Спеціальні потреби

Актуально

Польща створить протиракетний щит, бо боїться загрози з боку Росії?

Російський ракетний комплекс «Іскандер-Е»

Варшава – Президент Польщі Броніслав Коморовський закликав усі фракції польського парламенту об’єднатися навколо питання протиракетної оборони країни. Створення протиракетної парасольки над Польщею повинно стати одним із пріоритетів польської оборонної політики найближчими роками, зазначає Коморовський. Думки президента про необхідність фінансування дорогого протиракетного проекту поділяє польський уряд.

Створення системи захисту від ракет близької та середньої досяжності – це першорядне завдання в процесі осучаснення польської оборонної системи. Такого висновку дійшла Рада Міністрів Польщі, підтримавши тим самим ідеї польського президента.
Дальність дії ракет російських комплексів «Іскандер-М», у разі їх розміщення в Калінінградській області
Броніслав Коморовський, який свого часу був міністром оборони Польщі, переконаний, що про осучаснення застарілої протиповітряної оборони країни повинні подбати самі поляки. Для цього, вважає президент, потрібно внести зміни до закону про модернізацію і фінансування польської армії. На думку Коморовського, в цьому законі мусить з’явитися запис про фінансування протиракетного щита.

Заощадять на присутності в Афганістані й вкладуть у щит

Коморовський представив свій план осучаснення польської протиповітряної оборони на закритому засіданні Ради національної безпеки, до якої входять представники уряду та різних політичних сил країни. Після засідання цього дорадчого органу польський президент повідомив, що йдеться про створення системи протиракетного захисту, яка буде інтегрована в аналогічну систему НАТО.

«Це буде наш внесок у створення загально натовської оборонної системи, – каже він. – Польща прагне створення таких оборонних механізмів, які ефективно захищають увесь Північноатлантичний альянс, а не тільки деякі країни».

Президент Польщі повідомив, що невдовзі він передасть на розгляд парламенту відповідний проект змін до закону про модернізацію війська. Він сподівається, що поділений на непримиренні фракції польський парламент буде єдиним, коли обговорюватиме питання безпеки країни.

За попередніми підрахунками, протиракетний щит обійдеться Польщі у 10 мільярдів злотих (приблизно два з половиною мільярди євро), а то й дорожче. На думку президента, дорогий проект вдасться профінансувати з польського бюджету. Національним законодавством передбачене фінансування армії на суму, що відповідає майже двом відсоткам НВП країни. Оскільки економічні показники Польщі навіть у час кризи зростають, каже Коморовський, то відповідно збільшується й сума, призначена на військо. Крім цього, наголошує він, чимало грошей Варшава заощадить на згортанні своєї військової місії в Афганістані. За словами Коморовського, впродовж останніх років Польща витратила на утримання своїх військових в Афганістані 5 мільярдів злотих.

Систему будуватимуть 10 років

Про польський проект протиракетної оборони розповів Станіслав Козєй, голова Бюро національної безпеки Польщі. За його словами, протиракетна система буде пересувною, в разі необхідності вона транспортуватиметься туди, де можна сподіватися загрози з повітря.

«Проектом закону передбачено, що його фінансування розпочнеться в 2014 році і триватиме 10 років. Упродовж цих десяти років польську армію оснастять протиракетною технікою так, щоб можна було захистити важливі стратегічні об’єкти або велике угрупування. Це буде мобільна система, яка зможе гарантувати протиракетний захист території, якій загрожує небезпека, або важливих об’єктів», – зазначає Станіслав Козєй.

Від чиїх ракет захищатимуться поляки своєю протиракетною парасолькою? У промовах польських високопосадовців, зокрема міністра оборони Томаша Сємоняка, було наголошено, що йдеться про ракети малого та середнього радіусу дії. Водночас польські політики не говорять, з якого саме боку Польща побоюється ракетної загрози. Натомість польські ЗМІ не раз припускали, що протиракетні проекти Варшави пов’язані з планами Кремля розмістити у сусідній із Польщею Калінінградській області Росії ракети близького та середнього радіусу дії.
Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Німеччина надасть українцям ще «Гепардів», але ще не «Леопарди»

Канцлер Олаф Шольц на «Гепарді» на базі в Німеччині, де використовувати установки навчалися українські військові. 25 серпня 2022 р.

Німецькі джерела повідомляють, що уряд у Берліні готується передати Україні ще 7 самохідних броньованих зенітних установок «Гепард» на додаток до 30, які вже використовуються українськими військовими.

«Гепарди», які також називають легкими танками, були зняті з озброєння німецької армії, але виявилися дієвими в Україні для захисту з повітря зокрема проти дронів, якими Росія бомбардує українські позиції і об’єкти цивільної інфраструктури.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив, що Німеччина зараз «особливо зосереджена на протиповітряній обороні» для України, натякнувши, що йдеться про додаткові комплекси Iris T і «Гепарди».

«Росія повинна зрозуміти: ми надалі будемо підтримувати Україну так довго, як це буде потрібно - економічно, фінансово, гуманітарно - через зруйновану інфраструктуру, а також зброєю», - заявив Шольц на Берлінській безпековій конференції 30 листопада.

Уряд Німеччини досі не відгукнувся позитивно на заклики надати Україні важкі танки, зокрема дуже поширені у Європі «Леопарди» німецького виробництва.

Шольц дав зрозуміти, що Берлін не хоче наодинці робити перший крок у постачанні Україні нової зброї західного виробництва, яку можна вважати наступальною.

В Німеччині фактично визнали, що пішли би на такий крок, якби свої танки Україні вирішили постачати США, або інші союзники.

Німецький журнал Spiegel першим повідомив на початку грудня, що йдеться про 7 додаткових Гепардів, які ремонтує мюнхенська збройна компанія Krauss-Maffei Wegmann (KMW), але часопис зауважив, що часові рамки постачання ще не оголошені.

«Гепарди» відомі тим, що мають свої радари і систему лазерного наведення, а також скорострільністю.

Український посол в Німеччині Олексій Макеєв біля «Гепарда»:

У засобах масової інформації нещодавно з’являлися повідомлення про можливі труднощі в забезпеченні українські гепарди набоями, оскільки Швейцарія, посилаючись на свій нейтралітет, не бажала постачати їх у зону боїв.

Німецький військовий аналітик Ґустав Ґрессель каже, що коли він був в Україні, то у розмовах з ним українські солдати говорили про потребу додаткових «Гепардів».

Дивіться також:

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Війна розлучила 16-річну Діану з мамою. Мати дівчинки, що працює волонтером у Харківському притулку для тварин, мусила залишитися у місті. Щоб вберегти доньку, вона відправила її в німецьку сімʼю, що погодилася прийняти дівчинку до себе.

Як пресвітеріанська церква у Денвері та організація «Українці Колорадо» допомагають Україні. Відео

Форум під гаслом «Ми всі українці» днями організувала американська пресвітеріанська церква у Денвері та громадська організація «Українці Колорадо». Головна мета події – показати парафіянам шляхи допомоги Україні та розповісти історії біженців.

Війна Росії в Україні стала головною темою зустрічі Джо Байдена та Еммануеля Макрона. Відео

Президент Франції Еммануель Макрон прибув до Вашингтона із державним візитом. Президенти США та Франції підтвердили підтримку України та захисту її суверенітету, включаючи надання політичної, безпекової, гуманітарної та економічної допомоги – стільки, скільки це буде потрібно.

Байден: "Я не планую наразі контактувати з Путіним" 

Президент США Джо Байден та президент Франції Еммануель Макрон докладно обговорили питання протистояння агресії Росії та допомогу Україні під час двосторонньої зустрічі в Білому домі, заявив президент США на прес-конференції за її результатами.

Відповідаючи на питання щодо можливих мирних перемовин, Байден зауважив, що російських президент Путін може завершити війну "забравши свої війська з України", однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "Він [Путін] сплачує високу ціну, але також чинить надзвичайні вбивства цивільного населення в Україні, бомбить пологові будинки, лікарні, дитячі будинки", - вказав Байден.

"Я не маю зараз намірів контактувати з Путіним ... Я готовий говорити з паном Путіним, якщо він справді буде зацікавлений в тому, щоб вирішити шукати шлях припинення війни. Він цього не робить. Якщо це станеться, то, в консультаціях з моїми друзями в НАТО, я буду щасливий поговорити з Путіним, щоб дізнатись що він має на думці", - заявив Байден. Він відзначив, що поки цього на сталось, надзвичайно важливо підтримати український народ".

Ми ніколи не закликатимемо українців до компромісу, який не буде прийнятним для них. Тому що вони настільки хоробрі, і вони захищають свої життя, свою націю, і наші принципи
Еммануель Макрон

Макрон, у свою чергу, додав, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців.

"Ми ніколи не закликатимемо українців до компромісу, який не буде прийнятним для них. Тому що вони настільки хоробрі, і вони захищають свої життя, свою націю, і наші принципи, - сказав президент Франції. - І тому що це ніколи не створить стійкий мир. Якщо ми хочемо стійкого миру, ми маємо поважати право українців самим визначити момент і умови, на яких вони будуть вести переговори про свою територію і своє майбутнє.

Обидва лідери підкреслили свою підтримку України. "Путін думає, що він може зламати волю тих, хто виступає проти його імперських амбіцій, але напади на цивільну інфраструктуру в Україні, зменшення поставок енергоресурсів до Європи, щоб підвищити ціни, погіршуючи продовольчу кризу - це шкодить вразливим верствам населення і не лише в Україні, але і по всьому світові. Він не досягне успіху. Президент Макрон та я вирішили, що ми працюватимемо разом, щоб притягнути Росію до відповідальності за її дії, зменшити вплив путінської війни на решту світу", - заявив Байден.

Макрон також наголосив на намірі Франції збільшити підтримку України.

Макрон перебуває в США з державним візитом. Це перший державний візит для Байдена в якості президента. Питання війни Росії в Україні - серед центральних, які обговорюють президенти. Серед інших тем порядку денного президентів США та Франції - ядерна програма Ірану та безпека в регіоні Сахель в Африці.

Більше

Відео - найголовніше

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00
XS
SM
MD
LG