зазначив Міллі. При цьому він заявив, що Сполучені Штати розробили кілька варіантів, які можуть розглянути, якщо Іран таки вирішить розробити ядерну зброю.
- Голос Америки
Контролюючі органи США: порушень з допомою Україні не виявлено – слухання в Конгресі
Порушень у наданні та використанні американської допомоги Україні не було виявлено. Про це на слуханнях у Конгресі заявила очільниця офісу, що здійснює контроль над використанням бюджетних коштів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Слухання відбуваються на тлі політичних суперечок, що точаться як всередині Республіканської партії, так і між представниками республіканців у Конгресі та адміністрацією президента США Джо Байдена навколо розміру та звітування щодо допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії.
«У нас немає серйозних кримінальних справ, пов’язаних із допомогою США Україні», – заявила під час слухань Ніколь Ангарелла, виконувачка обов'язків генерального інспектора Агентства США з міжнародного розвитку.
Вона сказала, що лише в її офісі 60 людей працюють над перевіркою використання допомоги Україні, також до цієї роботи залучено працівників посольства США, а з бюджету на забезпечення цієї роботи було виділено додаткових 13 мільйонів доларів.
Голова Комітету зі закордонних справ Палати представників Майкл Маккол, республіканець з Техасу, підтримав надання допомоги Україні для захисту у війні проти Росії, але він, разом із багатьма республіканцями, останніми місяцями вимагає більшої прозорості та звітності щодо використання цієї допомоги.
У своєму вступному слові на слуханнях він сказав, що адміністрація Байдена повинна очікувати, що його комітет «продовжить бути пильним і вимагати прозорості та підзвітності щодо допомоги США Україні».
«Щоб було зрозуміло, я не здійснюю цей нагляд, щоб поставити під сумнів важливість підтримки України, а навпаки, нагляд має стимулювати адміністрацію в Україні використовувати кошти Конгресу з найвищим ступенем ефективності та результативності», – сказав Маккол.
На слухання у середу конгресмени Комітету зі закордонних справ Палати представників викликали керівників трьох служб, що здійснюють перевірку надання допомоги Україні – Агентства США з міжнародного розвитку, Державного департаменту США та Міністерства оборони.
Федеральні агентства з нагляду створили робочу групу щодо контролю української допомоги у червні 2022 року, через чотири місяці після початку російського вторгнення, і за словами Ангарелли, протягом останніх дев’яти місяців у співпраці ці три офіси ведуть роботу над наглядом за безпрецедентною кількістю американської допомоги, що надається у сфері безпеки, гуманітарної допомоги, бюджетної допомоги, юридичної допомоги та багатьох інших сферах.
Загальна сума допомоги США, пов'язаної з Україною, сягає 113 мільярдів доларів, з них дві найбільші статті – допомога у сфері безпеки – понад 62 мільярди доларів та допомога по лінії Агентства США з міжнародного розвитку – понад 46 мільярдів доларів, мовиться у зведеному звіті наглядових органів.
Раніше очільниця Агентства з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер і заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Кол заявляли, що немає свідчень того, що допомога США в Україні була використана не за призначенням.
«Ми спостерігаємо безпрецедентну єдність демократій», – Джо Байден. Відео
«Ми спостерігаємо безпрецедентну єдність демократій, які засуджують жорстоку агресивну війну Росії проти України та солідарні з хоробрим українським народом, який захищає свою демократію», – президент США Джо Байден.
Демократії потрібна перемога вже зараз, вже цього року - Зеленський на Саміті за демократію
Президент США Джо Байден офіційно відкрив Саміт за демократію обіцянкою виділити 690 мільйонів доларів на підтримку програм розвитку демократії по всьому світу. Підтримка України у світі, за словами Байдена, продемонструвала єдність демократій.
“Ми спостерігаємо безпрецедентну єдність демократій, які засуджують жорстоку агресивну війну Росії проти України та солідарні з хоробрим українським народом, який захищає свою демократію. Тож сьогодні Сполучені Штати спираються на своє незмінне зобов’язання зміцнювати демократію в усьому світі. На першому Саміті за демократію я розпочав президентську ініціативу щодо демократичного оновлення, виділив понад 400 мільйонів доларів США на зміцнення прозорого та підзвітного управління, підтримку свободи ЗМІ для боротьби з міжнародною корупцією, підтримку демократії та демократичних реформаторів, просування передових технологій задля розбудови демократії, захисту виборів. Зараз ми тісно співпрацюємо з Конгресом Сполучених Штатів і плануємо додати ще 690 мільйонів доларів додаткового фінансування президентської ініціативи протягом наступних двох років”, - заявив Джо Байден.
Байден повідомив, що у наступні три роки Білий дім у співпраці з Конгресом має намір виділити 9,5 мільярда доларів на всі зусилля США з просування демократії у світі. Крім того, США зараз створюють нове бюро з питань демократії, прав людини та управління при Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).
Серед пріоритетів захисту демократії Байден назвав свободу в Інтернеті.
“Одним із ключових напрямків нашої роботи з просування демократії буде забезпечення можливості продовження розвитку технологій, які використовуються, щоб підтримати демократичне врядування, а не зашкодити йому, - заявив американський президент. - У рамках цього на початку тижня я підписав наказ тут, у Сполучених Штатах, щоб обмежити використання урядом США комерційного шпигунського програмного забезпечення, яке використовувалося проти дисидентів, активістів і журналістів у всьому світі, зокрема в Сполучених Штатах”.
Ця ініціатива, на переконання президента США, сприятиме захисту активістів і журналістів від кіберзагроз, переслідувань, зловживань. Він наголошує на необхідності “створення надзвичайних технологій, таких як штучний інтелект, щоб вони створювали та розвивали те, що відповідає нашим цінностям”.
Як повідомляє видання AP з посиланням на високопоставленого посадовця Білого дому, адміністрація Байдена хоче використати дводенний саміт з демократії, щоб зосередитися на тому, щоб «технології працювали на користь, а не проти демократії».
“Сьогодні ми можемо з гордістю сказати, що демократії світу стають сильнішими, а не слабшими, автократії світу стають слабшими, а не сильнішими”, - цими словами підсумував свою промову Байден.
Демократії потрібна перемога зараз, вже цього року - Зеленський
Президент Зеленський у своїй промові наголосив, що Україна захищає демократію щодня на війні проти російської агресії.
“Росія давно воює з усіма вами, з демократіями світу. Вона воює за допомогою дезінформації, втручання у вибори, шпигунства, експорту корупції, кіберзлочинності, намагається спровокувати енергетичну кризу, яка вдарить по ваших рахунках, шалено піднявши ціни на електроенергію чи газ”, - заявив у промові президент України.
Він закликав світ бути безкомпромісним “перед обличчям зла”. "Вороги демократії мають програти, а наша національна мета - перемогти", - наголосив Зеленський. “Демократії потрібна перемога зараз, вже цього року”, - додав він.
Він наголосив на необхідності прискорити надання Україні військової допомоги, і закликав швидше ухвалювати рішення. “Санкції проти Росії значно повільніші, ніж російська агресія”, - сказав Зеленський.
Боротьбу українських військових із російським військом Зеленський порівняв із пожежею. Пожежники не можуть чекати кілька місяців на пожежні машини або прийняти правило, що пожежні гідранти повинні бути обов'язково лише для коротких відстаней, зазначив Зеленський, “саме тому захисники демократії мають допомогти з усією зброєю, яка буде надійна для забезпечення поразки агресора”.
Президент України також нагадав, що Росія використовує продовольство як інструмент війни.
“Гляньте, Кремль намагається перетворити навіть продовольче забезпечення на зброю. … Навіщо їм це? Це війна, пані та панове. Це війна саме проти свободи й демократії”, - заявив Зеленський.
Країни, які тут зібрались, мають дати Україні все, що вона потребує для захисту - президент Малаві
У саміті, який проходить в онлайн форматі, бере участь близько 120 світових лідерів. Під час своїх вступних промов на відкритті саміту 29 березня практично кожен виступаючий згадав про війну в Україні.
Зокрема президентка Словаччини назвала російську агресію “загрозою глобальному миру і демократії”, вона закликала розглядати підтримку України як “інвестицію в мир і демократію”.
Президент Малаві заявив, що вторгнення в Україні є атакою на свободу як таку, і “будь-яка країна, яка любить свободу, повинна не лише засудити це на словах, але й бути з Україною на ділі”.
“Недостатньо для демократій говорити слова солідарності. Було б похвально для країн, які тут зібрались, дати Україні все, чого вона потребує для захисту своєї свободи”, - заявив президент Малаві Лазарус Чаквера.
Саміт за демократію продовжиться у четвер, за повідомленням ЗМІ, серед питань, які обговорюватимуть лідери країн-учасників, Коста-Ріка зосередиться на ролі молоді в демократичних системах, Голландія - про свободу ЗМІ, Південна Корея - про боротьбу з корупцією, Замбія - про вільні та чесні вибори. Модеруватиме захід Державний секретар США Ентоні Блінкен.
Форум