Спеціальні потреби

Актуально

Експерти аналізують перемоги та поразки Обами у 2010-му році

Протягом 2010-го року президенту США Бараку Обамі вдалося реалізувати чимало із поставлених перед собою завдань. Але чи буде 2011-ий таким же успішним і навіть більш продуктивним? З огляду на останню перемогу опозиційної Республіканської партії у Палаті представників, реалізація цілей і завдань для президента тепер може стати справжнім викликом.

У 2010-му Бараку Обамі вдалося провести у Кнгресі кілька значних законів. Зокрема він підписав закон про посилення контролю за фінансовими установами США, закон про посилення безпеки на кордоні з Мексикою і, що найголовніше, Бараку Обамі вдалося провести реформу системи охорони здоров’я. Втім, у зв’язку з проблемами економіки, рейтинг президента сильно впав. З чим пов’язують поразку демократів на виборах у листопаді, завдяки чому республіканці повернули собі контроль над Палатою представників. Тож втративши більшість у Палаті представників, демократу Обамі буде складніше у 2011-му проводити той чи інший законопроекти.

Демократи і республіканці по різному сприймають результати листопадових виборів. Президент Обама розцінює програш демократів як знак, що вони повинні співпрацювати разом з республіканцями:

«Американці не голосували за те, щоби завести Америку у глухий кут. Вони голосували за співпрацю і хочуть бачити прогрес».

Втім, консервативний коментатор Емі Голмс говорить, що виборці фактично сказали «ні» діям Обами:

«Це була найбільша перемога з 1938-го року. Виборці показали, що не хочуть іти ліберальним курсом, який їм пропонує уряд».

У 2011-му президент Обама зіштовхнеться у Конгресі із серйозним спротивом законам, які він підписав у 2010-му. Зокрема це стосується медичної реформи, яку республіканці поставили собі за мету скасувати. Здобута ними більшість у палаті представників та збільшення кількості крісел у Сенаті можуть завадити президенту провести законопроект про зміну клімату та імміграційну реформу.

Експерти кажуть, що Бараку Обамі зараз краще зміститися до центру і зосередитися на економіці. Коментатор Емі Голмс також вважає, що президент повинен зайняти нейтральну позицію:

«У наступні два роки, якщо Обама таки зміститься у центр і створить такий собі трикутник у владі, як це зробив Білл Клінтон, йому буде легше знайти спільну мову з республіканцями і він зможе зробити багато розумних кроків».

Що ж до шансів Обами залишитися президентом на другий термін, то стратег Марк Пенн вважає, що все залежатиме від стану економіки та політичної гнучкості президента:

«Якщо він знизить рівень безробіття і зміститься у центр, то отримає солідну підтримку виборців. Багато людей його люблять і хочуть, щоб він переміг».

Політичні аналітики погоджуються, що у політиці два роки, за які відбудуться вибори, – це ціле життя.

Всі новини дня

Путін заявив, що очікує на тривалу війну в Україні і висловився щодо загрози застосування ядерної зброї

Фото: військові ЗСУ працюють з установкою BM-21 "Град" під час нападу Росії поблизу Бахмута, 7 грудня 2022 року

Президент Росії Володимир Путін заявив у середу, що очікує тривалої війни в Україні, але наразі не бачить потреби мобілізувати ще солдатів.

Путін заявив на телевізійному засіданні Ради з прав людини Кремля — лояльної групи журналістів і відомих осіб — що Росія продовжуватиме «захищати себе всіма наявними засобами» в Україні. Він стверджував, що Росія розглядається на Заході як «країна другого сорту, яка взагалі не має права на існування».

"Що стосується тривалості спеціальної військової операції, то, звісно, це може бути тривалий процес", - сказав Путін, використовуючи цей термін для війни, яку він вже 10-й місяць веде в Україні.

Але він сказав, що немає потреби у другій мобілізації додаткових солдатів після призову щонайменше 300 000 резервістів у вересні та жовтні, наказ, який шокував багатьох росіян. Тисячі чоловіків, боячись, що їх відправлять на лінію фронту воювати проти України, втекли з Росії автошляхами, якщо могли, або платили надзвичайно високу ціну за квиток на літак.

Путін сказав, що з призваних 150 000 зараз дислокуються в Україні, з них 77 000 у бойових частинах, а решта виконують оборонні функції. За його словами, інші 150 000 все ще перебувають у навчальних центрах.

"За таких умов говорити про будь-які додаткові мобілізаційні заходи просто немає сенсу", - сказав він.

Як і раніше, обговорюючи війну в Україні, Путін сказав, що ризик ядерної війни зростає, але Росія не погрожуватиме безрозсудним застосуванням такої зброї.

Ми вважаємо, що будь-які розмови про ядерну зброю є абсолютно безвідповідальними
Речник Держдепу США Нед Прайс

“Ми не зійшли з розуму, ми розуміємо, що таке ядерна зброя, - сказав Путін. - Ми маємо ці засоби в більш просунутій і сучасній формі, ніж будь-яка інша ядерна країна, це очевидний факт. Але ми не збираємося бігати по всьому світу, розмахуючи цією зброєю, як бритвою».

Речник Держдепу США Нед Прайс на прохання прокоментувати заяву Путіна, не відповів прямо, але сказав: «Ми вважаємо, що будь-які розмови про ядерну зброю є абсолютно безвідповідальними».

Прайс сказав, що ядерні держави в усьому світі з часів холодної війни, включно з Китаєм, Індією, Сполученими Штатами та самою Росією, чітко дали зрозуміти, що «ядерна війна — це те, у чому ніколи не можна вести і в ній ніколи не можна перемогти».

«Ми вважаємо, що будь-яка інша риторика — чи то бряцання ядерною зброєю, чи навіть обговорення можливості застосування ядерної зброї — безвідповідальні, — сказав Прайс. - Це небезпечно і суперечить духу цієї заяви, яка була основою режиму нерозповсюдження ядерної зброї з часів холодної війни».

На даний момент змінилося одне: Росія перестала погрожувати застосуванням ядерної зброї. У відповідь на те, що міжнародне співтовариство поставило червону лінію
Канцлер Німеччини Олаф Шольц

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив в інтерв'ю, опублікованому в четвер, що міжнародний тиск на Росію зменшив ризик використання ядерної зброї в конфлікті в Україні.

"На даний момент змінилося одне: Росія перестала погрожувати застосуванням ядерної зброї. У відповідь на те, що міжнародне співтовариство поставило червону лінію", - сказав Шольц в інтерв'ю німецькій медіагрупі Funke.

На запитання, чи вдалося запобігти загрозі ядерної ескалації, Шольц відповів: «На даний момент ми зупинили це».

Цього тижня Росія зазнала нових втрат, коли безпілотники атакували авіабази на території Росії . Уряд Києва прямо не визнав, що здійснив атаки, але вказав на вразливість протиповітряної оборони РФ.

Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив у середу, що Сполучені Штати висловили Україні свою стурбованість щодо будь-якого розширення війни з Росією, але поважають її суверенітет у вирішенні того, як використовувати зброю, надану США та західними союзниками.

«Ми послідовні у занепокоєнні щодо ескалації», — сказав Кірбі та зазначив, що США «не заохочували» очевидні удари українських безпілотників по двох авіабазах у глибині Росії в понеділок.

Він сказав, що західна підтримка України полягає в захисті принципу суверенітету, і «на відміну від росіян, ми поважаємо український суверенітет».

«Коли ми даємо їм систему зброї, вона належить їм, — сказав Кірбі. - Де вони її використовують, як вони використовують, скільки боєприпасів вони використовують для використання цієї системи – це рішення України, і ми це поважаємо».

Путін у Кремлі заявив, що не шкодує про початок наймасштабнішої війни в Європі з часів Другої світової. Спочатку Росія розраховувала на швидке захоплення України. Але українці відбили атаки, і в останні місяці бойові дії зосереджені на сході та півдні України, куди Росія нещодавно відступила з Херсона.

Тим не менш, Путін сказав, що Росія географічно зросла завдяки анексії української території. У вересні він заявив, що чотири українські області тепер є частиною Росії.

"Це значний результат", - сказав Путін.

Деякі матеріали для цієї статті надійшли від Reuters і Agence France-Presse.

«США дотримуються Будапештського меморандуму, але Росія порвала його», каже колишній американський посол в Україні

Президенти України, Росії і США 14 січня 1994 року під час підписання тристоронньої декларації, де йшлося, що відносини країн базуватимуться на «повазі незалежності, суверенітету і територіальної цілісності».

Колишній американський дипломат, який працював у делегації США на переговорах щодо так званого Будапештського меморандуму підписаного в грудні 1994 року з обіцянками безпеки Україні від Росії, Сполучених Штатів та Великої Британії, сказав, що Америка фактично виконує зобов’язання зі свого боку, але дії Москви на його думку позбавили договір майбутнього і показують потребу військових гарантій безпеки для України.

Тепер через 28 років я дивлюся на минуле і кажу, що американці роблять те, що давали зрозуміти тоді 1993 і 1994 р.
Стівен Пайфер

Стівен Пайфер, який був послом у Києві 1998-2000 р. і має понад 30-річний стаж у Державному департаменті США, в інтерв’ю «Голосу Америки» висловив думку, що у найближчій перспективі найкращим способом гарантій безпеки Україні будуть постачання українцям новітньої, потужної західної зброї.

28-ма річниця підписання Будапештського Меморандуму співпала з бомбардуваннями України російським ракетами і кривавими боями на українському сході й півдні, де російські війська окупували землі - майже 17% від загалу української території.

«…Ракетною атакою Росія відзначила чергову річницю підписання Будапештського меморандуму - документу, чия доля дає відповіді на багато й сьогоднішніх запитань про Росію. Щось просто підписати з цими терористами – миру не буде. Щось просто погодити з ними – точно порушать. Віддати Росії хоча б щось з елементів безпеки інших означає нову війну», - заявив український президент Володимир Зеленський 5 грудня 2022 року.

Стівен Пайфер, зараз співробітник аналітичного центру «Інститут Брукінса», визнав, що коли опрацьовували Будапештський меморандум, то «ні у Вашингтоні ні в Києві ніхто не очікував того, що сталося 2014 чи 2022 року».

«Ми, американські посадовці, казали нашим українським колегам, що у разі порушення Меморандуму росіянами ми будемо діяти. Ми чітко говорили, що йдеться про запевнення, але не гарантії, і тому українці не могли розраховувати, що американська армія прийде їх захищати… Тепер через 28 років я дивлюся на минуле і кажу, що американці роблять те, що давали зрозуміти тоді 1993 і 1994 року: санкції щодо Росії, політична ізоляція Росії і допомога Україні на десятки мільярдів доларів, включно зі зброєю», - сказав Пайфер.

Стівен Пайфер (ліворуч) з президентом України Леонідом Кучмою в Києві 20 січня 1998 р.
Стівен Пайфер (ліворуч) з президентом України Леонідом Кучмою в Києві 20 січня 1998 р.

Документи зарестровані в ООН показують, що в англійському варіанті Меморандуму йдеться про assurances тобто «запевнення» щодо безпеки України, але в українському варіанті документу, так само і в російському, сказано «гарантії безпеки».

Одним з перших кроків США та західних союзників після захоплення Росією українського Кримського півострова 2014 року та початку війни на Донбасі було виключення Росії з «Групи 8» (G8) та започаткування разом з ЄС та іншими партнерами санкцій щодо Москви, які були розширені після вторгнення 24 лютого 2022 р.

Сполучені Штати Америки і Велика Британія, яка також підписала Будапештський меморандум, є найбільшими донорами військової та іншої допомоги Україні.

Але Стівен Пайфер погоджується, що питання міжнародних гарантій безпеки для України залишається відкритим, а оскільки Росія «порвала», як він каже, Будапештський меморандум, то «далі треба буде рухатися в іншому напрямку».

На його думку процес вступу Фінляндії і Швеції до НАТО показав, що приєднання України до альянсу і отримання гарантій колективної безпеки у якості члена тієї організації не може бути швидким.

«НАТО має залишатися перспективою на далі, але я на місці України їхав би до Вашингтона, Берліна інших столиць і домагався б зобов’язань допомоги у розбудові новітньої потужної української армії… Щоб у росіян більше ніколи не було спокуси нападати знову… І я тут веду мову про такі речі як танки «Леопард», літаки, можливо F16...», - каже Пайфер, припускаючи, що сучасну зброю, зокрема далекобійну ракетну артилерію, інші країни можуть надати швидше ніж досягти згоди понад тридцяти держав про прийняття в НАТО.

Будапештський меморандум став також частиною міжнародних угод в межах ООН про нерозповсюдження ядерної зброї, згідно з якими Росія, США і Великобританія як ядерні держави зобов’язувалися поважати суверенітет і кордони України, а також Білорусі і Казахстану у відповідь на відмову тих держав від атомної зброї успадкованої з арсеналів Радянського Союзу.

Російський президент Владімір Путін після захоплення Криму і проголошення півострова російським, заявив, що Москва більше не вважає себе зобов’язаною дотримуватися усіх попередніх договорів, в яких Росія обіцяла шанувати кордони і суверенітет України.

Дивіться також:

Люди повертаються у зруйноване село Посад-Покровське. Відео

Люди повертаються у зруйноване село Посад-Покровське. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:49 0:00

«Руїни, одні руїни», - мешканці повертаються в практично знищене російськими ракетами та авіабомбами деокуповане село Посад-Покровське на кордоні Херсонської та Миколаївської області.

Україні потрібна та зброя, з якою вона може перемогти - колишні американські дипломати. Відео

Колишні посли США в Україні та Росії вважають, що лідери США мають чітко сказати, що вони не просто допомагають Україні, а інвестують у власну безпеку. Бо без перемоги України безпека Заходу не буде гарантована. З деталями - Наталія Чурікова.

Президент Зеленський та дух України стали «Людиною року» за версією журналу Time. Відео

Американський журнал Time назвав президента України Володимира Зеленського та дух України людиною 2022-го року. Це звання присуджують тим, хто найбільше, на думку редакції, вплинув на хід подій у році.

Більше

XS
SM
MD
LG