Спеціальні потреби

Актуально

Могильов отримав «Будяк року»

Анатолій Могильов

У Міжнародний день прав людини Українська Гельсінська спілка з прав людини оголосила лауреатів конкурсу «Будяк року – 2010». Першу антипремію «Золотий будяк» за найбільш брутальні порушення присуджено міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову. Таке звання головному міліціонерові дісталося «за свідому політику зневаги до людських прав та основоположних свобод». Експерти Української Гельсінської спілки звинувачують міністра у збільшенні удвічі насильницьких смертей у міліції та відсутності ефективних розслідувань цих випадків, а також у незаконному перешкоджанні мирним зібранням та затриманні їх організаторів.

Друге місце в антирейтингу посів голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський – «за системне обмеження громадянських свобод», зокрема за тиск на журналістів. А третє місце поділили мер Харкова Геннадій Кернес та харківський суддя Сергій Лазюк – за придушення акцій протесту проти вирубування дерев у міському парку.

Коментуючи нинішню ситуацію з правами людини в Україні, правозахисники відзначають помітний регрес. Про це заявив, зокрема, Євген Захаров з Харківської правозахисної групи на прес-конференції в Києві.

«Цього року стан з правами людини в Україні значно погіршився, якщо порівнювати з попереднім п’ятирічним періодом», – констатував Захаров.

За його словами, з’явилися нові види і тенденції в порушенні людських прав, яких не було раніше. Це насамперед використання силових структур у боротьбі з політичними супротивниками, громадськими рухами і взагалі з опонентами влади. Це також постійні порушення свободи пересувань, коли міліція зупиняє автобуси, що їдуть у Київ на акції протесту чи на свято хрещення Русі. Це, крім того, постійні системні порушення свободи мирних зібрань.

«Навіть за перші 3 місяці існування нової влади порушень свободи мирних зібрань було більше, ніж за 3 попередні роки, разом узяті», – констатує правозахисник.

Серед нових тривожних тенденцій Захаров назвав також повернення радянської практики КГБ – профілактичні бесіди з громадськими активістами; рекомендації спецслужб ректорам вишів стежити за студентами; незаконний збір персональної інформації аж до відомостей про особисті політичні уподобання, який спробувала запровадити через так звані «паспорти району» адміністрація президента.

Окрім нових проблем з правами людини, актуальними залишаються й старі – жорстокість у міліції та застосування катувань. За даними українських правозахисників, за минулий 2009 рік жертвами незаконного насильства в міліції стало понад 600 тисяч українців.

«Це величезна цифра. Це цифра страшна», – каже Захаров. Він також наводить статистику смертей в установах МВС. Якщо за минулий рік у міліцейських відділках була зафіксована 21 смерть, то лише за перші дев’ять місяців цього року – 41.

Збільшення жорстокості в міліції правозахисник пов’язує, зокрема, з рішенням міністра Могильова оцінювати роботу правоохоронних органів за кількістю порушених кримінальних справ.

«Це не може не призвести до того, що для отримання доплат, премій цих кримінальних справ будуть порушувати більше, навіть коли нема підстав; що будуть списувати нерозкриті злочини на тих, хто скоїв подібний злочин, і примушувати людей до зізнання у скоєнні таких злочинів під тортурами. І я особисто пов’язую збільшення кількості справ на 30% у першому півріччі цього року саме з цим. Крім того, це буде призводити і вже призводить до масових фальсифікацій кримінальних справ в МВС», – заявив Євген Захаров.

А тим часом президент України Віктор Янукович визнає: проблема з правами людини в Україні існує. У п’ятницю президент звернувся до співвітчизників з нагоди Міжнародного дня прав людини, заявивши таке:

«Маємо визнати – базові принципи, проголошені Загальною декларацією прав людини, в Україні доволі часто є не нормою для виконання, а лише гаслом».

Як зізнався Янукович, його особливо непокоїть те, що в Україні «ще мають місце випадки порушення прав громадян працівниками правоохоронних органів».

При цьому глава держави наголосив: «Переконаний, уже ближчими роками можна суттєво покращити ситуацію з дотриманням стандартів, передбачених Загальною декларацією прав людини».

Нагадаємо: антипремія «Будяк року» була заснована Українською Гельсінською спілкою з прав людини 2006 року з метою привернення уваги громадськості до брутальних порушень прав людини в країні. Антипремія вручається щороку в Міжнародний день прав людини 10 грудня.

Всі новини дня

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:17 0:00

Екс-посолка США в Києві назвала російські обстріли цивільної інфраструктури України «ганебними» і заявила про невідворотність покарання Росії за військові злочини.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:11 0:00

Росія зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України. Про це заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Додаткові 12 мільярдів доларів Україні може виділити Конгрес США - Reuters

Жителі Ізюма у черзі на отримання гуманітарної допомоги, Харківщина, 25 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Усі митні пункти Грузії переведені на особливий режим роботи через масовий приїзд росіян

Кордон Грузії з Росією - пункт пропуску Земо Ларсі/Верхній Ларс

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG