Спеціальні потреби

Актуально

"Запад-2021": оглядачі говорять про ризики для України, на тлі заяв Лукашенка про розміщення російських ЗРК

"Запад" -2021

З 10 вересня тривають російсько-білоруські навчання "Запад-2021", в рамках яких проводяться значні перміщення військ та техніки в регіоні. Також під час навчань прозвучали заяви Олександра Лукашенка про намір придбати значні обсяги зброї у Росії а також розмістити російські ракетні комплекси на кордоні з Україною.

Міжнародні оглядачі та політики коментують навчання і говорять про зменшення суверенітету Білорусі а також загрози для України.

Білоруський опозиціонер Франак Вячорка відреагував на заяви Лукашенка, зроблені в ході навчань, зокрема щодо наміру розмістити російські С-400 на кордоні з Україною.

Такі заяви, на думку опозиційного політика, можуть свідчити, що Лукашенко розглядає кордон з Україною як новий рубіж, а Україну як напрям військового протистояння. Також Вячорка вказує на можливість спільного білорусько-російського військового альянсу проти України.

Про васальну залежність Лукашенка від Путіна заявив в суботу міністр оборони Естонії Калле Лаанет. "Все більш автократична Білорусь, є, поза сумнівом, васалом Кремля ... З іншого боку, Київ твердо протистоїть політиці Москви, яка має однозначну ціль перетворити Україну на такого самого васала", - заявив Лаанет. Він відзначив "величезну кількість" важкої зброї, яка надходить до Білорусі в рамках навчань.

Якщо російські військові "залишаться назавжди, або інтегруються на постійній основі", це стане "червоним прапорцем" для західних військових, заявив посадовець західної розвідки в коментарі FT. У виданні підкреслюють, що цьогорічні навчання "Запад-2021" відбуваться після значного нагромадженя російських військ на кордоні з Україною декілька місяців тому.

Можливо це стане "червоним прапорцем", але західні військові не побачать в цьому перетин "червоної лінії", вважає дослідник корпорації RAND Вільям Кортні.

У своїй статті для The Hill, Кортні заявляє, що метою навчань може бути приховати військовий виступ проти України, але і вказує на можливе пранення Росії використати навчання, щоб збільшити вплив у Білорусі.

Експерт порівнює "Запад-2021" з подіями 40-річної давнини, коли Росія використовувала подібні навчання "Запад-1981", наймасштабніші за часів СРСР, для тиску на Польщу з метою примусити польський уряд вжити кроків проти опозиції в країні.

Раніше, реагуючи на повідомлення про відправлення РФ до Білорусі винищувачів С-30СМ, британський економіст, експерт з питань України та Росії Тімоті Еш відзначив, що Україна має "ризик на північному фронті".

"Росія повідомила про відправку винищувачів до Білорусі для захисту її кордонів. Тож реалізовується план дій, Путін перебирає контроль над Білоруссю. Суверенітет Білорусі підточено. А що Захід? Імовірно нічого не робитиме, але Україна тепер має ризик на північному фронті", - заявив Еш.

В статті використано матеріали FT, The Hill.

Дивіться також: Яку загрозу навчання «Захід-2021» можуть нести для України та країн НАТО – оцінки експертів. Відео

Всі новини дня

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG