Спеціальні потреби

Актуально

Радіо Свобода склало хронологію нападів на активістів за п’ять років

Акція «Покарати ЗЛО» під МВС України з вимогою розслідувати напади на активістів, Київ, 1 серпня 2018 року

Реванш «системи» і атака антиукраїнських сил – активісти

Радіо Свобода складає зворотну хронологію нападів на активістів і учасників бойових дій, опираючись на дані правозахисних організацій і повідомлення у соціальних мережах. Представники правозахисної «Коаліції на захист громадянського суспільства» створили інтерактивну мапу нападів на громадських активістів.​

7 травня в Одесі облили нечистотами захисницю «зелених зон» Світлану Підпалу. Незадовго до інциденту Підпала публікувала у себе на сторінці у Facebook-у пост про незаконну, на її думку, забудову в Літньому театрі в Одесі, а також про погрози тим, хто виступає проти цієї забудови.

24 квітня 2019 року у Луцьку побили громадського діяча Ігоря Кінаха. Раніше йому спалили авто.

20 квітня 2019 року у місті Кам’янське на Дніпропетровщині невідомі стріляли в громадського активіста Євгена Найду. Постраждав Найда і двоє випадкових перехожих.

6 березня 2019 року у Запоріжжі стріляли у громадського активіста. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею – замах на вбивство. Під час досудового розслідування поліцейські встановили особи підозрюваних, одному з них 16 березня суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту.

20 лютого 2019 року в Ірпені, що під Києвом, напали на активіста Артема Левківського. Двоє невідомих напали на нього, коли він повертався із площі під Ірпінською міською радою, де Народний рух збирає підписи під колективним зверненням проти забудови заплави.

26 січня 2019 року у Кропивницькому скоїли напад на громадського омбудсмена із захисту виборчих прав Громадянської мережі «Опора» у Кіровоградській області Євгена Гурницького.

У 24 січня 2019 року група осіб у Києві побила активістів та журналіста проекту «Стоп корупції» Олександра Золотнюка, які знімали незаконний, на їхнє переконання, видобуток піску.

«Охоронці» вибили журналісту зуба, приставили пістолети до голови, розбили машину, забрали речі та гроші.

Поліція затримала 9 осіб, одному з них висунула звинувачення.

15 січня 2019 року у Запоріжжі побили активіста руху «Тверезі двори» Сергія Мазуренка.

Мазуренко разом із однодумцями протидіяв продажу в запорізьких аптеках наркотичних препаратів без рецептів і перевірки віку.

31 грудня 2018 року у Запоріжжі побили активіста «АвтоЄвроСили» Владислава Погорєлова. Про це сам потерпілий повідомив у Facebook-у.

Правоохоронці затримали підозрюваного і відкрили кримінальне провадження за статтею «хуліганство».

2 листопада 2018 року у Запоріжжі напали на Дмитра Маляра, який виступає проти збереження зелених зон у місті. Його побили і зламали руку троє молодиків спортивної статури.

24 вересня 2018 року у Запоріжжі побили одного з лідерів «Демальянсу» Сергія Лукіна і погрожували йому ножем. Двоє нападників чекали на Лукіна біля його будинку. Лукін відстежує тендерні закупівлі, а також виступає проти екологічних зловживань.

23 вересня 2018 року у Львові неформальна ліворадикальна організація «Чорний стяг», яка називає себе анархістською, заявила, що на її представників напали два десятки представників ультраправої організації і заподіяли тілесні ушкодження. Представники «Нацкорпусу» у Львові заперечили звинувачення активістів «Чорного стягу» на свою адресу.

22 вересня 2018 року в Одесі стріляли в одного із керівників міської організації партії «Сила людей» і громадського активіста Олега Михайлика. Куля застрягла в огрудді, але не дісталася серця. Михайлик втратив багато крові, опритомнів аж наступного ранку. Стан пораненого важкий. Михайлик критикував чинну владу міста, боровся проти забудов, які він і його соратники вважають незаконними, відстоював збереження архітектурної спадщини Одеси.

Прокуратура оголосила підозру трьом людям, поліція їх затримала.

5 вересня 2018 року в Одесі невідомий обстріляв волонтера Андрія Вагапова, який підтримує учасників бойових дій. Напад стався біля будинку, де живе Вагапов. Волонтер зазнав поранення ніг.

19 серпня 2018 року в Маріуполі кілька десятків молодиків у балаклавах вчинили напад на зібрання правозахисної і мистецької платформи «ТЮ». 10 людей заявили про легкі тілесні ушкодження.

8 серпня 2018 року двоє невідомих у місті Вишневому під Києвом побили активіста, захисника парків Ігоря Гришачова.

2 серпня 2018 року в Одесі скоєно напад на представників Народного руху України Михайла Кузаконя і Григорія Козьму. У їхній автомобіль спеціально, як вони кажуть, в’їхала вантажівка, водій якої на ходу вистрибнув із кабіни і пересів на мопед. Поліція кваліфікувала напад як замах на вбивство. Зловмисників затримали. Григорій Козьма – одеський активіст і головний редактор інтернет-видання «Громадське слідство», що публікує антикорупційні розслідування. Михайло Кузаконь активний у протидії корупції. Обидва пов’язують напад зі своєю діяльністю.

31 липня 2018 року в Бердянську двома пострілами в спину убили учасника бойових дій, добровольця батальйону «Донбас», колишнього полоненого підконтрольного Росії угруповання «ДНР», кавалера ордена «За мужність» III ступеня, активного борця із корупцією Віталія Олешка.

31 липня 2018 року у Херсоні облили кислотою відому в місті працівницю міськради, яка викривала корупційні схеми місцевих правоохоронців, в.о. керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради Катерину Гандзюк. Вона зазнала опіків понад 30% шкіри. Херсонська поліція опублікувала відео нападника.

15 липня Катерина Гандзюк у себе на сторінці, зокрема, написала таке: «Реванш промосковського сепаратизму може мати дві форми: військову та політичну. У разі можливої окупації півночі та півдня саме активісти – це можливі організатори проукраїнського підпілля. Невідомо, чи буде пряме військове вторгнення, але зачистити південь та схід України від проукраїнських активістів дуже вигідно саме зараз, перед початком виборчої кампанії».

Катерину лікували у Київському опіковому центрі, але 4 листопада 2018 року вона померла.

18 червня 2018 року у Херсоні напали на журналіста Сергія Нікітенка і заподіяли йому тілесні ушкодження.

5 червня 2018 року у Харківській області знайшли повішеним активіста Миколу Бичка. Громада селища Есхар Чугуївського району проводить мітинги і вимагає належного розслідування. Односельці переконані, що Бичка убили за його активну позицію.

5 червня 2018 року в Одесі напали на антикорупційного активіста Віталія Устименка.

24 травня 2018 року в Одесі напали на голову ГО «Небайдужі» Сергія Стерненка. Це був вже третій напад за рік на Стерненка. Він звертався у поліцію із проханням надати йому державну охорону, проте цього не зробили.

9 травня 2018 року у Херсоні стріляли у активіста «Національного корпусу» Микиту Тютюнника.

2 травня 2018 року у Києві напали на учасника бойових дій на Донбасі, захисника Донецького аеропорту Дмитра Іващенка (також відомого під псевдо «Івіч», «Вербич»).

29 квітня 2018 року у Кременчуці на Полтавщині напали і важко побили керівника ГО «Чиста хвиля» Олега Філіпаса. Йому зламали дві руки, завдали ударів по голові. До листопада 2018 року слідство не знайшло доказів матеріальних мотивів злочину. Начальник поліції Віталій Ботвина у вересні пішов з посади.

16 березня 2018 року у Кривому Розі побили громадського активіста Сергія Мокрякова.

22 лютого 2018 року у Рівному підпалили офіс проекту журналістських розслідувань «Четверта влада». Інформацію про це внесла у свій перелік нападів на активістів координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

27 грудня 2017 року у Київській області зникла активістка, адвокат Ірина Ноздровська. Вона займалася розслідуванням ДТП, у якому загинула її сестра. Тіло Ірини знайшли 1 січня з колото-різаними ранами.

2 листопада 2017 року у Сєвєродонецьку Луганської області убили депутата міської ради, проукраїнського громадського діяча Сергія Самарського.

11 вересня 2017 року в Одесі напали на волонтерку і помічницю народного депутата Аліну Радченко.

30 серпня 2017 року у Харкові напали на голову Харківського антикорупційного центру, депутата Харківської обласної ради Дмитра Булаха.

24 червня 2017 року в Одесі напали на місцеву активістку Світлану Підпалу.

17 квітня 2017 року у Торецьку Донецької області спалили автомобіль місцевого волонтера і активіста Володимира Єльця біля його будинку.

14 березня 2017 року у селищі Власівка Світловодського району Кіровоградської області побили призера паралімпійських змагань із метання списа і громадського активіста Михайла Берчука, який боровся із забрудненням довкілля місцевими підприємствами.

31 жовтня 2016 року у Коцюбинському, що під Києвом, невідомі напали на голову селища Ольгу Матюшину та активістку Лесю Петрик-Єльникову.

13 жовтня 2016 року у приміщенні Харківського регіонального інституту Академії державного управління при президентові України побили голову Чугуївської правозахисної групи, адвоката Романа Лихачова. Роман Лихачов брав участь у інформаційній сесії «Протидія корупції в Харківській області».

Вночі на 25 вересня 2016 року у Марганці Дніпропетровської області невідомі спалили гараж активіста і керівника місцевого осередку руху «Стоп корупції» Сергія Хникіна.

20 липня 2016 року в Києві підірвали авто із журналістом Павлом Шереметом.

26 травня 2016 року на Тернопільщині убили члена громадської організації «Народна рада Кременеччини» і депутата Кременецької міської ради Віталія Ващенка. Ващенко боровся проти зловживань у судах, займався розслідуваннями незаконної вирубки лісів і висвітлював корупційні схеми місцевої влади.

У ніч на 9 серпня 2015 року кілька невідомих вдерлися до будинку захисника зелених зон селища-супутника столиці – Бучі Віктора Бархоленка і жорстоко його побили. Це вже був не перший напад на активіста. Бархоленко допомагав у розслідуванні зловживань чиновників журналістам проекту Радіо Свобода «Схеми».

У серпні 2015 рокунапади на Євгена Мельничука і Вадима Маштабея – активістів, які протистояли незаконним, як вони стверджують, забудовам у Ірпені Київської області, зокрема, виступали проти знищення вільхового гаю по вулиці Єсеніна. 4 серпня 2015 року на Євгена Мельничука здійснили ще один напад.

23 липня 2015 року вночі кілька невідомих жорстоко побили Олександра Кулібабчука – голову правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) житлового комплексу «Річ Таун», активіста з міста Буча, що під Києвом. Разом із іншими активістами він боровся проти вирубки лісів і нових забудов, а також викривав факти корупції, розкрадання державних коштів і земель місцевою владою. Напад стався через дві години після виходу сюжету про ці зловживання у програмі «Схеми», спільному проекті Радіо Свобода і Першого суспільного телеканалу.

21 липня 2015 року у Києві двоє невідомих побили активістку Валентину Макарову, яка боролася проти забудови паркових зон на лівому березі Дніпра у столиці і спричинили кілька кульових поранень її собаці.

10 липня 2015 року в місті Олевську Житомирської області жорстоко побили громадського діяча, депутата Олевської міської ради і журналіста Олевського інформаційного порталу Олександра Ніколайчука, який боровся проти незаконного видобутку бурштину у Житомирській області. Активіст допомагав журналістам-розслідувачам програми Радіо Свобода «Схеми».

У березні 2015 року на Київщині убили Юрія Ігнатенка, який відстояв у суді майнові права літньої жінки, у якої аферисти намагалися відібрати квартиру.

12 червня 2014 року у Києві побили журналіста інформагентства «Поряд з вами», координатора Харківської правозахисної групи Андрія Діденка.

Правозахисник Андрій Діденко у студії Радіо Свобода 21 вересня 2016 року
Правозахисник Андрій Діденко у студії Радіо Свобода 21 вересня 2016 року

11 червня 2014 року невідомі у камуфляжі викрали із приміщення прес-центру Євромайдану в центрі Києва громадського активіста, учасника Євромайдану, журналіста видання «Каменяр-інфо» Володимира Марцишевського. Жорстоко побитого Марцишевського знайшли, але 14 червня від зазнаних травм він помер.

Із огляду на кількість і характер нападів правозахисники заявляють, що люди з активною громадською позицією, які наполегливо відстоюють інтереси місцевих громад і права людей, борються із незаконними забудовами, знищенням лісів і забрудненням довкілля, викривають зловживання влади і корупційні схеми, – перебувають у зоні підвищеного ризику. Серед них є багато людей із вираженою проукраїнською позицією, які активно захищають суверенітет України, брали участь у бойових діях і протидіють проявам сепаратизму.

Точну кількість нападів і вбивств людей із активною громадською позицією назвати немає можливості. Міністерство внутрішніх справ не виділяє їх із загального числа злочинів, а правозахисні організації не мають достатніх засобів та ресурсів збирати, перевіряти і зводити у єдиний реєстр інформацію з усіх регіонів.

Центр інформації про права людини опублікував доповідь про напади. Правозахисники наголошують, що це лише те, що потрапило у поле їхньої уваги, а реальна кількість таких злочинів набагато більша.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Художниця малює янголів задля допомоги українським дітям

Художниця малює янголів задля допомоги українським дітям. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:59 0:00

Всі новини дня

Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього? Відео

1 квітня головування у Раді Безпеки Організації об’єднаних націй, ключовому органі, який відповідає за безпеку та дотримання миру в світі, перейде Росії. Своє повномасштабне вторгнення країна-агресорка розпочала у лютому минулого року, коли також головувала у Раді Безпеки.

МОК критикує Україну за рішення не дозволяти українцям змагатися з російськими спортсменами

Архівне фото. Президент Росії Володимир Путін тисне руку російському олімпійському чемпіону з фігурного катання Микиті Кацалапову (праворуч) після Зимової Олімпіади 2014 року в Сочі, Росія, у понеділок, 24 лютого 2014 року.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) виступив з критикою рішення України не допускати українських спортсменів до відбіркових змагань на Олімпіаду-2024 у Парижі, якщо їм доведеться змагатися з росіянами. На думку МОК, що це завдасть шкоди лише українському спорту та його спортсменам, повідомляє Reuters з посиланням на заяву МОК, видану у суботу.

Напередодні міністр уряду України Олег Немчинов заявив в ефірі телемарафону, що українські спортсмени братимуть участь лише у тих відбіркових турнірах на Олімпійські ігри в Парижі, де не буде росіян. А за порушення цього рішення відповідна федерація буде позбавлена статусу “національна”.

«Якщо таке рішення буде реалізовано, це лише зашкодить спільноті українських атлетів і жодним чином не вплине на війну, яку хоче зупинити світ і яку так різко засудив МОК», – цитує Reuters заяву олімпійського комітету.

«Через той факт, що, на жаль, у світі занадто багато воєн, збройних конфліктів і криз, майже на кожній олімпіаді спортсмени змагалися один з одним, незважаючи на те, що їхні країни перебувають у стані війни чи конфлікту", - заявляє МОК.

Як повідомляв Голос Америки, МOК захищає своє рішення повернути на Олімпіаду російських і білоруських спортсменів.

США також занепокоєні через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, - заявляв речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.

За інформацією президента України Володимира Зеленського, озвученою ним у лютого цього року, через війну Росії проти України загинули 228 українських спортсменів і тренерів. Про це Зеленський сказав у своєму зверненні до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів.

“Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце. І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку”, - сказав Зеленський, посилаючись на рішення МОК дозволити спортсменам з Білорусі та Росії виступати під нейтральним прапором.

Він також нагадав, що російські спортсмени не виступили із засудженням війни, розв’язаної їх державою: “Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають”.

МОК запровадив санкції щодо Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, але тепер виступає за повернення спортсменів на наступні Олімпійські ігри, що мають пройти в Парижі 2024 року.

Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс. Відео

Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в екселюзивному інтерв’ю Голосу Америки. За його словами, успіх України є в інтересах Європи, США та світу.

"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео

"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:57 0:00

«Російський народ у своїй більшості підтримує агресивну війну Росії проти України і толерує вчинення звірств», - говорить керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

МВФ схвалив 15,6 млрд доларів США кредиту Україні – найбільшу допомогу для воюючої країни

Фото: REUTERS/Yuri Gripas/File Photo

Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду схвалила чотирирічну кредитну програму для України на суму 15,6 мільярдів доларів. Позика, як сказано у прес-релізі МВФ, надається за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для України як частина загального пакету підтримки обсягом 115 мільярдів доларів США для підтримки економіки країни на фоні боротьби з вторгненням Росії.

Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Ґіта Ґопінат, заявила, що вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки.

«Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці», – наголосила висока представниця МВФ.

Рішення дозволяє негайну виплату близько 2,7 мільярда доларів США.

Президент України Володимир Зеленський привітав рішення МВФ

Президент України Володимир Зеленський сказав, що кредит МВФ є важливою допомогою у боротьбі з російською агресією.

Як він написав він у Twitter, «разом підтримуємо українську економіку. І йдемо вперед до перемоги!»

Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка протягом минулого року активно наполягала на підтримці України з боку МВФ і у лютому 2023 року їзидла до Києва, заявила, що пакет допоможе українській державі продовжувати знадвати життєво важливі послуги, та тримати відкритими школи і лікарні, але також закладе основу для довгострокової реконструкції.

У своїй заяві від 21 березня, коли було оголошено про досягнення домовленості між Україною та МВФ, вона наголосила, що нові гроші від МВФ пізтримають також реформу урядування та зменшення ризику корупції. Вона наголосила, що США будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».

Термін допомоги розширено на випадок, якщо війна триватиме довше

Кредитна програма також включає додаткові гарантії від деяких членів МВФ на випадок, що війна триватиме і після середини 2024 року, термін, на який МВФ розраховував раніше.

«Якби конфлікт продовжився до 2025 року, це збільшило б фінансові потреби України зі 115 мільярдів доларів до приблизно 140 мільярдів доларів», - цитує Голос Америки керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея.

Очікується, що слідом за схваленням цієї розширеної програми (EFF) надійде масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України для підтримки стабільності воюючої країни.

Це вперше пакет фінансування такого масштабу схвалюється МВФ для країни, що бере участь у масштабній війні, інформує Reuters.

За інформацією агентства, попередню довгострокову програму МВФ для України на 5 мільярдів доларів було скасовано в березні 2022 року, коли фонд надав 1,4 мільярда доларів екстреного фінансування. Також було надано ще 1,3 мільярда доларів у рамках ініціативи "подолання продовольчого шоку", яку започаткував МВФ, щоб, як повідомляв Голос Америки, допомогти країнам, що постраждали від війни Росії проти України.

За інформацію МВФ, у 2022 році економіка України скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає.

Більше

XS
SM
MD
LG