Спеціальні потреби

Актуально

Режим Лукашенка продовжує обшуки та затримання медійників. Як це впливає на роботу незалежних ЗМІ- розповіді журналістів

Фото: Білоруські журналісти, які працюють у незалежних медіа зіштовхуються з безпрецедентним тиском з боку влади та силовиків

У Білорусі продовжуються обшуки та арешти у працівників незалежних медіа. Зокрема, представники карного розшуку прийшли додому до бухгалтера гомельського інтернет-порталу «Сильні новості». Про обшук повідомила і фотограф Ольга Латишева, а також видавець брестського журналу «Бінокль» Дар’я Гаращенко.

Тим часом, головного редактора білоруського опозиційного видання «Наша Ніва» Ягора Марціновича та ще його трьох колег, яких 8 липня затримала білоруська влада, визнали політичними в`язнями. Дружина Ягора Адарія Гуштин сподівається, що новий статус, увага та тиск західних партнерів допоможуть врятувати чоловіка.

Фото: Затриманий Ягор Марцінович разом зі своєю дружиною Адарією
Фото: Затриманий Ягор Марцінович разом зі своєю дружиною Адарією


Марцінович та його колеги, серед яких не лише журналісти, а й маркетолог та головний бухгалтер, вже сьому добу знаходяться у СІЗО. За словами Гуштин, усі вони затримані на 10 діб та мають статус підозрюваних. Проходять по статті - організація або підготовка дій, які грубо порушують громадський порядок, або участь у таких діях.

За її інформацією, під час затримання Марціновича побили, він отримав травму голови. «Наскільки нам відомо зараз, він почувається краще, але все одне є великі побоювання щодо стану його здоров’я», - додає Гуштин.

З чоловіком вона спілкується через адвоката. Каже, досі родини затриманих не змогли передати їм жодної передачі. «З четверга наші рідні знаходяться у тому, в чому їх забрали. У них немає навіть зубної щітки або змінної білизни. Їм не видають матраци та постільну білизну. Не виводять на прогулянки або помитися», - розповідає дружина політв’язня.

«Наша ніва» - одне з найстаріших білоруських видань, яке має більше ніж сторічну історію. Це один із найбільш популярних у країні ресурсів білоруською мовою. Окрім сайту є ще газета, а також історичний та дитячий журнали. Гуштин каже, що влада вже не перший рік тисне на видання, в тому числі і через популяризацію білоруської мови. Марціновича неодноразово затримували. Востаннє обшук був 18 травня. Тоді у подружжя конфіскували усю техніку.

«Нашій ниві» ніколи не було просто, як практично будь-якому незалежному виданню в Білорусі. Проте, останній рік ми спостерігаємо безпрецедентний тиск», - пояснює вона.

Гуштин - сама журналістка, висвітлювала війну на сході України та у Нагірному Карабаху. Зізнається, що навіть там почувала себе безпечніше, ніж зараз у Білорусі.

Фото: Адарія разом з колегами-журналістами
Фото: Адарія разом з колегами-журналістами

«Мій чоловік та люди, які зараз знаходяться з ним за ґратами, розуміли, що за ними можуть прийти. Проте, вони не виїхали з країни. І до останнього продовжували працювати, щоб білоруси та люди за кордоном, які цікавляться ситуацією у Білорусі, мали об’єктивну інформацію про події», - каже вона.

Лариса Щиракова теж не перший рік відчуває на собі тиск з боку влади, проте продовжує висвітлювати події в країні. Вона мешкає у Гомелі та співпрацює з низкою незалежних медіа, зокрема, з опозиційним телеканалом Белсат, який фінансується урядом Польщі. Журналістка вже втратила лік своїх затримань та штрафів. Останні роки практично кожне висвітлення подій або трансляція протестів закінчується для неї спілкуванням з правоохоронними органами. Влада також намагалася позбавити її батьківських прав.

Фото: Незалежна журналістка Лариса Щиракова вже не перший рік висвітлює протести у Гомелі
Фото: Незалежна журналістка Лариса Щиракова вже не перший рік висвітлює протести у Гомелі

«Під час протестів минулого року влада зрозуміла, наскільки популярні онлайн трансляції, яке вони мають значення для мобілізації та натхнення людей. Тому по нам почався вогонь з усіх сторін», - додає вона.

Каже, часто перед акціями протестів біля її будинку чергує поліція. І вона зіштовхується перед вибором: або сидіти вдома, аби знову не проводити час у відділку, або ж намагатися якось обдурити представників правоохоронних органів, щоб виконати свою роботу.

«Я живу у приватному будинку. І одного разу, як та мавпа перестрибнула через паркан до сусідів, потім там викликала таксі та поїхала на протест. Ми проїхали, може, два кілометри, але нас зупинили даїшники для перевірки документів. А потім звернулися до мене та сказали, що мені треба проїхати до міліції. Я намагалася пручатися, адже це незаконно, але мене знову тримали кілька годин у відділку», - розповідає журналістка.

Приходили до Щиракової додому і з обшуками. Останній був у лютому. Тоді у неї забрали усю техніку, документи та банківські картки. Розповідає, за три місяці частину повернули, зокрема, фотоапарат. Проте ноутбук та банківські картки досі у поліції.

Щиракова зізнається, що перебуває у постійному тиску з боку влади. Журналістка сама виховує сина. Додає, вже давно розробила план зі своєю мамою, що потрібно буде зробити, у разі її арешту та посадки. Останні хвилі обшуків та арештів колег сприймає з тривогою. «Ти сидиш та тремтиш від страху. Думаєш, що зараз і до тебе знову прийдуть. Ти розумієш, що забирати у тебе нічого, проте, все одно йдеш і ховаєш свій єдиний комп’ютер та фотоапарат, які є твоїми годувальниками», - каже Щиракова.

Не почуває себе в безпеці і Гуштин. Каже, не виключає, що може опинитися за гратами разом з чоловіком. Саме тому, не відповідає на питання, де вона зараз знаходиться та чи не планує виїжджати з країни.

Мій чоловік та люди, які зараз знаходяться з ним за гратами, розуміли, що за ними можуть прийти
Адарія Гуштин, дружина затриманого журналіста


Журналістка каже, що без втручання сусідів Білорусі ситуацію не вирішити. Адже вже зараз за гратами знаходиться близько 600 політв’язнів. І їхнє життя залежить від того, як буде розв’язана політична криза у Білорусі. «І, на жаль, ми бачимо, що в цьому нам потрібна допомога усіх сусідів та партнерів Білорусі», - каже вона.

Щиракова додає: за останній рік вона знає не один приклад, коли незалежні медіа перенесли свої видання за кордон, щоб мати змогу працювати у безпеці та без тиску. У той же час багато журналістів, побоюючись за своє життя, йдуть з професії. Ті ж, хто лишаються, каже Щиракова, починають вдаватись до самоцензури, що ще більше погіршує ситуацію.

Дивіться також: Масові обшуки у працівників недержавних ЗМІ Білорусі - що відбувається? Відео

Масові обшуки у працівників недержавних ЗМІ Білорусі - що відбувається? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:00 0:00

Всі новини дня

Українські сили, можливо, готуються до контрнаступу на Херсон – Інститут дослідження війни

Люди тримають українські прапори та транспаранти з написом «Ми – українці», по центру та «Окупанти! Повертайтеся додому!». під час мітингу проти російської окупації на площі Свободи в Херсоні, Україна, субота, 5 березня 2022 р. (AP Photo/Олександр Чорний)

Американський аналітичний центр Інститут дослідження війни вважає, що українські сили, можливо, готуються до контрнаступу на місто Херсон.

Про це дослідницька організація повідомила у своєму останньому оперативному повідомленні про Україну.

Російські сили, ймовірно, обмежаться відносно невеликими наступальними діями, намагаючись створити умови для більш інтенсивних наступальних операцій, мовиться у повідомленні.

Пауза в операціях Росії, за словами дослідників, не зупинила обмежені наземні атаки. Війська атакували території на північ від Харкова, намагалися просунутися на Бахмут з півдня та намагалися просунутися на захід у напрямку Сіверська від кордонів Луганської та Донецької областей, йдеться у повідомленні.

Офіс президента України повідомив, що за минулу добу були обстріляні міста та села в семи областях України. Найбільше загиблих серед цивільного населення припало на Донецьку область, де тривають бойові дії. Як повідомили в офісі президента, під час цього нападу загинуло семеро мирних жителів, у тому числі дитина.

Британська розвідка також повідомляє, що 6 липня 2022 року вздовж лінії донецького фронту тривав потужний обстріл, але Росія не просувалась. Російські підрозділи, які брали участь у завоюваннях минулого тижня, тепер, ймовірно, відновлюються, мовиться у повідомленні, опублікованому у твіттері Міністерства оборони об’єднаного королівства.

Британське міністерство оборони також звертає увагу на нове законодавство про «спеціальні економічні заходи», запропоноване урядом в Росії та ухвалене 5 липня у першому читанні Державною Думою.

На думку британських аналітиків, це законодавство надасть російській владі спеціальні повноваження, що дадуть можливість Кремлю запровадити економічні заходи для підтримки «спеціальної військової операції» без офіційного оголошення державної мобілізації, яка залишається політично чутливою темою.

Законодавство стосується трудових відносин, задіяння роботи мобілізаційних засобів та можливості вивільнювати активи з державних резервів.

Як пише міністерство оборони Великої Британії, ці дії «дозволяють Росії уникнути визнання того, що вона бере участь у війні», або, що вона є «неспроможною подолати українську армію», незважаючи на те, що вона переважає її чисельністю та озброєнням.

Боррель просить Китай бути більш конструктивним у питаннях війни Росії з Україною

Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. (Фото Emmanuel DUNAND / AFP)

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель попросив Китай відігравати «більш конструктивну роль у вирішенні російсько-українського конфлікту».

Про це він написав у своєму твіттер-повідомленні за результатами зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї на нараді міністрів закордонних справ країн «Групи 20» в Індонезії.

«Закликав Китай відігравати більш конструктивну роль у вирішенні війни Росії проти України та припиненні дезінформації про причини та катастрофічні глобальні економічні наслідки нападу Росії», – написав Жозеп Боррель.

Китай тримається позиції, що «санкції не вирішать проблеми, а ескалація санкцій лише ускладнить ситуацію» - про це раніше повідомляв офіційний англомовний сайт уряду Китаю, цитуючи міністра Ван Ї.

На зустріч міністрів 20-ти найпотужніших країн світу прибув і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

У день початку міністерської зустрічі на індонезійському острові Балі в четвер, 7 липня, речниця Борреля сказала, що ЄС перешкоджатиме використанню Росією зустрічі G20 в Індонезії як «пропагандистського форуму» для її дезінформації про наслідки її війни в Україні.

Американський католицький священик спонсорує виїзд українських біженців до Америки

Отець Бенджамін Чинаппан, священик в церкві Святої Катерини у Сан-Дієго, США. Знімок з екрану.

Отець Бенджамін Чинаппан, який служить священиком в церкві Святої Катерини у Сан-Дієго, вирішив якимось чином допомогти українцям, які постраждали у війні. Так після відкриття американським урядом програми U2U - Об'єднання заради України- він почав шукати сім'ї бажаючих українців, аби допомогти їм переїхати до CША.

Під час служби отець промовляє молитву за Україну, а після - удома - виконує ще одну місію. На його комп'ютері відкритий сайт Міністерства внутрішньої безпеки США. Він заповнює анкету І-134 на спонсорство українських біженців.

“Президент Джо Байден відкрив вікно можливостей. Коли він представив нову програму “Об’єднання заради України”, я негайно цим зайнявся. Я зайшов на веб-сайт і дослідив, які є можливості прихистити цих людей, дати їм надію, дати їм новий початок”, - каже отець Бенджамін.

Так отець Бенджамін уже став спонсором п'ятьох українських сімей.

“Спершу, мені потрібно було все дізнатись, оскільки ніколи нікого в житті не спонсорував, хоча я тут більше двадцяти років. Спочатку я подав на одну людину, одразу отримав схвалення, потім почав спонсорувати ще двох. Також одразу отримав схвалення, згодом ще трьох. Поки що я проспонсорував п’ятьох людей”.

Всі сім'ї, які перевіз пастор, це люди, котрі намагалися потрапити до США через Мексику та, через зміни імміграційного законодавства, застрягли на мексиканській території. З цими людьми Бенджаміна познайомили українські волонтери.

Після успішних випадків спонсорства Бенджамін захотів продовжити ініціативу і став учасником телеграм-каналу, присвяченого спонсорству українців у США.

“Я переходжу на цей телеграм-канал. Він називається “Пошук U for U спонсора”. Це - чат, я читаю тут їхні історії. Я вибираю тих, хто реально потребує допомоги”, - каже пастор.

“Я попросив їх терпляче чекати, бо сподівався знайти для них спонсорів. Таким чином я вже знайшов трьох людей, які готові їх спонсорувати”, - ділиться своїм досвідом священник.

Так священик уже знайшов три сім'ї у Чикаго, Сан-Дієго та Лос-Анджелесі, які готові стати спонсорами українців. Каже, саме оформлення спонсорства в більшості випадків не означає підтримку сімей матеріально.

“Більшість українців, які подаються, відверто зізнаються, що не потребують житло чи гроші, а шукають лише допомогу з подачею документів. Це полегшує нам завдання. Тому що, коли просять ще про житло і харчування, нам може бути складно, враховуючи фінансову ситуацію, яка склалася в цій країні, тому я закликаю своїх друзів допомагати з подачею петицій”, - розповідає отець Бенджамін.

Також, Бенджамін пояснює: попри таку негласну домовленість багато американців все ж побоюються брати на себе відповідальність, яку накладає спонсорство. Його ж мотивувала власна історія. Сам колись приїхав з Індії як біженець з однією торбою в руках і менше ніж п'ятдесятьма доларами у кишені.

“Хтось допоміг і мені, хтось і мене підтримував, Бог привів мене на цю землю надії та можливостей”, - додає священик.

Тепер отець допомагає українцям, аби і вони відчули надію, яку колись відчув він.

Дивіться також: Єднання заради України: священик із Сан-Дієго став спонсором уже для п’ятьох українських родин. Відео

Джонсон йде з посади: що це означає для британської допомоги Україні?

Портрет британського прем’єр-міністра Бориса Джонсона у мистецькій галереї в Києві 6 липня 2022 р.

Британський прем’єр-міністр Борис Джонсон оголосив, що йде у відставку, визнавши, що його урядова Консервативна партія хоче мати іншого керівника.

«Я призначив новий кабінет, який буде працювати, як і я - до часу, коли буде новий лідер», - сказав Джонсон у четвер, 7 липня, хоча деякі чільні консерватори заявили, що він має полишити уряд негайно.

Джонсон був вимушений йти з посади після того, як упродовж трьох днів кілька десятків членів його кабінету подали заяви про відставку, стверджуючи, що більше не можуть працювати під його керівництвом.

Авторитет Бориса Джонсона зазнав шкоди внаслідок низки скандалів, пов’язаних з порушеннями, зокрема після того, як стало відомо про так звані вечірки урядовців під час пандемії Ковіду, коли зібрання були заборонені правилами карантину.

Останнім скандалом стала його роль у призначенні на посаду в парламенті особи, яку підозрювали у сексуальних домаганнях.

Політику надання зброї Україні ініціював не обов’язково Борис Джонсон. Її вів британський міністр оборони Бен Воллес, якого дуже поважають.
Александер Кларксон

Але найбільшою проблемою для нього була втрата довіри багатьох виборців, коли він, намагаючись виправдовуватися, суперечив фактам, прагнучи зняти з себе відповідальність за проступки.

Хиткість становища Джонсона також обумовлена економічною кризою в Британії, що позначена інфляцією, зростанням цін, особливо на енергію та пальне.

Британська підтримка України

У відповідь на російський напад на Україну Велика Британія однією з перших почала надавати українцям військову допомогу.

Британський політолог, викладач європейської і міжнародної політики Королівського коледжу Лондона, Александер Кларксон наголошує, що підтримку Україні схвалюють фактично всі парламентські партії, і за таку політику виступають широкі суспільні кола.

В інтерв’ю Голосу Америки він висловив думку, що навіть наступний процес партійних виборів у Великій Британії і зміна складу уряду не впливатимуть на допомогу Україні, зокрема на постачання зброї.

“Усі канали постачання зброї вже налагоджені. Зараз потреби у великих рішеннях нема. Великі рішення щодо підтримки України і того, як підтримувати Україну були ухвалені між 24 лютого і 1 квітня», - сказав Кларксон.

Джонсон: "Дозвольте мені зараз звернутися до народу України..." Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:13 0:00


Хто може бути наступником Джонсона

Одне з останніх опитувань, проведене компанією YouGov, показує, що зараз серед найбільш можливих кандидатів на посаду лідера Консервативної партії, а отже нового прем’єр-міністра, називають чинного міністра оборони Бена Воллеса, а також колишнього міністра фінансів Ріші Сунака.

Але процес виборів усередині Консервативної партії лише починається і впродовж наступних тижнів та місяців може з'явитися багато кандидатів і можливі несподіванки.

Александер Кларксон зауважує, що саме Бен Воллес у якості міністра оборони безпосередньо відповідав за військову допомогу Україні.

«Я вважаю, що насамперед треба мати на увазі, що політику надання зброї Україні ініціював не обов’язково Борис Джонсон. Її вів британський міністр оборони Бен Воллес, якого дуже поважають. Він, можливо, останній з міністрів, якого поважають в різних партіях. А це пов’язано з ним, що він у минулому був офіцером збройних сил. Він має авторитет у війську. Він добре співпрацює з опозиційною Лейбористською партією», - зауважує Кларксон.

Реакція

Українські представники з нагоди його відставки висловлюють вдячність за підтримку, а в Москві тим часом заявляють про задоволення.

«Бути лідером — це першим приїхати до Києва, попри ракетні обстріли. Дякую @BorisJohnson за те, що розуміє загрозу російського монстра та завжди на передовій підтримки України»,- написав у Твіттері радник українського президента Михайло Подоляк.

Речник російського президента Дмітрій Песков сказав журналістам у Москві: «Він нас не любить і ми також його не любимо».

У Туреччині відпустили російське судно з українським зерном. МЗС викликає посла

Вантажне судно «Жибек Жоли» під російським прапором видно біля узбережжя чорноморського порту Карасу, Туреччина, 3 липня 2022 р. REUTERS/Mehmet Emin Caliskan/File Photo

Міністерство закордонних справ України повідомило, що запросило посла Туреччини у зв’язку з «неприпустимою ситуацією», що склалася довкола «перевезення російським судном «Жібек Жоли» краденого українського зерна».

Як йдеться в заяві, оприлюдненій 7 липня, судно намагалося перевезти зерно з окупованого Бердянська до турецького порту Карасу.

«Завдяки оперативному втручанню відповідних органів влади України це судно не змогло розвантажити крадене і було затримане. До турецької сторони було направлено запит на арешт судна і вантажу. Водночас, ігноруючи звернення української сторони, ввечері 6 липня судно було відпущене», – йдеться в повідомленні.

У МЗС наголосили, що українська сторона «з глибоким розчаруванням» сприйняла цю інформацію і звертається до турецької сторони з «наполегливим проханням» провести розслідування зазначеної ситуації і надати вичерпну відповідь на запити відповідних органів влади України, а також усіма засобами запобігти подібними випадкам у майбутньому.

«Міністерство закордонних справ і міжнародні партнери України засуджують злочинні дії РФ щодо викрадення та вивезення з української території зернових до іноземних країн», – додали у зовнішньополітичному відомстві.

Турецька сторона заяву МЗС України наразі не коментувала.

Про те, що турецькі митні органи затримали російське вантажне судно із зерном, яке, за даними влади України, було вивезене із захопленого Росією порту Бердянська, повідомив 3 липня посол України в Туреччині Василь Боднар.

Напередодні агентство Reuters повідомило, що Україна звернулася до Туреччини із проханням допомогти у розслідуванні ще щодо трьох суден під російським прапором, які Київ підозрює у вивезенні українського зерна з окупованих територій.

Раніше «Схеми» (проєкт «Радіо Свобода») показали масштаби, в яких Росія вивозить українське зерно з окупованих територій. За даними розслідувачів, упродовж травня Росія могла незаконно вивезти з окупованих нею територій України понад 180 тисяч тонн українського зерна вартістю понад два мільярди гривень.

Кореспонденти проєкту Крим.Реалії неодноразово повідомляли, що в Севастополі на російські балкери завантажують зерно зі, ймовірно, материкової України. Раніше у Криму бачили наповнені зерном вантажівки з українськими номерами.

Незаконне вивезення Росією українського зерна через окупований Крим до третіх країн розслідує українська прокуратура.

Росія звинувачення Києва у крадіжці зерна відкидає.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG