Актуально
Чого Зеленському чекати у Парижі? Американські експерти про очікування від зустрічі в Нормандському форматі

Підготовка до зустрічі в Нормандському форматі, в якій 9-го грудня візьмуть участь лідери України, Росії, Франції та Німеччини, відбувається у час, коли увага в США прикута до розслідування щодо імпічменту, під час якого розглядаються звинувачення, що Адміністрація Трампа тиснула на українського президента з метою досягнення внутрішньополітичних цілей.
Президент України Володимир Зеленський назвав чотири питання, які він збирається підняти під час зустрічі: повернення всіх українських полонених, стале припипнення вогню, передача Україні контролю над українсько-російським кордоном та можливість проведення місцевих виборів на Донбасі вже як на території України. Раніше міністр закордонних справ Вадим Пристайко говорив, що спільне комюніке за результатами зустрічі вже підготовлене, але текст може бути змінений, відповідно до результату розмови лідерів.
Експерти, опитані «Голосом Америки», говорять, що шанси досягнути угоди, яка покращує наявну ситуацію, досить низькі.
Розслідування щодо імпічменту послаблюють позицію України, оскільки тепер став очевидним брак відданості президента Дональда Трампа захисту України, говорить Марк Сімаковські, старший науковий співробітник Атлантичної ради. У своїх виступах свідки цитували американського дипломата Ґордона Сондленда, який говорив, що Трампу «байдуже» до України.
«Я думаю, що втратою цих відносин Трампа і Зеленського буде те, що завжди залишатимуться питання, наскільки далеко США і цей президент готові піти, аби підтримати Україну», - говорить Сімаковські.
Аналітик зазначив, що кілька американських високопосадовців, які відіграють ключову роль в українській політиці, надали свідчення незручні для Адміністрації, що може зменшити підтримку Білого дому їхнім зусиллям із імплементації політики щодо України.
Республіканці в Комітеті з розвідки Палати представників продовжують поширювати спростовані теорії змови, які змальовують дуже негативний імідж України.Девид Креймер
Колишній високопосадовець Державного департаменту в уряді Джорджа Буша Девід Креймер погоджується з цією оцінкою та додає, що захист, обраний республіканцями у розслідуванні щодо імпічменту, завдає додаткову шкоду Україні.
«Республіканці в Комітеті з розвідки Палати представників продовжують поширювати спростовані теорії змови, які змальовують дуже негативний імідж України», - зауважує Креймер.
Підтримка Заходу загалом до Україні зменшується, коли Франція та Німеччина шукають можливості пом’якшення санкцій, вважає Сімаковські.
«Виклик, на мою думку, полягає ще в тому, що українці переконані в цьому та засмучені браком підтримки Заходу. Якщо їх залишать наодинці, то, можливо, їм треба посилити шлях до миру, тому що необхідно досягнути якоїсь домовленості з Росією».
Перед Україною постала дилема, говорить Креймер: «Вона, видається, перебуває під сильним тиском Франції та Німеччини, розв’язати конфлікт, а США не залучені настільки, наскільки вони мусять бути залучені, після відставки спецпредставника Курта Волкера. Отже, чи має Зеленський спробувати отримати найкраще із поганої ситуації із Путіним чи триматися та чекати, поки усі російські сили залишать українську територію? Домовленості із Путіним виглядають зараз як більш ризикований варіант».
Наталія Бугайова, керівниця групи з вивчення Росії Інституту дослідження війни, говорить, що Москва використовує відчуття нагальності на Заході щодо необхідності досягнути врегулювання війни на сході України.
«Росія використовує цю тезу про нагальність досягнути мир всередині України та в Європі, - говорить вона. - Росія також намагається використати переговори в Нормандському форматі аби представити себе в ролі посередника в конфлікті, а не ворогуючої сторони».
Немає жодних ознак бажання Росії поступитися контролем над своїми силами в Україні.Наталія Бугайова
Україна перебуває у слабкій позиції, щоб вести переговори з Росією, яка не зробила жодних поступок перед самітом, додає Бугайова. В якості передумови до зустрічі Україна та сепаратисти відвели свої сили на трьох ділянках лінії розмежування.
«Кремль навмисно відкладає переговори у Нормандському форматі. Росія робить це не стільки, аби вирвати поступки щодо Донбасу, скільки щоб позиціонувати себе як домінуючий вплив в Україні. Немає жодних ознак бажання Росії поступитися контролем над своїми силами в Україні. Навпаки, кілька останніх місяців ми спостерігаємо за намаганнями Росії більше інтегрувати своїх ставлеників».
Бугайова вказує на ознаки посилення контролю Росії над своїми ставлениками, включаючи кроки з інтеграції залізниць, заходи спрямовані на інтеграцію банківської системи з Росією, демонстрацію сили під час військових навчань поруч із українським кордоном.
Досягнуті на зустрічі у Нормандському форматі рішення будуть далі розроблятися тристоронньою контактною групою в Мінську, пояснив в інтерв’ю українській пресі міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.
«Ми даємо новий поштовх Мінській групі. Лідери домовилися, визначили ось такі наступні напрямки. Тепер домовляйтеся в Мінську, створіть підгрупи, наприклад, із передачі кордону під контроль України і протягом деякого часу покажіть нам рішення, як цього домогтися», – сказав міністр.
Якщо подібна річ станеться в Україні, це поставить її в ситуацію, коли вона буде вести переговори зі ставлениками Росії, які не можливо виграти і які триватимуть роками чи навіть десятиліттями.Майкл Карпентер
Майкл Карпентер, виконавчий директор Фонду Пенн-Байден та колишній високопосадовець Пентагону в Адміністрації Обами, говорить, що Росія у подібній манері маніпулювала міжнародним форумом в Грузії, дозволяючи «нормалізувати» свої відносини з цією країною без досягнення будь-якого змістовного прогресу щодо статусу невизнаних республік Абхазії та Південної Осетії.
«Якщо подібна річ станеться в Україні, це поставить її в ситуацію, коли вона буде вести переговори зі ставлениками Росії, які не можливо виграти і які триватимуть роками чи навіть десятиліттями».
Найскладніше питання переговорів – модальність проведення місцевих виборів на території Донбасу, що контролюється так званими ДНР/ЛНР. Раніше Зеленський заявляв, що вибори там можливі лише після того, як Україна поверне контроль над цією територією та кордоном з РФ на Донбасі – умови, які навряд чи підтримує Москва.
Бугайова говорить, що місцеві вибори можуть дати можливість президенту Росії Володимиру Путіну досягнути своєї мети без жодних поступок.
«Якщо вибори відбудуться під впливом Росії, чи це прямий військовий тиск, чи політичний контроль, який Росія має над цією територією, це означитиме, що російське вторгнення буде легітимізоване», - говорить вона.
«Найбільший ризик полягає в тому, що легітимізація – незворотній процес. Росія таким чином успішно запровадить принцип, що вона може вторгнутися в незалежну країну, маніпулювати політичним середовищем на свою користь та змусити цю країну прийняти її версію миру. Такий «мирний договір» тільки посилить амбіції Путіна. Путін потім використає вікно можливості, аби отримати з часом домінантний вплив над всією Україною, при цьому не маючи прямий контроль та не несучи відповідальності за неї».
Креймер висловлює сумнів, що вибори можливі в принципі.
«Як можна провести вибори на території, з якої виїхали понад півтори мільйони людей, яку Україна не контролює і коли російські військові сили продовжують її окупацію?» - запитує експерт.
Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер сумнівається, що у результаті переговорів в Парижі буде досягнута якась домовленість у напрямку відновлення українського суверенітету.
«Понад п’ять років Кремль використовував конфлікт на Донбасі, щоби тиснути на Київ. Великим питанням залишається, чи готовий Путін зараз змінити курс і шукати взаємовигідне врегулювання конфлікту, який Росія й заподіяла в Україні?»
Дивіться також: Коли в оточенні президента Зеленського зрозуміли, що військову допомогу Україні заморозили? Відео
Всі новини дня
«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео
Присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства 20 століття. Про це нині заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Хаус у Лондоні.
- Голос Америки
Повернувся «з того світу»: Історія порятунку військового, який сподіваєтьтся продовжити службу в ЗСУ. Відео
Повернувся «з того світу». Історія порятунку військового, якого записали в двохсоті в сюжеті Олени Адаменко і Михайла Заїки. Капітан Євген Овчинников втратив на війні ліву ногу, права нога у нього серйозно травмована, але чоловік не полишає надії продовжити службу в ЗСУ.
- Голос Америки
Візит на ЗАЕС підтвердив оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою - Ґроссі

Візит на Запорізьку атомну електростанцію Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Ґроссі цього тижня підтвердив його оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою. Про це йдеться в заяві Гроссі щодо ситуації в Україні від 30 березня.
Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що рішуче налаштований продовжувати дипломатичні зусилля, аби захистити станцію та запобігти ядерній аварії, яка може мати важкі наслідки для людей і навколишнього середовища в Україні та інших країнах.
Ґроссі зазначив, що незабаром може поїхати до Росії для подальших переговорів, адже протягом останніх місяців працював і з Києвом, і з Москвою над пропозиціями щодо безпеки на ЗАЕС.
Ядерна аварія з радіологічними наслідками не пощадить нікого
"Дуже, дуже важливо, щоб ми погодилися щодо фундаментального принципу, згідно з яким атомна станція не повинна бути атакована ні за яких обставин, і вона також не повинна використовуватися для нападу на інших. Ядерна аварія з радіологічними наслідками не дасть пощади нікому," - заявив Ґроссі.
Він зауважив, що військова активність в регіоні розташування ЗАЕС посилюється: "Відверто говорять про наступ і контрнаступ. Цей регіон переживає, можливо, більш небезпечну фазу, з огляду на триваючий конфлікт».
У повідомленні МАГАТЕ йдеться, що під час поїздки на ЗАЕС 29 березня Ґроссі супроводжувала нова група експертів, які залишалися на території станції. Це вже сьома така команда з моменту прибуття місії МАГАТЕ сім місяців тому. «Ми змогли провести ротацію команд. Зараз там нова команда, яка продовжить свою роботу. Для мене це було дуже важливим», - сказав Гроссі.
Це вже другий візит директора МАГАТЕ на станцію за час її окупації російськими військами в березні 2022 року. Ґроссі заявив, що візит у середу дозволив йому на власні очі побачити шкоду, якої зазнала станція з моменту його останнього перебування там, особливо після обстрілу в листопаді.
Путін "не любить, коли люди виступають проти його ідей" - експерт про арешт журналіста WSJ в Росії, який писав про групу "Вагнера"

Арешт журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича може бути пов'язаний із його дослідженням діяльності ПВК "Вагнер", а президент Путін має довгу історію утисків свободи слова й преси у Росії. Крім того, російська влада намагається отримати більше американських громадян для можливих обмінів заручниками зі США.
Про це у коментарі Українській службі Голосу Америки розповів Роберт Янг Пелтон, канадсько-американський письменник і дослідник приватних військових груп.
"Одна з сумних речей у відносинах Америки з Росією полягає в тому, що ми обмінюємось людьми високого рівня, не завжди шпигунами, іноді звинуваченими у шпигунстві, іноді людьми, заарештованими за підозрою в скоєнні чогось. Ми обмінювали російських шпигунів, і таких людей як Віктор Бут, який абсолютно є частиною інфраструктури російської армії, - сказав Пелтон. - Я припускаю, що... він може бути ще одним пішаком у грі".
В інтерв'ю Пелтон розповів, що висвітлював десятки воєн та збройних конфліктів у світі, зокрема, місяць провів в Україні та був неподалік Бахмута. Також він працював на війні в Чечні, тож порівняв ситуацію зі ставленням до журналістів у Росії тоді.
"Коли я був у Грозному з повстанцями в 1999 році, вони вбивали журналістів і отруювали їх. Вони стріляли в обличчя в ліфтах. У мене немає жодних сумнівів щодо того, як Росія атакує іноземних журналістів, які занадто близькі до того, про що вони не хочуть, щоб чув світ, - сказав Пелтон. - З 1999 року, коли Путін прийшов до влади, він жорстко кидається на журналістів. Він не любить, коли люди виступають проти його ідей, його програм, його слів. Так, журналісти в Росії є. Так, є агресивні слідчі групи, але він робить усе, щоб їх закрити".
Чи арешт Гершковича пов'язаний із його дослідження діяльності "вагнерівців", Пелтон вважає, що : "Компанія Пригожина також втручається у вибори, вони не соромляться і керувати агентством Інтернет-досліджень, і не соромляться вбивати людей. Й ми повинні відкрито подивитись на приватних громадян, таких як Пригожин, які вбивають людей, і назвати це тим, що це є. І не виправдовувати це тим, що це були квазімілітарні чи приватні військові компанії. Є факт, що вони нападали на журналістів. І Захід помиляється, коли вважає, що якщо журналісти напишуть слово «преса» на грудях, їх не вб'ють, або якщо вони мають машину, то їх не заарештують в Росії".
Заарештований Еван Гершкович має батьків, які, як повідомляють американські медіа, виїхали із Радянського Союзу. Він говорить російською, працював у Москві для видань Agence France-Presse, Moscow Times та The New York Times, а пізніше почав висвітлювати теми Росії, України та регіону для The Wall Street Journal. Серед його новіших матеріалів - статті про занепад російської економіки та розкол між кремлівськими елітами та ПВК "Вагнер".
Раніше Голос Америки повідомляв, що США рішуче засудили арешт Гершковича, якого затримали в Єкатеринбурзі й звинуватили у спробі нібито отримати секретну інформацію. "Націлювання на американських громадян з боку російського уряду абсолютно неприпустимі. Ми рішуче засуджуємо затримання пана Гершковича", - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.
США засуджують напади й репресії російського уряду щодо журналістів і свободи преси, йдеться в заяві. У Державному департамені нагадали про заклик до американських громадян не їздити до Росії, а тих, хто зараз там перебуває, негайно виїхати з країни.
Газета The Wall Street Journal також відкинула звинувачення проти журналіста. А Жанна Кавельє, керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії паризької групи свободи преси "Репортери без кордонів", сказала, що Гершкович - перший іноземний журналіст, якого заарештували у Росії з початку війни в Україні.
- Голос Америки
Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео
«Ми не виявили серйозних кримінальних порушень допомоги наданої Україні нашим агентством», – Ніколь Ангарелла, інспекторка від Агентства США з міжнародного розвитку
Форум