Спеціальні потреби

У Раді НАТО-Росія говорили про Україну - прес-служба

  • Посольство Америки

У середу в Брюсселі відбулося засідання Ради НАТО-Росія на рівні послів - лише друге за останні два роки.

«Росія і союзники будуть обговорювати три теми: криза в Україні, дії у військовій сфері, а також ситуацію з безпекою в Афганістані», – повідомила напередодні прес-секретар НАТО Кармен Ромеро.

За її словами, Альянс поінформує Росію про рішення Варшавського саміту щодо посилення безпеки.

Москва заявила, що порушить питання про «ракетний щит США» і підвищення безпеки повітряного простору над Балтикою.

Багато хто висловлює песимізм з приводу досягнення будь-якого реального прогресу, враховуючи, що в останні дні напруженість між сторонами посилилася.

Один представник російської влади, депутат Державної Думи В'ячеслав Ніконов, стверджує, що надій на прогрес немає. У телефонному інтерв'ю CNN він зазначив, що «Рада НАТО-Росія створювалася для управління в кризових ситуаціях».

В’ячеслав Ніконов
В’ячеслав Ніконов



«Але кожен раз, коли виникала криза, Захід припиняв комунікації, - стверджує депутат.

Мета Ради НАТО-Росія: «служити основною структурою і майданчиком для розвитку відносин між Альянсом і Москвою».

В історії Ради були нелегкі часи. У 2008 році Північноатлантичний союз засудив визнання Росією Абхазії і Південної Осетії як незалежних держав, що відбулося в ході конфлікту з Грузією.

У 2014 році Альянс припинив все цивільне і військове співробітництво з Росією у зв'язку з анексією українського Криму.

Останнє рішення все ще діє, але в НАТО стверджують, що Альянс продовжував політичний діалог і зберігав відкритими канали зв'язку між військовими протягом всієї кризи.

«Немає ніякого діалогу», - спростовує Ніконов.

Все виглядає так, ніби вони (НАТО) готуються до війни з Росією
В’ячеслав Ніконов

З огляду на рішення про розміщення чотирьох нових батальйонів в Польщі та країнах Балтії, а також розгортання системи ПРО в Польщі та Румунії, «все виглядає так, ніби вони готуються до війни з Росією», сказав Ніконов, маючи на увазі НАТО.

Градус риторики між Росією і НАТО стрімко підвищувався останніми днями.

У комюніке НАТО, оприлюдненому після саміту у Варшаві минулого тижня, говориться, що Москва «порушила цінності, принципи і зобов'язання, які лежать в основі відносин між Росією і НАТО.

Проте, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, як і раніше, підкреслює позитивні аспекти діалогу.

«Ми будемо і далі прагнути до конструктивного і змістовного діалогу з Росією, щоб чітко заявляти про наші наміри, розвіювати будь-які непорозуміння і знижувати ризик військових інцидентів або подій, які можуть вийти з-під контролю» - заявив він у Варшаві минулого тижня.

Постійний представник Росії в НАТО Олександр Грушко заявив, що Москва зосередить свою увагу на прийнятих у Варшаві рішеннях, знову підкресливши, що нарощування сил Альянсу ставить під загрозу мир в Центральній Європі.

Треба пам’ятати, що «холодна війна» полягала не тільки у взаємному стримуванні, а й в мирному існуванні
Олександр Гольц

«Основна увага буде приділена стану військової безпеки в світлі тих рішень, які готувалися до Варшавського саміту НАТО, - сказав Грушко. - Розраховуємо на відверту і серйозну розмову, перш за все з питань, пов'язаних з підвищеною натовською активністю вздовж російських кордонів і її впливом на безпеку і стабільність в Європі в цілому, і в окремих її регіонах».

Кореспондент «Голосу Америки» Віктор Владимиров передає з Москви:

Запрошений дослідник Університету в Упсала (Швеція), незалежний військовий аналітик Олександр Гольц в інтерв'ю «Голосу Америки» нагадав, що представники Північноатлантичного союзу пропонували провести засідання Ради ще до саміту НАТО.

«Росія відмовилася, і в цьому простежується певна логіка: в Москві вже відмовилися від ідеї, що можуть якось впливати на натовські рішення, - додав він. - Росія готова обговорювати свою реакцію, свої відповіді на рішення, які прийняли на саміті у Варшаві. Виникає питання, якою буде тональність зустрічі. Підозрюю, що вона буде досить жорсткою».

Гольц думає, що і та, і інша сторона стали замислюватися, як жити в новій реальності.

«Адже конфронтація виникає між сторонами, які мають ядерну зброю, - підкреслив він. - І, з уваги на те, логіка розвитку ситуації поступово призводить до того, що сторони починають згадувати, що «холодна війна» - конфлікт, який не можна вирішити інакше як дипломатичним шляхом. Що робити? Значить, треба пам’ятати, що «холодна війна» полягала не тільки у взаємному стримуванні, а й в мирному існуванні».

Експерт каже, що сторони починають згадувати, як це було організовано раніше.

«У Росії вже немає впевненості, що вона володіє ресурсом, достатнім для нової «холодної війни», - продовжив він. - І я не здивуюся, якщо відносно скоро між Москвою і НАТО поновляться якісь контакти, а потім - і переговори про заходи взаємної військової довіри».

Ми повинні просуватися до мирного існування, резюмував Гольц.

У свою чергу, директор Інституту політичного і військового аналізу Олександр Шаравін в коментарі «Голосу Америки» наголосив на важливості збереження основоположного акту Росія-НАТО в його нинішньому вигляді.

«Сподіваюся, що як з боку Росії, так і з боку Альянсу не буде зроблено ніяких кроків, щоб цей акт розірвати, - сказав він. - І те, що в Москві погодилися піти на проведення засідання Ради НАТО-Росія, на мій погляд, говорить багато. Хотілося б, щоб не тільки в Росії не перемогла партія війни, але це сталося і на Заході, зокрема, серед керівників країн НАТО».

Олександр Шаравін вважає, що російська сторона вчинила правильно, запропонувавши провести засідання Ради після саміту НАТО.

«Тому що Росія, природно, буде будувати свою політику, виходячи з рішень, прийнятих на саміті у Варшаві», - сказав він.

Дивіться також: НАТО не хоче нової «холодної війни»

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG