Актуально
- Голос Америки
Як боротися з проблемою піратства у світі?
Останніми роками військово-морські сили різних країн захопили десятки ймовірних піратів у водах вздовж узбережжя Сомалі. Проте, лише кількох з них притягнено до судової відповідальності, а більшість – відпущено на волю.
Міжнародні військово-морські сили досягли значних успіхів у боротьбі з піратством біля узбережжя Сомалі.
Однак після арешту піратів постає питання, що з ними робити.
Кенія – одна лише з двох країн східної Африки, що готові приймати і судити арештованих.
Міністр закордонних справ Мозес Ветанґула каже:
«Ми прийматимемо людей на підставі розгляду кожної справи окремо. Але не всіх без винятку. Кожну справу слід розглянути, обговорити та вирішити, як її найкраще вести».
З цією позицією погоджується Європейський Союз.
Верховний представник ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики Кетрін Ештон говорить:
«Цей тягар потрібно розділити. Ця країна не спроможна сама розв’язувати цю проблему».
Друга країна, що приймає запідозрених у піратстві осіб – Сейшельські острови, де створюють спеціальний суд для таких справ. У Європі суд над піратами відбувся лише в Нідерландах.
У березні та квітні цього року військово-морські сили країн-членів ЄС захопили 275 осіб, які запідозрені у піратстві. Одначе лише 40 з них постало перед судом – решту відпустили.
Директор інформаційного сайту «globalsecurity.org» Джон Пайк каже:
«Я думаю, що коли пірати усвідомлюватимуть, що їм загрожує суворе покарання, чи то багаторічне ув’язнення, чи щось гірше – вони подумають над тим, чи варто займатися цим ділом».
Багато країн відмовляються взяти до себе запідозрених у піратстві людей, бо побоюються, що вони домагатимуться права на притулок. Проте, навіть запідозрені в піратстві заслуговують на справедливий суд, кажуть правозахисники. Так думає і Ті. Кумар із «Міжнародної амністії»:
«Посольства повинні домагатися для своїх громадян, звинувачених у піратстві, права на зустріч із членами їхньої сім’ї і на обмін листами, а також забезпечити, щоби вони одержали відповідний юридичний захист. Як ми можемо знати, що ця людина – пірат? Адже він може бути рибалкою. Він можливо опинився в даному місці у невідповідний час. Ми цього не знаємо».
Чимало експертів вважають, що нема сенсу витрачати мільйони доларів на боротьбу з піратами, якщо їм не загрожує притягнення до кримінальної відповідальності.
Всі новини дня
Російська війна в Україні - один з чинників на виборах президента Чехії
Чеські виборці у п’ятницю і суботу 27-28 січня голосують у другому турі президентських виборів, у який вийшли колишній генерал Петр Павел та колишній прем'єр-міністр підприємець Андрей Бабіш.
Голосування закінчиться у суботу о 14:00 і результатів очікують того ж вечора.
Президент у Чехії не урядує країною, але затверджує прем’єр-міністра, голову центрального банку і конституційного суду, а також може використовувати свою посаду для пропагування певних політичних ідей та висловлюватися з питань зовнішньої політики.
У першому турі виборів з невеликим розривом перед вів Петр Павел, набравши 35,40%, а за ним був Андрей Бабіш з показником 34,99%.
61-річного Петра Павела називають центристським прозахідним кандидатом, який зокрема підтримує міжнародну допомогу Україні для захисту від російської агресії.
Павел зокрема висловлювався за те, щоб Чехія, член ЄС і НАТО, також вступила до Європейського монетарного союзу і запровадила спільну валюту євро.
68-річний найбагатший в країні підприємець Андрей Бабіш заробив собі репутацію «євроскептика» приязного до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Під час виборчої кампанії він заявляв, що, як і Орбан, остерігається збройної допомоги Україні, щоб не спричинити поширення війни.
Бабіш стверджував, що він міг би сприяти мирним переговорам з Росією і дорікав супернику Павелу, що той, буцімто, може втягнути Чехію у війну.
Чинний чеський президент Мілош Земан, повноваження якого закінчуються у березні, також часто викликав палкі суперечки в суспільстві, висловлюючись за тісніші відносини з Китаєм, а до російського лютневого вторгнення в Україну він також виступав за співпрацю з Росією.
Дивіться також:
- Голос Америки
В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти. Відео
В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер над російськими танками, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти.
- Голос Америки
Заступниця Держсекретаря США: Ми зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Відео
США зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Про це в інтерв'ю Албанській службі Голосу Америки сказала заступниця Держсекретаря США Карен Донфрід.
- Голос Америки
Чому тільки зараз адміністрація США прийняла рішення надати Україні танки: деталі зі слухань в комітеті Сенату. Відео
Питання протидії російській агресії проти України обговорили в Комітеті із закордонних справ Сенату США. Зокрема, законодавці розпитували представників адміністрації, чому тільки зараз вона прийняла рішення надати Україні танки Абрамс.
Мстислав Чернов про “20 днів у Маріуполі”. Відео
Український документальний фільм “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова показали на кінофестивалі Sundance.
Форум