Актуально
Щоб отримувати серйозну оборонну допомогу, мусимо зробити так, щоб до нас ставились серйозно – полковник Генштабу ЗСУ
Досвід України неоціненний та цікавий для НАТО, вважає Геннадій Коваленко, полковник Генерального Штабу ЗСУ, який вже протягом чотирьох місяців працює в стратегічному командуванні НАТО з трансформації в американському штаті Вірджинія.
Про трансформацію збройних сил України, здобутки на шляху до НАТО, а також про те, що мусить робити Україна, щоб донори міжнародної оборонної допомоги ставились до неї серйозно, полковник Коваленко розповів в інтерв'ю Голові Української служби "Голосу Америки" Мирославі Ґонґадзе.
Мирослава Ґонґадзе: Нещодавно три українські партії об'єднались, щоб ще раз про готовність України бажання України стати членом НАТО. Ви зараз працюєте в НАТО. Хоча про це рано говорити, але як Ви оцінюєте готовність України до членства в Альянсі?
Геннадій Коваленко: Є такий вислів: “В НАТО вступають не збройні сили, в НАТО вступає країна”. Я абсолютно підтримую наш євроатлантичний курс, наше стратегічне прагнення одного дня стати державою-членом Північноатлантичного договору.
Хочу дати певну інформацію зсередини НАТО, тому що я вже протягом останніх чотирьох місяців працюю в стратегічному командуванні НАТО з трансформації це в Норфолку, Вірджинія.
Хочу зазначити, що штабні процедури наші: планувальні, процедури прийняття рішень, практично збігаються з натівськими підходами.
Цікаво спостерігати за тими змінами, які відбуваються в НАТО з урахуванням досвіду, який є у нас
Ми знаходимося зараз в такій ситуації, що ми можемо зі свого боку ділитися інформацію тим досвідом який ми були під час відбиття агресії наприклад НАТО досить активно цікавиться питаннями застосування засобів радіоелектронної боротьби на сході України з боку Росії.
Останнім часом відслідковується тенденція в НАТО повернення від високотехнологічних видів озброєння до аналізу конвенційних бойових дій з урахуванням тактики, яку застосовує Російська Федерація на сході нашої країни і досить цікаво спостерігати за тими змінами, які відбуваються в НАТО з урахуванням досвіду, який є у нас. Наприклад більше уваги приділяється засобом артилерії також, це була декларація буквально декілька днів назад за підсумками Лондонського саміту, де було визначити готовність конвенційних підрозділів збройних сил держав-членів НАТО до відбиття агресії в країнах Балтії і Польщі
МҐ: Чи налаштоване тепер НАТО на розширення?
Для Альянсу досвід України неоціненний і цікавий
ГК: Будучи офіцером, який працює в стратегічному командуванні НАТО з трансформації, я хочу сказати що для Альянсу досвід України неоціненний і цікавий. Питання політичної готовності - не можу сказати ні "так", ні "ні". На оперативному рівні, вважаю, абсолютно НАТО абсолютно готова сприймати Україну з її досвідом з підготовкою і з її збройними силами.
МҐ: Наскільки вагомою та важливою є міжнародна оборонна допомога, що надають, зокрема Сполучені Штати?
ГК: Хочу навести досить цікавий приклад у контексті отримання матеріально-технічної допомоги. Починаючи з 2014 року ми отримуємо матеріально-технічну допомогу з боку Сполучених Штатів Америки і на початку ми отримували її безкоштовно і не планували власні національні ресурси для того, щоб підтримувати цю техніку в робочому справному стані.
Але починаючи з 2016 року, ми провели з американською стороною певні консультації і за підсумками цих консультацій розробили всебічний план утримання, ремонту і утилізації матеріально-технічних засобів, які ми отримали за матеріально-технічною допомогою.
Після того як ми спланували наші національні ресурси, наприклад, для закупівлі батарей до засобів зв'язку Harris, для закупівлі запасних частин для автомобілів Hammer, до нас стали ставитись інакше і буквально за декілька тижнів після опрацювання і затвердження цього документу, до нас звернулися канадська і британська сторони з пропозицією допомоги зі свого боку.
Щоб отримувати серйозну допомогу, ми повинні зробити так, щоб до нас ставились серйозно
Є також історичний приклад: американська сторона прийняла рішення про надання допомоги британцями під час Другої світової війни після того, як прем'єр-міністр Черчиль прийняв рішення затопити французький недружній флот.
Отже, щоб отримувати серйозну допомогу, ми повинні зробити так, щоб до нас ставились серйозно.
МҐ: Як Ви оцінюєте перетворення, що відбулись в українських збройних силах за останні роки і яку роль відіграли в цьому міжнародні партнери?
ГК: Це дуже цікаве і важливе питання. Починаючи з 2014 року в Міністерстві оборони, в Генеральному штабі було створено такий ефективний механізм отримання та використання допомоги з боку наших союзників як так званий БОКК - Багатонаціональний Об'єднаний координаційний комітет з питань військового співробітництва та оборонного реформування.
Хочу зазначити що цей механізм створювався як двосторонній фундамент для україно-американських консультацій. З того часу до роботи цього механізму приєдналися Великобританія, Канада, Польща, Литва, Данія і Швеція.
В рамках цього механізму ми отримуємо і використовуємо допомогу з боку інших країн - наших союзників. Це, перш за все, стосується підготовки. Також в рамках цього механізму ми отримуємо консультативно-дорадчу допомогу.
До речі, цікавий факт що консультативно-дорадча допомога нами отримується як на стратегічному рівні, так і на оперативному. Наприклад, на стратегічному рівні створено так званий Defence Reform Advisory Board. Цей механізм включає чотиризіркових генералів Великобританії, Сполучених Штатів Америки, Литви, Польщі та Федеративної Республіки Німеччини. Тобто це стратегічний рівень.
На оперативному рівні маємо так зване DEAG Doctrine and Education Advisory Group – ця група займається питаннями переопрацювання радянських настанов та статутів.
У нас є унікальний досвід, який ми отримали відбиваючи російську агресію на сході нашої України і в нас зараз є унікальна можливість опрацювати ці нові документи, по-перше, з урахуванням нашого досвіду який ми набули під час війни і по-друге, враховуючи досвід інших країн, досвід країн НАТО. Перш за все, це Сполучені Штати Америки і Великобританія.
МҐ: Реформування триває вже чотири роки. Якими є результати реформ українських збройних сил?
ГК: Процес реформування не закінчився. Ми продовжуємо працювати над нарощуванням обороноспроможності нашої держави.
Говорячи про внески інших країн, я хотів би наголосити на підготовці. Ми розпочали підготовку на базі міжнародного центру миротворчості та безпеки навесні 2015 року. Ми розпочали з батальйонного рівня, а з початку цього року ми перейшли вже на бригадний рівень підготовки.
Ми створили так званий CTC Combat Training Center - центр бойової підготовки наших збройних сил.
Зараз багато однобокої інформації про те, що нам допомагають лише американці. Насправді, нам допомагають не тільки американці, наприклад, починаючи з березня 2015 року, розпочато операцію Оrbital під егідою наших британських братів і сестер по озброєнню.
В рамках цієї операції, починаючи з 2015 року, вже підготовлено більше 12 тисяч військовослужбовців.
Починаючи з минулого року, рівень підготовки було змінено – вже готуються не батальйони, а штаби бригад, штаби об'єднаних командувань. Цього року розпочалася підготовка офіцерів Генерального штабу Збройних Сил України.
Моя відповідь буде неповною, якщо я не згадаю операцію Unifire - це механізм підготовки наших військовослужбовців за які відповідає Канада.
Дивіться також: Коли і за яких умов Київ може очікувати на гроші від МВФ – коментар МВФ, оцінки експертів. Відео
Всі новини дня
Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.
- Голос Америки
У Білому домі не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь
Відповідаючи на запитання журналістки каналу CBS про обіцянку президента Росії Володимира Путіна розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав: «Ми повинні за цим стежити та побачити, куди це піде».
«Ми не бачили жодних ознак того, що він виконав цю обіцянку або перемістив ядерну зброю. Насправді ми не бачили жодних ознак того, що він має будь-який намір застосувати ядерну зброю всередині України. Очевидно, ми погоджуємося, що ядерну війну не слід вести, жодну ядерну війну неможливо виграти. Очевидно, що це перетне важливий поріг. Я також хотів би вам сказати, що оскільки ми стежимо за цим, і ми стежимо за цим щодня, адже ми повинні, зважаючи на риторику, що лунає з Москви, і риторику, яка лунає з початку війни, - ми не бачили нічого, що змусило б нас змінити нашу стратегічну позицію стримування», - заявив Кірбі в програмі «Обличчям до нації» в неділю.
Як раніше повідомляв Голос Америки, Пентагон заявив, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю.
«Ми бачили повідомлення про оголошення Росії і продовжуватимемо стежити за цією ситуацією, - йдеться у суботній письмовій заяві прес-служби Міністерства оборони, яку цитує агентство Reuters. - Ми не бачили жодних підстав коригувати нашу стратегічну ядерну позицію, а також жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю. Ми залишаємося відданими колективній обороні альянсу НАТО».
Про свій намір розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі Путін заявив в інтерв'ю, показаному на телеканалі «Россия-24» 25 березня.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Вивчив українську через соцмережі: поради від американця. Відео
Американець Зак Нельсон вивчив українську мову через соцмережі. Він каже: "Я дуже-дуже люблю українську мову і дуже цікавлюся діалектами".
"Україна не забула про Крим". Західні медіа про підготовку до деокупації півострова
Повернення Криму "може здатися малоймовірним для України", але Київ "докладає значних зусиль, щоб зробити окупацію Росією якомога незручнішою". Про це пише CNN, аналізуючи розвиток ситуації довкола півострова, зокрема, заяву Міністерства оборони України про знищення російських крилатих ракет "Калібр" у Джанкої.
збройна боротьба за Крим стає все більш реальністю
"Хоча будь-який український наступ з метою повернення Криму є в кращому випадку віддаленим, росіяни не ризикують. Супутникові знімки показують великі оборонні укріплення, такі як траншеї поблизу або в Криму, наприклад, біля міста Армянськ", пише медіа, вказуючи на спорадичність повідомлень про комендантську годину у кримських містах або затримання диверсантів.
Також про те, що окупаційна влада Росії розпочала евакуацію з тимчасово захопленого Криму, днями заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. Він також повідомив, що російське командування на півострові та окупаційна адміністрація дуже активно продають нерухомість і вивозять свої сім'ї з Криму.
росіяни не віддадуть Крим без бою
Експерт Hudson Institute Люк Коффі вважає, що "у міру просування українців на полі бою збройна боротьба за Крим стає все більш реальністю... Якщо українці вийдуть до Азовського моря і переріжуть сухопутний міст, що з'єднує РФ з Кримом, наступним пунктом порядку денного для України стане входження на сам півострів".
Кофі додає, що "українці налаштовані повернути його", але "росіяни не віддадуть Крим без бою". Зокрема у Кремлі заявили, що спроби України відвоювати півострів стануть основою для застосування будь-якої зброї, в тому числі "із використанням ядерної доктрини".
Звільнення Криму - максимальна мета, озвучена українським президентом Володимиром Зеленським публічно, днями заявив голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі. "Це мета, якої надзвичайно важко досягнути, - сказав генерал. - Наше завдання полягає в тому, щоб допомогти Україні захистити себе. Сполучені Штати не воюють з Росією, навіть якщо вона намагається це подати саме так. Ми допомагаємо країні захищатися".
мета, якої надзвичайно важко досягнути
Раніше про значення півострова для безпеки України в коментарі CNN заявляв генерал США у відставці Веслі Кларк: "Ми вважаємо, що Крим стане визначальним майданчиком. І що б не сталося на півночі, добре, якщо це знищить або притисне російські сили. Але якщо ми хочемо посадити Путіна за стіл переговорів, треба йти до Криму".
Питання безпеки України залишиться "абсолютно не вирішеним", якщо Крим міститиме російські військові бази, адже "це буде джерелом постійної небезпеки у Європі", так вважає викладачка The Bush School of Government & Public Service Катерина Шинкарук.
Такої ж думки дотримується й Коффі: "Поки Росія зберігає військову присутність у Криму, Україна ніколи не буде в повній безпеці... Тому будь-яке припинення конфлікту, військовим чи дипломатичним шляхом, має призвести до повернення Криму Україні".
- Голос Америки
Голова МАГАТЕ вирушив на Запорізьку АЕС
Генеральний директор Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі вирушив на ЗАЕС для оцінки безпекової ситуації на об’єкті.
«В дорозі на Запорізьку АЕС, щоб на власні очі оцінити ситуацію з ядерної безпеки та безпеки на об'єкті. Я продовжу свої зусилля щодо захисту атомної станції під час триваючого військового конфлікту і очолитиму нашу наступну регулярну ротацію експертів МАГАТЕ на об’єкті», - написав Ґроссі у себе в Твіттері.
Під час попереднього візиту на ЗАЕС 1 вересня минулого року Ґроссі створив постійну місію експертів МАГАТЕ на станції, що розташована на півдні України, щоб відстежувати безпекову ситуацію в районі, де тривають бойові дії.
«Не зважаючи на нашу присутність на майданчику вже протягом семи місяців, ситуація на Запорізькій АЕС все ще небезпечна. Загрози ядерній безпеці та фізичній безпеці надто очевидні, як і необхідність діяти зараз, щоб запобігти аварії з потенційними радіологічними наслідками для здоров’я та навколишнього середовища людей в Україні та за її межами. Тому я продовжую працювати над пропозицією щодо захисту станції», – сказав він.
Підписуйтесь на наш Telegram канал!
Як повідомляв Голос Америки, цього тижня Ґроссі заявив, що остання резервна лінія електропостачання на Запорізькій АЕС (на 330 кВ) після трьох спроб ремонту залишалася пошкодженою, що створює небезпечну ситуацію на станції. За його словами, станції потрібне зовнішнє електропостачання для дотримання стандартів ядерної безпеки.
Форум