Спеціальні потреби

Актуально

«Індекс свободи преси»: Україна погіршила показники, але вперше з 2009 року увійшла в сотню

Просування України в рейтингу відбулося за рахунок гірших показників інших держав

Україна вперше з 2009 року увійшла в сотню «Індексу свободи преси» від організації «Репортери без кордонів». Країна піднялася на шість позицій – на 96 місце.

При цьому Україна погіршила свою оцінку на 0,06 бала й тепер її індекс – 32,52 (чим нижче число, тим кращим вважається результат). Тобто просування України в рейтингу відбулося за рахунок гірших показників інших держав.

«Репортери без кордонів» вказують на недофінансування Суспільного мовлення. Також організація зазначає, що потрібно знижувати вплив олігархів на медіа, заохочувати незалежність редакцій та боротися з безкарним насиллям проти журналістів.

Автори індексу заявляють, що інформаційна війна з Росією мала негативні наслідки, включно із забороною російських сайтів, заборонами на в’їзд для іноземних журналістів та судами в справах про державну зраду.

На думку «Репортерів без кордонів», зміна влади в Україні не вплинула на ситуацію з погрозами та нападами на журналістів. Вони згадують про черкаського журналіста Вадима Комарова, який помер після нападу влітку 2019 року.

«Занепокоєння і надалі викликають питання доступу до інформації, маніпуляцій в новинах, порушень конфіденційності джерел, кібератак та крайнощів у боротьбі із фейковими новинами (включно із запропонованим законом про боротьбу з дезінформацією, який загрожуватиме свободі преси)», – заявили «Репортери без кордонів».

В організації додали, що непідконтрольні Україні райони Донбасу залишаються недоступними для журналістів та західних оглядачів.

Цьогорічний «Індекс свободи преси» очолюють Норвегія, Фінляндія, Данія, Швеція та Нідерланди.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Українці у США – про свій досвід телемедицини. Відео

Українці у США – про свій досвід телемедицини. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:53 0:00

Всі новини дня

Вашингтон наклав санкції на понад 20 росіян за участь в організації «фільтраційних таборів» та фіктивних референдумів в Україні – Мінфін США

Акції на Манежній площі біля Кремля на підтримку фіктивних «референдумів» у чотирьох окупованих Росією регіонах України щодо їхнього входження до складу Росії. Москва, Росія, 23 вересня 2022 р. (AP Photo/Олександр Земляніченко)

Сполучені Штати запровадили санкції проти понад 40 осіб та організацій у Росії та ще восьми країнах світу, які вони звинувачують у порушенні прав людини і корупції, повідомило у п'ятницю Міністерство фінансів США.

Як заявило Міністерство фінансів США, воно запровадило санкції проти «порушників прав людини та корупціонерів у всьому світі, зокрема санкції проти десятків фізичних та юридичних осіб, зокрема на Західних Балканах, у Білорусі, Ліберії, Гватемалі, Російській Федерації, Бірмі, та Ірані».

За порушення прав цивільних українців на окупованих територіях Міністерство фінансів США наклало санкції проти чотирьох осіб, звинувачених у «фільтраційних операціях Росії».

Згідно з повідомленням, «безпосередню участь у плануванні та впровадженні фільтраційних пунктів на окупованій Росією Україні» брали посадові особи Адміністрації президента Росії Олег Юрійович Нестеров та Євген Радіонович Кім.

Вони, за словами повідомлення, контролювали "фільтрацію" чиновників міської влади та інших цивільних осіб з Маріуполя, в тому числі через центр "фільтрації" в Мангуші, що на окупованому російськими військами Донбасі. Посилаючись на словам свідків, Міністерство фінансів США звинувачує Несторова і Кіма у важких умовах перебування та знущаннях над в’язнями у "фільтраційному центрі" Мангуш.

Як додається у заяві, Нестеров також допомагав координувати фіктивний «референдум», який відбувся в Запорізькій області України наприкінці вересня 2022 року.

Також у санкційний список потрапила громадянка Росії Марина Костянтинівна Середа, яку американські урядовці звинувачують у тому, що «вона співпрацювала з МВС так званої Донецької Народної Республіки (ДНР) для управління фільтраційними пунктами в окупованій Росією Донецькій області України».

За те, що він «очолював закупівлю необхідного обладнання та технологій для підтримки пунктів фільтрації в окупованій Росією Донецькій області» у санкційному списку є офіцер так званої «ДНР» Олексій Валентинович Муратов, який координував роботу фільтраційного пункту з ватажком «ДНР» Денисом Пушиліним, мовиться у повідомленні.

Державний департамент США також застосував санкції до громадян Росії Очур-Суге Теримовича Монгуша та Людмили Миколаївни Зайцевої. Обоє, згідно з повідомленнями, на які спирається відомство, причетні до порушень прав людини проти цивільних осіб в Україні. Монгуша звинувачують у застосованні тортур, а Зайцеву – в участі у викраденні та примусовому переселенні дітей з України.

Численні звіти урядових та громадських організацій звинувачують Росію у численних військових злочинах після її вторгнення в Україну в лютому, в тому числі в організації так званих "фільтраційних таборів" для переміщення українців з окупованих територій до Росії, де в’язнів піддають побоям і тортурам.

Росія заперечує звинувачення у порушенні прав людини в Україні, звинувачує у них саму Україну, і заявляє, що Київ та його союзники на Заході проводять проти Росії кампанію з дискредитації.

За допомогу в організації "фіктивних референдумів", які проводилися в підконтрольних Росії районах України, Вашингтон запровадив санкції проти Центральної виборчої комісії Росії та проти усіх 15-ти її членів.

У списку перераховано таких осіб:

Памфілова Елла Олександрівна – Голова ЦВК,

Булаєв Микола Іванович – заступник Голови,

Бударіна Наталія Олексіївна – секретар,

Андрєєв Павло Вікторович,

Борисов Ігор Борисович,

Ебзєєв Борис Сафарович,

Ельміра Абдулбарієвна Хаймурзіна,

Колюшин Євген Іванович,

Курдюмов Олександр Борисович,

Левічев Микола Володимирович,

Лопатін Антон Ігорович,

Маркіна Людмила Леонідівна,

Мазуревський Костянтин Сергійович,

Шевченко Євген Олександрович,

Шутов Андрій Юрійович.

Як зазначено у повідомленні, раніше Памфілова і Левічев потрапили під санкції Канади, Європейського Союзу, Швейцарії та Великої Британії, а Булаєв є під санкціями ЄС, Швейцарії та Великої Британії.

У повідомленні Міністерства фінансів мовиться, що проти зазначених осіб буде використана низка санкційних інструментів, у тому числі той, що «базується на Глобальному законі Магнітського про підзвітність у сфері прав людини», чим уряд США засвідчує свою відданість «просуванню поваги до прав людини та протидії корупції».

П’ятничне рішення заморожує будь-які американські активи тих, хто входить до списку, і забороняє американським установам та громадянам мати з ними справу.

Як повідомляв «Голос Америки», раніше цього тижня Білий дім вніс 24 компанії та організації до списку експортного контролю за їхню підтримку військово-промислового комплексу Росії, ядерної програми Пакистану та за постачання електроніки іранським компаніям.

Також «Голос Америки» повідомив, що минулого тижня Сполучені Штати включили Росію та російську приватну військову компанію «Група Вагнера», яка діє на території України, Сирії та низки африканських країн до переліку країн та організацій, які завдають найбільших утисків релігійним свободам.

Найбільший пакет військової допомоги в історії країни. Швеція закликає ЄС посилити допомогу Україні. Ексклюзив з очільником МЗС Швеції

За словами держсекретаря США, Швеція виділила Україні найбільший військовий пакет в історії країни.

«Єдиний спосіб довести цей конфлікт до кінця — створити ситуацію, коли Росія зазнає стратегічної військової поразки на полі бою», — сказав міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем Українській службі Голосу Америки. В ексклюзивному інтерв’ю на Аспенському безпековому форумі у Вашингтоні 8 грудня він також пояснив, що Швеція, яка нещодавно оголосила про надання значного військового пакету, вважає, що інші країни ЄС мають збільшити військову допомогу Україні, аби вона відповідала тому, що надають США. Він також прокоментував прогрес, досягнутий Україною як країною-кандидатом на вступ до ЄС, незважаючи на війну.

Раніше, 16 листопада уряд Швеції оголосив про надання нового пакету військової допомоги Україні на суму 287 мільйонів доларів, який включає систему ППО. Цей пакет, підкреслило Міністерство оборони Швеції, є більшим, ніж усі 8 попередніх пакетів військової допомоги узяті разом.

«Я хотів би підкреслити той факт, що Швеція стоїть пліч-о-пліч з Україною в її зусиллях захистити свій суверенітет та відновити територіальну цілісність, про що я дуже голосно говорив під час свого візиту до Вашингтона», - сказав Більстрем Голосу Америки.

В цей пакет, сказав міністр, крім систем протиповітряної оборони, боєприпасів та інших засобів, також входить «достатньо зимової форми для підтримки цілої дивізії з 10 000 солдатів». Крім того, тоді ж Швеція виділила гуманітарну допомогу Україні на 69 мільйонів доларів.

За словами міністра, у Стокгольмі хотіли б бачити, аби інші країни ЄС також збільшили свій внесок у безпеку України.

«Я вважаю, що більше країн Європейського Союзу повинні активізуватися, щоб відповідати тому, що роблять США, щоб задовольнити оборонні потреби України. Під час мого візиту до Києва, коли я мав честь зустрітися з президентом Зеленським, прем’єр-міністром, міністром закордонних справ, я на власні очі побачив, яких руйнувань завдає українському народу російська військова агресія проти України».

Він наголосив, що українські солдати, які воюють і гинуть на фронті, також борються за свободу та безпеку Європи, що повинно бути визнано шляхом збільшення усіх видів допомоги Україні. За його словами, єдиний спосіб покласти край цій війні – допомогти Україні здобути перемогу на полі бою.

«Українські Збройні сили чудово впоралися з усім тим військовим обладнанням, яке їм було надано. Тож давайте продовжувати давати їм більше військової допомоги, бо очевидно, що вони здатні здобувати перемоги на полі бою. Я також публічно заявляв як міністр закордонних справ Швеції, що єдиний спосіб довести цей конфлікт до кінця – це створити ситуацію, коли Росія зазнає стратегічної військової поразки на полі бою. Отже, я вважаю, що це має статися».

Більстрем наголосив, що спільна поїздка міністрів закордонних справ семи скандинавських та балтійських країн до Києва 28 листопада мала продемонструвати впевненість лідерів у тому, що Україна переможе у цій війні.

Під час візиту до Вашингтона Більстрем разом із своїм фінським колегою зустрівся із державним секретарем США Ентоні Блінкеним. Під час прес-конференції у Державному департаменті 8 грудня Блінкен наголосив, що дві країни надали безпекової, гуманітарної та іншої допомоги Україні на понад 1 мільярд доларів, нещодавно оголосивши про свої найбільші в історії пакети військової допомоги, та прийняли десятки тисяч переміщених осіб з України.

«Фінляндія та Швеція чудово розуміють, що поставлено на карту для України, для НАТО, для всього світу в цей критичний момент. Вони були партнерами у збереженні твердої, єдиної відповіді на жорстоку агресивну війну президента Путіна проти України», - сказав Блінкен.

У першій половині наступного року Швеція буде головувати у Раді ЄС, через що Стокгольм буде активно залучений до розгляду виконання Україною критеріїв для отримання статусу країни- кандидата в ЄС.

«Насправді вражає те, що Україна робить, незважаючи на війну, щоб виконати критерії для отримання статусу кандидата в ЄС. Я хочу це визнати. Під час мого візиту до Києва я також мав можливість зустрітися з міністеркою євроінтеграції (віце-прем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною – ред.) та ще раз сказати їй, що я вважаю, що ви робите чудову роботу у цьому аспекті. І будемо сподіватися, що ми побачимо прогрес протягом весни, щоб Україна також могла просунутися вперед зі своїм статусом кандидата до членства в ЄС».

Також під час поїздки до Вашингтона Більстрем взяв участь у Аспенському безпековому форумі, де він разом із міністрами закордонних справ Польщі, Фінляндії та державним міністром Німеччини обговорював вплив російської війни проти України на європейську безпеку.

Аспенський безпековий форум – одна із провідних конференцій з національної безпеки та зовнішньої політики в Сполучених Штатах, в якому беруть участь члени кабінету міністрів США та інших країн, урядовці, керівники компаній, провідні науковці та відомі журналісти. Вже 14 років від проходить влітку у Колорадо та вже другий рік – у Вашингтоні взимку.

Деяка інформація у цій статті надійшла від агентства Reuters.

«Я хочу привітати народ України за його мужність», – Ненсі Пелосі. Відео

«Я хочу привітати народ України за його мужність», – Ненсі Пелосі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:09 0:00

«Ми маємо не тільки моральну, але й практичну відповідальність підтримувати наші українські ініціативи», – спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі 

Чому Німеччина проти передачі системи ППО Patriot Україні – ексклюзив від держміністра МЗС Німеччини

Лінднер перебував у Вашингтоні із поїздкою, під час якої взяв участь у Аспенському безпековому форумі.

Німеччина не має на складах ракет Patriot, які вона могла б просто відправити в Україну; вони є частиною системи колективної оборони НАТО. Так державний міністр Міністерства закордонних справ Німеччини Тобіас Лінднер пояснив позицію уряду країни в ексклюзивному інтерв’ю Українській службі Голосу Америки.

Цього тижня міністри оборони Польщі та Німеччини оголосили про відновлення переговорів щодо розміщення ракет протиповітряної оборони системи Patriot на території Польщі. Раніше Варшава запропонувала розмістити їх на території західної України, але Німеччина відмовилася.

«Якщо бути дуже відвертим, це не так, що у нас є вільні системи Patriot просто в наявності, які ми могли б відправити, наприклад, в Україну. Системи Patriot, які ми надсилаємо, є частиною системи колективної оборони НАТО. Два дні тому ми домовилися з Польщею, що відправляємо групу військових Німеччини до Польщі для вивчення локації, де можуть бути розміщені системи Patriot. Ми віддані захисту безпеки Польщі, тому пропонуємо розгорнути системи Patriot на східному фланзі НАТО», - сказав Лінднер.

Про відновлення переговорів повідомив й міністр оборони Польщі Маріуш Блащчак у твіті.

«Після розмови з міністром оборони Німеччини я із розчаруванням прийняв рішення відмовитися від підтримки України. Розгортання Patriot на західній Україні посилило б безпеку поляків та українців. Тож ми працюємо із робочих домовленостей щодо розміщення пускової установки в Польщі та підключення її до нашої командної системи», - написав він.

В інтерв'ю, записаному під час Аспенського безпекового форуму у Вашингтоні німецький міністр також сказав, що Німеччина не готова обговорювати питання вступу України в НАТО до закінчення війни з Росією, але буде підтримувати Україну стільки, скільки потрібно.

«Питання вступу України до НАТО – це питання, яке потрібно обговорювати після війни, а не тоді, коли Україна воює. Щоб уточнити, не йдеться про те, що Росія, наприклад, може накласти вето на будь-що. Отже, абсолютно ясно, що країни мають незалежне та суверенне право вирішувати, до яких альянсів вони хочуть приєднатися. І це незалежне та суверенне право альянсу вирішувати, приймати певні країни чи ні», - наголосив він.

У той же час, сказав він, Німеччина готова підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

«Німецька громадськість надзвичайно добре підтримує нашу політику, коли йдеться про підтримку України, але також існує широкий консенсус щодо загальних питань у парламенті, який найбільша опозиційна партія, партія колишньої канцлерки Меркель, також підтримує. Тому я абсолютно переконаний, що ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно - гуманітарною допомогою, у відбудові, а також - військовою допомогою».

Серед військової допомоги, яку Німеччина вже надала Україні, - ракети для систем ППО IRIS-T SLM, 5 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) MARS ІІ з боєприпасами, 14 самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000 (спільний проект з Нідерландами), тощо, повідомляється на сайті посольства Німеччини в Україні.

В інтерв’ю Голосу Америки Лінднер також наголосив, що німецький уряд вважає, що Україна має право завдавати ударів по військових цілях за межами країни. На початку тижня, було здійснено атаки, ймовірно дронами, по летовищу в Дягілєві Рязанської області та авіабазі в місті Енгельс Саратовської області, під час яких були ушкоджені російські літаки. Уряд України не підтвердив, що атаки було здійснено українськими Збройними силами.

«Я не можу робити жодних припущень щодо того, що саме сталося і хто це був, але речник нашого уряду вчора, з юридичної точки зору, пояснив, що під час війни також існують законні військові цілі, і я повинен наголосити на військових цілях за межами української території, а значить, в Росії», - сказав державний міністр Міністерства закордонних справ Німеччини Тобіас Лінднер.

Коментуючи заяву Еммануеля Макрона про те що Росії необхідно дати «гарантії власної безпеки в той день, коли вона повернеться за стіл переговорів», німецький міністр вказав, що Москва вже мала усі гарантії, від яких вона сама ж і відмовилася.

«По-перше, на даний момент я не бачу жодних ознак з боку Росії, жодних ознак від Путіна, що він справді готовий вести переговори. Те, що він називає переговорами, є чимось на зразок продиктованого миру. Якщо ви подивитеся на Установчий договір НАТО-Росія, там роз’яснено, що країни можуть стати членами НАТО, але НАТО не буде розміщувати війська значного розміру на постійній основі в цих країнах. Тож це вже були певні гарантії безпеки Росії», - сказав він.

В інтерв’ю телеканалу TF1 3 грудня Макрон сказав, що це питання могло б обговорюватися в контексті нової архітектури безпеки в Європі після завершення війни.

Лінднер перебував у Вашингтоні із поїздкою, під час якої взяв участь у Аспенському безпековому форумі. Там він разом із міністрами закордонних справ Польщі, Швеції та Фінляндії обговорював вплив російської війни проти України на європейську безпеку.

Аспенський безпековий форум – одна із провідних конференцій з національної безпеки та зовнішньої політики в Сполучених Штатах, в якому беруть участь члени кабінету міністрів США та інших країн, урядовці, керівники компаній, провідні науковці та відомі журналісти. Вже 14 років форум відбувається влітку у Колорадо та вже другий рік – у Вашингтоні взимку.

Більше грошей та нагляд за допомогою Україні. Палата представників США затвердила проект оборонного бюджету

Спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі

Більше оборонної допомоги Україні та Тайваню закладено в проекті оборонного бюджету США на 2022 рік. Проект бюджету в четвер схвалила Палата представників американського Конгресу. Голосування в Сенаті, за очікуваннями, відбудеться наступного тижня.

Загалом оборонні видатки США в 2023 році плануються на рівні 858 мільярдів доларів, що на 8% більше цьогорічного бюджету. На допомогу Україні в рамках Безпекової ініціативи закладено 800 мільйонів доларів, повідомили ЗМІ. Також Пентагон отримує повноваження розміщувати замовлення на виготовлення та поставки зброї для України.

Відповідаючи на критику в Конгресі стосовно буцімто нестачі нагляду за допомогою Україні, до проекту було включено вимогу регулярних перевірок допомоги Україні з боку інспекторів Пентагону, Державного департаменту США та Агентства міжнародного розвитку.

Законопроект вимагає від адміністрації президента США Джо Байдена надавати плани щодо безпекової допомоги Україні в короткостроковій і середньостроковій перспективі.

Про збільшення нагляду за оборонною допомогою, що надається Україні, зокрема сказав конгресмен від Республіканської партії Девід Валадао, який голосував за законопроект.

Він також відзначив, що законопроект передбачає облаштування військових баз США в Європі енергостанціями, щоб зменшити і, згодом усунути використання російських енергоресурсів.

Ми маємо не тільки моральну, але й практичну відповідальність підтримувати наші українські ініціативи
Ненсі Пелосі

Спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі привітала затвердження законопроекту і, зокрема, надання безпекової допомоги Україні.

"Я хочу привітати народ України за його мужність. Висловити повагу президенту Зеленському та народу України за те, що вони борються не лише за свою демократію, але й за нашу демократію, демократії своїх сусідів у Європі та насправді в усьому світі. Тому ми маємо не тільки моральну, але й практичну відповідальність підтримувати наші українські ініціативи", - заявила Пелосі після голосування.

"Сьогодні ми протистоїмо загрозам демократії тут і в усьому світі. Ще раз хочу привітати президента Зеленського та народ України, – додала спікерка, яка представляє Демократичну партію США. – Їхня боротьба за демократію також є нашою. Ми маємо не лише моральну, а й стратегічну відповідальність продовжувати підтримувати їх безстрашну боротьбу, - і саме це ми робимо в нишньому оборонному бюджеті".

Інший конгресмен-демократ Раджа Крішнамурті, який голосував за підтримку законопроекту, заявив, що "цей оборонний бюджет розвиває підтримку Америки народу України, який захищає власну демократію".

Крішнамурті також відзначив, що законопроект покращить військовий нагляд за допомогою Україні.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG