Спеціальні потреби

Актуально

Уряд скасував обов’язковий український дубляж

Уряд скасував обов’язковий український дубляж

Актори Голлівуда знову заговорять російською. Українська мова для кінотеатрів України більше не обов’язкова. Про те, що уряд скасував вимогу дубляжу західних фільмів державною мовою, повідомив міністр культури і туризму України Михайло Кулиняк на прес-конференції у п’ятницю.

«Ми скасували наказ міністерства [про обов’язковий український дубляж] і тепер користуємось положеннями закону “Про кіно”», – заявив Кулиняк.

При цьому урядовець не назвав точної дати, коли саме було скасовано згаданий наказ. Міністр запевнив також, що всі копії та переклади західних фільмів вистриб’ютори виготовлятимуть на території України. «А якою мовою – ми не будемо їх примушувати», – сказав Кулиняк.

Про те, що нинішня влада планує «відучити» західних кіногероїв розмовляти українською, було відомо давно. Прем’єр-міністр Микола Азаров вимагав від урядовців швидше повернути російський дубляж на українські кіноекрани. Представники Партії регіонів висловлювали невдоволення роботою міністра культури Кулиняка, який, на їхню думку, зволікав з рішенням, і навіть звинувачували його в саботажі передвиборчих обіцянок «регіоналів». А міністр освіти і науки Дмитро Табачник постійно нагадував, що українське дублювання треба скасувати, оскільки український кінопереклад, мовляв, знизив відвідуваність кінотеатрів.

Цю точку зору, однак, не поділяють відомі діячі кінобізнесу. Як сказав «Голосу Америки» власник мережі кінотеатрів «Кінопалац» Богдан Батрух, вдаватися до таких аргументів може лиш той, хто давно не був у кіно:

«Виглядає так, що наші урядовці не ходять до кінотеатрів. Бо якби ходили, то на власні очі побачили б, що відвідуваність зросла: цього року на 17%, а в минулому десь на 20%. Тож наші міністри і прем’єри – напевно, ще й з огляду на свій вік – просто не в курсі сучасних трендів. Бо в кіно ходять глядачі, яким 25-35 років. І вони ідуть на український дубляж. І йдуть у східних регіонах. І, можливо, саме це комусь не подобається».

Коментуючи скасування урядом українського кіноперекладу, власник мережі «Кінопалац» висловив думку, що індустрія українського дубляжу вже достатньо розвинена і не дасть себе так просто зупинити:

«Якщо уряд гадає, що він може впливати на свідомість українців, то у дуже обмежений спосіб. Глядачі люблять українську мову в кіно, ідуть на українські переклади західних фільмів, і ми будемо продовжувати це робити. Бо ми на боці глядачів. Опінія уряду нам не дуже цікава. Вона нам буде цікава хіба що тоді, коли нам уряд заборонить перекладати українською. В історії були такі випадки. Емський указ, наприклад. Зроблять такий указ – отоді вже доведеться звернути на них увагу», – сумно жартує Батрух.

Своєю чергою, український перекладач Олекса Негребецький, відомий своїми перекладами телесеріалу «Альф», анімаційних стрічок «Тачки», «Шрек» та інших, називає рішення уряду «ударом для української культури»:

«Тут я бачу таку ситуацію, що почнуть дублювати російською, для експорту в Росію, у нас в Україні. Мені це не солодко так само, бо я не вмію перекладати російською і не хочу. А ось тим, кому все одно – і акторам, і режисерам дубляжу – в принципі, відкриється ширший фронт робіт. Там, на російському ринку. І це буде дуже сильний удар для української культури. Хоча з другого боку – чи погодяться наші провідні студії-виробники на те, щоб кінопродукт вироблявся російською в Україні? Складна, заплутана ситуація, і я не знаю, як вона розв’яжеться», – сказав Негребецький «Голосу Америки».

А тим часом в Україні активізувалась громадська організація «Кінопереклад». «Я обіцяю не ходити на сеанси іноземних фільмів з російським перекладом у випадку скасування обов’язкового перекладу іноземних фільмів українською мовою». Під такою обіцянкою на Інтернет-сайті «Кіноперекладу» вже підписалися понад три тисячі активістів, обурених ініціативою уряду.

Водночас увечері в п’ятницю Міністерство культури розповсюдило прес-реліз, у якому запевняє: міністра Кулиняка неправильно зрозуміли. Як стверджується у повідомленні, обов’язковий український дубляж залишається.

«Іноземний фільм, дубльований або озвучений будь-якою мовою, обов’язково має бути субтитрований українською мовою. Тобто фільми, на які видаються державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, в обов’язковому порядку мають бути дубльовані, озвучені чи субтитровані українською мовою відповідно до чинного законодавства», – розтлумачило свою позицію Мінкультури.

Оцінити сенс цього заплутаного пасажу може кожен український глядач, хто вже бачив блокбастер «Океани». Легендарний фільм знятий аж ніяк не росіянами, а французами. Але в Україні стрічка йде чомусь у російському дубляжі. Щоправда – з «відчіпним» у вигляді українських субтитрів.

Нагадаємо: у 2006-му році Кабінет Міністрів України встановив квоту обов’язкового дублювання іноземних фільмів українською мовою. У 2008-му році Міністерство культури і туризму видало наказ, згідно з яким фільм, не перекладений державною мовою, не може отримати прокатного посвідчення.

Нагадаємо також: вимога обов’язкового дублювання українською мовою стосувалася усіх іноземних фільмів, за винятком російських. Стрічки російського виробництва під час прокату на території України ніколи не дублювалися – до них лише додавали українські субтитри.



Всі новини дня

Канада ввела санкції проти колаборантів російського режиму, причетних до фіктивних референдумів в Україні

Міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі під час спільної прес-конференції з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном у Вашингтоні

У пʼятницю, 30 вересня, міністр закордонних справ Канади, Мелані Жолі, оголосила, що Канада запроваджує нові санкції у зв’язку з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії в Україну, чере фіктивні референдуми та спробу анексії Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізьких областей України.

На своїй сторінці у Twitter, Мелані Жолі, прокоментувала: "Путінська «анексія» української території не має легітимності і ніколи не буде визнана. Територія України залишиться українською".

Під час спільної прес-конференції Мелані Жолі з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном у Вашингтоні в пʼятницю, Жолі заявила, що Канада вводить санції проти 43 російських олігархів, фінансової еліти та членів їхніх сімей; так званого керівного органу у Херсоні; і 35 підтримуваних Росією високопосадовців у Донецьку, Луганську, Херсоні та Запоріжжі.

Додадково, у заяві на сайті Міжнародних справ Канади йдеться про заборону певних операції в або з окупованими Росією районами Херсонської та Запорізької областей, включаючи інвестиції та експорт.

Канада також продовжуватиме вивчення варіантів нових заходів у відповідь на триваючі порушення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України разом із своїми партнерами-однодумцями.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, МЗС Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Британії, США та Євросоюзу заявили: “Ми ніколи не визнаємо ні так звані анексії, ні фіктивні “референдуми”, які були проведені під дулом зброї. […] Ми закликаємо ширшу міжнародну спільноту відкинути жорстоку експансію Росії, її намагання заперечити існування України як незалежної держави”.

«Жодного перепочинку для Росії». Американські конгресмени про необхідність посилення санкцій

«У нас є двопартійний блок. B ми будемо боротися всіма можливими засобами за кожну найменшу частину фінансування, яка потрібна буде Україні» – конгресмен Фіцпатрік. 

Палата представників США в п’ятницю ухвалила законопроект про фінансування федерального уряду, що включає додаткові 12,3 мільярда доларів на військову допомогу Україні, яка протистоїть російському вторгненню.

Законопроект ухвалив Сенат у четвер за підтримки обох партій. В обох палатах Конгресу законопроект зіткнувся з гострими дискусіями з внутрішньополітичних питань, менш ніж за шість тижнів до проміжних виборів, коли на кону стоїть контроль над Конгресом.

Щодо України, то законопроект також уповноважує Байдена дозволити передати Україні надлишрк зброї зі складів США на 3,7 мільярда доларів.

Також на тлі російських погроз щодо застосування ядерної зброї, законодавство виділить 35 мільйонів доларів «на підготовку та реагування на потенційні ядерні та радіологічні інциденти в Україні», мовится у документі.

CША повинні всіляко допомагати Україні і посилити санкції проти Росії, щоб не дати їй перепочинку. Про це у п’ятницю, в розмові з журналісткою Української служби «Голосу Америки» Катериною Лісуновою заявив Майк Квіглі, член Конгресу від штату Іллінойс.

«Додаткова фінансова допомога зараз важлива, тому що це постійна боротьба, яка лише посилилась у деяких сферах. Але навіть важливішим за це є той факт, що ми надсилаємо сигнал Володимиру Путіну, що Конгрес нікуди не дінеться. Ми будемо тут, незважаючи на його анексії, незважаючи на мобілізацію, незважаючи на ядерні загрози та триваючу війну», – сказав Квіглі.

У своєму твіті він додав, що пишається тим, що Конгрес ухвалює додатковий документ про надсилання допомоги Україні.

«Я пишаюся тим, що сьогодні Конгрес ухвалює додатковий документ про надсилання більшої допомоги Україні. Життєво важливо продовжувати прислухатися до українців і надавати їм зброю та фінансування, необхідні для продовження тиску на російські сили. Разом ми можемо закінчити цю війну», – твітує Квіглі.

За словами Майка Квіглі, дії Путіна є «актом відчаю», а тому США мають посилити санкції, щоб «не давати їм перепочинку».

«Ми бачимо його дії як акти відчаю, можливо, паніки. І в цей момент ми повинні демонструвати силу. І ми повинні визнати, що ми не можемо давати їм перепочинку взагалі. Ми не можемо дозволити їм перегрупуватися політично, військово, економічно. Нам потрібно посилити наші санкції та продовжувати надавати такі пакети допомоги. І надіслати чіткий сигнал, - коли знадобиться новий пакет допомоги Україні, ми будемо тут для цього», – сказав Квіглі.

Його колега з Республіканської партії, Браян Фіцпатрік, член Палати представників від штату Пенсильванія, каже у розмові з «Голосом Америки», що «Україна робить чудову роботу», але українцям потрібна «підтримка Сполучених Штатів і Заходу, а також усіх волелюбних народів світу».

«Це включає ресурси, зброю та гуманітарну допомогу. Це боротьба Давида проти Голіафа, і ми стоїмо на боці волелюбного Давида в цій боротьбі. І продовжимо це робити», – сказав Фіцпатрік у п’ятницю в будинку Конгресу. Він додав, що підтримка України носить двопартійний характер і конгресмени є одностайні в необхідності «боротися всіма можливими засобами» за продовження фінансування України.

«У нас є двопартійний блок, який не дозволить зарубити потрібні рішення, і ми будемо боротися всіма можливими засобами за кожну найменшу частину фінансування, яка потрібна буде Україні, – сказав Фіцпатрік.

Він додав, що це фінансування поєднує у собі військову допомогу, допомогу іммігрантам, гуманітарну допомогу, та інші видатки.

«По суті наше проголосоване рішення надає президенту право виділяти ці кошти за потреби», – сказав конгресмен.

Виступаючи у п’ятницю, президент США Джо Байден заявив, що він «з нетерпінням» очікує нагоди підписати допомогу, проголосовану в Конгресі.

«І я з нетерпінням очікую на нагоду підписати законопроекту Конгресу, який надасть додаткові 12 млрд дол підтримки Україні», – сказав Байден.

Він також повідомив, що після оголошення про анексію частини окупованих українських територій Росією, Америка запроваджує нові «швидкі та жорсткі» заходи проти Росії.

Байден наголосив, що США продовжать мобілізувати міжнародну підтримку для України, надавати Україні устаткування, необхідне для захисту.

У повідомленні було використано інформацію агентства Reuters.

Дивіться також:

Брифінг Голосу Америки. США запроваджують потужні санкції проти Росії
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

Генсек НАТО: «Ми підтримуємо право України обирати власний шлях». Відео

Генсек НАТО: «Ми підтримуємо право України обирати власний шлях». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:49 0:00

«Кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО, і союзники НАТО поважають це право. Ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути», - заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Міністр закордонних справ Латвії: Фальшиві референдуми - знак страху Росії перед українським контрнаступом

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс. Фото зроблене 20 квітня 2022 року. Фото: Reuter/Ints Kalnins

Фальшиві «референдуми» і заяви Росії про незаконну анексію окупованих територій - свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці Грузинської служби Голосу Америки Екатеріне Маґалдадзе. Рінкевичс наголошує, що Росія - небезпечна для всього світу країна, погрози якої не відрізняються від вчинків терористів.

Про відповідь Заходу на псевдореферендуми, заяви про анексію і ядерні погрози, визнання Росії державою-спонсором тероризму та європейську єдність - в інтервʼю.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Екатеріне Маґалдадзе: Росія через оголошення анексії окупованих в Україні територій до подальшої ескалації із Заходом, погрожуючи ядерною зброєю та продовжуючи бойові дії навколо Запорізької АЕС. Чому, на Вашу думку, Росія провела ці псевдореферендуми самe зараз?

Едгарс Рінкевичс: Ці фальшиві «референдуми», а тепер поспішне рішення про приєднання цих частин України до Росії відбуваються тому, що деякі з посланих Росією бандитів на місцях вимагали цього і це є свідченням того, що Росія боїться українського наступу, українського успіху. Росія тепер розуміє - якщо українські Збройні Сили будуть такими ж успішними як це було декілька днів і тижнів тому, то українці звільнять частини окупованих територій і Росія вже не зможе претендувати на ці території. Що насправді вражає, те що Росія претендує навіть на ті території, які вони не контролюють, вони вибрали таку агресивну позицію для довгострокової війни.

З цієї точки зору, незаконні референдуми в кількох областях України, я думаю, були проведені лише тому, що Росія відчула, що втрачає ті частини України і Україна їх успішно звільняє. По-друге, я думаю, що вони не так сильно бояться подальшої ескалації із Заходом. Я б не виключав, що хтось у Кремлі розраховує також на якесь застосування тактичної ядерної зброї. В такому випадку, думаю, що позиція мусить бути чіткою із боку Заходу. Якщо хтось у XXI столітті використовує тактичну ядерну зброю в Україні, чому хтось у НАТО чи Європейському Союзі настільки впевнений, що він не стане наступною мішенню ядерної війни? Саме тому я виступаю за дуже жорстку відповідь. Ми зараз обговорюємо, якою була б правильна відповідь. Але я не вважаю, що ще один раунд санкцій чи щось схоже – належна відповідь.

Е.М.: Росія незаконно анексує українські землі і сподівається, що це дасть їй формальне обґрунтування для використання для використання принципу самооборони. Чи вважаєте ви, що це - ще один прорахунок Росії?

Росія тепер розуміє - якщо українські збройні сили будуть такими ж успішними як це було декілька днів і тижнів тому, то українці звільнять частини окупованих територій і Росія вже не зможе претендувати на ці території.
Едгарс Рінкевичс

Е.Р.: Росіяни знають, що це рішення – сміття, тому що міжнародна спільнота і міжнародне право не визнають, що це їхня територія. Це українська територія. Таким чином, використання ядерної зброї в цьому випадку суперечило б міжнародному праву, навіть певною мірою суперечило б законодавству в Росії, тому що можна дискутувати про те, наскільки юридично правильно вони діють навіть відповідно до власних законів. Заяви Росії – свого роду димова завіса на всі випадки життя. Ми говоримо про тактичну ядерну зброю, але давайте не будемо забувати і про хімічну зброю, наприклад, тому що це теж не виключено. Ми бачили, що її неодноразово використовували в Сирії. Росія – справді небезпечна країна і це чітка та реальна небезпека для всього світу.

Е.М.: Парламент Латвії в серпні оголосив Росію державою-спонсором тероризму за навмисні напади на мирних жителів в Україні, а також закликав інші країни прийняти відповідне рішення. Що ця декларація означає дипломатично та чи мусять інші країни наслідувати приклад Латвії?

Е.Р.: Цю декларацію ініціював парламент. Депутати вважали, що поведінка Росії, яка вторглась в Україну в лютому, всі звірства та геноцид проти українського населення, катування військовополонених, Буча та Ірпінь - усі ті приклади, які ми бачили, російські погрози про застосування ядерної зброї, погрози країнам НАТО і ЄС насправді схожі на те як вчиняють терористи.

По-друге, в Європейському законодавстві, оголошення когось державою-спонсором тероризму не має жодних правових наслідків. Але політично це надсилає чітке повідомлення про те, що люди Латвії думають про Росію. Це прокладає шлях наперед, і ми вважаємо, що нам також потрібно працювати на європейському рівні, щоб розглянути подальші заходи щодо заборони громадянам Росії в’їжджати до Європейського Союзу. Ви знаєте, що ми встановили певні обмеження для власників короткострокових шенгенських віз, а також ми повинні вжити заходів щодо конфіскації активів російського уряду, які ми заморозили з початку війни. Це потрібно, щоб допомогти Україні у її зусиллях з відновлення. Отже, з цієї точки зору, хоча ця політична декларація не має жодних правових наслідків, це шлях вперед також і для країн ЄС. Є велика різниця у подібних заявах від США – бо у Сполучених Штатах така декларація мала б дуже чіткі правові наслідки, а в Європі – це більше політична заява.

Е.М.: Цього вересня виповнюється 83 роки з дня нападу нацистської Німеччини на Польщу. Зараз Росія веде війну проти України. Після 7 місяців війни, як, на вашу думку, змінилася безпекова ситуація та загальні оцінки загроз у країнах Балтії та в Європі загалом?

Е.Р.: Якщо говорити про розуміння того, що відбувається, то Європа, країни-члени Європейського Союзу, такі країни як Грузія і Молдова або країни Західних Балкан розуміють всю серйозність ситуації. Звісно, ми всі розуміємо, що все ще є проблеми, які потрібно вирішити і одна із них – енергетична безпека.

Депутати (Латвії) вважали, що поведінка Росії, яка вторглась в Україну в лютому, всі звірства та геноцид проти українського населення [...], російські погрози про застосування ядерної зброї, погрози країнам НАТО і ЄС насправді схожі на те як вчиняють терористи.
Едгарс Рінкевичс

Є країни, які, скажімо, досі не можуть домовитись про повномасштабні санкції проти Росії, коли йдеться про газ і нафту, тому що існує певна залежність. Ми все ще працюємо над підготовкою до зимового сезону. Ми все ще намагаємося знайти довгострокові рішення, коли справа доходить до енергетики – як нафти, так і газу, а також електроенергії. Отже, з цієї точки зору, я вважаю, що ми всі повинні мати те, що я називаю стратегічною витривалістю. Тому що ми повинні розуміти, що війна не закінчиться через тиждень. На жаль, Росія робить наступні кроки, намагаючись приєднати українські землі. Кремль демонструє, що війна затягнеться, конфлікт триватиме довго. Але я також вірю, що незважаючи на деяке занепокоєння, ми зможемо зберегти нашу європейську єдність.

Е.М.: Чи вважаєте ви, що випробування європейської єдності спрацювало проти Росії і вона не отримала того, що очікувала? Що, на вашу думку, потрібно Україні зараз і в чому країни Заходу могли б робити більше?

Е.Р.: Я справді вважаю, що відповіддю номер один є надсилання Україні більше зброї, допомога Україні у військовому, фінансовому, політичному плані, допомога з біженцями. Українська армія воює і їй потрібна зброя. Потрібні всі види зброї. Важкі танки, артилерійські системи, літаки. Ми повинні давати Україні стільки зброї, скільки зможемо.

Е.М.: Труби газопроводів «Північного потоку» пошкоджені після того як Москва загрожувала Європі припиненням газопостачання. Ви назвали це «саботажем» та «найсерйознішим інцидентом у сфері безпеки та навколишнього середовища в Балтійському морі», який вимагає серйозної відповіді. Що сталось, на вашу думку та якою буде реакція НАТО та ЄС?

Е.Р.: Розслідування все ще триває. Втім, з того, що я почув із моїх розмов зі шведськими, данськими та фінськими колегами, дискусій, які ми мали також на рівні НАТО, дискусіями послів - ми можемо сказати зі стовідсотковою впевненістю, що ці три вибухи були навмисними. Це було тим, що називають навмисними нападами чи диверсіями.

Е.М.: Ще до пошкодження газопроводу «Північного потоку», Росія на різних підставах припиняла газопостачання країнам Європи. Як ви вважаєте, чи сподівається Кремль, що використовуючи енергетику як зброю, вони зможуть підірвати допомогу Заходу Україні?

Е.Р.: Тепер, коли ми побачили що для Росії і Білорусі майже все – зброя - енергетика, міграція, інструменти цифрової пропаганди, нам потрібно бути готовими до того, що вони намагатимуться зробити багато неприємних речей, щоб вплинути на думку громадськості, на наш спосіб життя та, звичайно, зима – завжди чудова можливість для цього. Принаймні в цій частині Європи іноді буває холодно, випадає сніг. Безперечно, думаю, що в Росії все ще є надія, що якщо вони використовуватимуть пропаганду в поєднанні з усіма цими енергетичними атаками проти Європи, то вони якимось чином впливатимуть на громадську думку європейських країн на свою користь. Я маю сумніви, що ця стратегія буде успішною. Я думаю, що вони недооцінили європейську рішучість і єдність у лютому та березні. Вони недооцінили готовність України до боротьби. Вони переоцінили власний військовий потенціал, тому я вважаю, що це досить довгий список прорахунків з боку Росії.

Дивіться також: Сенатори – про реакцію США на ядерні погрози РФ. СТУДІЯ ВАШИНГТОН

Сенатори – про реакцію США на ядерні погрози РФ. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:59 0:00

Столтенберг: Україна має право на вступ до НАТО, але першочергим завданням є допомогти їй захиститися від російської агресії

«Ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути. Зараз ми зосереджені на наданні негайної підтримки Україні, щоб допомогти їй захиститися від жорсткого російського вторгнення» –  Генсек НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс «тримає двері відкритими» для України, якщо вона захоче вступити до НАТО, але першочерговою справою зараз є «допомогти їй захиститися від жорстокого російського вторгнення».

Про це Генсек НАТО заявив на прес-конференції у п’ятницю після того, як президент Росії Путін оголосив про анексію чотирьох частково окупованих регіонів України.

«Кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО, і союзники НАТО поважають це право. Ми неодноразово заявляли, що двері НАТО залишаються відчиненими, і ми демонстрували це протягом останніх років, – сказав Столтенберг. – На саміті НАТО в Мадриді союзники також дуже чітко заявили, що ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути».

Зараз ми зосереджені на наданні негайної підтримки Україні, щоб допомогти їй захиститися від жорстокого російського вторгнення
Єнс Столтенберг

Столтенберг нагадав, що рішення про членство ухвалюється консенсусом всіма 30-ма країнами-членами НАТО. І додав, що зараз Альянс спрямовує всі зусилля на те, щоб допомогти Україні захиститися від повномасштабного російського вторгнення.

«Зараз ми зосереджені на наданні негайної підтримки Україні, щоб допомогти їй захиститися від жорстокого російського вторгнення», – сказав Генсек НАТО.

Столтенберг назвав анексію Росією нових територій України «повним порушенням міжнародного права».

«Це захоплення землі є незаконним і нелегітимним, – сказав він. – Ці землі – це Україна, так само, як Крим – це Україна».

Під час прес-конференції в Брюсселі Столтенберг назвав нещодавні дії Росії «найсерйознішою ескалацією конфлікту» з моменту вторгнення Москви в Україну в лютому.

«Путін мобілізував ще сотні тисяч військових, він бере участь у безвідповідальному бряцанні ядерною зброєю і тепер незаконно анексував більше українських територій. Разом це є найсерйознішою ескалацією з початку війни», – сказав Столтенберг на прес-конференції.

Як повідомляв "Голос Америки", у пятницю, 30 вересня, президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись», повідомляє кореспондентка "Голосу Америки" Сінді Спенг.

Глава МЗС Канади Мелані Жолі додала: «Ми завжди вірили, що Україна має бути частиною НАТО».

Більше

XS
SM
MD
LG