Актуально
Війна на Донбасі має бути й надалі центральною темою Радбезу ООН – голова МЗС Польщі

Про це Яцек Чапутович заявив після зустрічі з представниками Бельгії й Німеччини, які з 1 січня стали непостійними членами Ради безпеки ООН
Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович висловив сподівання, що «українське питання» залишатиметься у центрі уваги Ради безпеки ООН протягом 2019-го. Про це він заявив 28 січня у Брюсселі після зустрічі з представниками Бельгії й Німеччини, які з 1 січня цього року стали непостійними членами Ради безпеки ООН.
Як повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода, голова польського зовнішньополітичного відомства, зокрема, звертає увагу на зусилля його країни у травні минулого року «домогтися ініціатив, що допомогли б у розв’язанні цього конфлікту». Насамперед, йдеться про розміщення миротворців на Донбасі та призначення спеціального посланця генерального секретаря ООН із питань України.
«Ми обговорювали це протягом минулого року. Я сподіваюся, що ситуація в Україні й далі буде одним із центральних пунктів у ООН. Особливо, з огляду на наближення засідання Генеральної асамблеї ООН, де ми обговорюватимемо ситуацію в окупованих територіях України», – заявив Чапутович.
Польща на початку минулого року також стала непостійним членом Радбезу ООН, місії, розрахованій на два роки, протягом яких вона бере участь в обговореннях та ухваленні рішень щодо найважливіших питань світової безпеки.
Рада безпеки ООН є одним з вищих органів, що діють при Організації Об’єднаних Націй. Головна місія Радбезу полягає у зусиллях для підтримки й збереження миру. До його складу входять п’ять постійних членів: Китай, Росія, Франція, США та Велика Британія, а також 10 непостійних членів, які обираються на 2-річний термін.
РБ ООН вирішує найважливіші справи, пов'язані з миром у світі, але на практиці дії ООН є дуже обмеженими. Більшість резолюцій мають характер закликів поважати міжнародний порядок, а найсуперечливіші проблеми миру часто блокуються постійними членами РБ ООН, що мають право вето.
Передрук з "Радіо Свобода" |
Дивіться також: Найдовше в історії США часткове припинення роботи уряду закінчилося. Що далі?
Всі новини дня
- Голос Америки
Глава Пентагону у Конгресі назвав Росію "гострою загрозою" і запевнив у продовженні підтримки України

Міністр оборони США під час представлення бюджетних пропозицій у Палаті представників США назвав Росію “гострою загрозою” і наголосив на важливості колективної роботи в рамках НАТО.
У вступному слові до законодавців Ллойд Остін вкотре повторив позицію Вашингтона, що США продовжуватимуть підтримувати Україні стільки, скільки буде потрібно. Він також нагадав, що Стратегія національної оборони США визначає Росію під управлінням Путіна “гострою загрозою”.
“Під проводом Байдена, США згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії. Наші союзники та партнери активізувалися, щоб надати важливу безпекову допомогу, яку координує контактна група з питань оборони України, яку я очолюю. Ми підтримуватимемо оборону України стільки, скільки буде потрібно”, - заявив міністр оборони США Ллойд Остін.
Глава Пентагону заявив, що НАТО стало значно сильнішим, зокрема й тому, що Росія вирішила піти війною проти свого сусіда. Остін наголосив на важливості “об’єднаного НАТО”.
“Після вторгнення Росії в Україну ми ще більше зміцнили захист і стримування НАТО на східному фланзі. А лідерство Конгресу в Європейській ініціативі стримування — і наші інвестиції з 2014 року — допомогли нам швидко й сміливо відреагувати на жорстоку війну, яку обрала Росія, та зробили наше стримування ще сильнішим”, - зазначив глава Пентагону.
Очільник Пентагону назвав бюджет на наступний рік стратегічним кошторисом, “який обумовлений серйозністю нашої стратегічної конкуренції з Китайською Народною Республікою”.
Пріоритетами Пентагону Ллойд Остін назвав: захист нації, турбота про людей та успішна командна робота. Остін наголосив на необхідності фінансування модернізації трьох ланок ядерної тріади США та посилення стратегічного стримування.
- Голос Америки
Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською

Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).
- Голос Америки
Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну

Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.
Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.
Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.
"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"
Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".
"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".
Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.
У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.
Традиція першого візиту
Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.
Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.
Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.
Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.
"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.
"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.
Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.
Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.
Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк

Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.
Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.
Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.
Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.
Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.
«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.
Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».
Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.
Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.
Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.
Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.
Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».
У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».
Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.
Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.
Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.
Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.
Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.
Форум