Спеціальні потреби

Актуально

У світі вшановують пам’ять жертв Голокосту

27 січня у світі відзначають День пам’яті жертв Голокосту.

«...ми вшановуємо пам‘ять жертв Голокосту і запевняємо у нашій відданості протидії антисемітизму, расизму та іншим формам нетерпимості», - заявила очільниця Посольства США в Україні Крістіна Квін.


Високий представник Європейського Cоюзу – віце-президент Жозеп Боррель нагадав слова італійського письменника Прімо Леві, який пережив Голокост і «став першим, хто детально описав криваві злочини, які мали місце в Aушвіці». Леві писав: «Ми не розуміємо [фашизму], але ми можемо і повинні розуміти його витоки, та пильнувати – адже те, що сталося, може повторитися знову. Тож обов’язок кожного – замислитися про те, що відбулося».

«Через 76 років після звільнення Аушвіц-Біркенау ці слова є актуальними, як ніколи. У розпал пандемії COVID-19 ми бачили, як поряд із епідеміологічною ситуацією загострювалася ненависть по відношенню до багатьох меншин у всьому світі, у тому числі через поширення антисемітських теорій змови та мови ворожнечі до євреїв, зокрема в соціальних мережах. Ми також спостерігали поширення – у тому числі, в Європі – огидних теорій, метою яких є делегітимізація історії шляхом заперечення Голокосту», – заявив Боррель.

Він запевнив, що ЄС ніколи не погодиться із запереченням Голокосту.

«Найкращою протиотрутою від антисемітизму залишаються знання. ЄС і надалі працюватиме в рамках багатосторонніх форматів, зокрема в ООН, для підтримки ефективної політики пам’яті, захисту свободи релігії та переконань, запобігання геноциду, захисту історичних та релігійних пам’яток, а також сприяння освіті, документуванню свідчень та дослідженням щодо Голокосту. Ми несемо відповідальність перед жертвами, тими, хто вижив та майбутніми поколіннями», – зазначив Боррель.

Посол Британії в Україні Мелінда Сіммонс заявила, що понад мільйон євреїв з України та шість мільйонів євреїв загалом «стали жертвами цього акту антисемітизму».

«У цей день ми також шануємо праведників народів світу. Ризикуючи своїм життям, вони рятували інших. Понад 2 500 українців визнані такими праведниками. Їх приклад слугує натхненням для нас сьогодні. На жаль, багато років по тому антисемітизм продовжує існувати. Але пам’ять про Голокост має дати нам сили об’єднатися проти всіх форм антисемітизму та ксенофобії», – наголосила Сіммонс.

У німецькому Бундестазі виступить 33-річна уродженка Києва Марина Вайбанд, яка походить з єврейської сім’ї. Deutsche Welle пише, що жінка часто отримує листи з погрозами і зізнаннями у ненависті до євреїв. На її думку, найкращий спосіб боротися з антисемітизмом – позбуватися кліше, образу жертви, з яким досі пов'язують євреїв. Саме тому восени 2020 року вона запустила YouTube-проєкт «Запитай єврея», де відповідає на запитання онлайн-користувачів про сучасне життя євреїв у Німеччині.

27 січня 1945 року радянські війська звільнили концентраційний табір «Аушвіц-Біркенау» біля польського міста Освенцим. У таборі залишалися ув'язнені, які не могли ходити самостійно. Нацисти не встигли повністю знищити будівлі, газові камери і печі.

«Аушвіц» був найбільшим із нацистських таборів, більшість його ув’язнених були євреями. Тому день його звільнення – 27 січня – позначений в календарі історії як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Дивіться також: Україна очікує, що міжнародна програма COVAX включить її до розподілу вакцин у першій хвилі – Шмигаль. Відео

Всі новини дня

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG