Спеціальні потреби

Актуально

Україна бойкотує Нобелівського лауреата за вказівкою Росії і Китаю?

Нобелівський інститут в Осло

Україна має намір проігнорувати церемонію вручення Нобелівської премії миру китайському дисидентові та правозахисникові Лю Сяобо. На церемонії, що пройде у п’ятницю у столиці Норвегії Осло, не буде представників від української держави.

Окрім України, запрошення відхилили Китай, Росія, Казахстан, Колумбія, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Сербія, Ірак, Іран, В’єтнам, Афганістан, Венесуела, Філіппіни, Єгипет, Судан, Куба і Марокко.

При цьому офіційний Київ категорично заперечує, що відмова взяти участь у церемонії є наслідком тиску Китаю, який закликав бойкотувати подію. У Міністерстві закордонних справ спростували також інформацію про те, що посол України у Норвегії отримав відповідні рекомендації від Китайської Народної Республіки.

«Я не розумію, яким чином посол України в Норвегії отримує рекомендації від третьої сторони. Наш посол отримує рекомендації тільки від МЗС України», – заявив прес-секретар МЗС Олександр Дикусаров на брифінгу в середу.

Раніше сам український посол у Норвегії Олександр Цвєтков у інтерв’ю ЗМІ повідомив, що отримав письмове «китайське попередження». Втім, як наголошував Цвєтков, його рішення утриматись від участі в церемонії жодним чином не пов’язане з позицією Пекіна – просто саме в цей час йому необхідно бути на нараді у Києві.

У норвезькому Нобелівському комітеті таким виправданням не ймуть віри. І заперечують: дипмісії інших країн, керівники яких з тієї чи іншої причини не могли прийняти запрошення, направили своїх заступників. Україна такою можливістю не скористалась.

Офіційний Київ, своєю чергою, продовжує запевняти: ніякої політики, простий збіг обставин, і про жодний бойкот не йдеться. Заяви такого змісту днями виголосили, зокрема, міністр закордонних справ Костянтин Грищенко та заступник глави адміністрації президента Ганна Герман.

А тим часом ЗМІ звертають увагу на те, як на диво синхронно розвивається скандал навколо опального Нобелівського лауреата в Україні і в сусідній Росії. Тамтешні речники влади так само відкинули політичне підґрунтя своєї відмови взяти участь у церемонії і майже в тих самих висловах пояснили: російського посла в Норвегії в цей час просто не буде на місці.

Натомість українські правозахисники переконані: Україна стала на шлях СРСР, де цькували Нобелівських лауреатів. Про це мовиться у заяві Української Гельсінської спілки з прав людини, оприлюдненій у середу. Як сказано у документі, відмова України взяти участь у церемонії вручення Нобелівської премії китайському правозахисникові є підтвердженням того, що українській владі чужі фундаментальні цінності демократичної держави. Як нагадують українські правозахисники, СРСР колись так само бойкотував присудження Нобелівської премії Андрію Сахарову, Борису Пастернаку, Олександру Солженіцину, Йосипу Бродському. «Україна більше цінує політичні та економічні відносини з КНР, ніж відданість цінностям людської гідності і свободи», – констатують автори заяви.

«Дипломатичною мовою це бойкот», – вважає виконавчий директор УГСПЛ Володимир Яворський. У інтерв’ю «Голосу Америки» він зазначив:

«Спочатку не було жодного офіційного пояснення з боку України, чому нікого не буде на врученні. Після цього з’явилась інформація, що буде якась нарада, яка насправді, як виявилось, буде через кілька днів після нагородження. А сьогодні стало відомо, що посольства інших країн, якщо не буде посла, надсилають якогось іншого свого представника для вручення премії, а від України не буде нікого. Видається, що це все-таки пошук дипломатичного виправдання, коли люди не хочуть прямо сказати, що вони підтримують Китай, але вони насправді підтримують Китай, який закликав бойкотувати вручення цієї Нобелівської премії миру».

На думку Яворського, поступливість України має передусім економічні причини:

«Раніше Україна також часто підтримувала Китай у стримуванні антикитайських рухів. Наприклад, в Україні не реєструється організація Фалунь Дафа (Фалуньгун), яку Китай переслідує по всьому світі. Нещодавно був заборонений виступ всесвітньовідомої театральної трупи зі США, проти якої так само виступає Китай, бо там у постановці присутні епізоди про площу Тяньаньмень, коли демонстрантів розганяли зброєю. Зрештою, у Києві неможливо провести мирне зібрання перед посольством Китаю: це доволі складно зробити, бо зазвичай його одразу забороняють. Усі ці та подібні поступки продиктовані насамперед тим, що Україна зараз очікує певних економічних преференцій від Китаю, особливо після візиту президента. І очевидно, що Китай у першу чергу буде реагувати економічно, якщо не підтримають його заклик бойкотувати це вручення Нобелівської премії».

Але крім економічної, є також суттєва політична складова слухняності України, – вважає правозахисник:

«Зараз у нас покращились стосунки з Росією. А Росія у питанні прав людини підтримує Китай, оскільки й політика самої Росії сьогодні спрямована на обмеження прав людини. Отже, Росія зацікавлена змінити міжнародну політику таким чином, щоб міжнародне співтовариство все менше цікавилось тим, яка ситуація з правами людини всередині держав. Ось вони й думають: якщо Захід менше втручатиметься у проблеми прав людини в Китаї, то він менше втручатиметься і в порушення прав людини в Росії. Ну, а Україна зараз зайняла позицію підтримки їх обох. І якщо раніше, в попередні 5 років ми завжди голосували на боці Європейського Союзу на міжнародній арені, то тепер політика України змінюється. Тепер ми все більше по інший бік барикад».

Натомість, як вважає відомий правозахисник, колишній політв’язень, президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу Євген Сверстюк, історія з відмовою України взяти участь у церемонії нагородження китайського дисидента свідчить перш за все і понад усе про залежність України від Росії:

«Очевидно, що йдеться про залежність від Росії. Цілком зрозуміло, що від такого президента, як Янукович, не можна очікувати позиції, відмінної від російської. І він буде в усіх ситуаціях орієнтуватися на Росію. Тим більше що для нього права людини не є цінність, і взагалі нема навіть розуміння тієї цінності. Що ж стосується присутності на врученні такої премії, то для цього треба бути як мінімум джентльменом – взяти участь задля пристойності і порядності. Але це не всі можуть собі дозволити».

Для довідки: китайський дисидент Лю Сяобо наразі перебуває у китайській в’язниці, засуджений на 11 років позбавлення волі «за заклики до повалення державного ладу». Норвезький Нобелівський комітет присудив йому премію «за довготривалу ненасильницьку боротьбу за базові права людини в Китаї». Рішення Нобелівського комітету було з невдоволенням сприйняте у Пекіні, який закликав своїх союзників бойкотувати церемонію нагородження.

Всі новини дня

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:17 0:00

Екс-посолка США в Києві назвала російські обстріли цивільної інфраструктури України «ганебними» і заявила про невідворотність покарання Росії за військові злочини.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:11 0:00

Росія зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України. Про це заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Додаткові 12 мільярдів доларів Україні може виділити Конгрес США - Reuters

Жителі Ізюма у черзі на отримання гуманітарної допомоги, Харківщина, 25 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Усі митні пункти Грузії переведені на особливий режим роботи через масовий приїзд росіян

Кордон Грузії з Росією - пункт пропуску Земо Ларсі/Верхній Ларс

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG