Спеціальні потреби

Про проблеми у "Мінстеця" та українських ЗМІ написали в The Economist


Найкращою відповіддю на російську пропаганду та брехню могла би бути правда та відкритість, натомість українська влада та ЗМІ обирають протиставляти брехні з Росії власну дезінформацію. Про це на сторінках авторитетного видання The Economist пише журналіст Ной Снайдер.

Він, зокрема, звертає увагу на те, що Міністерство інформаційної політики, покликане упорядкувати інформаційний фронт у протистоянні з Росією, намагається досягнути результату простою імітацією підходу росіян, які на думку Снайдера, "краще фінансовані і більш професійні".

“Вони бачать, що робить Росія і думають, що те саме зроблять в Україні. Ми воюємо пропагандою проти пропаганди", - цитує стаття Оксану Романюк з Київського інституту масової інформації.

Снайдер звертає увагу і на інші неадекватні, на його думку, дії українського уряду.

"Українська влада настільки применшує військові втрати, що українські оглядачі тепер тлумачать щоденні брифінги уряду про ситуацію, як закодовані послання : "Якщо кажуть, що вбито 14 солдатів, значить бої були запеклі, а 2-є - що день був спокійним", - цитує матеріал Віталія Сича, редактора тижневика "Новое время".

Можна сперечатись, чи допомагають Батьківщині українські журналісти своєю відмовою від безсторонності

"Українські лідери постійно та непереконливо відкидають будь-яку відповідальність за загибель цивільних і тим самим ще більше підривають довіру до себе, зокрема серед населення загарбаної сепаратистами території. При цьому критику влади відкидають, як роботу агентів Кремля", - відзначає Снайдер.

Журналіст пише і про те, що патріотичні почуття журналістів українських ЗМІ заважають їм якісно виконувати свою роботу.

"Можна сперечатись, чи допомагають Батьківщині українські журналісти своєю відмовою від безсторонності", - розмірковує Снайдер.

Дивіться також : "Інститут миру" не знайшов в Україні прихильників російського втручання

  • 16x9 Image

    Олексій Кузьменко

    Коли я представляю себе людям, яким хочу сподобатись, кажу, що вільно сідаю на шпагат. Після цього додаю (якщо ще є кому), що я журналіст-розслідувач. Обидві тези – майже правда. У відповідь мене, буває, питають, чи я пишу про спортивну гімнастику.

    Журналіст, синхронний перекладач у команді Української служби. Людина з фантастичною пам’яттю щодо того, хто винен мені гроші, а також усіляких фактів, які мене цікавлять. Затятий фізкультурник, бігун, колекціонер кіно-плакатів та власник низки музичних інструментів, на яких не вмію грати.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG