Спеціальні потреби

Актуально

Війна на Донбасі має бути й надалі центральною темою Радбезу ООН – голова МЗС Польщі

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович

Про це Яцек Чапутович заявив після зустрічі з представниками Бельгії й Німеччини, які з 1 січня стали непостійними членами Ради безпеки ООН

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович висловив сподівання, що «українське питання» залишатиметься у центрі уваги Ради безпеки ООН протягом 2019-го. Про це він заявив 28 січня у Брюсселі після зустрічі з представниками Бельгії й Німеччини, які з 1 січня цього року стали непостійними членами Ради безпеки ООН.

Як повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода, голова польського зовнішньополітичного відомства, зокрема, звертає увагу на зусилля його країни у травні минулого року «домогтися ініціатив, що допомогли б у розв’язанні цього конфлікту». Насамперед, йдеться про розміщення миротворців на Донбасі та призначення спеціального посланця генерального секретаря ООН із питань України.

«Ми обговорювали це протягом минулого року. Я сподіваюся, що ситуація в Україні й далі буде одним із центральних пунктів у ООН. Особливо, з огляду на наближення засідання Генеральної асамблеї ООН, де ми обговорюватимемо ситуацію в окупованих територіях України», – заявив Чапутович.

Польща на початку минулого року також стала непостійним членом Радбезу ООН, місії, розрахованій на два роки, протягом яких вона бере участь в обговореннях та ухваленні рішень щодо найважливіших питань світової безпеки.

Рада безпеки ООН є одним з вищих органів, що діють при Організації Об’єднаних Націй. Головна місія Радбезу полягає у зусиллях для підтримки й збереження миру. До його складу входять п’ять постійних членів: Китай, Росія, Франція, США та Велика Британія, а також 10 непостійних членів, які обираються на 2-річний термін.

РБ ООН вирішує найважливіші справи, пов'язані з миром у світі, але на практиці дії ООН є дуже обмеженими. Більшість резолюцій мають характер закликів поважати міжнародний порядок, а найсуперечливіші проблеми миру часто блокуються постійними членами РБ ООН, що мають право вето.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Найдовше в історії США часткове припинення роботи уряду закінчилося. Що далі?

Найдовше в історії США часткове припинення роботи уряду закінчилося. Що далі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

Всі новини дня

Пентагон надсилає Україні нову партію гаубиць М777

Буксировані 155-мм гаубиці M777, Каліфорнія, 22 квітня 2022 року. U.S. Marine Corps/Cpl. Austin Fraley/Handout via REUTERS.

Пентагон США повідомив про підготовку нової поставки гаубиць М777 для України.

"Морські піхотинці Корпусу морської піхоти США готують буксировані 155-мм гаубиці M777 до відправлення разом з іншими засобами забезпечення та боєприпасами в рамках безпекової допомоги США Україні", - йдеться в дописі Міністерства обороні США у соцмережах.

Командування Збройних сил України подякувало Пентагону. "ЗСУ вдячні за підтримку та допомогу США", - йдеться в соцмедійному дописі.

В Пентагоні відзначили ефективність цього виду зброї для України.

"Ми переконані, що гаубиці ... мають вплив, особливо в Харкові. Чи це єдина причина? Я б так далеко на заходив, але на наше переконання, ці системи, і не лише від США, але і від інших країн, однозначно допомагають їм отримати ініціативу і повернути частину території", - заявив посадовець Пентагону під час брифінгу для преси в понеділок.

Він відзначив, що українці проводять контрнаступи на Донбасі а також відсувають російські війська на схід і північ від Харкова.

Під час розмови цього тижня міністр оборони Україні Олексій Резніков заявив очільнику Пентагону Ллойду Остіну, що 74 артилерійські системи, які США надали Україні, використовуються для бойових дій на передовій, йдеться в повідомленні Пентагону.

Сенат США затвердив кандидатуру Бріджит Брінк на посаду посла США в Україні

Бріджит Брінк під час слухань в Комітеті Сенату з Міжнародних відносин, 10 травня 2022 року. (Photo by SAUL LOEB / AFP)

Сенат США одноголосно підтримав кандидатуру Бріджит Брінк на посаду посла США в Україні. Голосування відбулось в середу після того, як її кандидатуру підтримав комітет Сенату США з міжнародних відносин.

Посада посла США в Україні була вакантною з 2019 року, коли тогочасний президент США Дональд Трамп відкликав з Києва Марі Йованович.

Брінкс, яка володіє російською і вивчала словацьку, сербську, грузинську та французьку мови, перед затвердженням на посаду посла в Україні служила послом США у Словаччині. Раніше вона відповідала в Держдепі за питання Східної Європи та Кавказу.

Як повідомляв Голос Америки, в той же день 18 травня, Посольство США в Україні офіційно відновило свою роботу у приміщенні в Києві, піднявши над комплексом американський прапор.

«Здійснюючи цей важливий крок, ми запровадили додаткові заходи для підвищення безпеки наших колег, які повертаються до Києва, і посилили наші заходи безпеки та протоколи. Ми прагнемо протистояти майбутнім викликам. Війна триває. Російські війська щодня завдають смерті та руйнувань на українській землі. Мільйони українців вимушені виїхати зі своїх домівок і сумують за втратою своїх близьких. Цілеспрямовано ми підтверджуємо нашу відданість народу та уряду України та з нетерпінням чекаємо виконання нашої місії від Посольства США в Києві», - йдеться в офіційній заяві від імені Держсекретаря США Ентоні Блінкена.

В статті використано інформацію AFP, Reuters

План відмови ЄС від російських енергоносіїв через війну і не лише

Європейська комісія, виконавчий орган Європейського Союзу, оприлюднила подробиці плану, який має допомогти позбутися залежності від викопних джерел енергії, які європейці значною мірою досі купують в Росії.

План REPowerEU названий «відповіддю на труднощі і перебої на світовому енергетичному ринку, спричинені вторгненням Росії в Україну».

«Є дві нагальні причини для трансформації енергетичної системи Європи: припинення залежності ЄС від російського викопного палива, яке використовується у якості економічної і політичної зброї та коштує європейським платникам податків майже €100 мільярдів на рік, а також - подолання кліматичної кризи», - проголошує Єврокомісія.

Досі Росія забезпечує понад 40% газового імпорту у ЄС (залежність окремих країн сягає навіть 80%) і приблизно 27% нафти, а також значних обсягів вугілля.

Схвалений у квітні 5-тий пакет санкції ЄС передбачає ембарго на російське вугілля, що має почати діяти від середини серпня.

Ембарго на російське вугілля також запровадили США та Велика Британія.

Тим часом проголошені наміри ЄС відмовитися від російської нафти досі не затверджені через заперечення деяких країн, зокрема Угорщини, яка дуже залежить від нафти з Росії, що надходить трубопроводами.

Заклики до європейських санкцій щодо російського газу наразі залишаються недосяжними, бо рівень залежності Європи від газопостачань з Росії ще вищий, і найбільша країна ЄС - Німеччина залишається найбільшим споживачем російського газу.

Але до 2030 року ЄС планує відмовитися від енергії з Росії повністю.

План REPowerEU зосереджується на трьох головних напрямках:

1. Енергозбереження. Єврокомісія називає енергозбереження «найшвидшим і найдешевшим способом подолання енергетичної кризи та зменшення витрат на енергію».

Пропозиції зокрема передбачають, щоб уряди запровадили фіскальні заохочення енергозбереження «такі як зменшення рівнів ПДВ на енергоефективні системи опалення, на термоізоляцію будинків та пристроїв і устаткування».

2.Диверсифікація енергопостачань. ЄС пропонує такі кроки як колективна закупівля природного газу (зокрема імпорт зрідженого газу) водню тощо, а також підтримку сусідів ЄС.

«Ми далі працюватимемо разом з Україною, щоб гарантувати постачання та функціонування енергетичного сектору, водночас, прокладаючи шлях до майбутньої торгівлі електричним струмом та відновлювальним воднем, а також відбудовуватимемо енергетичну систему (України)», - сказано в роз’ясненнях плану.

3. Пришвидшений перехід на відновлювані джерела. Єврокомісія наполягає, що «пришвидшення і збільшення частки відновлюваної енергії в генеруванні, промисловості, будівництві й транспорті підштовхне зелену трансформацію і в майбутньому знизить ціни».

Планувальники сподіваються, до 2030 року досягти цілі - 40%-45% енергії з відновлюваних джерел.

У планах зокрема згадано використання сонячної і геотермальної енергії, а також «відновлюваного водню».

Дивіться також:

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Делегація українських політиків та представників громадянського супільства перебуває у Вашингтоні. Головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва – про допомогу США у боротьбі за права кримсько-татарського народу, та притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

У Варшаві почав роботу перший міжнародний офіс проекту «Дія. бізнес», покликаний допомогти українцям, які прибули до Польщі через війну Росії в Україні, започаткувати власну справу. Розмова із міністром цифрової трансформації України Михайло Федеровим.

Більше

XS
SM
MD
LG