Спеціальні потреби

Актуально

Як через пандемію люди закрились у своїх футлярах, і до чого тут Антарктида

Схоже, пандемія має ще один прихований негативний вплив. Дослідження медиків свідчать: ситуація з коронавірусом сильно вплинула не лише на фізичне, а й на психічне здоров’я людей. Згідно з даними CDC (Центр США з контролю та профілактики захворювань - прим. ГА), понад третина американців зіткнулись із тривожними та депресивними розладами внаслідок пандемії, а 13% почали активніше вживати алкоголь чи наркотики, щоб побороти стрес. Це значно більше, ніж минулоріч.

Одним із вагомих факторів погіршення психічного здоров’я стало обмеження живого спілкування - зокрема, протягом жорсткої фази карантину. Певною мірою, пандемія зробила усіх нас трохи відлюдниками. Принаймні, у цьому переконані психологи, що досліджують вплив ізоляції на психічне здоров’я.

Самотність і психічне здоров’я

Денис Угрин - психіатр та доцент Лондонського університету. Нещодавно разом із колегами з 10 європейських та арабських країн вони провели дослідження, щоб з’ясувати, як саме пандемія вплинула на психічне самопочуття людей.

“Під час піку карантину, який припав на кінець березня-квітень-початок травня, кількість людей в Британії, які потребували психологічної допомоги, сягнула приблизно третини. Це безпрецедентна кількість”, - каже Денис Угрин.

У частини молоді тривога чи депресія виливались у спроби самоушкодження чи навіть самогубства. Втім, по допомогу у відділення невідкладної допомоги лікарень зверталась набагато менша кількість людей, ніж раніше. “Психічне здоров’я дуже сильно погіршилося”, - каже Денис Угрин. “А з іншого боку, кількість людей, які звертаються по допомогу, суттєво зменшилась. Тож у нас є досить вибухонебезпечна ситуація”.

Таку саму тенденцію помітили в усіх 10 країнах, де проводили дослідження: Англії, Шотландії, Ірландії, Австрії, Угорщині, Сербії, Італії, Туреччині, Омані та ОАЕ.

Самотність та ізоляція - надзвичайно великий фактор, який впливає і на фізичне, і на психічне здоров’я. Люди, які перебувають довший час в ізоляції, наприклад в тюрмах, або лікарнях, або в Антарктиді, без сумніву втрачають певні соціальні навички.
Денис Угрин, психіатр, доцент Лондонського університету

На ситуацію вплинуло багато різних факторів, каже Денис Угрин. Але без сумніву, одним із них стала самотність та соціальна ізоляція.

“Самотність та ізоляція - надзвичайно великий фактор, який впливає і на фізичне, і на психічне здоров’я. Люди, які перебувають довший час в ізоляції, наприклад в тюрмах, або лікарнях, або в Антарктиді, якщо хочете, вони без сумніву втрачають певні соціальні навички. При чому чим довше вони перебувають, тим більше вони їх втрачають”.

Відтак, після тривалої ізоляції людям деякий час може бути складно іти на контакт з іншими, перебування у публічних місцях може викликати тривогу, а замість спілкування може хотітись закритись у своєму футлярі.

На ізоляції в Антарктиді

Письменник та журналіст Маркіян Прохасько провів у подорожі в Антарктиду майже два місяці. Він поїхав туди на початку 2019, аби написати книгу про досвід перебування на полярній станції. Згодом протягом карантину Маркіян часто проводив паралелі із своїм перебуванням на південному полюсі.

Він пригадує, як у березні члени української експедиції на станції “Академік Вернадський” записали відео, де закликали людей залишатись вдома. “Відчуйте себе трохи полярниками, адже ми тут в ізоляції цілий рік”, - жартували члени експедиції.

“Коли ти сидиш вдома, то буває, що нікого не хочеш бачити. Але ти завжди маєш можливість це зробити”, - каже Маркіян Прохасько. “А коли тебе вдома сидіти змушують обставини, ти раптом відчуваєш певне обмеження - що нікуди не можеш піти, хоча хотів би. І в Антарктиді таке теж”.

Ще одна паралель, яка спала йому на думку протягом карантину - це походи в кафе чи ресторани. “Це культурне надбання, пов’язане з комунікацією. Люди йдуть на бізнес-ланч, щоб обговорити свої ідеї. Йдуть на побачення, щоб завести розмову. Те саме з дружніми посиденьками.

Протягом карантину це вимкнулось - але в Антарктиді цього також не було. Я розумів, що це не так важливо, але вже перед закінченням мого побуту на станції, з’являлись думки: “От, коли ми повернемось, то підемо в кафе, чи кудись на піцу - щоб просто прийти і замовити. Була така потреба”.

Коли я повернувся, то з одного боку мені хотілося на кілька тижнів залягти на дно. І ні з ким не комунікувати - може тільки з найближчими, звісно. Що казати, які слова підібрати, як це все пояснити?
Маркіян Прохасько, письменник, журналіст

Письменник пригадує, що після повернення з експедиції йому знадобився деякий час, щоб адаптуватись до звичного життя. Навіть попри те, що подорож до Антарктиди зайняла йому не рік, а трохи менше двох місяців.

“Коли я повернувся, то з одного боку мені хотілося на кілька тижнів залягти на дно. І ні з ким не комунікувати - може тільки з найближчими, звісно. Що казати, які слова підібрати, як це все пояснити?”, - пригадує Маркіян Прохасько.

“З іншого боку, багато речей, які є тут звичними, певний час здавалися безсенсовними. Я вийшов на вулицю, ходять кудись люди, що вони роблять? Багато буденних здобутків цивілізації після такого вакууму мені здавались дещо абсурдними”.

Як покращити свій моральний стан

Спеціалісти кажуть: те, що протягом пандемії люди втратять певні соціальні навички, не викликає жодного сумніву. Так само як м’язи атрофуються без фізичного навантаження, від ізоляції страждають навички спілкування.

“Але добрі новини полягають в тому, що людина до всього адаптується за відносно короткий час. Я не маю жодного сумніву, що ми відновимо нашу рівновагу досить швидко”, - заспокоює Денис Угрин.

Він стверджує, що соціалізація людини є не менш важливою, ніж робота, фізичні вправи, дієта чи сон. “Якщо люди думають, що під час карантину мені би треба було півгодини використовувати на якісь фізичні вправи, так само люди повинні думати про важливість соціального спілкування”.

Якби наші читачі хотіли собі покращити психічне здоров’я, то я б їм радив подзвонити або зустрітися із старим добрим товаришем, з яким вони довго не спілкувались, і просто поговорити тривалий час.
Денис Угрин, психіатр, доцент Лондонського університету

Психіатр дає для цього декілька простих рекомендацій. “Якби наші читачі хотіли собі покращити психічне здоров’я вже сьогодні, то я б їм радив подзвонити або зустрітися із старим добрим товаришем, з яким вони довго не спілкувались, і просто поговорити з ним чи з нею тривалий час. Навіть, якщо це по Skype чи Zoom - це краще, ніж нічого”.

Денис Угрин каже, що дуже позитивно на психічне здоров’я впливає також вдячність. Він згадує про експеримент у соціальній психології - коли люди пишуть подяку тому, кому вони її ніколи не висловлювали. “Люди від руки на папері детально писали, за що вони вдячні. І якщо цей лист принести особисто і дати цій людині, то почуття щастя триватиме до трьох місяців. Як в людини, яка висловлює вдячність, так і трохи меншою мірою в людини, яка її отримує”, - каже психіатр.

Ще одним методом може бути допомога іншим. “Для психічного здоров’я віддавати - набагато краще, ніж приймати”, - стверджує Денис Угрин. Він згадує про ще один експеримент із соціальної психології, який проводили у США. “Людям давали 5 доларів і казали “ви можете використати ці гроші на себе, або на когось іншого”. І ті люди, які витрачали їх на когось іншого, в результаті почувались набагато краще”.

Психіатр каже, що це працює всюди - незалежно від того, багата країна, чи бідна. Згодом аналогічний експеримент проводили в Кенії, і його висновки були такими самими.

Та попри важливість живого спілкування, слід пам’ятати і про інші рекомендації лікарів: мити руки, дотримуватись соціальної дистанції та носити маску, щоб не заразити вірусом себе чи інших.

Дивіться також: Як соціальна ізоляція позначається на психічному здоров‘ї

Як соціальна ізоляція позначається на психічному здоров‘ї. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:20 0:00

Всі новини дня

G-7, ЄС і Австралія далі закручують крани російській нафті й пальному

Міністерка фінансів США Дженет Єллен сказала, що санкції проти російських енергоносіїв спрямовані «на зменшення здатності Росії вести незаконну війну» проти України.

З наближенням річниці лютневого вторгнення Росії в Україну країни G-7 і Європейського Союзу розширили ембарго на російські нафтопродукти, щоб зменшити ресурси Москви для ведення війни проти України.

ЄС та G-7 і Австралія погодилися запроваджувати на міжнародному ринку цінову стелю для російських нафтопродуктів зокрема $100 для дизельного пального і $45 для мазуту.

Тим часом у Європі набрала чинності заборона на імпорт дизельного пального та інших нафтопродуктів вироблених в Росії.

«Запроваджені нами цінові стелі будуть відігравати вирішальну роль у намаганнях глобальної коаліції, спрямованих на зменшення здатності Росії вести свою незаконну війну», - сказала про це міністерка фінансів США Дженет Єллен.

США, ЄС, Велика Британія та деякі інші ще раніше відмовилися повністю або частково від купівлі в Росії вугілля й транспортованої морем нафти, а також запровадили в грудні цінову стелю для російської нафти на міжнародного ринку - $60 за барель.

Західні уряди сподіваються, що поєднання ембарго з ціновими обмеженнями означатиме, що світовий ринок буде забезпечений нафтопродуктами, але ціни на російський експорт і зменшаться, скорочуючи прибутки Москви.

Надходження від експорту енергоносіїв є життєвоважливим для російського державного бюджету, і згідно з деякими західними оцінками бажана мінімальна ціна нафти для Росії становить $70 за барель.

Загалом запроваджені проти Росії 2022 року міжнародні санкції не мали такого глибокого впливу на російську економіку, якого сподівалися деякі західні лідери, бо Росія зокрема отримала вигоду від світового стрибка цін енергію спричиненого її вторгненням в Україну.

Але агентство Reuters повідомляє, що згідно з офіційними даними міністерства фінансів Росії за минулий січень рівень місячних доходів від продажу російської нафти й газу впав до найнижчого рівня з серпня 2020 р.

Росія намагається компенсувати втрати, переспрямовуючи свій експорт енергоносіїв до таких країн як Китай, Індія та інші, які збільшили споживання російської нафти, користуючись зокрема ціновими знижками.

У Москві західні санкції називають незаконними і такими, що шкодять світовій економіці.

Дивіться також:

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

Більше

XS
SM
MD
LG