Спеціальні потреби

Актуально

Німеччина "категорично відмовляється" поставляти в Україну танки Leopard, попри сигнали з Вашингтона – FAZ

Солдати швейцарської армії на танку Leopard 2 беруть участь у військових навчаннях «Pilum». Швейцарія, 28 листопада 2022 року. REUTERS/Arnd Wiegmann

Німецький щоденник Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), посилаючись на свої джерела, повідомляє, що Берлін «категорично відмовляється» поставити Україні німецькі танки Leopard 2, незважаючи на прохання Вашингтона.

Як повідомляє FAZ у вівторок, радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван намагався вплинути на федеральний уряд.

Посилаючись на два джерела, які мають доступ до конфіденційної інформації з двох країн, німецький щоденник пише, що ще у жовтні Сполучені Штати сигналізували німецькому федеральному уряду, що схвалять поставку в Україну німецьких бойових танків Leopard 2. Про це радник президента США з питань безпеки Джейк Салліван повідомив радника канцлера з питань зовнішньої політики Єнса Плотнера під час їхньої телефонної розмови.

Як повідомило джерело FAZ, Салліван сказав Плотнеру по телефону, що Америка буде вітати, якщо Німеччина поставить Leopard 2, але Німеччина має зробити це за власною ініціативою. Як пояснює FAZ, Америка не просила офіційно Німеччину робити такі поставки. Друге джерело повідомило, що Салліван сигналізував Плотнеру в жовтні, що Вашингтон дасть «добро», якщо Німеччина вирішить відправити танки в Україну.

Як пише FAZ, уряд ФРН не спростував інформацію про сигнали Саллівана Плотнеру. Прес-секретар уряду заявив, що «перебуває в постійному контакті з союзниками, зокрема США, щодо спільних зусиль навколо підтримки України», але деталі цих переговорів є «конфіденційні».

В уряді також було сказано для газети, що кожна держава сама вирішує, що постачати, і що федеральний канцлер Олаф Шольц неодноразово наголошував, що Німеччина діє в унісон зі своїми найближчими союзниками.

Як додали в німецькому уряді, «поки що США теж не постачали в Україну бойові танки західного зразка».

Газета посилається на німецьких експертів, які кажуть, що є вагомі аргументи на користь того, щоб передусім поставити німецькі танки в Україну. Щоденник FAZ цитує Густава Гресселя з Європейської ради з міжнародних відносин, який каже, що Leopard 2 стоїть на озброєнні польської армії, тому Україна могла б ремонтувати танки такого типу у Польщі поруч зі своїми кордонами, що поки неможливо з американськими танками.

За словами експертів, лише із запасів виробників Rheinmetall і Krauss-Maffei Wegmann Німеччина може надати 80 одиниць таких танків у короткий термін. Ще 30 одиниць можуть бути використані з запасів центру бойової підготовки бундесверу, де їх використовують для тренування, пише газета.

НАТО також підтримує відправлення сучасних танків в Україну

Минулого тижня британський щоденник National писав про те, що керівник НАТО Єнс Столтенберг натякав, що настав час надіслати в Україну модерні танки.

Відповідаючи на запитання журналістів на безпековій конференції у Берліні, він сказав, що альянс уже поставив «багато передових систем зброї», які «щодня роблять величезні зміни на полі бою». Столтенберг додав, що не хоче «вдаватися в деталі типів зброї», які розглядає альянс, «але союзники постійно розглядають різні типи зброї. Ми також у тісному діалозі з Україною».

Столтенберг особливо закликав Німеччину «триматися курсу в Україні», та разом з іншими союзниками по НАТО «продовжувати зміцнювати нашу колективну оборону».

«Це важкі часи для багатьох у всьому світі, в тому числі тут, у Німеччині, зі зростанням вартості життя, продуктів харчування та енергоносіїв, але ціна, яку ми платимо, – це гроші, а ціна, яку платять українці – кров», – цитує газета слова Столтенберга.

Британський щоденник цитує військових експертів, які вважають, що якби Україна була оснащена найновішими танками Leopard, наприклад, версією 2А6, це стало б серйозним посиленням її боєздатності. Але для цього, як каже Сем Кренні-Еванс із дослідницького центру Королівський інститут об’єднаних служб, мають бути надіслані також і боєприпаси в достатній кількості, і надана підтримка для їхньої експлуатації та обслуговування».

США відправлять свої танки Abrams у Польщу

Як повідомило у середу агентство AP, адміністрація Байдена у вівторок схвалила продаж Польщі передових танків, інших бойових машин і великої кількості різного озброєння на суму майже 4 мільярди доларів США.

Згідно з АР, Державний департамент США заявив, що дав дозвіл Польщі на закупівлю 116 бойових танків M1A1 Abrams та іншого обладнання, включаючи десятки тисяч різних боєприпасів, на суму приблизно 3,75 мільярда доларів. Агентство наголошує, що ці закупівлі відбуваються на тлі війни, яку Росія веде проти сусідньої України.

У заяві Держдепу мовиться, що придбання Польщею танка Abrams «підтримає цілі зовнішньої політики та цілі національної безпеки Сполучених Штатів шляхом підвищення безпеки союзника по НАТО, який є силою політичної стабільності та економічного прогресу в Європі».

Як раніше повідомляв «Голос Америки» з посиланням на німецький журнал Spiegel, уряд у Берліні готується передати Україні 7 самохідних броньованих зенітних установок «Гепард» на додаток до 30, які вже використовуються українськими військовими. Однак уряд Німеччини досі не готовий відповісти на заклики надати Україні важкі танки, зокрема дуже поширені у Європі «Леопарди» німецького виробництва.

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG