Спеціальні потреби

Актуально

Радіо Свобода склало хронологію нападів на активістів за п’ять років

Акція «Покарати ЗЛО» під МВС України з вимогою розслідувати напади на активістів, Київ, 1 серпня 2018 року

Реванш «системи» і атака антиукраїнських сил – активісти

Радіо Свобода складає зворотну хронологію нападів на активістів і учасників бойових дій, опираючись на дані правозахисних організацій і повідомлення у соціальних мережах. Представники правозахисної «Коаліції на захист громадянського суспільства» створили інтерактивну мапу нападів на громадських активістів.​

7 травня в Одесі облили нечистотами захисницю «зелених зон» Світлану Підпалу. Незадовго до інциденту Підпала публікувала у себе на сторінці у Facebook-у пост про незаконну, на її думку, забудову в Літньому театрі в Одесі, а також про погрози тим, хто виступає проти цієї забудови.

24 квітня 2019 року у Луцьку побили громадського діяча Ігоря Кінаха. Раніше йому спалили авто.

20 квітня 2019 року у місті Кам’янське на Дніпропетровщині невідомі стріляли в громадського активіста Євгена Найду. Постраждав Найда і двоє випадкових перехожих.

6 березня 2019 року у Запоріжжі стріляли у громадського активіста. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею – замах на вбивство. Під час досудового розслідування поліцейські встановили особи підозрюваних, одному з них 16 березня суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту.

20 лютого 2019 року в Ірпені, що під Києвом, напали на активіста Артема Левківського. Двоє невідомих напали на нього, коли він повертався із площі під Ірпінською міською радою, де Народний рух збирає підписи під колективним зверненням проти забудови заплави.

26 січня 2019 року у Кропивницькому скоїли напад на громадського омбудсмена із захисту виборчих прав Громадянської мережі «Опора» у Кіровоградській області Євгена Гурницького.

У 24 січня 2019 року група осіб у Києві побила активістів та журналіста проекту «Стоп корупції» Олександра Золотнюка, які знімали незаконний, на їхнє переконання, видобуток піску.

«Охоронці» вибили журналісту зуба, приставили пістолети до голови, розбили машину, забрали речі та гроші.

Поліція затримала 9 осіб, одному з них висунула звинувачення.

15 січня 2019 року у Запоріжжі побили активіста руху «Тверезі двори» Сергія Мазуренка.

Мазуренко разом із однодумцями протидіяв продажу в запорізьких аптеках наркотичних препаратів без рецептів і перевірки віку.

31 грудня 2018 року у Запоріжжі побили активіста «АвтоЄвроСили» Владислава Погорєлова. Про це сам потерпілий повідомив у Facebook-у.

Правоохоронці затримали підозрюваного і відкрили кримінальне провадження за статтею «хуліганство».

2 листопада 2018 року у Запоріжжі напали на Дмитра Маляра, який виступає проти збереження зелених зон у місті. Його побили і зламали руку троє молодиків спортивної статури.

24 вересня 2018 року у Запоріжжі побили одного з лідерів «Демальянсу» Сергія Лукіна і погрожували йому ножем. Двоє нападників чекали на Лукіна біля його будинку. Лукін відстежує тендерні закупівлі, а також виступає проти екологічних зловживань.

23 вересня 2018 року у Львові неформальна ліворадикальна організація «Чорний стяг», яка називає себе анархістською, заявила, що на її представників напали два десятки представників ультраправої організації і заподіяли тілесні ушкодження. Представники «Нацкорпусу» у Львові заперечили звинувачення активістів «Чорного стягу» на свою адресу.

22 вересня 2018 року в Одесі стріляли в одного із керівників міської організації партії «Сила людей» і громадського активіста Олега Михайлика. Куля застрягла в огрудді, але не дісталася серця. Михайлик втратив багато крові, опритомнів аж наступного ранку. Стан пораненого важкий. Михайлик критикував чинну владу міста, боровся проти забудов, які він і його соратники вважають незаконними, відстоював збереження архітектурної спадщини Одеси.

Прокуратура оголосила підозру трьом людям, поліція їх затримала.

5 вересня 2018 року в Одесі невідомий обстріляв волонтера Андрія Вагапова, який підтримує учасників бойових дій. Напад стався біля будинку, де живе Вагапов. Волонтер зазнав поранення ніг.

19 серпня 2018 року в Маріуполі кілька десятків молодиків у балаклавах вчинили напад на зібрання правозахисної і мистецької платформи «ТЮ». 10 людей заявили про легкі тілесні ушкодження.

8 серпня 2018 року двоє невідомих у місті Вишневому під Києвом побили активіста, захисника парків Ігоря Гришачова.

2 серпня 2018 року в Одесі скоєно напад на представників Народного руху України Михайла Кузаконя і Григорія Козьму. У їхній автомобіль спеціально, як вони кажуть, в’їхала вантажівка, водій якої на ходу вистрибнув із кабіни і пересів на мопед. Поліція кваліфікувала напад як замах на вбивство. Зловмисників затримали. Григорій Козьма – одеський активіст і головний редактор інтернет-видання «Громадське слідство», що публікує антикорупційні розслідування. Михайло Кузаконь активний у протидії корупції. Обидва пов’язують напад зі своєю діяльністю.

31 липня 2018 року в Бердянську двома пострілами в спину убили учасника бойових дій, добровольця батальйону «Донбас», колишнього полоненого підконтрольного Росії угруповання «ДНР», кавалера ордена «За мужність» III ступеня, активного борця із корупцією Віталія Олешка.

31 липня 2018 року у Херсоні облили кислотою відому в місті працівницю міськради, яка викривала корупційні схеми місцевих правоохоронців, в.о. керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради Катерину Гандзюк. Вона зазнала опіків понад 30% шкіри. Херсонська поліція опублікувала відео нападника.

15 липня Катерина Гандзюк у себе на сторінці, зокрема, написала таке: «Реванш промосковського сепаратизму може мати дві форми: військову та політичну. У разі можливої окупації півночі та півдня саме активісти – це можливі організатори проукраїнського підпілля. Невідомо, чи буде пряме військове вторгнення, але зачистити південь та схід України від проукраїнських активістів дуже вигідно саме зараз, перед початком виборчої кампанії».

Катерину лікували у Київському опіковому центрі, але 4 листопада 2018 року вона померла.

18 червня 2018 року у Херсоні напали на журналіста Сергія Нікітенка і заподіяли йому тілесні ушкодження.

5 червня 2018 року у Харківській області знайшли повішеним активіста Миколу Бичка. Громада селища Есхар Чугуївського району проводить мітинги і вимагає належного розслідування. Односельці переконані, що Бичка убили за його активну позицію.

5 червня 2018 року в Одесі напали на антикорупційного активіста Віталія Устименка.

24 травня 2018 року в Одесі напали на голову ГО «Небайдужі» Сергія Стерненка. Це був вже третій напад за рік на Стерненка. Він звертався у поліцію із проханням надати йому державну охорону, проте цього не зробили.

9 травня 2018 року у Херсоні стріляли у активіста «Національного корпусу» Микиту Тютюнника.

2 травня 2018 року у Києві напали на учасника бойових дій на Донбасі, захисника Донецького аеропорту Дмитра Іващенка (також відомого під псевдо «Івіч», «Вербич»).

29 квітня 2018 року у Кременчуці на Полтавщині напали і важко побили керівника ГО «Чиста хвиля» Олега Філіпаса. Йому зламали дві руки, завдали ударів по голові. До листопада 2018 року слідство не знайшло доказів матеріальних мотивів злочину. Начальник поліції Віталій Ботвина у вересні пішов з посади.

16 березня 2018 року у Кривому Розі побили громадського активіста Сергія Мокрякова.

22 лютого 2018 року у Рівному підпалили офіс проекту журналістських розслідувань «Четверта влада». Інформацію про це внесла у свій перелік нападів на активістів координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

27 грудня 2017 року у Київській області зникла активістка, адвокат Ірина Ноздровська. Вона займалася розслідуванням ДТП, у якому загинула її сестра. Тіло Ірини знайшли 1 січня з колото-різаними ранами.

2 листопада 2017 року у Сєвєродонецьку Луганської області убили депутата міської ради, проукраїнського громадського діяча Сергія Самарського.

11 вересня 2017 року в Одесі напали на волонтерку і помічницю народного депутата Аліну Радченко.

30 серпня 2017 року у Харкові напали на голову Харківського антикорупційного центру, депутата Харківської обласної ради Дмитра Булаха.

24 червня 2017 року в Одесі напали на місцеву активістку Світлану Підпалу.

17 квітня 2017 року у Торецьку Донецької області спалили автомобіль місцевого волонтера і активіста Володимира Єльця біля його будинку.

14 березня 2017 року у селищі Власівка Світловодського району Кіровоградської області побили призера паралімпійських змагань із метання списа і громадського активіста Михайла Берчука, який боровся із забрудненням довкілля місцевими підприємствами.

31 жовтня 2016 року у Коцюбинському, що під Києвом, невідомі напали на голову селища Ольгу Матюшину та активістку Лесю Петрик-Єльникову.

13 жовтня 2016 року у приміщенні Харківського регіонального інституту Академії державного управління при президентові України побили голову Чугуївської правозахисної групи, адвоката Романа Лихачова. Роман Лихачов брав участь у інформаційній сесії «Протидія корупції в Харківській області».

Вночі на 25 вересня 2016 року у Марганці Дніпропетровської області невідомі спалили гараж активіста і керівника місцевого осередку руху «Стоп корупції» Сергія Хникіна.

20 липня 2016 року в Києві підірвали авто із журналістом Павлом Шереметом.

26 травня 2016 року на Тернопільщині убили члена громадської організації «Народна рада Кременеччини» і депутата Кременецької міської ради Віталія Ващенка. Ващенко боровся проти зловживань у судах, займався розслідуваннями незаконної вирубки лісів і висвітлював корупційні схеми місцевої влади.

У ніч на 9 серпня 2015 року кілька невідомих вдерлися до будинку захисника зелених зон селища-супутника столиці – Бучі Віктора Бархоленка і жорстоко його побили. Це вже був не перший напад на активіста. Бархоленко допомагав у розслідуванні зловживань чиновників журналістам проекту Радіо Свобода «Схеми».

У серпні 2015 рокунапади на Євгена Мельничука і Вадима Маштабея – активістів, які протистояли незаконним, як вони стверджують, забудовам у Ірпені Київської області, зокрема, виступали проти знищення вільхового гаю по вулиці Єсеніна. 4 серпня 2015 року на Євгена Мельничука здійснили ще один напад.

23 липня 2015 року вночі кілька невідомих жорстоко побили Олександра Кулібабчука – голову правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) житлового комплексу «Річ Таун», активіста з міста Буча, що під Києвом. Разом із іншими активістами він боровся проти вирубки лісів і нових забудов, а також викривав факти корупції, розкрадання державних коштів і земель місцевою владою. Напад стався через дві години після виходу сюжету про ці зловживання у програмі «Схеми», спільному проекті Радіо Свобода і Першого суспільного телеканалу.

21 липня 2015 року у Києві двоє невідомих побили активістку Валентину Макарову, яка боролася проти забудови паркових зон на лівому березі Дніпра у столиці і спричинили кілька кульових поранень її собаці.

10 липня 2015 року в місті Олевську Житомирської області жорстоко побили громадського діяча, депутата Олевської міської ради і журналіста Олевського інформаційного порталу Олександра Ніколайчука, який боровся проти незаконного видобутку бурштину у Житомирській області. Активіст допомагав журналістам-розслідувачам програми Радіо Свобода «Схеми».

У березні 2015 року на Київщині убили Юрія Ігнатенка, який відстояв у суді майнові права літньої жінки, у якої аферисти намагалися відібрати квартиру.

12 червня 2014 року у Києві побили журналіста інформагентства «Поряд з вами», координатора Харківської правозахисної групи Андрія Діденка.

Правозахисник Андрій Діденко у студії Радіо Свобода 21 вересня 2016 року
Правозахисник Андрій Діденко у студії Радіо Свобода 21 вересня 2016 року

11 червня 2014 року невідомі у камуфляжі викрали із приміщення прес-центру Євромайдану в центрі Києва громадського активіста, учасника Євромайдану, журналіста видання «Каменяр-інфо» Володимира Марцишевського. Жорстоко побитого Марцишевського знайшли, але 14 червня від зазнаних травм він помер.

Із огляду на кількість і характер нападів правозахисники заявляють, що люди з активною громадською позицією, які наполегливо відстоюють інтереси місцевих громад і права людей, борються із незаконними забудовами, знищенням лісів і забрудненням довкілля, викривають зловживання влади і корупційні схеми, – перебувають у зоні підвищеного ризику. Серед них є багато людей із вираженою проукраїнською позицією, які активно захищають суверенітет України, брали участь у бойових діях і протидіють проявам сепаратизму.

Точну кількість нападів і вбивств людей із активною громадською позицією назвати немає можливості. Міністерство внутрішніх справ не виділяє їх із загального числа злочинів, а правозахисні організації не мають достатніх засобів та ресурсів збирати, перевіряти і зводити у єдиний реєстр інформацію з усіх регіонів.

Центр інформації про права людини опублікував доповідь про напади. Правозахисники наголошують, що це лише те, що потрапило у поле їхньої уваги, а реальна кількість таких злочинів набагато більша.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Художниця малює янголів задля допомоги українським дітям

Художниця малює янголів задля допомоги українським дітям. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:59 0:00

Всі новини дня

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

"Танки - гучніші за слова" - з таким закликом надати Україні важче озброєння виступив у вересні міністр закордонних справ Литви Габріелус Ландсбергіс.

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву у відповідь на незаконні спроби Росії анексувати більше українських територій.

Україна рухається до досягнення своїх воєнних цілей - помічниця глави Пентагону

ЗСУ на Донеччині, 3 жовтня 2022. REUTERS/Zohra Bensemra

Селест Волландер, помічниця міністра оборони США з питань міжнародної безпеки, відзначила успіхи ЗСУ у Харківській і Донецькій областях, а також зусилля, які здійснюються на Херсонщині.

"Схоже, що Україна зараз на шляху до досягнення всіх трьох цих цілей", — сказала Волландер в інтерв'ю вашингтонському аналітичному центру. Вона відзначила "вражаючий успіх" українських військовиків на Харківщині й "деякі ключові стратегічні успіхи" на донецько-луганському напрямку, зокрема, у місті Лиман, що "суттєво" ускладнить систему постачання і пересування росіян.

Волландер додала, що у випадку, якщо ЗСУ вдасться відвоювати позиції на Херсонщині та знищити мости і переправи через Дніпро, якими РФ проводить поставки, "це стане значною поразкою для росіян, адже ще далі відкине абміції Росії захопити Одесу, що було однією із їхніх заявлених цілей раніше цього року".

На думку високопосадовиці, також це дасть українцям "значно кращі оборонні позиції", що "ймовірно, допоможе зменшити градус "гарячої стадії" війни взимку".

У своєму зверненні в неділю президент України Володимир Зеленський заявив, що "цього тижня у звітах [від ЗСУ - ред.] найбільшу частину займає перелік звільнених від ворога населених пунктів у межах нашої оборонної операції".

Успіхи української армії відзначає навіть міноборони РФ, що зазвичай наголошує на своїх перемогах, про це пише АР. "Переважаючими танковими підрозділами на напрямку Золота Балка (Херсонщина - ред.) й Олександрівка противник зміг вклинитись в глибину нашої оборони", - сказав речник російського міноборони.

Ключовим пунктом на Луганщині залишається місто Кремінна, "адже за ним у росіян немає ліній оборони [...] й це відкриє операційний простір для українців, щоб швидко просуватись аж до державного кордону з Росією", - цитує АР українського воєнного оглядача Олега Жданова.

Як вважають деякі американські оглядачі, поразка російських сил у Лимані свідчить, що президент Росії Володимир Путін, який "за повідомленнями, особисто контролює кожен крок російських командирів на місцях", депріоритизує утримання окупованої Луганщини на користь утримання областей на півдні України.

Тим часом, Reuters анонсує, що у вівторок американська влада повідомить про надання Україні 4 додаткових систем HIMARS у межах нового пакету допомоги у 625 мільйонів доларів.

У статті використано матеріали АР, "Радіо Свобода"

Дивіться також: Генсек НАТО про заявку України на пришвидшений вступ в Альянс

Генсек НАТО: «Ми підтримуємо право України обирати власний шлях». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:49 0:00

Працюємо, щоб повернути в Україну кримських татар, які втекли від російської мобілізації - Рустем Умєров

Рустем Умєров

Україна активно працює над тим, щоб повернути кримських татар, які виїхали в треті країни для уникнення російської мобілізації. Про це в інтервʼю українській службі "Голосу Америки" розповів голова Фонду державного майна України Рустем Умєров, який також активно долучений до переговорних процесів з Росією.

На його думку, Росія вирішила мобілізувати кримських татар не лише задля поповнення свого війська, а й для того, аби змусити їх покинути Крим, де татари продовжували ненасильницький спротив, попри російські репресії.

За словами Рустема Умєрова, Володимир Зеленський звернувся до кримських татар із пропозицією, яку підтримав Меджліс кримськотатарського народу.

“Перше - це будь-яким шляхом уникати мобілізації. Друге - виходити на протести. Третє - якщо їх таки мобілізували, передавати координати російських військ Збройним силам України. Зараз частина людей з Криму виїжджає в Казахстан, Грузію, Узбекистан, Азербайджан, Туреччину. Ми вже збудували координаційний центр щодо гуманітарної допомоги, і будемо повертати всіх цих людей в Україну для того, щоб продовжувати свою боротьбу”, - розповів "Голосу Америки" Рустем Умєров.

Він додав, що у багатьох людей, які виїхали з тимчасово окупованого Криму, є проблеми із документами. Зараз вони очікують за кордоном на потенційне рішення, яке уможливить їхнє повернення в Україну.

Ілон Маск обурив користувачів Твітер "мирними пропозиціями" щодо війни в Україні

Ілон Маск обурив значну частину твітер-користувачів, запропонувавши власне бачення, як має закінчитись війна в Україні.

3 жовтня американський мільярдер, засновник компаній Tesla, SpaceX та інших, написав у Твітері своє бачення "мирної угоди":

“Українсько-російський мир: провести ще одне голосування в анексованих регіонах під егодою ООН. Росія залишить (ці території - ред), якщо таким буде бажання мешканців. Крим формально стає частиною Росії, так як це було з 1783 року (до помилки Хрущова). Відновлене водопостачання в Крим. Україна лишається нейтральною”, - написав один з найбагатших бізнесменів США.

Під цим сценарієм Маск запропонував Твітер-користувачам проголосувати за його пропозицію: “так” або “ні”.

У наступному повідомлденні Маск додав, що вважає "швидше всього, таким буде кінцевий результат цієї війни". “Можливим, але малоймовірним, результатом цього конфлікту є ядерна війна”, - підсумував бізнесмен.

Чимало користувачів соціальної мережі з різних країн світу відповіли бізнесмену обуренням або незгодою.

Американський конгресмен-республіканець Адам Кінзінгер порівняв пост Ілона Маска із тим, як міркують діти у початкових класах.

“Ця ідея нагадує мені урок суспільствознавства у четвертому класі, де ми в школі придумуємо мирний план між СРСР і США. Ми тоді вирішили, що якщо Горбачова і Рейгана змусити повечеряти один раз американською їжею, а другий раз російською, то вони стануть друзями”, відреагував на “мирний план” Маска конгресмен Кінзінгер, залишивши поруч із повідомленням український прапорець.

Пол Массаро, старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США, запропонував Маску альтернативний сценарій закінчення війни з Росією: “Українсько-російський мир: Україна звільняє всю свою суверенну територію. Росія деколонізується, демілітаризується та денуклеаризується”.

Ще один альтернативний сценарій для Ілона Маска пропонує депутат польського Сейму Цезари Томчик.

“Мир між "Теслою" та "Фордом": Я пропоную, щоб Тесла віднині належала Форду, врешті решт автомобілі раніше здебільшого належали Форду. А космічна складова компанії Ілона Маска буде вирішена на референдумі під егідою ООН”, - пише у відповідь польський депутат від “Громадянської платформи”.

Український дипломат Андрій Мельник, який останні 8 років був послом України у Німеччині, і залишив посаду у липні цього року, запропонував "дуже дипломатичну" відповідь на пропозиуцю Маска: “Ідіть до дідька - моя дуже дипломатична відповідь вам”.

Радник НАК "Нафтогазу" Олександр Щерба намагається пояснити Ілону Маску, що війна - це про людей, а не про території. “Це про геноцид української мови, культури! Те, що для вас є миром, для них - знищене, покалічене життя. Це про те, щоб не дозволити новому Гітлеру досягнути свого. Не можу повірити, що ви це написали”.

Співробниця Центру з аналізу Європейської політики Ольга Лаутман називає позицію Маска “повторенням кремлівської пропаганди”.

“Боже мій! Чи потрібно Ілону повторювати кремлівську пропаганду на тему, в якій він абсолютно не тямить? Чому він відбілює незаконне вторгнення Росії, кампанію геноциду? Абсурдно, як сьогодні всі стали “експертами” з питань Росії, і дехто штовхає Україну, щоб вона поступилася територією”, - алізує американська експертка Лаутман.

Сергій Притула, волонтер і політик, закидає Маску пробіли у знаннях з історії. “Ілоне, чоловіче, здається, ви пропустили багато уроків історії, зосередившись на космосі та електромобілях. Ваші пропозиції схожі на путінські. Сподіваюся, ви не це мали на увазі”.

Українська письменниця Оксана Забужко, не підбираючи цензурних слів, реагує словами, які означають: “Чи ви там з глузду з’їхали?”

Президент України Володимир Зеленський також відреагував на висловлювання Ілона Маска.

На твітер-сторінці глава української держави запропонував користувачам власне опитування: "Який Ілон Маск вам подобається більше?" І запропонував два варіанти відповіді: "Той, хто підтримує Україну" та "Той, хто підтримує Росію".

Між тим, частина користувачів Твітера погодилися із "мирними" пропозиціями Маска. Станом на пізній вечір в Україні, 36,8% респондентів підтримали пропозиції бізнесмена, 63,2% відповіли негативно.

Як повідомляв Голос Америки, в квітні цього року урядова агенція США з міжнародного розвитку (USAID) оголосила про відправлення урядові України 5000 терміналів супутникового швидкісного інтернету Starlink, які виробляє компанія Ілона Маска SpaceX.

Reuters пише, що 3667 терміналів були надані компанією безкоштовно (за кошт компанії Маска), решту ж - 1333 термінали - було придбано коштом USAID та волонтерів.

Дивіться також: Глава Пентагону коментує повернення Лиману

«Ми дуже натхнені тим, що зараз бачимо» - Остін про звільнення Лиману. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:25 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG