Спеціальні потреби

Актуально

У Білорусі під час протестів 14 липня затримали близько 280 людей, - правозахисники

Жорсткі затримання на акціяx протесту у Мінську. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:31 0:00

Жорсткі затримання на акціяї протесту у Мінську. Відео

У містах Білорусі на стихійний акціях на підтримку незареєстрованих кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкало напередодні були затримані близько 280 людей.

Такі дані вранці в середу привів білоруський правозахисний центр «Весна», який публікує поіменний список затриманих, і цей перелік постійно оновлюється.

На акціях у Мінську в міліцію доставили понад 200 осіб, затримання були також в Бресті, Гомелі, Гродно, Пружанах, Бобруйську, Солігорськ, Шпальтах. Naviny.by пишуть, що деяких затриманих в столиці змушували стояти в автозаках на підлозі на колінах, обличчям у сидіння і з руками, заведеними за голову.

Під час акцій затримували і співробітників ЗМІ, які вели трансляції з місця подій. Білоруська асоціація журналістів повідомила про більш ніж 10 репортерів, яких відвезли в відділення. Їх, за даними асоціації, відпускали досить швидко і без складання протоколів.

На акції в Мінську затримали двох співробітників білоруської служби Радіо Свобода Олеся Пілецького і Андрія Рабчіка. Обох відпустили об одинадцятій годині вечора.

Акція у Мінську проходила на центральному проспекті Незалежності. Також люди збиралися в районі площі Перемоги, біля Кафедрального собору, в деяких «спальних» кварталах. За інформацією з соцмереж, в районі Немиги проходили жорсткі затримання. Тих, кого вихоплювала міліція, люди намагалися відбити.

Водії підтримували учасників акції, сигналячи їм з машин, через що влада перекрила ряд вулиць. Також після десятої вечора були перекриті окремі станції метро, а на окремих ділянках проспекту Незалежності відключену вуличне освітлення.Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: У Європі через коронавірус більше тиснуть на педалі. Відео

У Європі через коронавірус більше тиснуть на педалі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:28 0:00

Всі новини дня

Головнокомандувач сил НАТО розповів, скільки літаків та суден захищають східні кордони альянсу 

Верховний командувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувач збройних сил США в Європі генерал Крістофер Каволі. REUTERS/Johanna Geron

Верховний командувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Кристофер Каволі закликав продовжувати підтримувати Україну до перемоги й не допустити російського успіху. Про це він сказав під час виступу у Берліні, з нагоди 75-ї річниці Плану Маршала.

“Ми маємо продовжувати підтримувати можливості українців, щоб вони перемогли. Росія не може вийти з цієї війни з перемогою, наше майбутнє просто не витримає цього», – заявив американський генерал, який також очолює військові сили США в Європі.

Він додав, що США та ЄС щодня тренують українців і в рамках двосторонніх програм, і в рамках військової допомоги ЄС.

«На сьогодні понад 11 тисяч українських солдатів проходять колективну підготовку у нас, в різних місцях по всій Європі. Ці солдати зможуть вплинути на ситуацію (на полі бою - ред.)”, – сказав американський генерал, чий виступ транслював Європейський центр із безпекових досліджень.

За словами генерала Каволі, “брутальне, неспровоковане, нелегальне вторгнення” Росії в Україну змінило правила, “перевернуло наші уявлення про безпеку, про світ”. Головнокомандувач сил НАТО наголосив, що війна в Україні стала викликом для колективної безпеки НАТО, але альянс зумів швидко відреагувати, посиливши свій східний фланг.

Фото Sgt. Patrik Orcutt, Збройні сили США
Фото Sgt. Patrik Orcutt, Збройні сили США

“У відповідь на російське вторгнення в Україну, альянс НАТО створив більшу і потужнішу військову структуру на східному флангу. Зараз я маю понад 40 тисяч військових під моїм командуванням, і ще 200 тисяч військових, яких країни привели до готовності на випадок, якщо я їх буду потребувати. У нас є майже 100 літаків, які патрулюють повітряний простір зараз, майже 100 суден, яку контролюють ситуацію на воді”, - прозвітував головнокомандувач сил НАТО в Європі.

Він віддав належне згуртованості та єдності, яку демонструє альянс з часу російського вторгнення.

“Союзники та партнери активізувались заради захисту цінностей свободи та демократії, вони поставили інтереси України навіть вище своїх інтересів”, - заявив генерал Каволі.

Єдність альянсу – це те, що продовжує залишатися центром тяжіння в НАТО, - сказав генерал. Він додав, що союзники мають робити все можливе, аби гарантувати безпеку НАТО.

У середу вранці Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив про телефонну розмову із командувачем НАТО генералом Крістофером Каволі. Серед іншого, сторони обговорили постачання Україні озброєння, техніки та боєприпасів.

Росія, Китай та Іран створюватимуть проблеми протягом багатьох років - Міллі під час слухань щодо оборонного бюджету США

Генерал Марк Міллі під час слухань щодо оборонного бюджету США на 2024 р. на Капітолійському пагорбі. REUTERS/Michael A. McCoy

Три країни - Росія, Китай та Іран - разом створюватимуть проблеми для світової безпеки протягом багатьох років. Про це заявив голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі під час слухань щодо оборонного бюджету на 2024 фінансовий рік у Комітеті Палати представників США зі збройних сил у середу, 29 березня.

Міллі зазначив, що стурбований зв'язками між Росією та Китаєм. " Ми бачимо, що вони зближуються. Я не називав би це справжнім альянсом у буквальному значенні цього слова, але ми бачимо, як вони зближуються, та Іран є третім. Таким чином, я думаю, що ці три країни разом створюватимуть проблеми протягом багатьох років, особливо Росія та Китай через їхні можливості", - сказав генерал.

Зокрема, Міллі зауважив, що КНР та Росія мають засоби, щоб загрожувати інтересам США. "Війни між великими державами не було останні 80 років значною мірою через правила, запроваджені після Другої світової війни, і можливості збройних сил Сполучених Штатів разом із нашими союзниками та партнерами. Ми повинні залишатися наймогутнішою країною, якщо хочемо продовжувати утримувати велику державу", - заявив Міллі.

Він заявив, що Китай становить довгостроковий геостратегічним виклик номер один для США. Зокрема, Міллі висловив стурбованість ядерною програмою Пекіна: "Ми, ймовірно, не зможемо нічого зробити, щоб зупинити, уповільнити, зірвати, заборонити або знищити китайську програму ядерного розвитку, яку вони запланували на наступні 10-20 років. Вони збираються це зробити за власним планом. Дуже мало важелів зовнішнього впливу, щоб запобігти цьому. Можуть бути якісь економічні важелі впливу. Це можуть бути інші речі у світі розвідки".

Він зазначив, що Китай має національну мету - наздогнати і перевершити Сполучені Штати у військовому плані. "Вони на шляху, щоб це зробити. І це справді тривожно. Це справді неприємно, і нам доведеться не тільки йти в ногу, але й випереджати, і це забезпечить мир", - зазначив Міллі.

Під час слухань щодо бюджету Міллі також наголосив, що загрозою для світової стабільності є Росія. "Ми підтримуємо Україну в захисті її суверенітету та підтримуємо НАТО у вигляді військової присутності Сполучених Штатів у кожній країні на східному фланзі Альянсу. Ця боротьба не тільки в інтересах України, але й в інтересах Сполучених Штатів, щоб захистити систему, яка запобігала війні великих держав протягом останніх восьми десятиліть", - сказав Міллі.

Обговорюючи оборонний бюджет США, генерал Міллі також наголосив на небезпечній політиці Ірану, який також вжив заходів для покращення можливостей у виготовленні ядерної зброї. "Іран міг би виробити достатньо розщеплюваного матеріалу для ядерної зброї менш ніж за два тижні, а щоб виготовити справжню ядерну зброю, знадобиться лише кілька місяців", - зазначив Міллі. При цьому він заявив, що Сполучені Штати розробили кілька варіантів, які можуть розглянути, якщо Іран таки вирішить розробити ядерну зброю.

Контролюючі органи США: порушень з допомою Україні не виявлено – слухання в Конгресі

Голова Комітету зі закордонних справ Палати представників Конгресу США Майкл Маккол, Архівне фото.

Порушень у наданні та використанні американської допомоги Україні не було виявлено. Про це на слуханнях у Конгресі заявила очільниця офісу, що здійснює контроль над використанням бюджетних коштів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Слухання відбуваються на тлі політичних суперечок, що точаться як всередині Республіканської партії, так і між представниками республіканців у Конгресі та адміністрацією президента США Джо Байдена навколо розміру та звітування щодо допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії.

«У нас немає серйозних кримінальних справ, пов’язаних із допомогою США Україні», – заявила під час слухань Ніколь Ангарелла, виконувачка обов'язків генерального інспектора Агентства США з міжнародного розвитку.

Вона сказала, що лише в її офісі 60 людей працюють над перевіркою використання допомоги Україні, також до цієї роботи залучено працівників посольства США, а з бюджету на забезпечення цієї роботи було виділено додаткових 13 мільйонів доларів.

Голова Комітету зі закордонних справ Палати представників Майкл Маккол, республіканець з Техасу, підтримав надання допомоги Україні для захисту у війні проти Росії, але він, разом із багатьма республіканцями, останніми місяцями вимагає більшої прозорості та звітності щодо використання цієї допомоги.

У своєму вступному слові на слуханнях він сказав, що адміністрація Байдена повинна очікувати, що його комітет «продовжить бути пильним і вимагати прозорості та підзвітності щодо допомоги США Україні».

«Щоб було зрозуміло, я не здійснюю цей нагляд, щоб поставити під сумнів важливість підтримки України, а навпаки, нагляд має стимулювати адміністрацію в Україні використовувати кошти Конгресу з найвищим ступенем ефективності та результативності», – сказав Маккол.

На слухання у середу конгресмени Комітету зі закордонних справ Палати представників викликали керівників трьох служб, що здійснюють перевірку надання допомоги Україні – Агентства США з міжнародного розвитку, Державного департаменту США та Міністерства оборони.

Федеральні агентства з нагляду створили робочу групу щодо контролю української допомоги у червні 2022 року, через чотири місяці після початку російського вторгнення, і за словами Ангарелли, протягом останніх дев’яти місяців у співпраці ці три офіси ведуть роботу над наглядом за безпрецедентною кількістю американської допомоги, що надається у сфері безпеки, гуманітарної допомоги, бюджетної допомоги, юридичної допомоги та багатьох інших сферах.

Загальна сума допомоги США, пов'язаної з Україною, сягає 113 мільярдів доларів, з них дві найбільші статті – допомога у сфері безпеки – понад 62 мільярди доларів та допомога по лінії Агентства США з міжнародного розвитку – понад 46 мільярдів доларів, мовиться у зведеному звіті наглядових органів.

Раніше очільниця Агентства з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер і заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Кол заявляли, що немає свідчень того, що допомога США в Україні була використана не за призначенням.

«Ми спостерігаємо безпрецедентну єдність демократій», – Джо Байден. Відео

«Ми спостерігаємо безпрецедентну єдність демократій», – Джо Байден. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:39 0:00

«Ми спостерігаємо безпрецедентну єдність демократій, які засуджують жорстоку агресивну війну Росії проти України та солідарні з хоробрим українським народом, який захищає свою демократію», – президент США Джо Байден.

Демократії потрібна перемога вже зараз, вже цього року - Зеленський на Саміті за демократію 

Президент США Джо Байден відкрив засідання Саміту за демократію, 29 березня 2023 року REUTERS/Jonathan Ernst

Президент США Джо Байден офіційно відкрив Саміт за демократію обіцянкою виділити 690 мільйонів доларів на підтримку програм розвитку демократії по всьому світу. Підтримка України у світі, за словами Байдена, продемонструвала єдність демократій.

“Ми спостерігаємо безпрецедентну єдність демократій, які засуджують жорстоку агресивну війну Росії проти України та солідарні з хоробрим українським народом, який захищає свою демократію. Тож сьогодні Сполучені Штати спираються на своє незмінне зобов’язання зміцнювати демократію в усьому світі. На першому Саміті за демократію я розпочав президентську ініціативу щодо демократичного оновлення, виділив понад 400 мільйонів доларів США на зміцнення прозорого та підзвітного управління, підтримку свободи ЗМІ для боротьби з міжнародною корупцією, підтримку демократії та демократичних реформаторів, просування передових технологій задля розбудови демократії, захисту виборів. Зараз ми тісно співпрацюємо з Конгресом Сполучених Штатів і плануємо додати ще 690 мільйонів доларів додаткового фінансування президентської ініціативи протягом наступних двох років”, - заявив Джо Байден.

Байден повідомив, що у наступні три роки Білий дім у співпраці з Конгресом має намір виділити 9,5 мільярда доларів на всі зусилля США з просування демократії у світі. Крім того, США зараз створюють нове бюро з питань демократії, прав людини та управління при Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

Серед пріоритетів захисту демократії Байден назвав свободу в Інтернеті.

“Одним із ключових напрямків нашої роботи з просування демократії буде забезпечення можливості продовження розвитку технологій, які використовуються, щоб підтримати демократичне врядування, а не зашкодити йому, - заявив американський президент. - У рамках цього на початку тижня я підписав наказ тут, у Сполучених Штатах, щоб обмежити використання урядом США комерційного шпигунського програмного забезпечення, яке використовувалося проти дисидентів, активістів і журналістів у всьому світі, зокрема в Сполучених Штатах”.

Ця ініціатива, на переконання президента США, сприятиме захисту активістів і журналістів від кіберзагроз, переслідувань, зловживань. Він наголошує на необхідності “створення надзвичайних технологій, таких як штучний інтелект, щоб вони створювали та розвивали те, що відповідає нашим цінностям”.

Як повідомляє видання AP з посиланням на високопоставленого посадовця Білого дому, адміністрація Байдена хоче використати дводенний саміт з демократії, щоб зосередитися на тому, щоб «технології працювали на користь, а не проти демократії».

“Сьогодні ми можемо з гордістю сказати, що демократії світу стають сильнішими, а не слабшими, автократії світу стають слабшими, а не сильнішими”, - цими словами підсумував свою промову Байден.

Демократії потрібна перемога зараз, вже цього року - Зеленський

Президент Зеленський у своїй промові наголосив, що Україна захищає демократію щодня на війні проти російської агресії.

“Росія давно воює з усіма вами, з демократіями світу. Вона воює за допомогою дезінформації, втручання у вибори, шпигунства, експорту корупції, кіберзлочинності, намагається спровокувати енергетичну кризу, яка вдарить по ваших рахунках, шалено піднявши ціни на електроенергію чи газ”, - заявив у промові президент України.

Він закликав світ бути безкомпромісним “перед обличчям зла”. "Вороги демократії мають програти, а наша національна мета - перемогти", - наголосив Зеленський. “Демократії потрібна перемога зараз, вже цього року”, - додав він.

Він наголосив на необхідності прискорити надання Україні військової допомоги, і закликав швидше ухвалювати рішення. “Санкції проти Росії значно повільніші, ніж російська агресія”, - сказав Зеленський.

Боротьбу українських військових із російським військом Зеленський порівняв із пожежею. Пожежники не можуть чекати кілька місяців на пожежні машини або прийняти правило, що пожежні гідранти повинні бути обов'язково лише для коротких відстаней, зазначив Зеленський, “саме тому захисники демократії мають допомогти з усією зброєю, яка буде надійна для забезпечення поразки агресора”.

Президент України також нагадав, що Росія використовує продовольство як інструмент війни.

“Гляньте, Кремль намагається перетворити навіть продовольче забезпечення на зброю. … Навіщо їм це? Це війна, пані та панове. Це війна саме проти свободи й демократії”, - заявив Зеленський.

Країни, які тут зібрались, мають дати Україні все, що вона потребує для захисту - президент Малаві

У саміті, який проходить в онлайн форматі, бере участь близько 120 світових лідерів. Під час своїх вступних промов на відкритті саміту 29 березня практично кожен виступаючий згадав про війну в Україні.

Зокрема президентка Словаччини назвала російську агресію “загрозою глобальному миру і демократії”, вона закликала розглядати підтримку України як “інвестицію в мир і демократію”.

Президент Малаві заявив, що вторгнення в Україні є атакою на свободу як таку, і “будь-яка країна, яка любить свободу, повинна не лише засудити це на словах, але й бути з Україною на ділі”.

“Недостатньо для демократій говорити слова солідарності. Було б похвально для країн, які тут зібрались, дати Україні все, чого вона потребує для захисту своєї свободи”, - заявив президент Малаві Лазарус Чаквера.

Саміт за демократію продовжиться у четвер, за повідомленням ЗМІ, серед питань, які обговорюватимуть лідери країн-учасників, Коста-Ріка зосередиться на ролі молоді в демократичних системах, Голландія - про свободу ЗМІ, Південна Корея - про боротьбу з корупцією, Замбія - про вільні та чесні вибори. Модеруватиме захід Державний секретар США Ентоні Блінкен.

Більше

XS
SM
MD
LG