Спеціальні потреби

В авторитарній Україні може з'явитись рух подібний до російських "Наших" - Надія Дюк


Віце-президент Національного фонду підтримки демократії (США) Надія Дюк.
Віце-президент Національного фонду підтримки демократії (США) Надія Дюк.

Міграція за кордон, пасивність чи апатія до всього, що відбувається навколо, чи готовність до нових революцій і кращого життя – якою є молодь на пострадянському просторі? Віце-президент Національного фонду підтримки демократії (США) Надія Дюк намагалася відповісти на ці запитання у новій книзі «Наступне покоління в Росії, Україні та Азербайджані: молодіжна політика, ідентичність та зміни».

Написати таку книжку Надію Дюк спонукала Росія, а саме 2000-ий рік, коли Володимир Путін швидко став лідером, а потім і першою особою в країні. Тоді її зацікавило – яку ж роль у політичному житті відіграє молодь, особливо та, яка народилася після Радянського Союзу.

За останніми подіями зрозуміло, що молодь відіграє визначну роль у впровадженні демократії. Але ж та сама єгипетська молодь, яка була на площі Тагрір, сьогодні зникла, маргіналізувалася. Так само розчарованою сьогодні є українська молодь, яка брала участь у Революції на граніті, Помаранчевій революції
Каже Надя Дюк у своїй книзі.
Більш того, згідно із соціологічними досліджень, які проводилися для книги Надії Дюк, українська молодь абсолютно не довіряє всьому, що стосується політики, міліції, судів. Відсоток недовіри з роками тільки зростає. А максимальної довіри у молоді заслуговує тільки церква, дещо менше вони довіряють журналістам.

«Зараз негативізм зростає ще більше, порівняно із 2009-2010-им роками. Проте є й позитивні зміни: значно більше молодих українців стало підтримувати демократію, зростає пріорітет громадянських прав і свобод. Хоча, наприклад, в Азербайджані молодь більше прагне демократії, аніж молодь в Україні», – каже директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва – Ірина Бекешкіна.

Більш оптимістичною є директор проекту ГО «Центр UA», член координаційного ради руху «Чесно» Світлана Заліщук. Саме її можна вважати «центральною фігурою дослідження» у книжці Надії Дюк. Ряд громадських ініціатив, в яких вона брала участь і які засновувала, домогається введення демократичних законів у країні, бореться за свободу слова, а наразі рух «Чесно» проводить громадську люстрацію народних обранців. Основою таких ініціатив є молодь. Але, на думку Світлани, важливо пам’ятати, що молодь є різна:

«Ми можемо згадати молоду команду Черновецького та Олеся Довгого на її чолі. Ця генерація ще не позбавлена радянського щеплення. Помаранчева революція хоч і принесла нові хвилі, проте не змінила нас докорінно. Для цього потрібний час», – вважає Світлана Заліщук.

Гарним прикладом змін може слугувати Грузія чи Естонія, де побувала молода лідерка.

«Там міністерства очолюють люди 25-30 років, ті, які здобували досвід на Заході, а потім найкращу практику реалізовують наразі в країні. У нас така молодь після навчання закордоном намагається там і залишитися», – говорить Світлана Заліщук.

Наразі молодь голосує ногами. Вона виїжджає з країни, таким чином показуючи своє ставлення до ситуації
Єлизавета Щепетильникова
Голова Української асоціації студентського самоврядування Єлизавета Щепетильникова – одна з тих, яка не дала Міністерству освіти проштовхнути законопроект, за яким Міносвіти контролюватиме всю освітню сферу. На її думку, українська молодь ще повинна вчитися демократії, вірі у те, що все можна змінити. Поки що ж більшість з них боїться всього, що пов’язане із політикою.

Один із висновків книги Надії Дюк: від режиму в державі залежатиме поведінка молодого покоління. Якщо держава тяжіє до авторитаризму, вона породжуватиме рухи, подібні російському «Наші», якщо ж до демократії, то і молодь буде більш відкритою, різною, захоче брати участь у політичних процесах.

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG