Спеціальні потреби

Актуально

Помер колишній сенатор США Ричард Луґар

Ричард Луґар

У віці 87-ми років помер колишній сенатор-республіканець США Ричард Луґар, повідомляється на сайті неприбуткової організації "Центр ім. Луґара". Він помер через ускладнення від хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії (ХЗДП).

Помер колишній сенатор США Ричард Луґар. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:53 0:00

Ричард Луґар був сенатором від штату Індіана. Він - один з авторів програми Нанна-Луґара (Програма спільного зменшення загрози, Cooperative Threat Reduction Program), за якою було знищено понад сім з половиною тисяч ядерних боєголовок, близько двох тисяч балістичних ракет, забезпечений належний контроль за десятками ядерних об'єктів ядерної зброї.

Ричард Луґар зіграв ключову роль у тому, що Україна добровільно віддала свій ядерний арсенал.

Сенатор Ричард Луґар та сенатор Барак Обама проводять перевірку списаних боєголовок на складу у Донецьку, 2005 рік
Сенатор Ричард Луґар та сенатор Барак Обама проводять перевірку списаних боєголовок на складу у Донецьку, 2005 рік

Сенатор Ричард Луґар неодноразово відвідував Україну. У серпні 2005-го року Луґар відвідав Україну разом з тоді щойно обраним сенатором-демократом США від штату Іллінойс Бараком Обамою. Американські законодавці відвідали Донецький хімічний завод, на якому здійснювали знищення звичайної зброї. ​

У 2016-му році колишній сенатор Луґар отримав від президента Петра Порошенка Медаль Свободи. Свого часу цю нагороду отримали колишній сенатор США Джон Маккейн та екс-прем'єр Канади Стівен Гарпер.

У 2016-му році Ричард Луґар поділився своїми думками про останні дні Радянського Союзу і Будапештстький меморандум в інтерв’ю «Голосу Америки». Він також розповів як Кравчук "торгувався" за ціну ядерного роззброєння України. Публікуємо текстову версію цього інтерв'ю нижче.

Мирослава Ґонґадзе: Минуло вже 25 років з часу розпаду Радянського Союзу. Чи на Вашу думку Захід і США були готовими на це?

Ричард Луґар: Я думаю, що була певна готовність і, звичайно, було бажання, щоб таке розчленування відбулося, щоб країни, які протягом років заявляли про певну міру самостійності, здобули свою незалежність. Я повинен сказати, що в той час я був зайнятий справами ядерної зброї, зброї масового ураження і співпрацював із сенатором Семом Нанном з Джорджії. В 1986 році президент Рейґан побачив, що відкрилася нагода вперше укласти угоду про контроль озброєнь з Радянським Союзом. Отож він скликав групу з шістнадцяти сенаторів - вісім демократів, вісім республіканців - і ми пішли до консульства Росії, де зустрілися з росіянами і з'ясували те, що могли, про події, які відбувалися.

Я пам'ятаю, як сидів за круглим столом в офісі Сема Нанна, один з росіян - наших співрозмовників - подивився мені в очі і сказав: «У вас у Сполучених Штатів може бути багато неприємностей. «Що ви маєте на увазі» - спитав я. Справи в Радянському Союзі погані, сказав він - ядерні боєголовки направлені на вас і ваші міста, деякі з них вже ніким не охороняються, бо охоронцям не платять зарплату. Там можуть статись нещасні випадки, можуть з’явитись люди, які візьмуть контроль над цією зброєю для того, щоб прогодувати свої сім'ї, можуть викрасти деякі матеріали. І я запитав: «Що ви хочете від нас?» Він відповів: «Нам не потрібно багато ваших грошей, але нам потрібна буде технічна допомога, потрібно техніків, які зможуть приїхати і допомогти зняти ракети з пускових установок і почати процес роззброєння та переоснащення».

М.Ґ.: Чи думаєте Ви, що саме цими міркуваннями і застереженнями керувався президент Джордж Буш-старший, коли виголосив свою відому промову «котлети по-українськи» у Верховній Раді УРСР, закликаючи Україну не оголошувати незалежність. Боявся він, що зброя залишиться без централізованого контролю?

Р.Л.: Я не певен, які були в той час міркування президента Буша. Думаю, що завжди було багато пересторог, оскільки ми - США та Радянський Союз - говорили про взаємне знищення. Було достатньо ракет 10-тисячного діапазону, це була в рази потужніша зброя ніж така, якою знищили Хіросіму і Нагасакі у Японії. Там були ракети, які одним ударом могли знищити моє місто Індіанаполіс, де я був мером 8 років. І я навіть не знав, що моє місто було однією з цілей.

Сенатор Ричард Луґар під час зустрічі з Леонідом Кучмою, 2004 рік
Сенатор Ричард Луґар під час зустрічі з Леонідом Кучмою, 2004 рік

М.Ґ. Тому Ви намагались зробити все можливе, щоб взяти під контроль усю цю зброю? Але одним з цих кроків було спонукати Україну віддати свою ядерну зброю. Як Вам це вдалось? І як Вам вдалось домовитись з президентом Кравчуком?

Р.Л.: У квітні 1992 року ми з Семом Нанном здійснили поїздку у Росію, Україну та Білорусь. Ми побачили, у яких жахливих умовах була низка об’єктів, як небезпечно було все це залишати без нагляду, саме так, як нам розповідали ті росіяни. Отже ми прибули в Росію. Ми зустрілись з Борисом Єльциним і він каже - я знаю, що ви будете зустрічатись з Кравчуком. Він сказав, що це абсолютно неприйнятно, щоб Україна володіла ядерною зброєю, оскільки вони не мають контролю над пусковими установками без зв’язку з Росією. Він попросив передати Кравчуку, що може трапитись з Україною. Кравчук також це знав. Він хотів позбутись зброї, бо знав, що потенційно це може стати проблемою у відносинах з Росією та Сполученими Штатами. Отож ми зустрілись з Кравчуком під час обіду і я нахилився до Кравчука і сказав – пане президенте, Сполучені Штати готові виділити 100 мільйонів доларів, щоб допомогти вам позбутись цієї зброї, ми знаємо – ви хочете це зробити. Він був надзвичайно збуджений, схопив мене і Нанна майже за шию і повів до преси, яка стояла в коридорі. Тоді президент Кравчук сказав - сенатор Луґар зробив надзвичайну пропозицію Україні. Сполучені Штати готові надати Україні 150 мільйонів доларів. По дорозі назад до кімнати Нанн почав мене бештати - звідки мовляв у тебе така божевільна ідея. Я йому сказав - все буде добре, не переживай. Коли ми повернулись у США, я пішов до президента Буша, розповів йому все і він підписав листа до президента Кравчука, у якому пообіцяв 150 мільйонів доларів. Кравчук вміло скористався нагодою. В кінцевому рахунку ми витратили на програму роззброєнь приблизно 700-800 мільйонів доларів.

Сенатор Ричард Луґар та сенатор Барак Обама під час зустрічі з президентом України Віктором Ющенком, 2005 рік
Сенатор Ричард Луґар та сенатор Барак Обама під час зустрічі з президентом України Віктором Ющенком, 2005 рік

Будапештський меморандум

М.Ґ.: Тепер Україна, у зв’язку з агресією з боку Росії, нагадує світові, що Сполучені Штати і Росія і Великобританія дали Україні гарантії безпеки. І вони (українці) вважають, що гарантії безпеки не були виконані. Як Ви оцінюєте угоду в Будапешті і чи має Україна право очікувати її виконання?

Р.Л.: Очевидно, Будапештський меморандум, безумовно, виходить на перший план, і торік, як багато в Україні говорили, що це було страхування від ядерної зброї. Одні й ті ж види страхування були передані Білорусі, Казахстану та іншим. Питання з точки зору юристів на міжнародному рівні завжди були – які це гарантії? Меморандум конкретно не вказував, що буде використовуватись військова сила для гарантування безпеки. Насправді, точно не сказано, що буде зроблено і, крім того, різні президенти США дали зрозуміти, що вони були впевнені, що ми не зможемо отримати схвалення договору Сенатом Сполучених Штатів, який передбачає застосування військових сил США для порятунку України або Білорусі, або Казахстану або кого-небудь. Інтерпретацією стало те, що відчували інші країни, кінець кінцем існують зобов’язання, і, звичайно, це дуже розчаровує керівництво України останніми місяцями, тому що вони відчували, дивлячись назад, що в ті дні було набагато більше в цьому Будапештському меморандумі, за всіма ознаками, ніж було витлумачено.

М.Ґ.: Українці підписали документ, чекаючи чогось, до того ж, ймовірно, не в повній мірі розуміючи, один одного. Як Ви думаєте, чи Україна могла б чинити більший тиск і досягти міцніших угод, можливо, розробити деякі конкретні документи після цього меморандуму? Чому цього не сталося? Чи українська дипломатія була занадто слабкою, і що справді можна було зробити, щоб ця угода стала набагато сильнішою?

Р.Л.: Очевидно, потрібно було значно більше дипломатії і переговорів, потрібні були деякі документи, деякі формулювання, на відміну від загального почуття про все це. Треба сказати, що навіть тоді, коли я служив у Комітеті Сенату із закордонних справ, я не пам’ятаю Будапештського меморандуму, я не пам’ятаю, що він був предметом обговорення чи більшої дискусії в Сполучених Штатах. Коли все це виникло, мені було цікаво, де я був весь цей період часу, але це було насправді те, що було сформульовано, можливо, керівниками наших країн, і вони не хотіли його обговорення в Сенаті, вони не хотіли дебатів, не хотіли сформулювати договір, який важко ратифікувати. Можливо, що вони відчували, що коли б Сенат проголосував проти нього, що це було б ще більш ніяково і підірвало б довіру, яка ще могла залишатися в Україні...​

М.Ґ.: Хто мав би це порушити? Чиїм це було завданням?

Р.Л.: Президента Сполучених Штатів, або він міг би уповноважити міністра оборони, державного секретаря, людей, які, як правило, діють від імені президента… У 1986 році делегація сенаторів відбула до Женеви, Швейцарія. Президент Рейґан зрозумів, що договір з колишнім Радянським Союзом про обмеження озброєнь вимагатиме двох третин голосів у Сенаті США. І тому з самого початку краще відправити туди шістнадцять сенаторів для переговорів, які збиралися подивитися, що відбувається. Нам потрібне було керівництво, і в подальшому нам були потрібні республіканці і демократи, щоб досягти цього. Щодо Будапештського меморандуму, то було відчуття, що, хто б відповідав за це, вони не змогли отримати такої більшості, та насправді не проведено відповідної підготовки. Не було багато сенаторів або членів Палати, або інших людей, залучених до цього. Деякі, можливо, дізнався про це, але це дуже відрізняється від формального обговорення і зобов’язання, так що якщо ви хочете послати війська, або вжити дуже серйозних заходів, у вас дійсно є правові підстави для цього.

М.Ґ.: Так що це було свого роду покладення під килим і забуття.

Р.Л.: Так.

Всі новини дня

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

США попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій проти Росії

Міністерство фінансів США

Сполучені Штати застерегли Туреччину від експорту до Росії хімікатів, мікрочіпів та інших продуктів, які можуть бути використані під час війни Москви в Україні, в обхід західних санкцій, повідомляє агентство Reuters.

Браян Нельсон, посадовець Міністерства фінансів США, який займається санкціями, зустрівся з турецькими посадовцями та приватним сектором в четвер і п’ятницю, щоб закликати до більшої співпраці в припиненні потоку таких товарів. Під час зустрічей в Анкарі та Стамбулі Нельсон та представники делегації підкреслили, що до Росії здійснюється експорт у десятки мільйонів доларів, що викликає занепокоєння, сказав чиновник на умовах анонімності.

«Немає нічого дивного в тому, що Росія активно прагне використовувати історичні економічні зв’язки, які вона має з Туреччиною», - сказав посадовець і додав, що питання в тому, якою буде відповідь Туреччини.

Анкара принципово виступає проти широких санкцій проти Росії, але каже, що Туреччина не буде їх обходити, закликаючи Захід надати будь-які докази порушення обмежень.

Посилаючись на дані російської митниці, агентство Reuters у грудні повідомило, що за сім місяців до 31 жовтня 2022 року до Росії надійшли комп’ютерні та інші електронні компоненти щонайменше на 2,6 мільярдів доларів. З них товари на суму 777 мільйонів доларів були виготовлені західними фірмами, чиї мікросхеми були знайдені в російських системах озброєння.

Поїздка Нельсона, заступника міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки, є останнім візитом високопосадовців США до Туреччини, які прагнуть посилити тиск на Анкару, щоб забезпечити дотримання обмежень США на Росію.

Під час переговорів з турецькими фірмами цього тижня Нельсон зазначив, що Росія може ухилятися від західного контролю для імпорту пластмас, гуми та напівпровідників, які містяться в експортованих товарах і використовуються військовими.

Браян Нельсон також відвідав Об’єднані Арабські Емірати та Оман, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме застосування запроваджених ними санкцій, повідомило минулого тижня Міністерство фінансів США.

Більше

XS
SM
MD
LG