4 мільйони людей залишили Україну у пошуках безпеки внаслідок російського вторгнення. Про це заявив Верховний комісар ООН з питань біженців Філіппо Гранді, прибувши до Львова у середу, 30 березня.
“Біженці з України зараз складають 4 мільйони, через 5 тижнів від початку російської атаки. Я щойно прибув в Україну. У Львові ми обговоримо із представниками влади, ООН та іншими партнерами шляхи, як збільшити нашу підтримку людей, які постраждали, і були переміщені через цю беззмістовну війну”, - заявив Філіппо Гранді, Верховний комісар ООН з питань біженців.
4 мільйона осіб - це близько 10% всього населення України.
Принаймні 6,5 мільйона людей змушені були залишити свої домівки і переміщені всередині країни, - наводить дані Агентство ООН у справах біженців. Ще мільйони не можуть виїхати із зон небезпеки “через підвищені ризики, руйнування мостів і доріг, через брак ресурсів чи інформації”.
“Ми зіткнулися з реаліями масштабної гуманітарної кризи, яка зростає з кожною секундою”, - повідомило у середу Агентство ООН у справах біженців.
Тим часом ЮНІСЕФ повідомляє, що близько 2 мільйонів дітей залишили країну від початку війни, ще 2,5 мільйони українських дітей вважаються внутрішньо-переміщеними особами.
У заяві, яку в середу опублікували ЮНІСЕФ та Офіс Верховного комісара ООН з питань біженців, йдеться, що діти складають половину усіх біженців від війни в Україні.
За даними ЮНІСЕФ, Польща прийняла близько 1,1 мільйона українських дітей-біженців, ще сотні тисяч дітей прибули в Румунію, Молдову, Угорщину, Словаччину та Чехію.
В Офісі Верховного комісара ООН з питань біженців офіційно задокументували вбивства понад 100 дітей за час війни в Україні, ще 134 дитини були поранені. При цьому агенція повідомляє, що справжня цифра дитячих жертв може бути значно вищою.
ООН попереджає, що діти-біженці та переселені діти ризикують стати жертвами торгівлі людьми та експлуатації. Міжнародні агенції разом із представниками урядів приймаючих країн розширюють центри “Blue Dot” у країнах, що приймають біженців.
“Blue Dot” - це місця, де надають інформацію для подорожуючих сімей, допомагають ідентифікувати дітей без супроводу та дітей, що розлучилися з батьками. Вони також працюють над захистом біженців від потенційної експлуатації та є центром доступу до основних послуг.
