Спеціальні потреби

Актуально

Правозахисники висунули на місце Карпачової «народного омбудсмена» Захарова

Євген Захаров

«Захаров – вибір громадськості», «Є шанс отримати справжнього омбудсмена», «Авторитетнішого кандидата в очах громадянського суспільства не знайти». Довгий список з підписами на підтримку Євгена Захарова опублікувала на своєму сайті Українська Гельсінська спілка з прав людини. Кандидатуру відомого лідера правозахисного руху громадськість висуває на посаду омбудсмена, замість нинішнього уповноваженого Верховної Ради Ніни Карпачової.

Повноваження Карпачової вигасають 7 лютого, і її місце, на думку правозахисників, повинен посісти саме голова правління УГСПЛ Захаров – людина з багатим досвідом захисту порушених людських прав та високим авторитетом серед неурядових організацій. Перевагою свого висуванця правозахисники називають також незалежність від партійного впливу.

Про це написали правозахисники у зверненні до голови Верховної Ради України Володимира Литвина і народних депутатів, у якому просять підтримати під час голосування їхню кандидатуру. Як вони нагадали, посаду омбудсмена не може обіймати людина, яка тісно пов’язана з тими чи іншими політичними партіями, або державний посадовець, який зробив кар'єру в органах, що є традиційними порушниками прав людини – міліції, прокуратурі, службі безпеки. В такому разі не омбудсмен контролюватиме владу, а влада поставить під контроль діяльність омбудсмена, – застерігають підписанти.

Автори звернення натякають як на нинішнього уповноваженого Ніну Карпачову – члена виборчої першої п’ятірки Партії регіонів, так і на можливого нового висуванця від влади. За даними ЗМІ, адміністрація президента готує на місце омбудсмена колишнього генерального прокурора (2003-2004 рр.) Геннадія Васильєва.

«Банкова планує бліц-криг з Васильєвим. Тобто висунути і тут же обрати, не чекаючи необхідних за законом 20 діб для розгляду кандидатури претендента», – заявив, коментуючи цю інформацію, сам кандидат від Української Гельсінської спілки Євген Захаров в інтерв’ю «Українському тижню».

При цьому як наголосив Захаров, «генпрокурор не може бути омбудсменом за визначенням». За його словами, саме інформація про те, що уповноваженим з прав людини влада хоче зробити екс-генпрокурора Васильєва, була його головним мотивом для висування власної кандидатури. Утім, як визнає правозахисник, шансів на обрання у нього майже нема.

«Я розумію, що шансів у мене вкрай мало. Я їм чужий», – сказав висуванець від правозахисної спільноти.

Провладна більшість навряд чи підтримає кандидатуру «народного омбудсмена» Захарова. Але вона принаймні не зможе уникнути відкритої публічної дискусії, – сказав «Голосу Америки» виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко.

«Одна з цілей, яку ми ставили перед собою, висуваючи нашу кандидатуру, – це завадити тому, щоб питання вирішувалося кулуарно. Бо сьогоднішня влада намагається багато суспільно важливих питань вирішувати кулуарно. Тому ми хочемо винести це питання в суспільну площину, щоб було відкрите обговорення, з наведенням аргументів «за» і «проти». Ми сподіваємося донести наше бачення того, для чого взагалі потрібен омбудсмен, і які люди є прийнятними для цієї посади. І якщо дійсно влада планує підтримати екс-генпрокурора Васильєва, то можливо, завдяки нашим зусиллям ці плани не здійсняться», – сказав Бущенко.

Правозахисник розповів також «Голосу Америки», що саме, на думку правозахисної спільноти, має зробити новообраний омбудсмен, і що зробив би на цій посаді їхній висуванець Євген Захаров. Як каже Бущенко, насамперед треба змінити ситуацію, коли омбудсмен не звітує щорічно, як це належить за законом.

«Щороку омбудсмен має подавати доповідь про стан з правами людини в Україні. Цього не відбувалося за ці роки, коли Ніна Карпачова була омбудсменом. Тому наша організація ось уже кілька років готує і публікує такі звіти. Фактично ми виконуємо роботу, яку мала б робити вона. По-друге, необхідно змінити ситуацію, коли в країні існує лише один центральний офіс омбудсмена у Києві. Цього недостатньо для такої країни, як Україна. Мають бути розвинуті регіональні представництва, щоб швидко реагувати на порушення прав людини на місцях. Омбудсмен має дійти до регіонів. Треба також диверсифікувати цю службу – щоб був омбудсмен з питань протидії катуванням у міліції, з інформаційної безпеки, з питань свободи вираження поглядів і т. ін. І нарешті, є дуже важливе повноваження омбудсмена, яке майже не використовується: це право звернення до Конституційного суду. Тут можна було б зробити дуже багато. На жаль, було всього лише декілька звернень від Карпачової до КС, які стосувалися прав людини. 3 або 4 звернення за майже 15 років її перебування на посаді – це промовистий показник у роботі. І це свідчення того, що наш омбудсмен недопрацьовує», – сказав Аркадій Бущенко «Голосу Америки».

Нагадаємо: уповноважений з прав людини Верховної Ради обирається парламентом кожні 5 років, і кількість обрань для однієї особи законом не обмежена. На цю посаду Ніна Карпачова обиралася тричі: у 1998, 2003 і 2007 роках.Євген Захаров на цей пост нині висувається вдруге. У 2007 році голову правління УГСПЛ вже висували на посаду омбудсмена; тоді його кандидатуру підтримало близько 300 правозахисних організацій.

Сьогодні серед можливих претендентів на посаду, окрім екс-генпрокурора Геннадія Васильєва, оглядачі називають також народного депутата від Партії регіонів Сергія Головатого, президента Міжнародного правозахисного центру Ла Страда – Україна Катерину Левченко та урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Валерію Лутківську.

Всі новини дня

Нобелівську премію з фізики присудили вченим зі США, Франції та Австрії 

Ален Аспе (Франція), Джон Клаузер (США) і Антон Цайлінґер (Австрія) провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені

Нобелівську премію з фізики 2022 року отримають француз Ален Аспе, американець Джон Клаузер і австрієць Антон Цайлінґер за відкриття в галузі квантової механіки.

Як оголосив 4 жовтня Нобелівський комітет, їх нагородять за «експерименти із заплутаними фотонами, відкриття порушення нерівностей Белла і новаторство у квантовій інформатиці».

Вчені змогли провести новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені.

Напередодні Нобелівську премію у галузі фізіології і медицини отримав шведський вчений Сванте Паабо за дослідження ДНК давніх людей та еволюції людини.

У 2021 році Нобелівську премію з фізики присудили Сюкуро Манабе, Клаусу Гассельманну і Джорджіо Парізі за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем», у тому числі, клімату Землі.

5 жовтня оголосять лауреата Нобелівської премії з хімії, 6 жовтня – з літератури. Лауреата премії миру оголосять в Осло 7 жовтня.

Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, засновану в 1968 році Банком Швеції, присудять 10 жовтня. Призовий фонд за кожну номінацію становитиме десять мільйонів шведських крон (близько 900 тисяч доларів).

Дивіться також: ЄС посилює дипломатичний тиск на Москву

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

У розвідці США занепокоєні можливими спробами втручання у цьогорічні вибори з боку Росії та Китаю

Виборча комісія в Орегоні, 25 травня 2022. (AP Photo/Gillian Flaccus)

Влада США напередодні проміжних виборів до Конгресу у листопаді попереджає, що Росія працює над посиленням сумнівів у чесності американських виборів, тоді як Китай зацікавлений підривати позиції американських політиків, у яких він бачить загрозу інтересам Пекіна. Про це повідомляє агенція Associated Press, що отримала доступ до незасекречених рекомендацій американської розвідки.

У рекомендаціях, надісланих представникам влади штатів та муніципалітетів у середині вересня, представники розвідки заявили, що, на їхню думку, Пекін бачить менший ризик у втручанні у проміжні вибори до Конгресу, порівняно з президентськими виборами.

Хоча офіційні особи заявляли, що вони не виявили жодних достовірних загроз виборчій інфраструктурі в США, попередження розвідки надійшло на піку виборчої кампанії, в якій дедалі більше кандидатів і виборців відкрито висловлюють недовіру до демократичних процесів у країні, зауважує агенція.

"Поточна ситуація досить складна, можливо, значно складніша, ніж у 2020 році", — сказала журналістам у понеділок Джен Істерлі, директорка агенції з кібербезпеки та інфраструктури Міністерства внутрішньої безпеки США.

Росія роздмухує теми, які викликають розбіжності і вже циркулюють в інтернеті, зокрема, сумніви щодо чесності американських виборів, але не створює власний контент, повідомив високопоставлений співробітник ФБР, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності.

Китайські та російські посадовці й медіа раніше відкидали звинувачення США у втручаннях у виборах.

Раніше "Голос Америки" повідомляв про те, що у грудні 2016 року США оголосили персонами нон ґрата 35 російських дипломатів і закрили два об'єкти РФ у Нью-Йорку й Мериленді, зокрема, за втручання Росії у вибори США.

А торік доповідь компанії Мета засвідчила, що США та Україна очолюють перелік країн, які з 2017-го по 2020-й рік найчастіше ставали мішенню операцій впливу із використанням Facebook, а провідними джерелами координованої неавтентичної поведінки є Росія та Іран.

У статті використано матеріали AP, російськомовної служби "Голосу Америки".

Дивіться також: Яких танків найбільше потребують ЗСУ і хто їх може надати

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

В G7 виробили три етапи обмеження цін на російську нафту

Президент України Володимир Зеленський від початку лютневого вторгнення Росії в Україну закликав до повного міжнародного ембарго на російську нафту й газ, стверджуючи, що прибутками з експорту Москва фінансує війну.

Чільний представник міністерства фінансів США сказав, що країни Групи 7 (Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Франція, США, Японія) планують три етапи обмеження цін на російську нафту й нафтопродукти, щоб урізати прибутки Росії від експорту енергоносіїв, які використовуються для фінансування російської війни проти України.

США ще у березні наклали заборону на імпорт російської нафти й нафтопродуктів. В ЄС часткове нафтове ембарго щодо Росії почне набирати чинності з 5 грудня. А Британія навесні заявила, що поступово припинить купувати російську нафту до кінця року.

Але на тлі вже чинних західних санкцій Росія і далі отримує великі прибутки від нафти, зокрема збільшивши продаж в такі країни як Індія і Китай, на тлі світового зростання цін на нафтопродукти.

Ідея обмеження цін полягає в тому, щоб країни - покупці узгодили і дотримувалися вимоги платити за нафту не більше визначеної верхньої межі.

Агентство Reuters передає, що заступник міністра фінансів США Бен Гарріс 4 жовтня сказав, що спочатку обмеження будуть накладені на сиру нафту, а пізніші будуть зосереджені на дизельному пальному і згодом - на менш цінних нафтопродуктах.

Бен Гарріс також сказав, що межа цін на російську нафту ще не визначена, але зауважив, що мета полягає в тому, щоб ціна була на такому рівні, який би зберігав рентабельність видобування навіть з найдорожчих свердловин у Росії.

«Обмеження цін можна буде вважати випускним клапаном для санкцій ЄС, бо перетворює повне ембарго на залежне від певних умов», - цитує Бена Гарріса Reuters з конференції у Женеві.

Газета Financial Times 4 жовтня називає план «Групи семи» експериментом і зауважує, що досі є непевність стосовно того, як обмеження цін працюватиме на міжнародному нафтовому ринку.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

Рустем Умєров: про деталі переговорів щодо обміну та зусилля з повернення усіх полонених. Інтерв’ю

Про деталі переговорів та зусилля з повернення усіх полонених Остап Яриш поспілкувався з новопризначеним головою фонду держмайна Рустемом Умєровим, який був активно долучений до процесу перемовин.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

"Танки - гучніші за слова" - з таким закликом надати Україні важче озброєння виступив у вересні міністр закордонних справ Литви Габріелус Ландсбергіс.

Більше

XS
SM
MD
LG