Спеціальні потреби

Актуально

Уряд скасував обов’язковий український дубляж

Уряд скасував обов’язковий український дубляж

Актори Голлівуда знову заговорять російською. Українська мова для кінотеатрів України більше не обов’язкова. Про те, що уряд скасував вимогу дубляжу західних фільмів державною мовою, повідомив міністр культури і туризму України Михайло Кулиняк на прес-конференції у п’ятницю.

«Ми скасували наказ міністерства [про обов’язковий український дубляж] і тепер користуємось положеннями закону “Про кіно”», – заявив Кулиняк.

При цьому урядовець не назвав точної дати, коли саме було скасовано згаданий наказ. Міністр запевнив також, що всі копії та переклади західних фільмів вистриб’ютори виготовлятимуть на території України. «А якою мовою – ми не будемо їх примушувати», – сказав Кулиняк.

Про те, що нинішня влада планує «відучити» західних кіногероїв розмовляти українською, було відомо давно. Прем’єр-міністр Микола Азаров вимагав від урядовців швидше повернути російський дубляж на українські кіноекрани. Представники Партії регіонів висловлювали невдоволення роботою міністра культури Кулиняка, який, на їхню думку, зволікав з рішенням, і навіть звинувачували його в саботажі передвиборчих обіцянок «регіоналів». А міністр освіти і науки Дмитро Табачник постійно нагадував, що українське дублювання треба скасувати, оскільки український кінопереклад, мовляв, знизив відвідуваність кінотеатрів.

Цю точку зору, однак, не поділяють відомі діячі кінобізнесу. Як сказав «Голосу Америки» власник мережі кінотеатрів «Кінопалац» Богдан Батрух, вдаватися до таких аргументів може лиш той, хто давно не був у кіно:

«Виглядає так, що наші урядовці не ходять до кінотеатрів. Бо якби ходили, то на власні очі побачили б, що відвідуваність зросла: цього року на 17%, а в минулому десь на 20%. Тож наші міністри і прем’єри – напевно, ще й з огляду на свій вік – просто не в курсі сучасних трендів. Бо в кіно ходять глядачі, яким 25-35 років. І вони ідуть на український дубляж. І йдуть у східних регіонах. І, можливо, саме це комусь не подобається».

Коментуючи скасування урядом українського кіноперекладу, власник мережі «Кінопалац» висловив думку, що індустрія українського дубляжу вже достатньо розвинена і не дасть себе так просто зупинити:

«Якщо уряд гадає, що він може впливати на свідомість українців, то у дуже обмежений спосіб. Глядачі люблять українську мову в кіно, ідуть на українські переклади західних фільмів, і ми будемо продовжувати це робити. Бо ми на боці глядачів. Опінія уряду нам не дуже цікава. Вона нам буде цікава хіба що тоді, коли нам уряд заборонить перекладати українською. В історії були такі випадки. Емський указ, наприклад. Зроблять такий указ – отоді вже доведеться звернути на них увагу», – сумно жартує Батрух.

Своєю чергою, український перекладач Олекса Негребецький, відомий своїми перекладами телесеріалу «Альф», анімаційних стрічок «Тачки», «Шрек» та інших, називає рішення уряду «ударом для української культури»:

«Тут я бачу таку ситуацію, що почнуть дублювати російською, для експорту в Росію, у нас в Україні. Мені це не солодко так само, бо я не вмію перекладати російською і не хочу. А ось тим, кому все одно – і акторам, і режисерам дубляжу – в принципі, відкриється ширший фронт робіт. Там, на російському ринку. І це буде дуже сильний удар для української культури. Хоча з другого боку – чи погодяться наші провідні студії-виробники на те, щоб кінопродукт вироблявся російською в Україні? Складна, заплутана ситуація, і я не знаю, як вона розв’яжеться», – сказав Негребецький «Голосу Америки».

А тим часом в Україні активізувалась громадська організація «Кінопереклад». «Я обіцяю не ходити на сеанси іноземних фільмів з російським перекладом у випадку скасування обов’язкового перекладу іноземних фільмів українською мовою». Під такою обіцянкою на Інтернет-сайті «Кіноперекладу» вже підписалися понад три тисячі активістів, обурених ініціативою уряду.

Водночас увечері в п’ятницю Міністерство культури розповсюдило прес-реліз, у якому запевняє: міністра Кулиняка неправильно зрозуміли. Як стверджується у повідомленні, обов’язковий український дубляж залишається.

«Іноземний фільм, дубльований або озвучений будь-якою мовою, обов’язково має бути субтитрований українською мовою. Тобто фільми, на які видаються державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, в обов’язковому порядку мають бути дубльовані, озвучені чи субтитровані українською мовою відповідно до чинного законодавства», – розтлумачило свою позицію Мінкультури.

Оцінити сенс цього заплутаного пасажу може кожен український глядач, хто вже бачив блокбастер «Океани». Легендарний фільм знятий аж ніяк не росіянами, а французами. Але в Україні стрічка йде чомусь у російському дубляжі. Щоправда – з «відчіпним» у вигляді українських субтитрів.

Нагадаємо: у 2006-му році Кабінет Міністрів України встановив квоту обов’язкового дублювання іноземних фільмів українською мовою. У 2008-му році Міністерство культури і туризму видало наказ, згідно з яким фільм, не перекладений державною мовою, не може отримати прокатного посвідчення.

Нагадаємо також: вимога обов’язкового дублювання українською мовою стосувалася усіх іноземних фільмів, за винятком російських. Стрічки російського виробництва під час прокату на території України ніколи не дублювалися – до них лише додавали українські субтитри.



Всі новини дня

Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Відео

Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Передовсім він зосереджений на підсиленні протиповітряної оборони.

Американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Відео

Тим часом американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Видання Нью-Йорк Таймс пише, що американські супутники з інфрачервоними сенсорами зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням.

Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео

Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:54 0:00

Президент Байден заявив, - упевнений, що в США буде фінансування для України стільки, скільки буде потрібно, незважаючи на деякі скептичні голоси в Конгресі США.

У США оприлюднили текст обвинувачень проти Трампа: 31 із 37 пунктів стосується Закону про шпигунство

Спеціальний прокурор Джек Сміт під час прес-конференції щодо оприлюдненого тексту обвинувачень проти Дональда Трампа. 9 червня 2023 р. AP Photo/Alex Brandon

Міністерство Юстиції США оприлюднило у п'ятницю текст обвинувачень проти колишнього президента США Дональда Трампа. 37 пунктів обвинувачень стосуються, зокрема, несанкціонованого зберігання секретних документів, надання неправдивих свідчень та змови з метою перешкодити правосуддю після того, як Дональд Трамп залишив Білий дім у 2021 році.

31 із 37 пунктів стосуються порушення Закону про шпигунство через зберігання документів щодо національної оборони.

Джек Сміт, спеціальний прокурор, який розслідує ймовірне неправильне поводження Дональда Трампа з секретними документами, заявив у п'ятницю, 9 червня, що порушення законів про захист інформації щодо національної оборони “ставить країну під загрозу”.

Йдеться саме про федеральні звинувачення колишньому президенту США Дональду Трампу, де 31 пункт щодо потенційно неправомірного поводження з секретними документами стосується Закону про шпигунство – інформує видання Forbes.

Цей закон забороняє навмисне збереження інформації про національну оборону.

Щодо інших звинувачень проти Трампа, то вони пов'язані з перешкоджанням правосуддю та наданням неправдивих заяв.

“Сьогодні було розкрито суть обвинувального акту, який звинувачує Дональда Трампа у тяжких порушеннях наших законів про національну безпеку, а також в участі у змові з метою перешкоджання правосуддю”, - заявив прокурор Сміт.

Обвинувачення будуть пред’явлені Трампу у вівторок

Обвинувачення будуть пред’явлені Дональду Трампу пізніше у вівторок, коли він постане перед судом у Маямі. Вони пов’язані із секретними документами, що були привезені до флоридського помешкання Трампа в Мар-а-Лаго після його президентського терміну.

“У нас в країні єдиний набір законів, і вони стосуються всіх”, — наголосив прокурор Сміт на прес-конференції.

Він також додав, що обвинувачені у цій справі мають вважатися невинними, доки їхня провина не буде доведена у суді. Та пообіцяв, що домагатиметься швидкого судового розгляду справи відповідно до суспільного інтересу і прав обвинувачених.

Як повідомляв Голос Америки, Федеральне журі присяжних південного американського штату Флорида ухвалило безпрецедентне рішення про висунення звинувачення проти колишнього президента США Дональда Трампа.

За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати 

Золота прикраса з другого століття нашої ери, експонат виставки «Крим – золото і таємниці Чорного моря» в історичному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. (Фото AP/Пітер Деджонг)

Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.

Що сталося?

Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.

Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.

Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.

"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.

Які аргументи представили сторони?

Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.

Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.

Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.

У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.

Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.

Якою є реакція Росії?

Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».

«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.

Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.

«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.

Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».

Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.

«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.

Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.

Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».

«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.

Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.

Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.

У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.

Більше

XS
SM
MD
LG