Спеціальні потреби

Національному фонду на підтримку демократії – 30 років

  • Голос Америки

Регіональні офіси часто зазнають тиску з боку місцевої влади.
У США існує чимало організацій, метою діяльності яких є розвиток демократії у світі. І вони відіграли чималу роль у тому, що за останні 30 років демократія на Планеті зробила значний поступ.

Вибори, які не так давно були специфічною практикою США, Західної Європи та ще кількох країн, сьогодні стали звичайним шляхом зміни влади в усьому світі. Серед найбільших організацій з розвитку демократії у США – Національний Демократичний Інститут, Міжнародний Республіканський Інститут та Національний фонд на підтримку демократії.

Нещодавно Національний фонд на підтримку демократії, скорочено NED, відсвяткував свій тридцятирічний ювілей. Це - приватна, неприбуткова організація, яка фінансується Конгресом.

«Наша робота, наша місія, яку на нас поклав Конгрес, це – допомога. Саме це ми мусимо робити. Але основні рушійні сили знаходяться в середині країн. Це – громадяни цих країн», - говорить президент цієї організації Карл Ґершман.

NED, Національний Демократичний інститут (NDI) та Національний Республіканський інститут (NRI) працюють з недержавними організаціями, політичними партіями, політичними активістами та урядами, допомагаючи їм заснувати та посилити демократичні інституції. NED робить це переважно шляхом надання грантів місцевим організаціям. Дві інші організації, які тісно пов’язані з однойменними американськими партіями, мають регіональні представництва та безпосередньо працюють з владою та опозицією на місцях.
Вв таких країнах як Казахстан, Узбекистан, Азербайджан чи навіть Росія, ви мусите танцювати під дудку влади
Мелінда Герінг, Інститут зовнішньополітичних досліджень.

«У більшості цих країн ми працюємо з партією при владі, опозиційними партіями, урядом, громадськими організаціями», - пояснює Кен Волек, президент Національного Демократичного інституту.

Але регіональні офіси часто зазнають тиску з боку місцевої влади. І NDI, і IRI були змушені залишити Росію на вимогу уряду Володимира Путіна. Мелінда Герінг раніше працювала для NDI в Азербайджані, а тепер займається дослідженнями у сфері зовнішньої політики. Вона вважає, що організації з розвитку демократії мусять знаходитися лише в країнах, які є частково вільними:

«Якщо ви в таких країнах як Казахстан, Узбекистан, Азербайджан чи навіть Росія, ви мусите танцювати під дудку влади. Неможливо запроваджувати програми, які кидають реальний виклик режиму».

Та, не зважаючи на тиск влади, організаціям з розвитку демократії таки вдається досягати значного успіху. Кен Волек вказує на вибори в Кенії, що пройшли мирно та відповідали демократичним стандартам:

«Було докладено багато зусиль до розвитку діалогу між політичними партіями, між владою та партіями, до конструктивного залучення молоді до політичного процесу».

Карл Ґершман визнає, що демократичні цінності в багатьох суспільствах поширюються дуже повільно, але скрізь є ті, хто їх поділяє.

«Навіть у таких складних країнах як Саудівська Аравія чи Північна Корея є люди, які готові здійснити наступний крок до демократії. Встановлення демократії є історичним процесом, якого ні кому не уникнути», - вважає Ґершман.

І саме на цьому довгому та важкому шляху надати допомогу готові американські організації з розвитку демократії.

XS
SM
MD
LG