Спеціальні потреби

Актуально

Радіо Свобода склало хронологію нападів на активістів за п’ять років

Акція «Покарати ЗЛО» під МВС України з вимогою розслідувати напади на активістів, Київ, 1 серпня 2018 року

Реванш «системи» і атака антиукраїнських сил – активісти

Радіо Свобода складає зворотну хронологію нападів на активістів і учасників бойових дій, опираючись на дані правозахисних організацій і повідомлення у соціальних мережах. Представники правозахисної «Коаліції на захист громадянського суспільства» створили інтерактивну мапу нападів на громадських активістів.​

7 травня в Одесі облили нечистотами захисницю «зелених зон» Світлану Підпалу. Незадовго до інциденту Підпала публікувала у себе на сторінці у Facebook-у пост про незаконну, на її думку, забудову в Літньому театрі в Одесі, а також про погрози тим, хто виступає проти цієї забудови.

24 квітня 2019 року у Луцьку побили громадського діяча Ігоря Кінаха. Раніше йому спалили авто.

20 квітня 2019 року у місті Кам’янське на Дніпропетровщині невідомі стріляли в громадського активіста Євгена Найду. Постраждав Найда і двоє випадкових перехожих.

6 березня 2019 року у Запоріжжі стріляли у громадського активіста. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею – замах на вбивство. Під час досудового розслідування поліцейські встановили особи підозрюваних, одному з них 16 березня суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту.

20 лютого 2019 року в Ірпені, що під Києвом, напали на активіста Артема Левківського. Двоє невідомих напали на нього, коли він повертався із площі під Ірпінською міською радою, де Народний рух збирає підписи під колективним зверненням проти забудови заплави.

26 січня 2019 року у Кропивницькому скоїли напад на громадського омбудсмена із захисту виборчих прав Громадянської мережі «Опора» у Кіровоградській області Євгена Гурницького.

У 24 січня 2019 року група осіб у Києві побила активістів та журналіста проекту «Стоп корупції» Олександра Золотнюка, які знімали незаконний, на їхнє переконання, видобуток піску.

«Охоронці» вибили журналісту зуба, приставили пістолети до голови, розбили машину, забрали речі та гроші.

Поліція затримала 9 осіб, одному з них висунула звинувачення.

15 січня 2019 року у Запоріжжі побили активіста руху «Тверезі двори» Сергія Мазуренка.

Мазуренко разом із однодумцями протидіяв продажу в запорізьких аптеках наркотичних препаратів без рецептів і перевірки віку.

31 грудня 2018 року у Запоріжжі побили активіста «АвтоЄвроСили» Владислава Погорєлова. Про це сам потерпілий повідомив у Facebook-у.

Правоохоронці затримали підозрюваного і відкрили кримінальне провадження за статтею «хуліганство».

2 листопада 2018 року у Запоріжжі напали на Дмитра Маляра, який виступає проти збереження зелених зон у місті. Його побили і зламали руку троє молодиків спортивної статури.

24 вересня 2018 року у Запоріжжі побили одного з лідерів «Демальянсу» Сергія Лукіна і погрожували йому ножем. Двоє нападників чекали на Лукіна біля його будинку. Лукін відстежує тендерні закупівлі, а також виступає проти екологічних зловживань.

23 вересня 2018 року у Львові неформальна ліворадикальна організація «Чорний стяг», яка називає себе анархістською, заявила, що на її представників напали два десятки представників ультраправої організації і заподіяли тілесні ушкодження. Представники «Нацкорпусу» у Львові заперечили звинувачення активістів «Чорного стягу» на свою адресу.

22 вересня 2018 року в Одесі стріляли в одного із керівників міської організації партії «Сила людей» і громадського активіста Олега Михайлика. Куля застрягла в огрудді, але не дісталася серця. Михайлик втратив багато крові, опритомнів аж наступного ранку. Стан пораненого важкий. Михайлик критикував чинну владу міста, боровся проти забудов, які він і його соратники вважають незаконними, відстоював збереження архітектурної спадщини Одеси.

Прокуратура оголосила підозру трьом людям, поліція їх затримала.

5 вересня 2018 року в Одесі невідомий обстріляв волонтера Андрія Вагапова, який підтримує учасників бойових дій. Напад стався біля будинку, де живе Вагапов. Волонтер зазнав поранення ніг.

19 серпня 2018 року в Маріуполі кілька десятків молодиків у балаклавах вчинили напад на зібрання правозахисної і мистецької платформи «ТЮ». 10 людей заявили про легкі тілесні ушкодження.

8 серпня 2018 року двоє невідомих у місті Вишневому під Києвом побили активіста, захисника парків Ігоря Гришачова.

2 серпня 2018 року в Одесі скоєно напад на представників Народного руху України Михайла Кузаконя і Григорія Козьму. У їхній автомобіль спеціально, як вони кажуть, в’їхала вантажівка, водій якої на ходу вистрибнув із кабіни і пересів на мопед. Поліція кваліфікувала напад як замах на вбивство. Зловмисників затримали. Григорій Козьма – одеський активіст і головний редактор інтернет-видання «Громадське слідство», що публікує антикорупційні розслідування. Михайло Кузаконь активний у протидії корупції. Обидва пов’язують напад зі своєю діяльністю.

31 липня 2018 року в Бердянську двома пострілами в спину убили учасника бойових дій, добровольця батальйону «Донбас», колишнього полоненого підконтрольного Росії угруповання «ДНР», кавалера ордена «За мужність» III ступеня, активного борця із корупцією Віталія Олешка.

31 липня 2018 року у Херсоні облили кислотою відому в місті працівницю міськради, яка викривала корупційні схеми місцевих правоохоронців, в.о. керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради Катерину Гандзюк. Вона зазнала опіків понад 30% шкіри. Херсонська поліція опублікувала відео нападника.

15 липня Катерина Гандзюк у себе на сторінці, зокрема, написала таке: «Реванш промосковського сепаратизму може мати дві форми: військову та політичну. У разі можливої окупації півночі та півдня саме активісти – це можливі організатори проукраїнського підпілля. Невідомо, чи буде пряме військове вторгнення, але зачистити південь та схід України від проукраїнських активістів дуже вигідно саме зараз, перед початком виборчої кампанії».

Катерину лікували у Київському опіковому центрі, але 4 листопада 2018 року вона померла.

18 червня 2018 року у Херсоні напали на журналіста Сергія Нікітенка і заподіяли йому тілесні ушкодження.

5 червня 2018 року у Харківській області знайшли повішеним активіста Миколу Бичка. Громада селища Есхар Чугуївського району проводить мітинги і вимагає належного розслідування. Односельці переконані, що Бичка убили за його активну позицію.

5 червня 2018 року в Одесі напали на антикорупційного активіста Віталія Устименка.

24 травня 2018 року в Одесі напали на голову ГО «Небайдужі» Сергія Стерненка. Це був вже третій напад за рік на Стерненка. Він звертався у поліцію із проханням надати йому державну охорону, проте цього не зробили.

9 травня 2018 року у Херсоні стріляли у активіста «Національного корпусу» Микиту Тютюнника.

2 травня 2018 року у Києві напали на учасника бойових дій на Донбасі, захисника Донецького аеропорту Дмитра Іващенка (також відомого під псевдо «Івіч», «Вербич»).

29 квітня 2018 року у Кременчуці на Полтавщині напали і важко побили керівника ГО «Чиста хвиля» Олега Філіпаса. Йому зламали дві руки, завдали ударів по голові. До листопада 2018 року слідство не знайшло доказів матеріальних мотивів злочину. Начальник поліції Віталій Ботвина у вересні пішов з посади.

16 березня 2018 року у Кривому Розі побили громадського активіста Сергія Мокрякова.

22 лютого 2018 року у Рівному підпалили офіс проекту журналістських розслідувань «Четверта влада». Інформацію про це внесла у свій перелік нападів на активістів координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

27 грудня 2017 року у Київській області зникла активістка, адвокат Ірина Ноздровська. Вона займалася розслідуванням ДТП, у якому загинула її сестра. Тіло Ірини знайшли 1 січня з колото-різаними ранами.

2 листопада 2017 року у Сєвєродонецьку Луганської області убили депутата міської ради, проукраїнського громадського діяча Сергія Самарського.

11 вересня 2017 року в Одесі напали на волонтерку і помічницю народного депутата Аліну Радченко.

30 серпня 2017 року у Харкові напали на голову Харківського антикорупційного центру, депутата Харківської обласної ради Дмитра Булаха.

24 червня 2017 року в Одесі напали на місцеву активістку Світлану Підпалу.

17 квітня 2017 року у Торецьку Донецької області спалили автомобіль місцевого волонтера і активіста Володимира Єльця біля його будинку.

14 березня 2017 року у селищі Власівка Світловодського району Кіровоградської області побили призера паралімпійських змагань із метання списа і громадського активіста Михайла Берчука, який боровся із забрудненням довкілля місцевими підприємствами.

31 жовтня 2016 року у Коцюбинському, що під Києвом, невідомі напали на голову селища Ольгу Матюшину та активістку Лесю Петрик-Єльникову.

13 жовтня 2016 року у приміщенні Харківського регіонального інституту Академії державного управління при президентові України побили голову Чугуївської правозахисної групи, адвоката Романа Лихачова. Роман Лихачов брав участь у інформаційній сесії «Протидія корупції в Харківській області».

Вночі на 25 вересня 2016 року у Марганці Дніпропетровської області невідомі спалили гараж активіста і керівника місцевого осередку руху «Стоп корупції» Сергія Хникіна.

20 липня 2016 року в Києві підірвали авто із журналістом Павлом Шереметом.

26 травня 2016 року на Тернопільщині убили члена громадської організації «Народна рада Кременеччини» і депутата Кременецької міської ради Віталія Ващенка. Ващенко боровся проти зловживань у судах, займався розслідуваннями незаконної вирубки лісів і висвітлював корупційні схеми місцевої влади.

У ніч на 9 серпня 2015 року кілька невідомих вдерлися до будинку захисника зелених зон селища-супутника столиці – Бучі Віктора Бархоленка і жорстоко його побили. Це вже був не перший напад на активіста. Бархоленко допомагав у розслідуванні зловживань чиновників журналістам проекту Радіо Свобода «Схеми».

У серпні 2015 рокунапади на Євгена Мельничука і Вадима Маштабея – активістів, які протистояли незаконним, як вони стверджують, забудовам у Ірпені Київської області, зокрема, виступали проти знищення вільхового гаю по вулиці Єсеніна. 4 серпня 2015 року на Євгена Мельничука здійснили ще один напад.

23 липня 2015 року вночі кілька невідомих жорстоко побили Олександра Кулібабчука – голову правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) житлового комплексу «Річ Таун», активіста з міста Буча, що під Києвом. Разом із іншими активістами він боровся проти вирубки лісів і нових забудов, а також викривав факти корупції, розкрадання державних коштів і земель місцевою владою. Напад стався через дві години після виходу сюжету про ці зловживання у програмі «Схеми», спільному проекті Радіо Свобода і Першого суспільного телеканалу.

21 липня 2015 року у Києві двоє невідомих побили активістку Валентину Макарову, яка боролася проти забудови паркових зон на лівому березі Дніпра у столиці і спричинили кілька кульових поранень її собаці.

10 липня 2015 року в місті Олевську Житомирської області жорстоко побили громадського діяча, депутата Олевської міської ради і журналіста Олевського інформаційного порталу Олександра Ніколайчука, який боровся проти незаконного видобутку бурштину у Житомирській області. Активіст допомагав журналістам-розслідувачам програми Радіо Свобода «Схеми».

У березні 2015 року на Київщині убили Юрія Ігнатенка, який відстояв у суді майнові права літньої жінки, у якої аферисти намагалися відібрати квартиру.

12 червня 2014 року у Києві побили журналіста інформагентства «Поряд з вами», координатора Харківської правозахисної групи Андрія Діденка.

Правозахисник Андрій Діденко у студії Радіо Свобода 21 вересня 2016 року
Правозахисник Андрій Діденко у студії Радіо Свобода 21 вересня 2016 року

11 червня 2014 року невідомі у камуфляжі викрали із приміщення прес-центру Євромайдану в центрі Києва громадського активіста, учасника Євромайдану, журналіста видання «Каменяр-інфо» Володимира Марцишевського. Жорстоко побитого Марцишевського знайшли, але 14 червня від зазнаних травм він помер.

Із огляду на кількість і характер нападів правозахисники заявляють, що люди з активною громадською позицією, які наполегливо відстоюють інтереси місцевих громад і права людей, борються із незаконними забудовами, знищенням лісів і забрудненням довкілля, викривають зловживання влади і корупційні схеми, – перебувають у зоні підвищеного ризику. Серед них є багато людей із вираженою проукраїнською позицією, які активно захищають суверенітет України, брали участь у бойових діях і протидіють проявам сепаратизму.

Точну кількість нападів і вбивств людей із активною громадською позицією назвати немає можливості. Міністерство внутрішніх справ не виділяє їх із загального числа злочинів, а правозахисні організації не мають достатніх засобів та ресурсів збирати, перевіряти і зводити у єдиний реєстр інформацію з усіх регіонів.

Центр інформації про права людини опублікував доповідь про напади. Правозахисники наголошують, що це лише те, що потрапило у поле їхньої уваги, а реальна кількість таких злочинів набагато більша.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Художниця малює янголів задля допомоги українським дітям

Художниця малює янголів задля допомоги українським дітям. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:59 0:00

Всі новини дня

Латвія позбувається радянських пам'ятників

Пам'ятник перемозі СРСР над нацистською Німеччиною у Ризі, Латвія, 11 травня 2022. REUTERS/Andrius Sytas

Латвія позбувається монументів, що символізують радянську спадщину. Зокрема, на початку травня у Ризі влада вже ухвалила рішення про знесення пам'ятника радянським воїнам.

А днями в акції на підтримку знесення цього та інших радянських монументів взяли участь понад 5 тисяч людей, повідомляє Current Time. Учасники вимагали від влади не лише прибрати пам'ятник у Ризі, а й скласти список усіх пам'яток СРСР на території країни та демонтувати їх, а також змінити назви вулиць, площ та скверів, які мають назви на честь радянських функціонерів.

Чимало латвійців, які виступили на підтримку цього рішення, кажуть, що на їхнє бажання значно вплинула війна Росії в Україні, а також вони називають такі монументи "символами радянської окупації".

"Люди, які йдуть до пам'ятника окупації, не розуміють, в якій країні вони живуть і в якому столітті вони живуть. Ці люди фізично перебувають у Латвії, але ментально вони перебувають у російському світі, – заявив президент Латвії Егілс Левітс. – Усім латвійським патріотам, незалежно від національності, треба голосно і чітко сказати, що нам важливі свобода та сила закону, латвійські та загальноєвропейські цінності. Ми разом з Україною, а не з російським агресором!"

За опитуваннями, за знесення монументу радянським воїнам у Ризі чи байдужі до цього - близько 70% жителів Латвії. Проти - виступають активісти місцевої проросійської партії - "Руський союз Латвії".

МЗС Росії вручило офіційну ноту протесту Ризі за вихід з договору із Росією про збереження військових меморіалів та пам'ятних знаків. Також Москва озвучила вимогу повністю відшкодувати збитки, спричинені виходом з цієї угоди. У відповідь голова МЗС Латвії Едгар Рінкевич написав у Twitter: "За словами класика: «Отримають не компенсацію, а вуха від мертвого віслюка»".

Російські медіа раніше повідомляли, що фразою з книги Ільфа і Петрова "12 стільців" - "Вуха від мертвого віслюка. Отримаєш біля Пушкіна" - російське посольство у Латвії відповіло на заяви Ріги й Талліна про плани отримати від Москви фінансові компенсації за радянську окупацію.

Тим часом, часники руху "За звільнення від радянської спадщини" Латвії висунули кілька інших офіційних вимог до влади. Вони наполягають на законі про видворення нелояльних державі жителів з Латвії та позбавлення їх громадянства, а також заборону для них балотуватися на виборах Сейму, самоврядувань та Європарламенту та обіймати посади у державних та муніципальних установах. Насамперед йдеться про людей, які підтримують російську агресію та війну в Україні.

У статті використано матеріали Current Time, Regnum.ru

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Більше

XS
SM
MD
LG