Спеціальні потреби

Актуально

Тимошенко і Лазаренко заперечили причетність до вбивства Щербаня

Генпрокуратура підозрює Юлію Тимошенко у причетності до вбивств. ГПУ має інформацію про те, що розстріл Щербаня у 1996 році замовив Лазаренко в інтересах Тимошенко. Якщо слідство це доведе, екс-прем'єрці загрожує довічне ув'язнення.

Таку заяву в прямому телеефірі каналу «Інтер» минулої п'ятниці зробив заступник генпрокурора Ренат Кузьмін. Серед сенсаційних даних досудового слідства, якими Кузьмін поділився з телеаудиторією, була також згадка про можливу причетність Тимошенко з Лазаренком до інших замовних вбивств 90-х, зокрема, вбивства політика і фінансиста Вадима Гетьмана та донецького бізнесмена Олександра Момота. Як заявив заступник генпрокурора, Тимошенко мала міцні зв'язки з бандою кілерів і не раз зверталася до них по допомогу.

П'ятничні одкровення Кузьміна (який уже не вперше в телеефірі «Великої політики» виносить вироки лідерам опозиції), разом із заявою Генпрокурора Віктора Пшонки, зробленою кількома днями раніше, ознаменували вихід «справи Тимошенко» на новий виток обвинувачень. Від зловживання владою – до замовлення вбивств. Від 7 років тюрми – до пожиттєвого ув'язнення.

«Абсурд». Так визначила нові звинувачення сама екс-прем'єрка в листі, переданому з Качанівської колонії у понеділок. Спроби Генпрокуратури прив'язати її до вбивства Щербаня вона назвала «дикими»; за словами Тимошенко, в такий же спосіб можна «повісити» на неї смерть Майкла Джексона.

«Але я ніколи не пробачу, що в цей ганебний сценарій втягнули сина людини, яка загинула... Взяти й витягти на публіку дитину, змусити спекулювати її на пам'яті загиблого батька... Я не знаю, де беруться такі потвори, в чиїх головах народжуються такі плани», – цитує екс-прем'єрку прес-служба партії «Батьківщина».

Заперечив свою причетність до вбивства Щербаня також Павло Лазаренко. В заяві, оприлюдненій у понеділок його адвокатом, екс-прем'єр-міністр стверджує: представники ГПУ «підготували та змусили підписати сина покійного Євгена Щербаня відверту брехню».

Як заявив Лазаренко, він ніколи не зустрічався з Євгеном Щербанем у присутності його дітей, а тому розмови, свідком якої начебто став син Євгена Щербаня Руслан, ніколи не було.

«Категорично стверджую, що я взагалі ніколи не мав жодних бізнесових стосунків з Щербанем, підкреслюю – жодних!» – пише колишній високопосадовець. Як він додає, «Руслан Щербань повинен знати, що я не маю жодного відношення до смерті його батька. Я хотів би закликати його та попросити бути гідною людиною, а не маріонеткою в руках тих осіб, які сьогодні, маніпулюючи його синівським статусом, так ганебно та невправно його використовують і згодом викинуть геть», – заявив екс-прем’єр. Як він підсумував, «Я не маю жодного відношення до зазначеного злочину».

Нові звинувачення, що прозвучали на адресу Тимошенко, обурили опозицію. Депутати від БЮТ зажадали негайної відставки керівництва Генпрокуратури та почали збір підписів з вимогою звільнення Генпрокурора Пшонки та його заступника Кузьміна. Про це заявив на парламентській погоджувальній раді в понеділок лідер фракції Андрій Кожем'якін. Як він зазначив, «Генпрокуратура перетворилася на департамент чорного піару з дискредитації опонентів влади», а її керівники «без суду і слідства виносять вироки представникам опозиції».

Бютівці анонсувала також створення у Верховній Раді нової тимчасової слідчої комісії. Комісія займеться розслідуванням вбивства донецького бізнесмена Євгена Щербаня, як також масових вбивств у Донецькій області в другій половині 90-х.

Чи здатні акції опозиції принести ефект? У те, що вдасться домогтися відставки Пшонки і Кузьміна, всерйоз не вірять, здається, й самі опозиціонери. А от створення парламентської комісії з розслідування вбивства Щербаня справді може рикошетом ударити по владі, – вважають аналітики. Кузьмін необережно розбудив сплячого собаку, – сказав в інтерв'ю Голосу Америки керівник Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов:

«Це болюча для влади тема. І якщо почнуть ворушити «хвацькі 90-ті» в Донецьку – багато скелетів випаде із шаф. Мова ж іде про те, що тоді точилася війна між кланами – Донецьким і Дніпропетровським. У даному випадку звинувачуються представники Дніпропетровського клану – Лазаренко, Тимошенко. Але ж це може привести до того, що почнуть копати на нинішніх донецьких. І тут у мене виникає питання – або це помилка влади, яка сама не розуміє, що відкрила «скриньку Пандори», або це така собі гра «нових донецьких», «сімейних донецьких» проти попередників, щоб нагадати їм про їхню сумнівну репутацію. Тому що сьогодні в того ж Рината Ахметова нормальна репутація в Україні і за кордоном; він про це дбає; він філантроп, меценат, людина прогресивних поглядів... Цілком можливо, що є розрахунок на те, аби поставити під контроль того ж Ахметова, нагадавши про його бурхливі молоді роки, коли народжувалася українська олігархія, і зменшити його вплив на українську політику».

Чи допоможуть нові звинувачення, висунуті проти Юлії Тимошенко, переконати Захід у справедливості її вироку? Карасьов вважає, що ні. За його словами, історія з сином Щербаня, який через 16 років після смерті батька раптово «прозрів» і готовий свідчити проти Тимошенко, виглядає непереконливо для західних політиків, вихованих у правовій культурі. До того ж, для Заходу справа не в особі Тимошенко, а в згортанні демократичної конкуренції в Україні, – каже політолог:

«Для Заходу проблема не в Тимошенко, а в інститутах. А українська влада вважає, навпаки, що вся справа в персоні, а не в інститутах. І чим більше ви будете цю персону очорнювати, тим швидше Захід «прозріє» і повірить. Тому всі ці нові звинувачення на адресу Тимошенко не змінять ставлення західних політиків до нинішньої української влади», – каже Карасьов.

За його словами, нові звинувачення, озвучені Пшонкою і Кузьміним, свідчать про одне: українська влада взагалі не збирається випускати Тимошенко.

«На що вони можуть піти, так це на таку оборудку: лікування в Німеччині в обмін на відсутність в українській політиці. Ось межа компромісу з Тимошенко і з Заходом, на який може піти українська влада», – сказав політолог.


Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG