Спеціальні потреби

Актуально

Південноосетинський лідер обраний з четвертої спроби

На минулих президентських виборах в Південній Осетії, що пройшли 8-го квітня, переміг екс-глава місцевого КДБ Леонід Тібілов, набравши 54,12% (15786 голосів). Інший кандидат - омбудсмен Давид Санакоєв - набрав 42,65% (12439 голосів). 0,96% виборців голосували проти обох кандидатів.

Санакоєв вже привітав Тібілова з перемогою. «Ми хочемо змін в Південній Осетії, - заявив Санакоєв ЗМІ 9-го квітня, - і я сподіваюся, що завтрашній день буде кращим, а республіка буде процвітати ... Я не вважаю сьогоднішній результат своєю поразкою - мене і моєї команди».

Сам Тібілов, разом зі своїми прихильниками святкуючи перемогу на головній площі Цхінвалі, пообіцяв виборцям працювати «по згуртуванню» південноосетинського суспільства.

«Президент не повинен роз'єднувати народ, - заявив новообраний президент. - Я буду працювати над об'єднанням суспільства і на його згуртування».

Тібілов повідомив ЗМІ про намір запросити в свою команду Давида Санакоєва, який, за відгуком екс-голови південноосетинського КДБ, є «хорошим професіоналом». У свою чергу, Санакоєв заявив журналістам, що збирається створити нову політичну партію.

Нагадаємо, що Леонід Тібілов має досвід в постконфліктному врегулюванні. Починаючи з 1999 року, тобто вже попрацювавши на посаді начальника КДБ, він брав участь у роботі Спільної контрольної комісії, а до обрання президентом займав посаду спеціального представника президента Південної Осетії з постконфліктних питань.

Інавгурація нового президента відбудеться 19 квітня.

Нагадаємо, що, починаючи з листопада 2011 року, президентські вибори в Південній Осетії проводилися вже чотири рази. У листопаді 2011 року пройшли два тури голосування. За підсумками другого туру від 27-го листопада кандидат від опозиції Алла Джиоева значно випередила свого суперника Анатолія Бібілова, якого підтримував Кремль.

Влада скасували результати голосування і позбавили Джиоєву можливості брати участь у нових виборах. За цим рішенням слідували демонстрації прихильників Джиоєвої. За день до призначеної нею власної інавгурації співробітники правоохоронних органів увірвалися в її штаб-квартиру, щоб примусово доставити її на допит «у якості свідка» у справі про спробу захоплення будівлі ЦВК Південної Осетії.

За даними південноосетинської генпрокуратури, примусова доставка Джиоєвої була пов'язана з тим, що раніше, незважаючи на отриману повістку, опозиціонерка не з'явилася на допит. Як сама Джиоева, так і її прихильники стверджують, що вона втратила свідомість після того, як в її штаб увірвалися представники правоохоронних органів і побили її, а заодно і інших людей, які перебували в штабі.

Примітно, що Джиоєву виписали з лікарні 24-го березня, проте у відповідь на питання журналістів вона відмовилася висловити свою думку щодо кандидатів, які беруть участь в президентських виборах.


Реакція Тбілісі

Тбілісі не визнає легітимність виборів в Цхінвальському регіоні - про це знову заявила заступник глави грузинського МЗС Ніно Каландадзе.

«Наша позиція є незмінною, - підкреслила Ніно Каландадзе, яка виступила 9 квітня на брифінгу для преси, - Цхінвальський регіон залишається окупованою територією Грузії, і будь-яка спроба здійснити там в будь-якій формі легітимний акт, не буде вважатися легітимною, доки у вигнаного за етнічною ознакою населення не буде права вибору». «Ці так звані вибори не визнає міжнародне співтовариство», - додала заступник міністра.

Коментуючи цхінвальські вибори в розмові з представниками ЗМІ, голова парламенту Грузії Давид Бакрадзе зазначив, що, на відміну від попереднього, на цей раз Росія зуміла «все краще організувати».

«Жоден процес, який проходить в умовах етнічної чистки, коли населення вигнано зі своїх будинків і не може висловити своєї думки, не може претендувати на демократичність і врахування думки народу, - підкреслив Бакрадзе. - Тому в правовому і політичному сенсі у цих виборів немає нічого спільного з виборами ... Що стосується неправовий оцінки, то я можу сказати, що, як ми бачимо, на відміну від перших виборів, в яких Росія зазнала катастрофічний крах і не змогла провести свого кандидата, до вчорашнього дня вона підготувалася краще».

Думка експерта
Професор Міжнародного чорноморського університету Георгій Мчедлішвілі зазначив в інтерв'ю «Голосу Америки», що говорити про демократичність виборів в Південній Осетії складно навіть з сепаратистської точки зору. «Якщо навіть ігнорувати той факт, що вигнане зі своїх будинків в Цхінвальському регіоні грузинське населення не могло прийняти участь в цих виборах, враховуючи те, як обійшлися з неугодним для Москви реальним переможцем - Аллою Джиоєвою, будь-яка розмова про будь легітимності цих процесів не можлива», - вважає аналітик.

Мчедлішвілі нагадав про скасування результатів попередніх виборів, а також «насильство» над Аллою Джиоєвою з боку правоохоронних органів і зазначив, що «прибравши неугодних» і звузивши коло до «контрольованих» кандидатів, Москва, можливо, не втручалася в сам процес вчорашнього голосування.

Експерт вважає, що Кремль зацікавлений в тому, щоб в керівництві Південної Осетії були максимально «контрольовані» люди. Зацікавленість Москви в «зговірливості» місцевих лідерів Мчедлішвілі частково пояснює й тим, що російські чиновники за допомогою цхінвальської влади «привласнюють» значні кошти з російського бюджету, виділені під приводом допомоги Південній Осетії, населення якої складає всього 30 000 осіб.

«Економічно це все ще дуже відсталий регіон, хоча за визнанням самих росіян, на гроші, виділені Цхінвалі, за останні роки можна було відбудувати Сінгапур», - зазначив Мчедлішвілі, уточнивши, що в Цхінвалі немає навіть «справної інфраструктури», не кажучи вже про державні інститути.

Мчедлішвілі переконаний: для Грузії не має значення, хто очолить Південну Осетію, так як, згідно з його думкою, Москва «не потерпить» в цхінвальському керівництві політика, який зробить зусилля по врегулюванню відносин з Грузією. На підтримку своєї думки, експерт нагадав про першого президента ПО Людвіга Чібірова, при якому, за словами Мчедлішвілі, спостерігався прогрес у переговорах з офіційним Тбілісі.

«Чібіров реально виявляв певну активність у переговорах, - нагадав Мчедлішвілі, - і при ньому з'явився якийсь шанс політичного врегулювання конфлікту, проте Росія цього не допустила, і Чібіров був зміщений в 2001 році. Через тиск Росії і повної залежності Цхінвалі від Москви навряд чи варто очікувати якогось зближення південноосетинської і грузинської позицій».

Всі новини дня

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Дивіться також:

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.

Реакції учасників Варшавського безпекового форуму на військові успіхи України. Відео

Які оцінки ходу війни дають учасники Варшавського безпекового форуму, що пропонують робити, аби запобігти потенційній ядерній загрозі від Росії – подробиці від Мирослави Гонгадзе, яка стежила за усіма головними подіями Безпекового форуму у Варшаві.

Більше

XS
SM
MD
LG