Спеціальні потреби

Актуально

Наслідки санкцій проти Росії видно на полі бою - голова Управління з координації санкцій Держдепу США

Голова Управління з координації санкцій Державного департаменту США Джим О'Браєн

Західні санкції проти Росії впливають на її спроможність на полі бою. Про це в інтерв’ю Голосу Америки заявив голова Управління з координації санкцій Державного департаменту США Джим О'Браєн. Він переконаний, що від скрутного фінансового становища Москву не рятує навіть торгівля з Китаєм. Про те, як надовго Росії вистачить ресурсів для ведення війни проти України, і чи посилюватимуть США санкції щодо Москви надалі, в Джима О'Браєна розпитала журналістка Грузинської служби Голосу Америки Ія Меурмішвілі.

Інтерв'ю перекладене та відредаговане для ясності та плинності

Іа Меурмішвілі, Голос Америки: Розпочнемо з дуже загального питання. Яка мета санкцій, запроваджених США проти Росії?

Джим О'Браєн, голова Управління з координації санкцій Державного департаменту США: З Росією ми намагаємося зробити три речі за допомогою нашої програми санкцій. Ми позбавляємо Росію ресурсів для ведення війни. І я радий говорити про те, як, на нашу думку, це працює. Ми зменшуємо залежність наших партнерів від Росії. І чудовим прикладом цього є рішення ЄС не імпортувати російську нафту, що зменшує вплив Росії. Також ми намагаємося підтримувати доступність російських товарів, особливо на глобальному півдні. Тож російські продукти харчування, добрива та нафта продаються не дорожче цінового обмеження. Усе це ми хочемо продовжувати.

I.М.: А чи маємо ми розуміння того, наскільки вони ефективні? Адже Іран, Північна Корея, Венесуела також піддаються жорстким санкціям, але ми не бачимо особливих змін.

Д.О.: Я вважаю, ми повинні визнати, що кожна ситуація унікальна, і дана ситуація стосується припинення війни, цього невиправданого вторгнення. У цьому контексті я вимірюю наш успіх двома речами. По-перше, чи ми бачимо вплив на полі бою. І по-друге, чи ми зменшуємо кошти, які Росія має на відновлення своєї здатності воювати. Крім того, ми вважаємо, що санкції є важливим способом привернути увагу до злочинності, яка притаманна цьому вторгненню. Тому ми вводимо санкції щодо осіб, відповідальних за крадіжки дітей з українських родин, за участь в анексії територій. І за катування, і за знущання, і за інше. Тож ми намагаємося викрити кожен елемент того, що робить Росія, і обмежити її здатність стверджувати, що те, що вона робить, є нормальним або законним.

Чи бачимо ми наслідки на полі бою? Так. Росія не в змозі вести сучасну війну.

Чи бачимо ми наслідки на полі бою? Так. Росія не в змозі вести сучасну війну, і це значною мірою тому, що їй не вистачає сучасного комунікаційного обладнання, необхідної електронної техніки, обладнання для позиціонування, усього того, що потрібно для ведення мобільної, швидкої, рухомої, точної війни, яку Україна, наприклад, починає вести. І це значною мірою тому, що Росія залежить від світової торгівлі багатьма ключовими компонентами сучасної війни. Вона не може отримати їх так ефективно. Тож це справжня проблема.

Чи стало в Росії менше грошей? Абсолютно. Один зі способів поглянути на це з точки зору, скажімо, витрачання грошей. Коли почалася війна президенту Путіну могли казати, що у 2022 році він може розраховувати на витрати $850 млрд, і він витратив багато з них. Цього року та сама людина приходить і каже, - ми вважаємо, що цьогоріч ви маєте витратити приблизно $220 млрд. То що ж трапилося? По-перше, вони витрачають величезні суми, щоб утримати свою економіку на плаву. Ви знаєте, їхній ВВП впав менше, ніж багато хто очікував. Але це тому, що держава оплачує оборонне виробництво і платить людям, щоб вони служили в армії. Все це додає до ВВП. З часом це не дуже продуктивно, але вони це роблять.

Водночас вони намагаються витрачати гроші на підтримку цивільної економіки. З такими витратами їхні основні резерви минулого року впали, в підсумку до кінця року на понад $60 млрд. Це справді чудово, тому що вони також заробили рекордну суму через зростання цін на нафту та продукти харчування, які є основними експортними товарами. Тож вони заробили більше ніж будь-коли, але витратили свої заощадження на $60 млрд. Це залишило їм, можливо, 580 млрд для витрат, $300 млрд із яких знерухомлені за межами Росії, тож виходить близько $280 млрд. Приблизно третина - в юанях. Відтак, вони можуть торгувати з Китаєм. Це важливо, але це не дуже допомагає глобально.

Вони можуть торгувати з Китаєм. Це важливо, але це не дуже допомагає глобально.

Третина - в золоті. Ви знаєте, що вони не можуть витрачати золото. Тож у них залишається приблизно третина. Це $100 млрд. Крім того, я перепрошую за урок математики, але я думаю, що людям корисно бачити цифри. Цього року вони очікувано зароблять від свого експорту вдвічі менше ніж минулого року. Тому ми вже бачимо, наприклад, ціни на нафту. Якщо ви дивитеся місяць за місяцем, вони заробляють на нафті на 47% менше ніж минулого року. Отже, якщо ви додасте цю суму, а це приблизно $100-120 млрд, які вони мають, це приблизно $230 млрд.

Почали минулого року з $850 млрд, а зараз ось так. Це означає, що час не на боці Росії. Я хочу бути реалістом щодо цього: Росія все ще в змозі відправляти військових на поле бою. Вони все ще виготовляють певну кількість ракет на місяць. Вони досі використовують їх для атак на цивільні цілі в Україні. Це жахлива війна, але вона набагато менш військово-спроможна, ніж була б за відсутності економічних кроків, які зробила коаліція.

I.М.: Це чудово, що ви кажете про результати впливу санкцій проти Росії на полі бою. Але що далі? Чи збирається уряд США зупинитися на цьому, чи ви плануєте розширювати перелік деяких із цих товарів?

Д.О.: Так, це триватиме. І я думаю, що ситуація для Росії буде тільки ускладнюватися. Я не збираюся передбачати конкретні дії, але це - США та всі партнери G7. Отже, найбільші економіки світу та ще три десятки країн, найбільший економічний блок у світі, об’єдналися, щоб сказати, що Росія має залишити Україну, і ми будемо продовжувати закручувати гайки з економічного боку, поки цього не станеться.

Важелі впливу Росії на нас різко падають. Це величезний провал з боку Росії.

Однією з цілей було зменшення нашої залежності від Росії. Багато країн Європи більше не купують газ у Росії. Закупівлі нафти впали. Ми не купуємо нафту, Велика Британія не купує. Тож раптово важіль впливу Росії на нас різко зменшується. Це величезний провал з боку Росії. І тому тепер ми маємо більше свободи, аби вживати інших заходів, рухаючись вперед. І ми будемо.

I.М.: Я знаю, що ви не економіст і не будете робити прогнозів щодо російської економіки. Але ви щойно сказали, що час не на боці Росії. Тож який ваш прогноз? Де буде російська економіка через 2-5 років?

Д.О.: Я не займаюся прогнозуванням, економіст я чи ні. Я думаю, що ми можемо вдіяти, - це дуже ускладнити Росії робити все, що вона хоче. Президент Путін хоче сказати своєму народові: життя вдома залишиться таким самим, і ми виграємо цю війну. Їм катастрофічно не вдається виграти війну. І буде все важче вкладати гроші в ці речі. Друга частина стосується світу майбутнього. Я оптиміст. Я вважаю, що ми входимо в період, коли будемо мати низку нових технологій, які змінять світову економіку.

Штучний інтелект, квантові обчислення, зелена революція, цифрова революція. Поряд із цим - прогрес у біоінженерії. Я думаю, що це стане основою для наступної великої хвилі економічного зростання, як це було 250 років тому. Росія не відіграє в цих галузях. Її найталановитіші люди виїжджають, багато хто до Грузії чи інших місць. І тому, якщо ви поглянете ще через п’ять-десять років, я вважаю, що Росія виглядає дуже похмурою, і там ми

Якщо ви поглянете ще через п’ять-десять років, Росія виглядає дуже похмурою.

бачимо падіння ВВП на 20%. І це, я вважаю, реальний показник, на який, сподіваюся, російські політики звернуть увагу. Немає ознак того, що вони це роблять.

I.М.: В одній із ваших нещодавніх презентацій у Німеччині ви сказали, що режим санкцій - це, по суті, діалог між тим, хто наклав санкції, і підсанкційними країнами. Це стосується і Росії? А якщо є діалог, то про що він?

Д.О.: Іноді це може бути діалог глухих. Ми вживаємо заходів, а вони відповідають. Один із напрямків, про який ми нещодавно говорили, – це проблема обходу санкцій. Ми спостерігали різке падіння російського імпорту електроніки навесні та влітку минулого року, а потім повільне відновлення. І це такі товари, як чіпи, які живлять посудомийну машину чи телевізор, напівпровідники, інтегральні схеми та речі, які входять у предмети повсякденного вжитку. Росія забирає їх і використовує на полі бою. Тож наприкінці минулого року ми почали спостерігати, як імпорт проходить через треті країни, але повертається до Росії, а потім деякі з цих товарів виявляються на полі бою. Тому я говорю про таку реакцію та протидію. Що ми зробили за останні місяці, - те, що всі великі економіки погодилися не дозволяти експорт цих товарів, якщо російська компанія є кінцевим бенефіціаром. І ми працюємо з суміжними країнами, щоб бути впевненими, що ці товари не йдуть в Росію. Це те, що я мав на увазі під діалогом.

Всі новини дня

Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"

Судно New Victory під прапором Белізу перевозить зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи ООН, протока Босфор у Стамбулі, Туреччина, 12 травня 2023 року. REUTERS/Yoruk Isik

Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.

Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.

Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.

“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.

Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.

“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.

Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.

Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.

“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.

У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.

За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.

Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео

Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:37 0:00

Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.

Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео

Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?

Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції

Президент України Володимир Зеленський виступає під час саміту Європейського політичного співтовариства в Молдові, у четвер, 1 червня 2023 року. Мета саміту - продемонструвати єдиний фронт проти війни Росії в Україні. (AP Photo/Vadim Ghirda)

Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.

Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.

«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.

Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.

Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.

«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.

Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.

Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.

Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».

«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.

Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.

Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.

Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.

Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.

На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».

Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.

«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.

Блінкен: Оборона, реформи, вступ до ЄС – шлях до процвітання України

Державний секретар США Ентоні Блінкен виступає на пресконференції після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Осло, Норвегія. Четвер, 1 червня 2023 року. (Фото AP/Сергій Гриць)

Розбудова армії, реформи та інтеграція в Європейський Союз забезпечать не лише безпеку України, але і її процвітання, сказав Державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи в Осло.

«Найкращий захист для України – це мати якомога сильнішу армію, щоб була можливість ефективно стримувати агресію або захищатися від неї, якщо вона все ж таки відбудеться, і якомога сильнішу економіку», – сказав Блінкен в інтерв’ю норвезькому телебаченню NRK TV.

На його думку, від України це вимагає продовження реформ, які вона проводила, а також її подальша інтеграція з Європою.

«З цією довгостроковою допомогою у сфері безпеки та економічною інтеграцією з Європою Україна не тільки виживе, вона буде процвітати. І це буде її найкращий захист від подальшої агресії», – заявив Блінкен.

Нині допомога Україні від західних партнерів зосереджена на тому, щоб Україна змогла повернути більшу частину своєї території, та розбудувати свою оборону так, щоб захиститися від російської агресії у майбутньому, сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання кореспондента норвезького телебачення про те, коли Україна зможе стати членом НАТО, головний американський дипломат нагадав, що це питання мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.

Зараз всі зосереджені на наданні підтримки Україні, зауважив Блінкен, щоб вона могла відбити російську агресію та розбудувати свою оборону на майбутнє.

«Ми інтенсивно зосереджуємося на тому, що ми можемо зробити зараз, щоб допомогти Україні, підтримати Україну в зусиллях повернути більшу частину її території від Росії, а також допомогти їй забезпечити її середньо- та довгострокову здатність стримувати агресію у майбутньому та захистити себе від цієї агресії, якщо вона все ж таки відбудеться», – сказав Блінкен.

Він додав, що виходячи з розмов, яку міністри закордонних справ країн НАТО мали на зустрічі в Осло, можна очікувати «дуже потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки у Вільнюсі». Але не уточнив деталі цієї підтримки.

Відповідаючи на запитання про те, чи триватиме підтримка України і після президентських виборів у США наступного року, Блінкен сказав, що допомога України виділялася на двопартійній основі. «І я не бачу, щоб це змінилося», – додав він.

Він навів приклад Норвегії та інших союзників, які допомагають Україні, й наголосив, що ця підтримка, яка триває вже понад рік, означає, що президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться «перечекати».

«Він не зможе просто зачекати, поки підтримка України припиниться, а потім продовжувати робити те, що він робить», – наголосив Блінкен.

Держсекретар США Ентоні Блінкен перебуває в Осло, де відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Напередодні саміту альянсу у Вільнюсі партнери намагаються зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати на оборону, а також запропонувати нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG