Спеціальні потреби

Міжнародні гуманітарні програми на Донбасі забезпечені лише на 4%. Ексклюзивне інтерв’ю


Конфлікт на Донбасі спричиняє найбільшу кількість жертв від протитранспортних мін у світі. Тут відбувається 40 000 порушень режиму припинення вогню кожного місяця. Що означає загострення конфлікту для гуманітарної ситуації в Україні і яких дій вживають міжнародні організації, щоб допомогти в подоланні цих проблем розповів керівник гуманітарної місії ООН в Україні Ніл Вокер в ексклюзивному інтерв'ю голові Української служби «Голосу Америки» Мирославі Ґонґадзе.

Координатор допомоги ООН Ніл Волкер. Інтерв'ю. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:19 0:00

Це – конфлікт в гарячій стадії і він надзвичайно впливає на життя людей
Ніл Волкер

М.Ґ​. Дякую, що погодились на інтерв’ю. Як Ви оцінюєте поточну гуманітарну ситуацію на Донбасі?

Волкер: По-перше, ситуація насправді набагато похмуріша, ніж це визнають у світі. В середньому, кожного місяця 40 000 порушень режиму припинення вогню. Як ви розумієте, це не справжнє припинення вогню. Це – конфлікт в гарячій стадії і він надзвичайно впливає на життя людей. 3,5 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги, приблизно півтора мільйона внутрішньо переміщені. Потреба найбільш нагальна в районах, які перебувають поза урядовим контролем і вздовж контактної лінії. Загальна ситуація досить погана.

М.Ґ​. Які найбільші проблеми постають перед людьми?

Рівень жертв від протитранспортних мін є найвищим в світі.​
Ніл Волкер

Волкер: Я б сказав, що першим і головним є захист. І тут дві категорії. По-перше, це захист від збройного конфлікту, від мін та боєприпасів, що не вибухнули. Рівень жертв від протитранспортних мін є найвищим в світі. Кожного дня ведуться обстріли в районі контактної лінії. Лише на контрольованій урядом стороні близько 200 тисяч людей страждають від десятків обстрілів кожного дня, тому, потреба захисту від конфлікту є критично важливою. Потрібно поважати припинення вогню.

Друге – це потреба в так званому правовому захисті. Люди не можуть зареєструвати народження дитини, якщо вона народилась на неконтрольованій урядом території. Фактично, такі діти не мають держави. Люди, які мають право не пенсію насправді не можуть забрати свою пенсію, незважаючи на рішення суддів, що підтвердили їх право на отримання пенсії. Людям складно підтвердити свій статус з метою голосування і роботи. Такими є проблемні питання в сфері захисту від конфлікту та в правовій сфері.

Питання охорони здоров’я пов’язані з мультирезистентним туберкульозом, стрімким поширенням ВІЛ/СНІДу, що розповсюджується серед широких верств населення більш ніж раніше
Ніл Волкер

Я б також наголосив на критичній важливості гуманітарної підтримки. Тут можна говорити про медичні аспекти, відсутність доступу до харчів. В цих питаннях люди потребують допомоги. Проблеми з доступом до харчів зросли вдвічі з 2016 до 2017 року. На тепер 1 мільйон двісті тисяч українців на сході мають проблеми з харчами.

Питання охорони здоров’я пов’язані з мультирезистентним туберкульозом, стрімким поширенням ВІЛ/СНІДу, що розповсюджується серед широких верств населення більш ніж раніше, навіть рівень вакцинації проти поліомієліту є четвертим серед найгірших у світі.

Тому, серед критично важливих гуманітарних потреб є як потреби в гуманітарній допомозі, так і в прямому захисті від конфлікту і захисті прав громадян.

М.Ґ. Чи може уряд України сам вирішити ці питання, чи він потребує значної підтримки міжнародної спільноти?

Волкер: Що стосується спроможності уряду України на підконтрольній йому території, то вони мають потужні можливості і ми тісно з ними співпрацюємо над покращенням рівня життя і вирішенням найбільш нагальних гуманітарних потреб. Вважаю, що в регіонах, які уряд не контролює, звичайно, вони не можуть це робити власноруч. Вони можуть багато робити для громадян навіть з боку контрольованих урядом територій, включаючи водопостачання, постачання електроенергії, забезпечення свободи пересування. Все це допомагає людям – громадянам України, які живуть на неконтрольованій урядом території, але потребують допомоги.

Ми зіткнулись з надзвичайними фінансовими обмеженнями
Ніл Волкер

М.Ґ. Чи мають міжнародні організації ресурси, щоб відповісти на ці виклики?

Волкер: Ми зіткнулись з надзвичайними фінансовими обмеженнями. Я тут вже чотири роки і протягом мого першого року ми отримали 100 відсотків фінансування, наступного року 65%, минулого року ми отримали 35%, цього року ми отримали 4% того, що просимо на гуманітарну допомогу. Критично важливо для нас отримати більше коштів від міжнародної спільноти і також, кращий доступ в районі контактної лінії та на неконтрольованій урядом території.

М.Ґ. Що можуть зробити керівництво щоб підтримати Вашу роботу, адже 4% звучить замало?

Волкер: Я повністю згоден, 4 відсотки - це абсолютно неприйнятно. Саме тому я тут. Ми були в Женеві, ми були в Брюсселі, ми були в Вашингтоні і тепер в Нью-Йорку. Мої колеги також подорожували до інших столиць, ми спілкуємось з журналістами і намагаємось інформувати про цей конфлікт і справді, важко повірити, наскільки небагато людей знають про те, що тут найбільші жертви від протитранспортних мін у світі, що цей конфлікт має 40 000 порушень режиму припинення вогню кожного місяця і надзвичайно важко цю обізнаність збільшувати так як після чотирьох років, увага людей відволікається, але ми намагаємось це робити

М.Ґ. Дякую і удачі у вашій роботі

Вокер: Дякую дуже, Мирославо

Дивіться також: Як російська мафія змінилася з 90-х

Як російська мафія змінилася з 90-х. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:46 0:00

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

XS
SM
MD
LG