Президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про його можливу зустріч з президентом США Джо Байденом наприкінці лютого під час його візиту до Польщі.

"Що стосується президента США – ми інколи зустрічаємося з ним. Мене не запрошували в Польщу", – сказав він під час брифінгу з президентом Австрії Александером Ван дер Белленом, повідомляє Радіо Свобода.

Польські видання припускали, що зустріч Байдена, Зеленського та Анджея Дуди може відбутися у Варшаві чи Жешуві.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Як Голос Америки писав раніше, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що президент США Джо Байден, ймовірно, відвідає Центральну Європу в лютому, але додав, що невідомо, до яких саме країни він приїде.

Натомість минулого тижня координатор стратегічної комунікації Ради національної безпеки США Джон Кірбі в інтерв'ю цю інформацію не підтвердив.

Західні експерти з надією відгукнулися на антикорупційні кроки президента України Володимира Зеленського, який заявив у вівторок увечері, що планує додаткові зміни в своєму уряді перед зустріччю до з представниками Європейського Союзу в п’ятницю.

Західні видання повідомили, що в Україні «розпочалася нова хвиля антикорупційних рейдів проти високопосадовців». Зокрема у репортажі американського телеканалу CNN звертають увагу на те, що обшуки пройшли в «одного з найбагатших людей країни» Ігоря Коломойського, а також «у рамках очевидної чистки» – у колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Також за підозрою в корупції було звільнено керівництво митної служби України і за результатами розслідувань повідомлено про підозри топменеджменту ПАТ «Укртатнафта».

Генеральний прокурор України Андрій Костін у середу заявив, що «корупція під час війни – це мародерство». Він зазначив, що чотирьом посадовцям – ексзаступнику міністра оборони та ексміністру енергетики і вугільної промисловості, чинному та колишньому посадовцям Міноборони було повідомлено про підозру. «Жодні посади не дозволять уникнути відповідальності», – додав Костін на своїй сторінці у фейсбуці.

Дослідник американського аналітичного центру "Атлантична рада" Андерс Аслунд вважає, що це - «добрі новини».

«Україна починає справді серйозно боротися з корупцією», – твітує експерт, який стежить за Україною впродовж багатьох десятиліть.

Інший відомий економіст, який має багатолітній досвід у регіоні Східної Європи, Тімоті Еш каже, що обшук у будинку Коломойського свідчить про те, що« Зеленський серйозно взявся за боротьбу з корупцією» напередодні зустрічі з керівництвом ЄС.

«Давно пора, - твітує експерт. – Я вважаю, що він хоче надіслати потужний сигнал для просування швидкого вступу до ЄС».

Як заявив Зеленський, він планує кадрові зміни в уряді та «нові реформи», які мають змінити «соціальну, правову та політичну реальність» з метою наближення України до членства у Європейському Союзі. Після подачі заявки на вступ до ЄС через кілька днів після початку російського вторгнення у лютому 2022 року, Київ почав переговори, які мають змінити українську правову, політичну та економічну систему та подолати корупцію.

У червні ЄС офіційно надав Україні статус кандидата на членство. На думку оглядачів, процес приєднання може тривати багато років, але Київ може пришвидшити його, якщо почне активніше боротися з корупцією.

Дивіться також:

«Війна Путіна змінила українське суспільство». Оглядачі про антикорупційні кроки України

Оглядачі зауважують, що це вже друга хвиля звільнень чиновників після того, як минулого тижня було звільнено низку урядовців, включно зі заступником міністра оборони. Тоді уряд не надав жодних причин для цих кроків, які стали найбільшою кадровою зміною з моменту вторгнення, але оглядачі зауважили, що вони відбулися після публікацій журналістських розслідувань про закупівлі продовольства за завищеними цінами. Міністр оборони Олексій Резніков назвав звинувачення «абсолютною нісенітницею» і продуктом «викривленої інформації».

Професор Школи публічної політики Університету Гарріса Чикаго Костянтин Сонін вважає, що «звільнення ряду високопоставлених чиновників із закупівель, підозрюваних у корупції, є сміливим і важливим кроком».

Він звертає увагу на те, що не було жодних нарікань на Україну з приводу можливих зловживань великою міжнародною допомогою, яку Київ отримує з початку широкомасштабної агресії.

Як повідомляв «Голос Америки», у понеділок Міністерство фінансів США заявило, що не бачить жодних ознак того, що українці могли зловживати американськими коштами.

«У нас немає жодних ознак того, що кошти США були використані не за призначенням в Україні, - заявила речниця Міністерства фінансів США Меган Аппер у коментарі для агентства Reuters. Вона додала, що США вітають зусилля української влади, щоб гарантувати, «щоб допомога США доходила до тих, кому вона призначена».

Також для забезпечення прозорості та звітності щодо наданої допомоги, в Україні працюють спеціальні аудитори від уряду США, Світового банку і міжнародної компанії Deloitte, які мають наглядати за тим, щоб американська допомога виокристовувалася за призначенням. Про це минулого тижня під час слухань у Комітеті з міжнародних справ Сенату США повідомила заступниця держсекретаря з політичних питань Державного департаменту Вікторія Нуланд.

Американська громадська радіостанція NPR нагадує, що Україна, яка після розвалу Радянського Союзу з його командною економікою потрапила в умови «дикого Заходу», вже раніше робила спроби боротися з корупцією, але не завжди вони були вдалими.

Економіст Костянтин Сонін також зауважує, що нинішніх кроків України може бути недостаньо через українську репутацію, яка була «заплямована корупцією минулих урядів» і може відіграти велику негативну роль для підтримки України у світі.

«Звільнення є ще одним сигналом того, що Зеленський дуже серйозно ставиться до репутації української влади. Щоб зберегти громадську підтримку в усьому світі, що має вирішальне значення для військової та гуманітарної допомоги, уряд не повинен терпіти корупцію», – каже Сонін.

Чиказький економіст родом з Росії нагадує, що Зеленський прийшов на посаду президента з антикорупційним мандатом і «війна дала йому шанс зробити ще більше». І тут він бачить «величезний контраст з Росією».

«Путінські генерали та їхні заступники казково збагатилися на державній службі. Можливо, російська армія не воювала б так погано, якби не була настільки корумпованою. Але тоді вони б не пішли воювати, якби не були», – твітує Сонін.

Оглядачі кажуть, що Зеленський посилає сигнал союзникам, що він не терпітиме марнотратства та шахрайства у своєму уряді. Як зауважує газета New York Times, це особливо важливо зараз, тому, що український президент попросить про додаткову військову допомогу, яка обчислюється мільярдами доларів.

Перед голосуванням бюджету США на 2023 рік, у якому закладено допомогу Україні на суму понад 45 мільярдів доларів, законодавці-республіканці заявили, що вимагатимуть перевірки фінансової допомоги та озброєння, наданого під час війни. Деякі з них стверджують, що Україна отримала і має отримати від США майже 100 мільярдів доларів і надання допомоги в майбутньому має бути обмеженим.

Згідно з даними Transparency International, міжнародної організації, що визначає сприйняття корупції у світі, оцінка України покращилася до 33 з 30 (зі 100 пунктів), що свідчить про збільшення прозорості в державному секторі.

Embed share

Брифінг Голосу Америки. Корупція в Україні у 2022 – як змінилось її сприйняття

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

Direct link

• 240p | 59,2MB
• 360p | 82,6MB
• 480p | 128,2MB
• 720p | 439,7MB
• 1080p | 458,9MB

Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження щодо осіб та компаній, пов'язаних із Кремлем. У санкційний список потрапили 22 фізичних та юридичних осіб у кількох країнах, пов’язаних із мережею, що допомагала Росії обходити запроваджені раніше санкції та підтримувала її оборонний комплекс. Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів США.

"Відчайдушні спроби Росії використати підставні компанії, щоб обійти санкції США, доводять, що обмеження зробили відновлення постачання військової машини Путіна значно складнішим і дорожчим для російського військово-промислового комплексу", - заявив заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо.

Запроваджені обмеження зокрема спрямовані проти російської мережі, яку очолює торговець зброєю з Росії та Кіпру Ігор Зіменков. За даними Міністерства фінансів США, учасники "мережі Зіменкова" брали участь у проектах, пов'язаних із російським оборонним комплексом, зокрема постачанням високотехнологічних пристроїв Росії після початку її повномасштабної війни проти України.

Окремі учасники "мережі Зіменкова" також підтримували підсанкційні державні російські оборонні підприємства "Рособоронекспорт" і державну корпорацію "Ростех", які є ключовими для російського військово-промислового комплексу.

За даними Мінфіну США, Ігор Зіменков разом із сином Джонатаном вели пряме листування з російськими оборонними компаніями, що були під санкціями США, а також брали участь у численних угодах з продажу російських засобів кібербезпеки та гелікоптерів в інші країни.

Крім того, Ігор Зіменков підтримував білоруський військово-промисловий комплекс, та сприяв торгівлі підсанкційного білоруського оборонного підприємства «Белспецзнештехніка» у Латинській Америці.

У Мінфіні США заявляють, що "мережа Зіменкова" використовувала підставні компанії для переміщення грошей всередині мережі, намагаючись при цьому зберегти законний вигляд.

"Усе майно та частки у власності зазначених осіб, що розташоване у Сполучених Штатах, у володінні чи під контролем осіб США, заблоковане. Крім того, блокуються будь-які організації, які належать, прямо чи опосередковано, 50 або більше відсотками одній чи кільком заблокованим особам," - повідомили в Міністерстві фінансів США. Також учасникам мережі та пов'язаним із нею особам і компаніям заборонено проводити будь-які фінансові транзакції на території США.

Дивіться також:

США ввели санкції проти іранських виробників безпілотників, які постачають Росії дрони для атак в Україні

Росія порушує ключову угоду зі США про контроль над ядерним озброєнням. Таку заяву речника Держдепартаменту опублікували низка західних видань.

"Відмова Росії сприяти інспекційній діяльності заважає Сполученим Штатам здійснювати важливі права за договором і ставить під загрозу життєздатність американсько-російського контролю над ядерним озброєнням", - повідомив речник Держдепу у коментарі для медіа.

"Росія також не виконала зобов'язання за договором щодо скликання засідання двосторонньої консультативної комісії відповідно до встановленого договором терміну", - додав речник. Така зустріч мала відбутися в Єгипті наприкінці листопада, але була раптово скасована.

Російська сторона заявила, що "США подають мало натяків для діалогу з Росією" за цим договором. "Ми вважаємо продовження дії цього договору дуже важливим", - сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков і заявив, "що це США, здійснюючи фронтальне стримування Москви, порушують преамбулу договору, де йдеться про неподільність безпеки".

Як інформує видання The Hill, висновок Держдепартаменту є першим випадком, коли Вашингтон звинуватив Москву в порушенні угоди. Натомість "ніщо не заважає російським інспекторам їздити до Сполучених Штатів і проводити інспекції", – цитує видання речника Держдепу.

Reuters зазначає, що угода є "останнім основним стовпом контролю над ядерними озброєннями між двома країнами після Холодної війни". Натомість Москва відмовляє у доступі для здійснення інспекції на своїй території.

Договір набув чинності у 2011 році й був продовжений у 2021 році ще на п'ять років. Він обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які Сполучені Штати та Росія можуть розгорнути, а також розгортання наземних і підводних ракет та бомбардувальників для їхньої доставки.

США та Росія сумарно володіють близько 90% ядерних боєголовок у світі. Відповідно до угоди, обом країнам дозволено проводити інспекції озброєнь один одного, але через пандемію ковіду інспекції були призупинені з 2020 року. Відносини Вашингтона з Москвою є найгіршими за десятиліття через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, - нагадує Reuters.

Як повідомляв Голос Америки, президент РФ Володимир Путін у грудні 2022 року заявив, що ризик ядерної війни зростає, але "Росія не погрожуватиме безрозсудним застосуванням такої зброї".

У вересні у зверненні до учасників 77-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй президент США Джо Байден заявив, що Путін озвучив прямі ядерні погрози Європі із відкритим зневажанням Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, й звинуватив Кремль у грубому порушенні Статуту ООН через війну в Україні й фейкові "референдуми" для анексії українських земель.

Тоді американський глава закликав світ зробити все, щоб відвернути загрозу ядерної війни: "Ядерну війну неможливо виграти, і її ніколи не можна починати".