Спеціальні потреби

Актуально

Нові правила імміграції до США – все, що потрібно знати

У 2019 році американське громадянство здобула рекордна за останнє десятиліття кількість іноземців - 834 тисячі. У 2017 році іноземки народили близько 10 тисяч дітей на території США. В адміністрації Білого дому заявляли про зменшення потоку іммігрантів до країни.

Легально іммігрувати до США стало складніше, а власників «зелених карток» відтепер легше депортувати. На початку року адміністрація Дональда Трампа зробила імміграційні правила більш суворими. Подивимось, що ж саме змінилось.

Нові правила для тих, хто хоче отримати «зелену картку»

Якщо ви хочете отримати право на постійне проживання, вам можуть відмовити у цьому, якщо вас вважатимуть «тягарем для суспільства». Під цю категорію підпадають люди, які протягом понад року з останніх 36 місяців користувались допомогою держави. Зокрема, це:

  • безкоштовне медичне страхування
  • талони на їжу
  • субсидоване житло
  • тимчасова допомога для сімей у скруті
  • фінансова допомога для людей старших за 65 років або з інвалідністю

Нові правила для власників «зелених карток»

Якщо ви маєте «зелену картку», тобто посвідку на проживання у США, то за новими правилами тепер вас можуть легше депортувати, якщо:

  • ви не вказуєте у своїй податковій декларації, що ви – іммігрант, або якщо ви приховуєте від податкової частину своїх прибутків.
  • ви чоловік віком від 18 до 25 років і ви не стали на військовий облік у Сполучених Штатах
  • ви тривалий час перебуваєте поза межами США. Це може бути сприйнято, як «відмова» від «зеленої картки»

Порушення цих правил через незнання не можна буде списати на «помилку» - міграційні служби можуть депортувати вас без права повернутись до США.

Нові правила імміграції до США – все, що потрібно знати. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Також всі ці порушення можуть стати причиною для відмови у наданні громадянства.

Нові правила для шукачів притулку у США

Якщо ви хочете отримати політичний притулок у США, то для вас змінилось кілька правил:

  • біженцям, що перетнули кордон США нелегально, відмовлятимуть
  • час розгляду заявок про дозвіл на роботу подовжено – раніше міграційна служба мала оголосити про рішення протягом 30 днів
  • шукачі притулку повинні подавати прохання на продовження права на роботу за 90 днів до закінчення документу
  • якщо у проханні про притулок відмовлено, право на роботу автоматично скасовується
  • біженцям, які потрапили до США через іншу країну й не просили притулку там, відмовлятимуть у притулку у США

Скасування легального пологового туризму

Якщо ви хочете народити дитину у США, надавши їй таким чином американське громадянство, то вам відтепер можуть відмовити в американській візі. Народжувати у США не є незаконним, але якщо консульство вирішить, що основна мета поїздки – народити у Сполучених Штатах, то у візі можуть відмовити. Бо в такому випадку людина, що подається на туристичну візу, збрехала про намір своєї поїздки і має нетуристичну мету – народження дитини.

Якщо ж ви вже мали візу й народили, перебуваючи у США, то адвокати радять самостійно оплачувати всі медичні послуги й не користуватись допомогою від держави.

Крім того, якщо ви хочете приїхати на лікування в Америку, то для візи на отримання медичних послуг у США потрібно буде довести свою "спроможність і готовність" самостійно платити за медпослуги та мати попередню домовленість із лікарем.

Пологовий туризм: як ціла індустрія працює на майбутніх українських батьків у Маямі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:01 0:00

Нові обмеження для шукачів громадянства США

Якщо ви маєте право на проживання й хочете отримати американський паспорт, тобто пройти процес натуралізації, то у 2020 році співбесіда й тест на знання стануть складнішим. Цей тест проводить Служба громадянства та імміграції США (скорочено – USCIS). Зазвичай він перевіряв лише базові знання історії країни та базовий рівень англійської. Тепер майбутні громадяни повинні будуть показати кращі навички читання, писання й говоріння англійською, а також знати історію та урядовий устрій США.

Також імміграційна служба розширила перелік порушень, через які іноземець не зможе отримати американський паспорт. Окрім тяжких злочинів, це:

  • змова для розповсюдження наркотичних препаратів,
  • ухиляння від сплати податків,
  • банківське шахрайство,
  • сексуальне домагання й залякування (харасмент).

Підвищення вартості оформлення легальних документів у США

Інші новації передбачають підвищення вартості отримання права на роботу, «зеленої картки» чи громадянства:

- заявка на отримання громадянства (N-400) подорожчала з $640 до $1,170
- заявка на отримання дозволу на роботу (I-765) зросте з $410 до $ 490
- петиція на зняття обмежень для постійного проживання через одруження (I-751) з $595 до $760
- заявка на дозвіл повернення до США для законного мешканця, якщо втрачено паспорт/візу (I-193) з $585 до $ 2,205
- заявка на надання права на роботу з неімміграційним статусом (I-129) з $460 до $560-815 (залежно від типу візи)
- заявка на надання притулку для біженців коштуватиме $50 (була безкоштовною)

Деякі категорії міграційних заявок подешевшали, зокрема, заявка про надання статусу постійного мешканця через роботодавця (I-140) з $700 до $545.

Чимало імміграційних форм із цього року стали доступні онлайн – раніше всі заявки й усі документи необхідно було відправляти поштою до імміграційної служби США. Зокрема, це заявки на отримання посвідки на проживання, права на роботу, права на працевлаштування з неімміграційно метою, заявки на отримання притулку. Онлайн можна буде слідкувати за статусом розгляду своєї справи.

13 американських штатів спробували оскаржити нові правила, однак наприкінці січня Верховний суд США підтримав ініціативи адміністрації Білого дому. Тому більшість з цих новацій починають діяти уже від 24 лютого.

"Голос Америки" також повідомляв, що Верховний суд США підтримав своїм рішенням законність політики уряду у відповідності до якої іммігранти, "які з високою ймовірністю можуть у будь-який час потребувати утримання за рахунок держави (public charge - англ.)" не відповідатимуть умовам щодо набуття статусу постійного резидента США, отримання т.з. "зеленої карти". Іншими словами, це дозволило так званий "іспит на багатство".

Дивіться також: Як стають американськими громадянами? Відео

Як стають американськими громадянами? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:45 0:00

Всі новини дня

НАТО знову говоритиме в Бухаресті про Україну після обіцянки членства 14 років тому

Український президент Віктор Ющенко на саміті НАТО в Бухаресті з президентом США Джорджем Бушем, який казав тоді, що Сполучені Штати «дуже підтримували» початок Плану для набуття членства України в Альянсі, але пропозиція не здобула підтримки інших союзників. 3 квітня 2008 р.

Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті 29-30 листопада, де обговорюватимуть російську війну в Україні, нагадує, що на Бухарестському саміті Альянсу у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії, але приєднання тих двох країн було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що зараз альянс зосереджений на нагальних потребах допомоги Україні в обороні від російської агресії, але не раз наголошував, що блок не воює з Росією й уникатиме кроків, які могли б призвести до розростання конфлікту.

Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати.
Віктор Ющенко

Бухарестська декларація керівників країн альянсу 2008 року наголосила на праві країн самостійно вирішувати, чи приєднуватися їм до НАТО і підтвердила початок вступу Албанії та Хорватії, які стали членами 2009 року.

Але стосовно України і Грузії учасники саміту тоді вирішили лише «привітати» прагнення тих країн, а рішення щодо так званого Плану набуття членства (ПДЧ) для них відклали.

Згодом з’явилися розповіді, що за зачиненими дверима саміту в Бухаресті відбувалися гострі дискусії за участі зокрема російського президента Владіміра Путіна, який був запрошений до Румунії разом з тогочасними лідерами України і Грузії, Віктором Ющенком та Міхеїлом Саакашвілі.

Американський президент Джордж Буш (молодший) напередодні Бухарестського саміту був у Києві, де сказав, що «Сполучені Штати дуже підтримують» заявку України, а також Грузії на ПДЧ, щоб почати процес їхнього вступу НАТО.

Тим часом Владімір Путін активно доводив, що країни пострадянського простору не мають права вступати в Альянс, хоча 2004 року членами НАТО стали Естонія, Латвія і Литва на додаток до майже всіх інших держав Східної Європи, яка колись перебувала під впливом Москви.

Віктор Ющенко, спочатку називав «досягненням» те, що Бухарестський саміт офіційно проголосив, що Україна і Грузія «стануть членами НАТО».

Але після того як справа членства затяглася на невизначений час і спочатку Грузія 2008 року, а згодом Україна 2014 року стали жертвами агресії Росії, Ющенко казав, що вважає «близькими до зради» позиції тогочасних керівників Франції та Німеччини, Ніколя Саркозі та Анґели Меркель, які фактично вирішили прислухатися до заперечень Путіна.

«Не було б російсько-грузинської війни. Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати. Але то був рубікон на якому, коли стали на паузу, то можна писати, що ви програли», - сказав Ющенко в інтерв’ю українському телебаченню влітку 2021 року, додавши, що у нього «в той день було багато розчарувань».

Якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися.
Анґела Меркель

Ющенко назвав Ніколя Саркозі «великим другом Путіна», а з розмов з Анґелою Меркель у Бухаресті він пригадав, що вони вказувала, що тоді лише ⅓ українців підтримували вступ в НАТО.

Після лютневого російського вторгнення український президент Володимир Зеленський назвав «прорахунком» фактичне рішення 2008 року не приймати Україну в НАТО, яке за його словами, було «заховане за оптимістичними дипломатичними формулюваннями».

«Я запрошую пані Меркель і пана Саркозі відвідати Бучу й побачити, до чого за 14 років призвела політика поступок Росії», - заявив Зеленський 3 квітня, коли відступ російських військ з під Києва розкрив світові жахи того, що відбувалося там під окупацією.

Анґела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини, найбільшої країни Західної Європи, з 2005 року до грудня 2021 року, досі наполягала, що її позиція була правильною, бо компроміс на той час можливо стримав войовничість Путіна.

«2008 року, за моїми оцінками, якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися, яку вона має зараз», - сказала Меркель у червні 2022 року, назвавши російське вторгнення «брутальним нападом, що не має виправдання».

Одна з вимог ультиматуму, який Путін виголосив взимку 2021 року, полягала в тому, щоб НАТО скасувало своє рішення 2008 року про право вступу України та Грузії.

Але при тому представники Москви аж до 24 лютого 2022 року намагалися ввести світ в оману, заперечуючи свої приготування до вторгнення в Україну, незважаючи на тривале накопичення російських військ і дані зокрема американської розвідки.

Дивіться також:

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00

Колишній астронавт NASA Скотт Келлі відвідав дитячу лікарню «Охматдит» в Києві. Келлі є послом фандрейзингової ініціативи United24.

Генсек НАТО: Путін намагається використовувати зиму як зброю

генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ

НАТО має посилити підтримку України, щоб не дати президенту РФ Володимиру Путіну жодних шансів поставити її на коліна протягом зими, заявив генсекретар Альянсу Єнс Столтенберґ в інтерв’ю виданню Welt.

За його словами, наразі Путін реагує на поразки з «більшою жорстокістю». З початком зими РФ почала бомбардувати енергетичну систему України, щоб «поставити країну на коліна».

«Путін намагається використовувати зиму як зброю. Але він не досягне цього успіху», – переконаний Столтенберґ.

Генсекретар НАТО зазначив, що чим більше буде військових успіхів України, тим сильнішою буде її позиція в майбутніх переговорах.

«Ми можемо посилити позицію України за столом переговорів, якщо надамо країні військову підтримку. Найкращий спосіб підтримати мир – підтримати Україну», – підкреслив він.

Генсек додав, що всі партнери мають підтримувати та збільшувати допомогу Україні. Це допомогло б українцям відстояти своє право на самозахист.

У цьому контексті він наголосив на ролі Німеччини, сильна підтримка якої має, за його визначенням, вирішальне значення, адже «поставки зброї з Німеччини рятують життя». Зокрема, німецькі системи ППО допоможуть захистити будинки, школи та лікарні від російських ракет.

Столтенберґ визнав, що допомога Україні має певну ціну в західних суспільствах, адже зростання рахунків за їжу та електроенергію означає важкі часи для багатьох домогосподарств у Європі.

«Але ми маємо пам’ятати, що народ України щодня платить своєю кров’ю», – зауважив він.

Столтенберґ наголосив, що якби Путін виграв війну, він та інші деспоти продовжували б використовувати насильство для досягнення своїх цілей.

«Це може означати більше війни та більше страждань. Це зробило б наш світ ще небезпечнішим. У наших власних інтересах, щоб Україна перемогла», – підсумував генеральний секретар Альянсу.

Разом з тим, в інтервю каналу CNN координатор Державного департаменту з питань санкцій Джим О'Браєн заявив, що через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.

Як повідомили в Генштабі СЗУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях. Через удари зникло електро- і водопостачання.

В матеріалі використані джерела CNN

Через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу - посадовець Держдепу

Військовики ЗСУ використовують гаубицю M777 на лінії фронту на Донеччині, 23 листопада 2022. Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS

Американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні, заявив координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О'Браєн в інтерв'ю CNN.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

О'Браєн також підтвердив попередні заяви з Вашингтона, що Америка продовжуватиме допомогу Україні "до кінця цієї війни, поки Україна не переможе".

Нині О'Браєн разом із посолкою США в Україні Бріджит Брінк і міністром інфраструктури України Олександром Курбаковим відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

Як Голос Америки повідомляв раніше, Брінк зазначила, що повернулась до Одеси, щоб "побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи".

Поки Росія використовує продовольство як зброю, Україна зменшує продовольчу небезпеку – посолка США в Україні

Посолка США в Україні Бріджит Брінк

Посолка США в Україні Бріджит Брінк, координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О’Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

«Поки Росія використовує продовольство як зброю, президент Зеленський та Україна вживають заходів, щоб зменшити продовольчу небезпеку, спричинену війною Росії. $20 млн підтримки США від USAID через Світову продовольчу програму вже допомагають доставляти зерно з України тим, хто його найбільше потребу», - написала у себе в Твіттер дипломатка.

Очільниця дипмісії зазначила, що повернулась до Одеси, щоб «побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи».

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило 20 мільйонів доларів на ініціативу "Зерно з України", оголошену президентом України Володимиром Зеленським на саміті G20.

USAID надає підтримку через Всесвітню продовольчу програму ООН для сприяння додатковим поставкам українського зерна через Чорноморську зернову угоду. USAID також "продовжує допомагати українським фермерам, які ризикують життям, щоб нагодувати світ, через Ініціативу стійкості сільського господарства в Україні", інвестувавши в неї 100 мільйонів доларів із прагненням залучити іще 150 мільйонів доларів від інших донорів, фондів та приватного сектору».

Більше

Відео - найголовніше

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00
XS
SM
MD
LG