Актуально
Україна, Китай, США і «Мотор Січ»: хто кому винен 3,5 мільярди доларів
Боротьба за «Мотор Січ»: не можна просто здатися і пристати на «китайсько-ярославські» пропозиції – експерт
Китайський інвестор, який купив акції українського виробника авіадвигунів, компанії «Мотор Січ», йде у міжнародний арбітраж. Як заявляє український партнер китайців, бізнесмен Олександр Ярославський, вони мають намір стягнути з України 3,5 мільярди доларів. Акції «Мотор Січі», викуплені китайцями, перебувають під арештом вже три роки, а цю угоду розслідують СБУ та Антимонопольний комітет.
Те, що Китай може отримати підприємство української «оборонки», стривожило Сполучені Штати Америки. Експерти пропонують кілька варіантів виходу з ситуації, проте український уряд, схоже, взяв паузу.
5 грудня компанія Skyrizon («дочка» китайської Beijing Xinwei Technology Group), яка придбала акції компанії «Мотор Січ», оголосила, що судитиметься з Україною. Причиною є арешт, який наклали на акції три роки тому та який не дає китайцям розпоряджатися купленим авіабудівним підприємством.
Суму компенсації китайці оцінюють у 3,5 мільярди доларів.
«Китайські інвестори ПАТ «Мотор Cіч» направили українському уряду звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна, відповідно до угоди між урядом України та урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій», – повідомили в українській компанії DCH, яка є офіційним партнером китайського інвестора.
У вересні китайський інвестор повідомив про «інвестиційну суперечку» українському Мін'юсту і попередив, що вимагатиме компенсації на суму 3,5 мільярди доларів.
Раніше група DCH українського бізнесмена Олександра Ярославського та компанія Skyrizon подали заявку до Антимонопольного комітету про те, що хочуть сконцентрувати акції компанії «Мотор Січ». Ця заявка, яка може розблокувати або зупинити угоду з купівлі акцій, залишається без розгляду.
«Мотор Січ»: камінь спотикання між Україною, США та Китаєм?
Від початку російської збройної агресії проти України уряд держави нарощує оборонне замовлення. Однак його все одно недостатньо для того, щоб вивести підприємство «Мотор Січ» з кризи і повністю завантажити його замовленнями на нові авіадвигуни. На тлі припинення військово-технічної співпраці з Росією, яка до війни масово купувала двигуни українського виробництва, уряд почав шукати альтернативи. І з 2017 року тодішній віцепрем'єр-міністр економічного розвитку Степан Кубів заявляє, що компанії «Мотор Січі» та Skyrizon створили спільне підприємство і вже розбудовують виробництво в китайському Чунціні. Невдовзі Генпрокуратура оголошує початок розслідування про незаконну передачу у власність акцій українського авіапідприємства. У вересні 2017 року суд арештовує ці акції за клопотанням СБУ.
Пізніше ситуацію намагаються розблокувати: китайський інвестор укладає угоду з українським державним концерном «Укроборонпром» про спільну концентрацію активів «Мотор Січі». Антимонопольний комітет починає розглядати їхню заявку про контроль над трьома чвертями акцій компанії.
Будівництво двигунів для літаків та гелікоптерів – одна з критичних потреб для армії Китаю. Однак у цей час погіршуються відносини між КНР та США, і тодішній держсекретар Майк Помпео звинувачує Китай в агресивній зовнішній політиці.
Тодійшній радник президента США Джон Болтон під час свого візиту до Києва у серпні 2019 року визнає, що він стривожений намаганнями Китаю «отримати економічні важелі в різних країнах світу, щоб отримати зиск від оборонних технологій, що їх розробили інші країни».
Україна опиняється у ситуації, коли українські власники підприємства вже продали свої акції китайському інвестору, але це може нашкодити інтересам ключового союзника України – США, які звинувачують КНР в експансіонізмі. Відмова інвестору може зіпсувати відносини України з Китаєм.
Відтак «пауза» у процесі зміни власника, яка виникла через кримінальну справу та розгляд заявок в Антимонопольному комітеті, затягнулася з політичних причин.
Що далі?
У ситуації з «Мотор Січчю» Україна пройшла таку собі точку неповернення і тепер отримає проблеми, незалежно від того, як далі розвиватимуться події, стверджують експерти – співрозмовники Радіо Свобода.
- На думку аналітиків, рішення на користь китайського інвестора означатиме істотне погіршення відносин зі США та зменшення американської допомоги, не рахуючи ризиків для української авіабудівної галузі.
- Якщо ж Україна остаточно відмовить китайцям у праві на акції, які вони вже купили, то буде вимушена винаймати недешевих західних юристів, платити компенсації інвесторові, а до цього – ще й посвариться з Китаєм на зовнішньополітичному рівні.
- Навіть спроби «заморозити» ситуацію (залишивши її в тому стані, в якому вона перебуває останні три роки) – не виключають судових витрат, можливого програшу в арбітражі та незадоволення китайської та американської сторін, визнають експерти.
У цій ситуації компанія DCH Олександра Ярославського активно діє в координації з китайцями, але українська влада не виявляє жодної активності, стверджує голова організації StateWatch Гліб Канєвський.
«Ярославський зараз вибудовує такий собі ланцюг важелів тиску на українську владу. І Офіс президента зрештою може використати елементи цього тиску як пояснення, чому «Мотор Січ» зрештою віддали китайцям. Претензія на суму 3,5 мільярди доларів в арбітражі – це важіль настільки потужний, що навіть при бажанні української влади не відступати в неї може нічого не вийти. Адже Україна зараз має проблему з публічними фінансами: їй буде ніде взяти такі гроші, щоб віддати їх Китаю», – попереджає експерт.
За словами Гліба Канєвського, Україна сама винна в затягуванні цієї проблеми і в тому, що може програти суди щодо «Мотор Січі»; ситуацію лише погіршує те, що СБУ не «рухає» розслідування справи про купівлю акцій, а Антимонопольний комітет не ухвалює ніяких рішень щодо них. Експерт згадує, що в минулі роки Україна вже потрапляла у схожі ситуації та мала досвід програшу інвесторам.
Зі свого боку президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар каже: є ознаки того, що юридична позиція китайської сторони недосконала, і закликає Україну скористатися цим.
«Ситуація навряд чи проясниться найближчим часом. З боку китайських інвесторів ми не бачимо суттєвої активності, натомість вони дали повний карт-бланш самому Ярославському. І виглядає, що він обрав не так юридичний, як політичний шлях вирішення проблеми. Це означає, що юридична позиція китайців у цьому спорі не така й виграшна, як це намагаються подати. Інакше б власники акцій одразу йшли до суду і не вдавалися до політичного маневрування», – стверджує експерт.
Що робити?
Проблема навколо головного авіадвигунобудівного підприємства України виникла саме тому, що Україна досі не ухвалила законодавства, яке б давало змогу контролювати інвестиції та реагувати на подібні спірні ситуації з важливими активами, пояснює Радіо Свобода колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська.
«В Україні немає законодавства, яке б передбачало контроль за інвестиціями, як у ЄС. Тому в Україні лише Антимонопольний комітет, за замовчуванням, має можливості для «скринінгу інвестицій», паралельно з його обов'язками перевіряти концентрацію акцій та реагувати на монополізацію. В комітеті на розгляді – ще чотири справи щодо минулого руху акцій «Мотор Січі». І доки Антимонопольний комітет не ухвалить рішення по минулих справах (чи дійсно відбувалося відчуження акцій, чи потрібен був на це дозвіл АМКУ, якими мають бути наслідки цих дій), доти він не може розглядати ті транзакції, з приводу яких до нього зараз звертаються китайські інвестори разом з DCH», – вважає експертка.
Вона наголошує: передовсім держава має переконатися, що ця купівля акцій має на меті саме розвиток підприємства, а не його ліквідацію:
«Це цілком нормально, якщо держава обережно та виважено підходить до контролю інвесторів з інших держав над її стратегічними підприємствами. За матеріалами правоохоронних органів, існує ризик того, що відбувається те, що в західному світі називають «вбивча концентрація». Коли одна компанія купує іншу не для її розвитку, а для знищення конкурента, для того, щоб припинити виробництво або перебазувати його на свої об'єкти».
Між тим, компанія Skyrizon, інвестор з китайським корінням, вже зараз розбудовує філії підприємства «Мотор Січ» в Китаї. Це підтверджують Радіо Свобода і деякі працівники підприємства.
Михайло Гончар радить українській владі робити ставку на активний захист у судах: так, як Україна в останні роки діяла у судовій тяганині з Росією.
«Тут успіх для України залежатиме від створення потужної юридичної команди, із залученням закордонних юристів. Ми вже бачили такі позитивні приклади: «Нафтогаз» виграв у російського «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі, хоча у минулі роки він такі справи постійно програвав, – пригадує експерт. – Але компанія «Мотор Січ» в тому вигляді, в якому вона зараз є, нездатна захищатися. Бо нинішні її контролери зацікавлені в поразці української сторони. В цих умовах важлива активна позиція Мінстратегпрому. Але чи буде вона – невідомо. Чого однозначно не можна робити – так це просто здатися і пристати на «китайсько-ярославські» пропозиції. Тому що китайська сторона саме на це і розраховує».
Зі свого боку Гліб Канєвський констатує, що українські органи влади лише виголошують заяви про розв'язання «кризи «Мотор Січі», проте нічого для цього не роблять.
Позиція влади: «вжити вичерпних заходів» чи довіритися суду?
Після того, як група DCH бізнесмена Олександра Ярославського долучилася до змагання за «Мотор Січ» на боці китайців, і це не могли не помітити ні на Банковій, ні у США, українські посадовці почали наввипередки реагувати на ситуацію.
Їхні заяви про «Мотор Січ» можна поділити на дві групи: заклики «захистити національні інтереси» і пропозиції «вирішити питання у судах».
Йдеться про питання національної безпеки, і потрібно вживати заходів для її захисту, так оцінили стан справ Рада національної безпеки і оборони і президент України Володимир Зеленський.
«Слід здійснити системну оцінку впливу на стан економічної безпеки держави приватизації або продажу корпоративних прав у статутному капіталі підприємств, що мають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, ... а також підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, зокрема публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», – закликав глава держави.
Він звернувся до прем'єра Дениса Шмигаля з дорученням, щоб уряд, РНБО та СБУ «вжили вичерпних заходів» захисту економічних інтересів держави.
Прем'єр Денис Шмигаль у своїх заявах, між тим, апелює до міжнародних судових інстанцій.
«Держава не може втручатися у продаж пакетів акцій тим чи іншим інвесторам, купівлю цих акцій будь-ким. І тут насправді питання в площині третейських, судових суперечок. Коли рішення мають ухвалювати не політики, а неупереджені інституції, які призначені для цього в усьому світі».
Очільник Мінстратегпрому Олег Уруський в інтерв'ю Радіо Свобода відкидає втручання свого відомства у ситуацію:
«Я не думаю, що воно ляже на мої плечі. Тому що підприємство приватне, акції перебувають у власності іноземних інвесторів. Мене вже звинуватили у тому, що я торгував акціями в Туреччині. Нісенітниця повна, що я пропонував продати акції «Мотор Січі». Як я таке можу взагалі пропонувати, як я до цього жодного дотичного стосунку не маю?! Але я знаю, що зараз там відбуваються різні процедури, ті, які повинні здійснюватися на державному рівні, ну відповідними органами. Коли вони розв’яжуться, тоді й будемо думати», – зауважив Уруський. Додавши, що питання буде вирішуватися в суді.
ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.
Коли стало відомо про продаж більш ніж половини акцій компанії китайським інвесторам, це викликало занепокоєння США на тлі погіршення американсько-китайських відносин.
Акції підприємства «Мотор Січ», продані китайським інвесторам, перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі. До цього китайські інвестори мали домовленість про спільну концентрацію акцій компанії з державним концерном «Укроборонпром»: він мав отримати близько 25% акцій, китайський інвестор – сконцентрувати понад 50%. Наразі українська й китайська сторони називають ту угоду неактуальною.
4 серпня 2020 року китайська компанія Skyrizon відкликала з Антимонопольного комітету заявку на концентрацію активів, яку вона раніше подавала разом із ДК «Укроборонпром». Того ж дня китайська Skyrizon і українська DCH Олександра Ярославського домовилися про співпрацю і подали нову спільну заявку до Антимонопольного комітету України про намір сконцентрувати активи «Мотор Січі».
4 вересня китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою відшкодувати 3,5 мільярди доларів, зафіксувавши свій намір звернутися до міжнародного арбітражу.
Всі новини дня
- Голос Америки
Очільник МАГАТЕ відвідає Запорізьку АЕС наступного тижня
Керівник ядерного агентства ООН наступного тижня відвідає Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), повідомляє Міжнародне агентство з атомної енергії на своєму сайті (МАГАТЕ). Рафаель Маріано Ґроссі планує «з перших вуст» оцінити серйозність ситуації з ядерною безпекою на найбільшій в Європі атомній електростанції та наголосити на нагальній необхідності захистити станцію «під час військового конфлікту, що триває в країні». Це буде другий візит Ґроссі на ЗАЕС з того часу, як Росія окупувала АЕС рік тому.
«Я вирішив знову поїхати на Запорізьку атомну електростанцію, щоб на власні очі побачити, як змінилась ситуація з вересня, і поговорити з тими, хто експлуатує об’єкт у цих безпрецедентних і дуже складних умовах. Я як і раніше сповнений рішучості продовжувати робити все, що в моїх силах, щоб допомогти зменшити ризик ядерної аварії під час трагічної війни в Україні», – наводить прес-служба слова генерального директора Ґроссі.
Під час попереднього візиту на ЗАЕС 1 вересня минулого року Ґроссі створив постійну місію експертів МАГАТЕ на станції, що розташована на півдні України, щоб відстежувати безпекову ситуацію в районі, де тривають бойові дії.
«Незважаючи на нашу присутність на майданчику вже протягом семи місяців, ситуація на Запорізькій АЕС все ще небезпечна. Загрози ядерній безпеці та фізичній безпеці надто очевидні, як і необхідність діяти зараз, щоб запобігти аварії з потенційними радіологічними наслідками для здоров’я та навколишнього середовища людей в Україні та за її межами. Тому я продовжую працювати над пропозицією щодо захисту станції», – сказав він.
Як сказав Ґроссі, його поїздка в Україну також має покращити регулярну ротацію експертів МАГАТЕ на станції, яка перебуває під контролем Росії на окупованій території. Він нагадав, що під час попередньої ротації в лютому експерти МАГАТЕ «зіткнулися зі складними обставинами», в результаті чого ротацію відклали майже на місяць.
У поїздці Ґроссі супроводжуватиме нова група експертів МАГАТЕ, сьома така група, яка присутня на місці з моменту створення Місії підтримки та допомоги МАГАТЕ в Запоріжжі, мовиться у повідомленні агентства.
Як повідомляв Голос Америки, цього тижня Ґроссі заявив, що остання резервна лінія електропостачання на Запорізькій АЕС (на 330 кВ) після трьох спроб ремонту залишалася пошкодженою, що створює небезпечну ситуацію на станції. За його словами, станції потрібне зовнішнє електропостачання для дотримання стандартів ядерної безпеки.
Дивіться також:
- Голос Америки
Російський наступ під Бахмутом, найімовірніше, зупинено – аналітики
Російський наступ під Бахмутом в основному вдалося зупинити, вважають західні оглядачі. Міністерство оборони Великої Британії у зведенні своєї розвідки підтверджує слова українського командувача генерала Валерія Залужного, який заявив у п'ятницю, що завдяки «титанічним зусиллям» захисників міста ситуацію «вдалось стабілізувати».
У своєму зведенні британська розвідка говорить, що найімовірніше, російський наступ захлинувся через «надмірне виснаження російських сил».
«Українські сили також зазнали великих втрат», – додають британські військові аналітики у повідомленні у Twitter.
Вони наголошують, що ситуацію для Росії, імовірно, погіршили тертя між російським Міністерством оборони та «Групою Вагнера», чиї сили також воювали в районі Бахмута на Донбасі.
За даними британської розвідки, Росія, найімовірніше, перекинула свої ударні сили в район Авдіївки, що на південь від Бахмута, і на північ – в напрямку Кремінної та Сватового, але і там, на думку британських дослідників, Росія також переходить до оборони і може щонайбільше сподіватися стабілізувати фронт.
Як зауважує газета New York Times (NYT), посилаючись на інших українських офіційних осіб, загальний темп російських атак на сході України вщухає, це, на думку аналітиків, вказує на те, що зимовий наступ Москви, найімовірніше, «вичерпався після великих втрат».
Гуманітарна ситуація в Бахмуті «жахлива»
Кореспонденти NYT звертають увагу на повідомлення міжнародних гуманітарних працівників, які кажуть, що цивільні особи, які залишилися в зруйнованому війною місті, зіткнулися з «жахливою гуманітарною ситуацією».
Російські війська зруйнували життєво важливі лінії постачання до міста на початку цього року, пояснюють американські журналісти, оскільки на той час були певні свідчення, що Київ міг вивести свої сили з Бахмута. Але потім Київ почав посилати сигнали, що українські війська не здадуть Бахмут.
Підтвердженням цієї лінії журналісти вважають нещодавній візит президента України Володимира Зеленського до Бахмута. Відвідуючи війська на передовій, він пообіцяв утримувати місто. Російські війська з літа минулого року намагалися захопити місто, взявши його в оточення, але у березні після жорстоких боїв представник «Групи Вагнера» Євген Пригожин заявив, що бої є «дуже, дуже важкі» і українські війська «б’ються за кожний метр».
Як повідомляв Голос Америки, за даними Білого дому, Кремль кидав новобранців-в'язнів з «Групи Вагнера» без попереднього навчання і належної підготовки «у м’ясорубку смертельних боїв в Україні». Загальні втрати «Вагнера» складають понад 30 000, з них 9000 вбитими, заявив координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.
Сенатор Вайтгаус: США співпрацюватимуть з МКС у справі російських воєнних злочинів в Україні
Понад 5 тисяч колишніх злочинців з «Групи Вагнера», які воювали проти України, були помилувані після завершення контракту, заявив у суботу засновник «Вагнера» Євген Пригожин. При цьому за оцінками Білого дому, загальні втрати «Групи Вагнера» в Україні складають понад 30 тисяч, з них 9 тисяч вбитими.
Приватну військову компанію «Вагнера», яка бере участь у боях в Бахмуті, звинувачують у численних воєнних злочинах та у злочинах проти людяності, і як повідомляв Голос Америки, про це говорив на слуханнях у Сенаті генеральний прокурор США Меррік Гарланд.
Під час нещодавніх слухань Гельсінської комісії США американські законодавці розглядали можливість визнання російських найманців із ПВК «Вагнер» міжнародною терористичною організацією.
Одним із сенаторів-демократів, який активно за це виступає, є Шелдон Вайтгаус (Sheldon Whitehouse), який нещодавно побував у Києві. У розмові з Російською службою Голосу Америки він сказав, що повернувся з України з відчуттям, що потрібно більше допомагати українцям на законодавчому рівні.
У розмові з кореспондентом Російської служби Данилом Гальперовичем, сенатор від Род-Айленду заявив, що, незважаючи на те, що США не схвалили «Римський статут», щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), згідно з уже ухваленим законом, Вашингтон буде співпрацювати з МКС для розслідування і покарання винних у воєнних злочинах.
Розмову було вперше опубліковано на сайті Російської служби Голосу Америки, її було перекладено і скорочено для плинності та ясності.
Данило Гальперович, Голос Америки: Ви активно виступали під час нещодавніх слухань Гельсінської комісії США щодо Закону про притягнення до відповідальності російських найманців (HARM Act), який передбачає оголошення ПВК «Вагнер» іноземною терористичною організацією. Виступаючи на слуханнях, ви сказали, що після поїздки в Україну у вас склалося враження, що українцям дуже потрібен цей закон, і якнайшвидше. Як ви думаєте, коли він може бути схвалений Сенатом і чому він важливий?
Визнання «Групи Вагнера» терористичною організацією позбавляє її можливості отримувати фінансування, постачання та матеріальну підтримку
Шелдон Вайтгаус: Думаю, зараз є розуміння, що спочатку законопроект буде розглянутий комітетом Сенату з міжнародних відносин і пройде через відповідну процедуру в комітетах. Потім, у разі позитивного двопартійного голосування, він може бути винесений на розгляд Сенату. Сподіваємося, що це пройде за процедурою прискореного розгляду, і ми зможемо швидко досягти угоди.
Визнання «Групи Вагнера» терористичною організацією позбавляє її можливості отримувати фінансування, постачання та матеріальну підтримку, оскільки ті, хто надають матеріальну підтримку терористичним організаціям, можуть зіткнутися з юридичними наслідками. Це серйозно порушить ланцюжки поставок «Групи Вагнера», тому їм доведеться мати справу лише з країнами-ізгоями, щоб отримувати військову підтримку для своїх бойових дій.
Д.Г.: На вашу думку, як це працюватиме в практичному плані? Адже якщо Держдепартамент оголосить «Групу Вагнера» терористичною організацією, то американським дипломатам, імовірно, доведеться вирушити до інших країн, щоб переконати уряди африканських країн, таких як Малі чи Центральноафриканська Республіка, щоб вони припинили співпрацю з «вагнерівцями», чи не так?
Ш.В.: Наскільки я розумію, дуже багато залишатиметься на розсуд виконавчої влади у питанні про те, як і коли запроваджувати санкції. Якщо «Вагнер» глибоко пов'язаний з політичною елітою країни, наприклад, надає їм послуги з охорони політичних лідерів, то, на практиці, потрібен час, щоб відмовитися від них. Думаю, рішення ухвалюватиметься з кожної нагоди окремо в розумній формі. Головною метою тут є операції «Вагнера» в Україні та потоки зброї, які підтримують ці операції.
Д.Г.: Міжнародний кримінальний суд нещодавно видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини (Марії Львової-Бєлової). Але США не визнають повноваження МКС. Чи має цей ордер якесь значення для уряду США, і чи може ставлення США до Міжнародного кримінального суду змінитись після цього?
Думаю, тепер Володимир Путін не дуже далеко від'їжджатиме від своїх дач чи від Кремля
Ш.В.: Ми працювали з Міжнародним кримінальним судом та адміністрацією, і розробили закон, який уже схвалено. Цей закон дозволяє МКС вести розслідувальну роботу як у США, так і за підтримки американських структур, коли йдеться про групу російських олігархів та офіційних осіб, які підтримують воєнні злочини в Україні. Тобто йдеться про вузьке коло потенційних відповідачів, але це відкриває для США можливість співпраці з МКС.
Це дуже важливий перший крок. Імовірно, будуть потрібні технічні рішення щодо ролі США у разі необхідності проведення арешту американським персоналом або сприяння арешту. Думаю, тепер Володимир Путін не дуже далеко від'їжджатиме від своїх дач чи від Кремля. Поки що це – гіпотетичний розвиток подій, і я особливо не поспішаю з цим.
Д.Г.: Як ви вважаєте, які ще є способи для притягнення Росії до відповідальності за війну проти України? Чи вважаєте ви, що ідея спеціального трибуналу щодо російської війни в Україні може спрацювати?
Міжнародний трибунал, гадаю, може розглядати справи про воєнні злочини, особливо про злочин самого вторгнення
Ш.В.: Я радий, що МКС розпочав роботу. Сподіваюся, це не останнє їхнє звинувачення. Думаю, це надсилає дуже важливий сигнал. Чиновників середньої ланки звинувачують, коли є достатні докази, що вони вчинили воєнні злочини. Тому МКС має важливу роль, але це дуже вузька роль.
Міжнародний трибунал, гадаю, може розглядати справи про воєнні злочини, особливо про злочин самого вторгнення, у ширшому плані, але, знову ж таки, це буде дуже вузька група осіб, які відповідатимуть за сам факт злочинної агресії.
Таким чином дуже багато роботи передається генеральному прокурору України, і мені здається важливим, щоб ми надавали йому необхідну адміністративну підтримку. Не тільки для порушення кримінальних справ, які він уже почав порушувати стосовно російських солдатів, які вчиняють такі злочини, як вбивства та зґвалтування на території України.
Потрібно також підтримувати його роботу зі збору матеріалів для цивільних справ, що стосуються збитків, завданих людям, які втратили своїх близьких, втратили будинки, були поранені – щоб вони отримали компенсації.
Це не просто. Не думаю, що тут вдасться розглядати кожен випадок окремо. Думаю, доведеться створити фонд за прикладом Фонду допомоги жертвам атак 11 вересня 2001 року, який створили США. Після чого створити адміністративну структуру надання допомоги постраждалим та його сім'ям, розподіляючи кошти з цього фонду впорядкованим чином.
Коли я востаннє розмовляв із генеральним прокурором України, він сказав, що до них уже надійшло, здається, 70 тисяч таких заяв. І це – не враховуючи окупованих територій, де люди не можуть вільно висувати позови. Це буде велика робота, і нам потрібно зробити все, щоб у нього була необхідна підтримка: комп'ютерна підтримка, технічна підтримка, підтримка збору доказів – все необхідне для роботи на користь постраждалих звичайних українців.
Д.Г.: З огляду на ваш досвід політика та людини, що належить до органів влади США, скажіть – чи очікували ви таку жорстокість з боку Росії? Тому що для багатьох останній рік можна зарахувати за декілька – він відкрив людям очі, хоч для мене це не було відкриттям, бо я був у Чечні на початку 2000-х. Особисто ви очікували дізнатись те, що ви знаєте зараз?
Ш.В.: Я не був здивований, особливо після того, як Україна «розбила носа» російської армії, відбила початкове вторгнення та повернула значні території. Думаю, це викликало обурення у російських збройних силах. Підрозділи групи «Вагнер» відомі своєю жорстокістю. Коли збройні сили з низькою внутрішньою дисципліною, як і російської армії, розпускаються зовсім, це з великою ймовірністю призводить до таких злочинів. Тому, на жаль, це був передбачуваний результат.
Д.Г.: Весь цей рік в американській адміністрації та інших західних урядах відбувалися дебати щодо рівня підтримки України. Протягом довгого часу нічого не говорили про постачання комплексів Patriot чи танків, але потім такі рішення було ухвалено. Критики кажуть, що Захід збільшує допомогу Україні лише після появи чітких свідчень про страждання українців. Чи вважаєте ви, що можна надавати допомогу, не чекаючи таких страждань?
Ш.В.: Думаю, є безліч прикладів, коли ми могли почати надавати допомогу та постачати техніку Україні раніше та швидше, і я шкодую про ці затримки. Озираючись назад, військові командири можуть сказати: «Знаєте що? Ми могли б рухатися швидше, і, ймовірно, нам слід рухатися швидше».
Але ситуація така, якою є. Ви бачите, що авіація, танки, боєприпаси, така зброя як комплекси Patriot надходять у досить значних кількостях. Це важливий сигнал, на якому потрібно сфокусуватися.
Слід зазначити, що підтримка України стала не лише дуже солідною, а й надзвичайно широкою. Десятки країн підтримують Україну, і я думаю, що згуртованість цих країн, навіть незалежно від зброї, яку вони відправляють, їхня кількість та єдність, спрямовує дуже важливий сигнал та має стратегічне значення.
Тому, хоч і є затримки, про які можна шкодувати, ми опинилися у дуже сильній позиції. І наступний наступ України покаже, чи виконали ми свою роботу так, як треба.
«Того, хто кров проллє зі мною, за брата матиму»: снайпер «Вовк» про службу на передовій Донбасу. Відео
Дитяче захоплення зброєю стало професією для снайпера-прикордонника «Вовка», який воює на Донбасі. Як росіяни відповідають на снайперські постріли, на що і кого покладається «Вовк», та яка поема Шекспіра описує атмосферу в ЗСУ, він розповів Анні Костюченко та Павлу Суходольському.
Чому не слід очікувати вторгнення білоруської армії? Інтервʼю з Павлом Слюнькіним. Відео
Чому не слід очікувати вторгнення білоруської армії? Чи є майбутнє у відносин Білорусі із Заходом? Чи варто розраховувати на білоруську опозицію? Павло Слюнькін, колишній білоруський дипломат, розповів про це в інтервʼю Марії Ульяновській.
Форум