Спеціальні потреби

Актуально

Експерти дали похмуру оцінку стану свободи слова в світі

Ситуація зі свободою слова у світі погіршується. До такого висновку дійшли експерти та конгресмени, які зібрались обговорити стан свободи мас медіа на спеціальних слуханнях, організованих Гельсінською комісією при Конгресі США. Особливе занепокоєння викликають тенденції щодо придушення свободи слова у країнах колишнього Радянського Союзу.



Туркменістан, Узбекистан і Білорусь, за даними Дому Свободи, є країнами, де журналісти найбільше піддаються утискам та обмежується свобода слова. Росія – наступна у цьому списку. Вбивства, переслідування, ув’язнення – це лише деякі з методів, які використовує влада цих країн з метою обмеження свободи слова.

Старший програмний менеджер Дому Свободи Сем Петн:

«Ми бачимо, що відсутність свободи слова, намагання здійснити тиск та обмежити право на вільне волевиявлення поширюються, як захворювання на рак. У країнах-членах ОБСЄ, особливо, у колишніх комуністичних країнах, колишнього Радянського Союзу спостерігаються негативні тенденції».

Щодо України, то конгресмени висловлюють занепокоєння повідомленнями, які приходять останнім часом з України.

Конгресмен-демократ Бенджамин Кардин:

«Ми стурбовані деякими подіями в Україні, зокрема ставленням уряду до опозиції, обмеженням свободи преси. Ми стурбовані ситуацією з дотриманням прав людини. Україна, звичайно, незалежна держава, яка самостійно обирає собі керівництво. Ми лише сподіваємось, що новообраний уряд буде діяти у відповідності до принципів ОБСЄ».

Його підтримує конгресмен-республіканець Кристофер Смит:

«Нас турбує зближення з Росією. Україна розділена щодо поглядів на майбутнє. Ми дуже сподіваємось, що Україна зможе стати повноправним членом європейської спільноти, як їй і належить і, можливо, одного дня у Росії зрозуміють, що це також у їхніх інтересах. І ми нарешті зможемо позбутись невидимого кордону, який сьогодні неофіційно існує в Європі».

Головний доповідач на слуханнях - новообраний представник ОБСЄ з питань мас медіа Дуня Міджатовіч - у свою чергу заявила, що головним завданням її офісу є відстеження усіх фактів порушень свободи слова та тиску на журналістів, а також спонукання урядів країн-членів ОБСЄ дотримуватись європейських демократичних стандартів у сфері ЗМІ.

Щодо ситуації в Україні Дуня Міджатовіч каже:

«Україна є країною, де розвивається демократія, і моделлю країни з гарними показниками щодо свободи мас медіа. Але останні повідомлення про згортання свободи слова були нами відмічені і ми будемо уважно стежити, як далі розвивається ситуація».

Саме для цього Дуня Міджатовіч вже найближчим часом планує відвідати Україну і на місці розібратись з ситуацією та порушити усі питання щодо порушень свободи мас медіа, які викликають занепокоєння в ОБСЄ.

Всі новини дня

«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео

«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:16 0:00

Присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства 20 століття. Про це нині заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Хаус у Лондоні.

Повернувся «з того світу»: Історія порятунку військового, який сподіваєтьтся продовжити службу в ЗСУ. Відео

Повернувся «з того світу». Історія порятунку військового, якого записали в двохсоті в сюжеті Олени Адаменко і Михайла Заїки. Капітан Євген Овчинников втратив на війні ліву ногу, права нога у нього серйозно травмована, але чоловік не полишає надії продовжити службу в ЗСУ.

Візит на ЗАЕС підтвердив оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою - Ґроссі

Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі під час зустрічі із президентом України у Запоріжжі, 27 березня 20232 року (Фото: AP/Efrem Lukatsky)

Візит на Запорізьку атомну електростанцію Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Ґроссі цього тижня підтвердив його оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою. Про це йдеться в заяві Гроссі щодо ситуації в Україні від 30 березня.

Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що рішуче налаштований продовжувати дипломатичні зусилля, аби захистити станцію та запобігти ядерній аварії, яка може мати важкі наслідки для людей і навколишнього середовища в Україні та інших країнах.

Ґроссі зазначив, що незабаром може поїхати до Росії для подальших переговорів, адже протягом останніх місяців працював і з Києвом, і з Москвою над пропозиціями щодо безпеки на ЗАЕС.

Ядерна аварія з радіологічними наслідками не пощадить нікого

"Дуже, дуже важливо, щоб ми погодилися щодо фундаментального принципу, згідно з яким атомна станція не повинна бути атакована ні за яких обставин, і вона також не повинна використовуватися для нападу на інших. Ядерна аварія з радіологічними наслідками не дасть пощади нікому," - заявив Ґроссі.

Він зауважив, що військова активність в регіоні розташування ЗАЕС посилюється: "Відверто говорять про наступ і контрнаступ. Цей регіон переживає, можливо, більш небезпечну фазу, з огляду на триваючий конфлікт».

У повідомленні МАГАТЕ йдеться, що під час поїздки на ЗАЕС 29 березня Ґроссі супроводжувала нова група експертів, які залишалися на території станції. Це вже сьома така команда з моменту прибуття місії МАГАТЕ сім місяців тому. «Ми змогли провести ротацію команд. Зараз там нова команда, яка продовжить свою роботу. Для мене це було дуже важливим», - сказав Гроссі.

Це вже другий візит директора МАГАТЕ на станцію за час її окупації російськими військами в березні 2022 року. Ґроссі заявив, що візит у середу дозволив йому на власні очі побачити шкоду, якої зазнала станція з моменту його останнього перебування там, особливо після обстрілу в листопаді.

Путін "не любить, коли люди виступають проти його ідей" - експерт про арешт журналіста WSJ в Росії, який писав про групу "Вагнера"

Репортер американської газети The Wall Street Journal Еван Гершковіч, затриманий за підозрою в шпигунстві, виходить з будівлі суду в Москві, Росія, 30 березня 2023. REUTERS/Evgenia Novozhenina

Арешт журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича може бути пов'язаний із його дослідженням діяльності ПВК "Вагнер", а президент Путін має довгу історію утисків свободи слова й преси у Росії. Крім того, російська влада намагається отримати більше американських громадян для можливих обмінів заручниками зі США.

Про це у коментарі Українській службі Голосу Америки розповів Роберт Янг Пелтон, канадсько-американський письменник і дослідник приватних військових груп.

"Одна з сумних речей у відносинах Америки з Росією полягає в тому, що ми обмінюємось людьми високого рівня, не завжди шпигунами, іноді звинуваченими у шпигунстві, іноді людьми, заарештованими за підозрою в скоєнні чогось. Ми обмінювали російських шпигунів, і таких людей як Віктор Бут, який абсолютно є частиною інфраструктури російської армії, - сказав Пелтон. - Я припускаю, що... він може бути ще одним пішаком у грі".

В інтерв'ю Пелтон розповів, що висвітлював десятки воєн та збройних конфліктів у світі, зокрема, місяць провів в Україні та був неподалік Бахмута. Також він працював на війні в Чечні, тож порівняв ситуацію зі ставленням до журналістів у Росії тоді.

"Коли я був у Грозному з повстанцями в 1999 році, вони вбивали журналістів і отруювали їх. Вони стріляли в обличчя в ліфтах. У мене немає жодних сумнівів щодо того, як Росія атакує іноземних журналістів, які занадто близькі до того, про що вони не хочуть, щоб чув світ, - сказав Пелтон. - З 1999 року, коли Путін прийшов до влади, він жорстко кидається на журналістів. Він не любить, коли люди виступають проти його ідей, його програм, його слів. Так, журналісти в Росії є. Так, є агресивні слідчі групи, але він робить усе, щоб їх закрити".

Чи арешт Гершковича пов'язаний із його дослідження діяльності "вагнерівців", Пелтон вважає, що : "Компанія Пригожина також втручається у вибори, вони не соромляться і керувати агентством Інтернет-досліджень, і не соромляться вбивати людей. Й ми повинні відкрито подивитись на приватних громадян, таких як Пригожин, які вбивають людей, і назвати це тим, що це є. І не виправдовувати це тим, що це були квазімілітарні чи приватні військові компанії. Є факт, що вони нападали на журналістів. І Захід помиляється, коли вважає, що якщо журналісти напишуть слово «преса» на грудях, їх не вб'ють, або якщо вони мають машину, то їх не заарештують в Росії".

Заарештований Еван Гершкович має батьків, які, як повідомляють американські медіа, виїхали із Радянського Союзу. Він говорить російською, працював у Москві для видань Agence France-Presse, Moscow Times та The New York Times, а пізніше почав висвітлювати теми Росії, України та регіону для The Wall Street Journal. Серед його новіших матеріалів - статті про занепад російської економіки та розкол між кремлівськими елітами та ПВК "Вагнер".

Раніше Голос Америки повідомляв, що США рішуче засудили арешт Гершковича, якого затримали в Єкатеринбурзі й звинуватили у спробі нібито отримати секретну інформацію. "Націлювання на американських громадян з боку російського уряду абсолютно неприпустимі. Ми рішуче засуджуємо затримання пана Гершковича", - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.

США засуджують напади й репресії російського уряду щодо журналістів і свободи преси, йдеться в заяві. У Державному департамені нагадали про заклик до американських громадян не їздити до Росії, а тих, хто зараз там перебуває, негайно виїхати з країни.

Газета The Wall Street Journal також відкинула звинувачення проти журналіста. А Жанна Кавельє, керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії паризької групи свободи преси "Репортери без кордонів", сказала, що Гершкович - перший іноземний журналіст, якого заарештували у Росії з початку війни в Україні.

Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео

Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:03 0:00

«Ми не виявили серйозних кримінальних порушень допомоги наданої Україні нашим агентством», – Ніколь Ангарелла, інспекторка від Агентства США з міжнародного розвитку

Більше

XS
SM
MD
LG