Останніми роками військово-морські сили різних країн захопили десятки ймовірних піратів у водах вздовж узбережжя Сомалі. Проте, лише кількох з них притягнено до судової відповідальності, а більшість – відпущено на волю.
Міжнародні військово-морські сили досягли значних успіхів у боротьбі з піратством біля узбережжя Сомалі.
Однак після арешту піратів постає питання, що з ними робити.
Кенія – одна лише з двох країн східної Африки, що готові приймати і судити арештованих.
Міністр закордонних справ Мозес Ветанґула каже:
«Ми прийматимемо людей на підставі розгляду кожної справи окремо. Але не всіх без винятку. Кожну справу слід розглянути, обговорити та вирішити, як її найкраще вести».
З цією позицією погоджується Європейський Союз.
Верховний представник ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики Кетрін Ештон говорить:
«Цей тягар потрібно розділити. Ця країна не спроможна сама розв’язувати цю проблему».
Друга країна, що приймає запідозрених у піратстві осіб – Сейшельські острови, де створюють спеціальний суд для таких справ. У Європі суд над піратами відбувся лише в Нідерландах.
У березні та квітні цього року військово-морські сили країн-членів ЄС захопили 275 осіб, які запідозрені у піратстві. Одначе лише 40 з них постало перед судом – решту відпустили.
Директор інформаційного сайту «globalsecurity.org» Джон Пайк каже:
«Я думаю, що коли пірати усвідомлюватимуть, що їм загрожує суворе покарання, чи то багаторічне ув’язнення, чи щось гірше – вони подумають над тим, чи варто займатися цим ділом».
Багато країн відмовляються взяти до себе запідозрених у піратстві людей, бо побоюються, що вони домагатимуться права на притулок. Проте, навіть запідозрені в піратстві заслуговують на справедливий суд, кажуть правозахисники. Так думає і Ті. Кумар із «Міжнародної амністії»:
«Посольства повинні домагатися для своїх громадян, звинувачених у піратстві, права на зустріч із членами їхньої сім’ї і на обмін листами, а також забезпечити, щоби вони одержали відповідний юридичний захист. Як ми можемо знати, що ця людина – пірат? Адже він може бути рибалкою. Він можливо опинився в даному місці у невідповідний час. Ми цього не знаємо».
Чимало експертів вважають, що нема сенсу витрачати мільйони доларів на боротьбу з піратами, якщо їм не загрожує притягнення до кримінальної відповідальності.
