Актуально
- Голос Америки
Генерал у відставці Петреус офіційно вступив на посаду директора ЦРУ
Генерал Дейвид Петреус, який пішов у відставку минулого тижня після 37 років служби в американській армії, сьогодні став 20 директором Центрального розвідувального управління США.
Петреус склав присягу у вівторок під час приватної церемонії у Білому домі.
Останніми роками, генерал Петреус відігравав ключову роль у розробці військової стратегії та політики США в Іраку та Афганістані.
Посада директора ЦРУ стала вакантною після того, як президент Обама призначив попереднього главу агентства Леона Панетту новим міністром оборони США на місце Роберта Ґейтса, який подав у відставку.
Всі новини дня
Ескалація війни за межами України - "не добре" для України та інтересів США, та Вашингтон поважає рішення Києва - Кірбі
Ескалація російської війни поза межами України - "це не лише не добре для українського народу, а й однозначно не добре" для національних безпекових інтересів США, утім Вашингтон поважає суверенітет України та рішення Києва. Про це заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки у Білому домі Джон Кірбі.
"Ми точно ані заохочували, ані сприяли ударам України по Росії. Наша увага була - і залишається - на забезпеченні того, щоб у них були необхідні можливості, ресурси, необхідні для захисту, - сказав Кірбі. - Усе, що ми надаємо, справді розроблено з урахуванням цього".
"Ми надаємо їм інформацію, щоб допомогти їм захиститися. Ми, звичайно, надаємо їм ресурси та матеріальну зброю, щоб захистити себе. Але вони самі ухвалюють рішення. І вся ідея, весь принцип цієї війни полягає в суверенітеті, і, на відміну від росіян, ми поважаємо український суверенітет. Коли ми даємо їм систему озброєння, вона належить їм, і те, де вони її використовують, як вони її використовують, скільки боєприпасів вони використовують [...] - це рішення України, і ми це поважаємо", – сказав він.
Кірбі додав: "У нас однозначно були розмови з [Києвом] про відповідальність за системи озброєння. Безумовно, ми чітко висловили свою стурбованість щодо ескалації. Але, зрештою, це рішення українців".
Також під час розмови із журналістами Кірбі повідомив, що Сполучені Штати не бачать доказів того, що Іран уже передав Росії балістичні ракети для використання проти України, і що президент Росії Володимир Путін "має проблеми із поповненням боєприпасів спеціального наведення".
Як повідомляв Голос Америки, напередодні державний секретар США Ентоні Блінкен заявив: "Ми ані заохочували, ані сприяли ударам українців в середині Росії, але важливо розуміти, що українці щодня живуть в умовах триваючої російської агресії проти їхньої країни, і ми разом з багатьма партнерами у світі твердо налаштовані зробити так, щоб вони мали в руках спорядження, потрібне їм для самооборони, щоб боронити свою територію, щоб захищати свою свободу".
Американський міністр оборони Ллойд Остін відкинув припущення, що США можуть перешкоджати українським намаганням розробляти власну зброю далекого радіусу дії.
5 і 6 грудня стало відомо про пожежі на аеродромах у російських Саратовській, Рязанській областях та Курську. У Кремлі це пояснюють атаками українських безпілотників. У Міноборони України вибухи офіційно не коментують.
"Удари сигналізують нове бажання Києва перенести бойові дії на бази в серці Росії, піднімаючи ставки у війні, і демонструють покращену спроможність атакувати на відстанях", – написала про ці атаки газета The New York Times. А в інтерв’ю Радіо Свобода Михайло Самусь, експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, сказав, що удари, зокрема, по аеропорту Енгельс "є надзвичайною подією в історії Росії".
Днями видання The Wall Street Journal із посиланням на неназваних американських офіційних осіб повідомило, що США таємно модифікували новітні ракетні пускові установки HIMARS, які передали Україні, щоб їх не можна було використовувати для обстрілу Росії ракетами великої дальності, зокрема ATACMS, радіус дії яких становить близько 300 кілометрів. Адміністрація Джо Байдена вважає цей запобіжний захід необхідним для зменшення ризику ширшої війни з Москвою, написало видання.
Блінкен: «Ми ані заохочували, ані сприяли ударам українців всередині Росії». Відео
«Ми ані заохочували, ані сприяли ударам українців всередині Росії, але важливо розуміти, що українці щодня живуть в умовах російської агресії проти їхньої країни», - заявив Держсекретар США, Ентоні Блінкен.
- Голос Америки
Президент Зеленський та дух України стали "Людиною року" за версією журналу Time
Американський журнал Time назвав президента України Володимира Зеленського та дух України людиною 2022-го року. Про це йдеться у статті, що вийшла у середу, 7 грудня.
В окремому матеріалі журнал відзначає людей, які уособлюють дух України.
«Незалежно від того, чи битва за Україну сповнює надією чи страхом, Володимир Зеленський зарядив світ так, як ми не бачили десятиліттями», — пояснив свій вибір у середу Едвард Фелсенталь, головний редактор TIME.
«Через кілька тижнів після того, як російські бомби почали падати 24 лютого, його рішення не тікати з Києва, а залишитися і згуртувати підтримку, стало доленосним. Від свого першого 40-секундного допису в Instagram 25 лютого, який показав, що Кабмін України і громадянське суспільство були непорушними та на своїх місцях, до щоденних промов, які дистанційно виголошувалися в парламентах, Світовому банку та церемонії вручення премії Греммі, Президент України був скрізь», — додав Фелсенталь.
Раніше, 5 грудня, британське видання Financial Times також обрало президента Зеленського людиною року за власною версією.
На думку редакції Financial Times, президент України «став втіленням хоробрості та стійкості українського народу».
Видання також відзначило мужність української нації.
«Зеленський також став втіленням мужності та стійкості українського народу в боротьбі з російською агресією. Саме з цих причин Financial Times обрала Зеленського людиною року», - йдеться у матеріалі.
В матеріалі використані джерела Time
Росія намагається заморозити бойові дії, щоб підготуватися до нового наступу навесні – Столтенберґ
Наразі немає умов для мирного врегулювання війни Росії проти України – про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у інтерв’ю виданню Financial Times, оприлюдненому 7 грудня.
«Росія не показала жодних ознак зацікавленості в переговорах, які поважали б суверенітет і територіальну цілісність України», – сказав він, спілкуючись із журналістами на організованій FT події Global Boardroom у середу.
Очільник Альянсу нагадав, що саме Україна має вирішувати, коли варто починати переговори. Водночас він застеріг, що Москва намагається домогтися «перерви» у боях, аби підготуватися до нової атаки.
«Зараз ми бачимо, що Росія насправді намагається ніби як заморозити цю війну, принаймні на короткий період часу, щоб мати змогу перегрупуватися, відремонтувати техніку й відновити сили і спробувати здійснити більший наступ навесні», – сказав генеральний секретар.
Відтак він повторив свій заклик до західних партнерів продовжувати підтримувати Україну, додавши, що зараз українська армія має ініціативу.
«Парадокс у тому, що більше ми хочемо мирного, дипломатичного рішення, яке забезпечить перемогу України, то більш терміново ми маємо надавати Україні військову підтримку», – міркує Столтенберґ.
Про те, що союзникам по НАТО необхідно подумати про те, які гарантії безпеки вони можуть дати Росії, коли та погодиться повернутися за стіл переговорів з Україною, заявив 3 грудня в інтерв’ю телеканалу TF1 президент Франції Емманюель Макрон. На його думку, це питання могло б обговорюватися в контексті нової архітектури безпеки в Європі після завершення війни.
Напередодні голова владної фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія перерахував вимоги до Росії, при виконанні яких Україна готова сісти за стіл переговорів. Серед них: деокупація української території, виплата репарацій, покарання воєнних злочинців і відмова від ядерної зброї.
"Зупинитись на півдорозі між війною та миром - це перемога для Путіна": симпозіум Фундації США-Україна
У той час, коли Україна продовжує контрнаступ, в американській столиці політики, урядовці, дипломати, економічні експерти та волонтери радились про те, що можна зробити для майбутнього України, щоб вона не лише перемогла у своїй визвольній війні, але і відновилась економічно.
Йшлося про військову підтримку, допомогу у відновлені та перебудові енергетики, пошуку грошей для надання такої допомоги. Симпозіум «Україна у Вашингтоні і поза ним - 2022» організувала Фундація США-Україна у співпраці з Посольством України у США.
Додаткове фінансування України на суму майже 38 мільярдів доларів - одне з ключових питань, які у Вашингтоні сподіваються проголосувати ще цього року нинішнім складом Конгресу. Давня прихильниця інтересів України у столиці США, конгресвумен-демократка зі штату Огайо Марсі Каптур налаштована оптимістично.
«Я маю надію, і ми маємо велику підтримку від обох партій. Конгрес Сполучених Штатів визнає, наскільки це важливо для перемоги України в майбутньому, тому я дуже оптимістично налаштована», – ділиться прогнозами Каптур.
Заклики у рядах Республіканської партії, яка з січня контролюватиме нижню палату Конгресу США - щоб пильно перевіряти допомогу Україні, не нашкодять процесу підтримки, запевняє сенатор-республіканець Роб Портман. Можливо, переконує він, навіть посилять американську рішучість.
«Насправді це має надати нам впевненості у можливості продовжувати допомогу, яку Україна зараз надзвичайно потребує не лише для того, щоб відбити російську агресію, але і для того, щоб надіслати послання всьому світу, що тиранія та авторитаризм не переможуть», – переконаний Портман.
Колишні дипломати радять посилати наступальну зброю – це інвестиція у безпеку не лише України, але і США
Сполучені Штати повинні не лише продовжувати, а й нарощувати допомогу Україні, зокрема, надати наступальну зброю, переконує у Вашингтоні колишній посол США в Україні, а нині - дослідник аналітичного центру "Атлантична Рада" Джон Гербст. Він закликає політиків представляти американцям допомогу не як підтримку України, а як інвестиції в безпеку самих Сполучених Штатів.
На його думку, американські політики і самі так думають, інакше вони б не посилали всю цю допомогу в Україну, але потрібно про це чіткіше та голосніше заявляти. При цьому партійні розбіжності не повинні стати на заваді.
«Я думаю, навіть у час партійної боротьби було б можливо, щоб адміністрація та республіканці в Конгресі, принаймні керівництво, узгодили позиції та спільно вийшли з дуже сильною заявою щодо американських інтересів та посилення американської політики. Самі вони розуміють, про що йдеться, бо інакше вони б не надавали всю ту допомогу, яку надають, але їм потрібно чітко про це сказати».
Розмови про переговори України з Росією, які почастішали останнім часом, колишній заступник генсека НАТО і посол США у Росії Александр Вершбоу вважає «передчасними». Час на дипломатію, на його думку, прийде тоді, коли Україна отримає рішучу перемогу на полі бою.
«Я вважаю, що зараз дуже передчасно починати переговори з росіянами, бо для них це означає зупинити український військовий наступ і заморозити, можливо назавжди, територіальні завоювання Росії. Час для дипломатії може прийти, але я думаю, що це вийде лише тоді, коли Росію припруть до стіни, коли вони стануть перед обличчям поразки від українських збройних сил, і це може бути не так вже й далеко, – переконаний колишній посол.
При цьому він додає, що головне питання зараз до Білого дому та альянсу НАТО полягає у тому, чи вони готові зробити все, що необхідно, саме для перемоги України, «чи вони намагаються знайти щось на півдорозі між війною та миром, що було б по суті перемогою для Путіна».
На більшу військову допомогу розраховують і представники України. Голова однієї з найбільших волонтерських організацій - фонду «Повернись живим» - Тарас Чмут говорить, що після понад дев’яти місяців війни ресурси українців вичерпуються.
«У березні-квітні кошти були у всіх, не було де і що купувати. Зараз і внутрішній виробник, і зовнішній мають багато чудових позицій, яких потребує українська армія, і більшість з них упирається в кошти. Це стосується всього – розмінування, забезпечення підрозділів, які безпосередньо воюють зв’язком, ремонтними майстернями, засобів індивідуального захисту, в тому числі зброї, товарів військового призначення, гуманітарних потреб прифронтових районів і тих, які були звільнені».
У Вашингтоні Тарас Чмут закликає посилювати цивільну та військову допомогу Україні. Він пояснює американським політикам, що підтримувати Україну потрібно буде не лише на шляху до перемоги, але й планувати допомогу на багато років наперед.
Форум