Спеціальні потреби

Постріл собі у ногу: Чи витримає економіка Росії падіння ціни на нафту та що це означає для України? Експерти США


Що низькі ціни на нафту означають для України та чи витримає їх російська економіка? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:47 0:00

Що низькі ціни на нафту означають для України та чи витримає їх російська економіка? Відео

Падіння цін на нафту на 30% на відкритті торгів у понеділок у Москві стало найбільшим з часів війни у Перській затоці. Хоча згодом ціни трохи зросли, це вже завдало удару по курсу російського рубля та акціям російських компаній. На 10-26% на Лондонській біржі впали акції таких компаній як «Сбербанк», «Новатек», «Лукойл», «Роснефть» та інших.

Причиною стало те, що ОПЕК і Росія не змогли домовитися про угоду зі скорочення видобутку нафти, після чого Саудівська Аравія оголосила про його збільшення та зниження ціни. Під час дводенної зустрічі Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) у Відні наприкінці минулого тижня Саудівська Аравія запропонувала скоротити видобуток нафти на додаткові 1.5 мільйонів барелів нафти у день з метою стабілізувати ціни на нафту в умовах зниження ділової активності через коронавірус. Представник Росії відмовився підтримати не лише додаткові скорочення, а й підписати існуючу угоду, яка регулює видобуток нафти з 2016 року, термін дії якої спливає наприкінці місяця.

У таких діях російського керівництва консультант з енергетики Ілля Заславський, що мешкає у Вашингтоні та є головою відділу досліджень Фонду «Вільна Росія», бачить дві ймовірні причини. Одна з них полягає у тому, що президент Росії Володимир Путін вважав, що цей договір йому просто не потрібний.

«Путін, ймовірно, бачив, що він не має справжнього союзу із Саудівською Аравією, усі в ОПЕК певною мірою порушують правила і договір і що ціна на нафту у будь-якому разі впаде».

Друга, говорить він, полягає у тому, що керівник «Роснефті» Ігор Сечін, ймовірно, переконав Путіна вийти з договору, кажучи, «що Росії він не вигідний і що вони можуть домогтися більшого у короткотерміновій ціновій війні, особливо проти сланцевої нафти США». Якими б не були причини, каже він, вони прорахувалися.

Вони просто забили гол у власні ворота, щоб завдати шкоди американським інтересам і американському нафтовидобутку.
Маргарита Ассенова, дослідниця фонду "Джеймстаун"

Старший науковий співробітник Атлантичної ради Андерс Аслунд вважає, ще Кремль просто переоцінив свою позицію у переговорах та недооцінив серйозність ситуації у світовій економці. Економічних причин виступати проти скорочення видобутку у Росії не було, каже дослідниця фонду «Джеймстаун» Маргарита Ассенова, оскільки в Європі попит на нафту низький.

«Вони просто забили гол у власні ворота, щоб завдати шкоди американським інтересам і американському нафтовидобутку», - говорить вона.

Експерти припускають, це могла бути тактика Путіна із тиску на переговорах. Але усі погоджуються: саудити до столу переговорів не повернуться. Причини називаються різні. Росіяни ніколи не входили в ОПЕК і їхні відносини із саудівською Аравією завжди були складними і ситуативними. Ріяд не задоволений тим, що Росія намагається грати завелику роль на Близькому Сході, до того ж у союзі з її ворогом Іраном. Саудівська Аравія не зацікавлена триматися за договір, який й так всі порушують, кажуть експерти.

«Багато учасників угоди продають нафту понад своєї квоти, існують “сірі ринки” і різноманітні схеми. Вони бачили себе як головну жертву цієї угоди і сказали: “Добре, у нас найнижча собівартість видобутку, ми протримаємося довше ніж решта”.

Заславський каже, що це може бути повторенням нафтової кризи середини 80х років, від якої найбільше постраждає російська економіка. Аслунд погоджується, що низькі ціни на нафту стануть величезним ударом по російській економіці, порівняним із кризою 2008-го року.

«У 2008-му ціна на нафту упала до 32 доларів за барель. Сьогодні – майже до 35. У 2008-му ринок цінних паперів Росії впав на 80%. Зараз він впаде менше, тому що він не відновився до рівня до 2008-го року. Я буду очікувати, що він загалом впаде на 50% чи більше. ВВП впаде на кілька відсотків. Росія була 11 найбільшою економікою світу. Я очікую, що вона зміститься до 20-го місця», - говорить економіст.

В Росії зросте інфляція. Погіршяться стандарти життя.
Ілля Заславський, консультант з питань енергетики

Російська економіка має мало шансів вижити без високих цін на нафту, говорить Ассенова.

«Російська економіка втратить величезну частку прибутку. Бюджет постраждає. Пенсії постраждають. Охорона здоров’я, освіта, соціальні послуги постраждають. Важко зрозуміти, для чого Путін це робить зі своїм народом».

На думку Заславського, ситуація із низькими цінами на нафту триватиме кілька місяців.

«Путін не зможе виконати свої економічні обіцянки. В Росії зросте інфляція. Погіршяться стандарти життя. Я думаю, що росіянам доведеться пристосовуватися до навіть меншої кількості імпортних товарів, вищих цін на усе», - каже він.

Чи допоможе це Україні? Дещо в економічному плані, адже Україна імпортує нафту. Російський режим буде змушений зменшувати видатки, але чи зробить він це за рахунок військових операцій, підривних дій та кампаній з дезінформації?

На думку Аслунда, цього не станеться, Кремль радше обмежить своїх громадян «у хлібі ніж видовищах», чим для Путіна є «невелика переможна війна». Заславський припускає, що російський режим може відмовитися від прямих військових операцій, зокрема у Сирії, а підрівні операції та кампанії із дезінформації, каже він, багато не коштують. Ассенова найбільш оптимістична.

«Це повинно зменшити можливості Росії вести військові операції в Україні. Навіть інформаційна кампанія коштує гроші. Російська військова потужність може постраждати через їхнє рішення жити із нижчими цінами на нафту. Якщо це триватиме кілька місяців, можливості Росії втручатися в інші країни і вести війни зменшяться», - говорить вона.

Експерти погоджуються, падіння ціни на нафту можуть завдати удару по американським компаніям-видобувникам нафти, у тому числі сланцевої. Але, говорять вони, ці компанії здебільшого є невеликими, із гнучкими обсягами видобутку, та готовими до нетриваючого падіння ціни.

Втім, у США вже реагують на зміни на ринку. У вівторок, 10 березня, Міністерство енергетики повідомило про призупинення раніше оголошеного продажу сирої нафти зі стратегічних резервів.

«Продаж мав на меті збільшити прибутки для підтримки приміщення стратегічного резерву нафти та його оновлення. Враховуючи наявні нафтові ринки, це не є оптимальним часом для продажу. Міністерство постійно стежить та оцінює нафтові ринки та наддасть додаткову інформацію, коли ринкові умови зміняться», йдеться у повідомленні пресслужби міністерства.

Дивіться також: Головні пріоритети військової співпраці між Україною та США

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Старша редакторка Української служби «Голосу Америки», ведуча, журналістка і продюсерка. Цікавиться політикою, відносинами України-США, соціальними питаннями та медициною, але найбільш любить розповісти гарну людську історію. Робить включення із місця подій, запускає нові проекти та програми, із 2017 року редагує та регулярно дописує до рубрики «Блоги» на веб-сайті служби. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG