Хоча Сполучені Штати, країна порівняно молода, тут сформувались певні архітектурні традиції. Сто років тому в Нью-Йорку відкрив свої двері Пенсильванський залізничний вокзал, на який потяги прибували під річкою Гудзон. Приміщення вокзалу, побудоване у стилі неокласицизму, захоплювало подих. Однак, простояло лише трохи більше 50 років. Сьогодні місто має плани відродити велич залізничних воріт міста, відбудувавши вокзал у кращих архітектурних традиціях.

«Колись ми входили в місто як Боги, а коли розсіялися, то стали схожими на щурів», – так свого часу про Пенсильванський вокзал в Нью-Йорку висловився американський історик Вінсент Скалі.

Спроектований архітектором Чарльзом Маккімом, будинок був символом величі міста на початку 20 століття. Відкриття вокзалу у 1910 році стало визначною подією того часу, на яку зібралося 100 тисяч людей. Скульптури орлів і дівчат, які уособлювали день та ніч, оздоблені мармуром і рожевим гранітом стіни і підлога, вражали уяву.

Письменниця Лорейн Діль так описує свої дитячі спогади про залізничну станцію у книзі «Величний Пенсильванський вокзал»:

«Кожен закуток будоражив уяву. Наприклад, входячи з 8-ої Авеню, ти потрапляв у…центральний зал, цей чудовий простір з залізними колонами і скляною стелею, було навіть видно частинки пилу, які застигли у повітрі. Ти відчував, що це приміщення для подорожей. Розум починав подорож задовго до того, як ти сідав у потяг».

На початку 60-х років компанія Пенсильванської залізничної дороги, яка була власником вокзалу, переживала скрутні часи. Опинившись у безвихідному становищі, компанія продала наземний будинок вокзалу спортивному комплексу Медісон Сквер Ґарден.

Говорить художник-ілюстратор Вільям Лоу:

«Будинок пішов під зніс. Скульптури зняли і безцеремонно кинули у болотні зарослі на півночі Нью-Джерзі».

Вільям Лоу – художник, якого старі фотографії та розповіді очевидців надихнули на публікацію книжки з малюнками вокзалу. Він каже:

«Це щось …як уперше побачити Гранд-каньйон. Цей величезний простір – словами цього не передати».

Лише шість архітекторів протестували проти знесення приміщення вокзалу у 1963 році.

Про те, що сталося, розповідає президент організації охорони пам’яток культури Пеґ Брін:

«Ніхто не задоволений вокзалом, який існує сьогодні в Нью-Йорку. Навіть люди, які ніколи не бачили оригінального будинку жалкують через його втрату. Мабуть це найбільший архітектурний злочин, вчинений у Нью-Йорку».

Пеґ Брін президент приватної організації, яка останні сім років займається охороною пам’яток культури в Нью-Йорку. Її черговий проект – використати розміщений поруч вокзалу будинок старої пошти для перебудови вокзалу:

«Будинок старої пошти споруджено у 1912 році також Чарльзом Макімом. Приміщення було двійником Пенсильванського вокзалу. Пошта була збудована у час, коли громадські приміщення зводилися на честь громадян, коли ти заходив у будинок і казав: «Це чудове місто і ми почесні громадяни у цьому чудовому просторі».

Перебудова, як очікують, буде коштувати більше мільярда доларів і триватиме вісім років. Новий вокзал не буде точною копією оригіналу, але, як сподівається Брін, відкриє гостям Нью-Йорка чудові двері до ознайомленням з містом.