Спеціальні потреби

Актуально

Помер колишній сенатор США Ричард Луґар

Ричард Луґар

У віці 87-ми років помер колишній сенатор-республіканець США Ричард Луґар, повідомляється на сайті неприбуткової організації "Центр ім. Луґара". Він помер через ускладнення від хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії (ХЗДП).

Помер колишній сенатор США Ричард Луґар. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:53 0:00

Ричард Луґар був сенатором від штату Індіана. Він - один з авторів програми Нанна-Луґара (Програма спільного зменшення загрози, Cooperative Threat Reduction Program), за якою було знищено понад сім з половиною тисяч ядерних боєголовок, близько двох тисяч балістичних ракет, забезпечений належний контроль за десятками ядерних об'єктів ядерної зброї.

Ричард Луґар зіграв ключову роль у тому, що Україна добровільно віддала свій ядерний арсенал.

Сенатор Ричард Луґар та сенатор Барак Обама проводять перевірку списаних боєголовок на складу у Донецьку, 2005 рік
Сенатор Ричард Луґар та сенатор Барак Обама проводять перевірку списаних боєголовок на складу у Донецьку, 2005 рік

Сенатор Ричард Луґар неодноразово відвідував Україну. У серпні 2005-го року Луґар відвідав Україну разом з тоді щойно обраним сенатором-демократом США від штату Іллінойс Бараком Обамою. Американські законодавці відвідали Донецький хімічний завод, на якому здійснювали знищення звичайної зброї. ​

У 2016-му році колишній сенатор Луґар отримав від президента Петра Порошенка Медаль Свободи. Свого часу цю нагороду отримали колишній сенатор США Джон Маккейн та екс-прем'єр Канади Стівен Гарпер.

У 2016-му році Ричард Луґар поділився своїми думками про останні дні Радянського Союзу і Будапештстький меморандум в інтерв’ю «Голосу Америки». Він також розповів як Кравчук "торгувався" за ціну ядерного роззброєння України. Публікуємо текстову версію цього інтерв'ю нижче.

Мирослава Ґонґадзе: Минуло вже 25 років з часу розпаду Радянського Союзу. Чи на Вашу думку Захід і США були готовими на це?

Ричард Луґар: Я думаю, що була певна готовність і, звичайно, було бажання, щоб таке розчленування відбулося, щоб країни, які протягом років заявляли про певну міру самостійності, здобули свою незалежність. Я повинен сказати, що в той час я був зайнятий справами ядерної зброї, зброї масового ураження і співпрацював із сенатором Семом Нанном з Джорджії. В 1986 році президент Рейґан побачив, що відкрилася нагода вперше укласти угоду про контроль озброєнь з Радянським Союзом. Отож він скликав групу з шістнадцяти сенаторів - вісім демократів, вісім республіканців - і ми пішли до консульства Росії, де зустрілися з росіянами і з'ясували те, що могли, про події, які відбувалися.

Я пам'ятаю, як сидів за круглим столом в офісі Сема Нанна, один з росіян - наших співрозмовників - подивився мені в очі і сказав: «У вас у Сполучених Штатів може бути багато неприємностей. «Що ви маєте на увазі» - спитав я. Справи в Радянському Союзі погані, сказав він - ядерні боєголовки направлені на вас і ваші міста, деякі з них вже ніким не охороняються, бо охоронцям не платять зарплату. Там можуть статись нещасні випадки, можуть з’явитись люди, які візьмуть контроль над цією зброєю для того, щоб прогодувати свої сім'ї, можуть викрасти деякі матеріали. І я запитав: «Що ви хочете від нас?» Він відповів: «Нам не потрібно багато ваших грошей, але нам потрібна буде технічна допомога, потрібно техніків, які зможуть приїхати і допомогти зняти ракети з пускових установок і почати процес роззброєння та переоснащення».

М.Ґ.: Чи думаєте Ви, що саме цими міркуваннями і застереженнями керувався президент Джордж Буш-старший, коли виголосив свою відому промову «котлети по-українськи» у Верховній Раді УРСР, закликаючи Україну не оголошувати незалежність. Боявся він, що зброя залишиться без централізованого контролю?

Р.Л.: Я не певен, які були в той час міркування президента Буша. Думаю, що завжди було багато пересторог, оскільки ми - США та Радянський Союз - говорили про взаємне знищення. Було достатньо ракет 10-тисячного діапазону, це була в рази потужніша зброя ніж така, якою знищили Хіросіму і Нагасакі у Японії. Там були ракети, які одним ударом могли знищити моє місто Індіанаполіс, де я був мером 8 років. І я навіть не знав, що моє місто було однією з цілей.

Сенатор Ричард Луґар під час зустрічі з Леонідом Кучмою, 2004 рік
Сенатор Ричард Луґар під час зустрічі з Леонідом Кучмою, 2004 рік

М.Ґ. Тому Ви намагались зробити все можливе, щоб взяти під контроль усю цю зброю? Але одним з цих кроків було спонукати Україну віддати свою ядерну зброю. Як Вам це вдалось? І як Вам вдалось домовитись з президентом Кравчуком?

Р.Л.: У квітні 1992 року ми з Семом Нанном здійснили поїздку у Росію, Україну та Білорусь. Ми побачили, у яких жахливих умовах була низка об’єктів, як небезпечно було все це залишати без нагляду, саме так, як нам розповідали ті росіяни. Отже ми прибули в Росію. Ми зустрілись з Борисом Єльциним і він каже - я знаю, що ви будете зустрічатись з Кравчуком. Він сказав, що це абсолютно неприйнятно, щоб Україна володіла ядерною зброєю, оскільки вони не мають контролю над пусковими установками без зв’язку з Росією. Він попросив передати Кравчуку, що може трапитись з Україною. Кравчук також це знав. Він хотів позбутись зброї, бо знав, що потенційно це може стати проблемою у відносинах з Росією та Сполученими Штатами. Отож ми зустрілись з Кравчуком під час обіду і я нахилився до Кравчука і сказав – пане президенте, Сполучені Штати готові виділити 100 мільйонів доларів, щоб допомогти вам позбутись цієї зброї, ми знаємо – ви хочете це зробити. Він був надзвичайно збуджений, схопив мене і Нанна майже за шию і повів до преси, яка стояла в коридорі. Тоді президент Кравчук сказав - сенатор Луґар зробив надзвичайну пропозицію Україні. Сполучені Штати готові надати Україні 150 мільйонів доларів. По дорозі назад до кімнати Нанн почав мене бештати - звідки мовляв у тебе така божевільна ідея. Я йому сказав - все буде добре, не переживай. Коли ми повернулись у США, я пішов до президента Буша, розповів йому все і він підписав листа до президента Кравчука, у якому пообіцяв 150 мільйонів доларів. Кравчук вміло скористався нагодою. В кінцевому рахунку ми витратили на програму роззброєнь приблизно 700-800 мільйонів доларів.

Сенатор Ричард Луґар та сенатор Барак Обама під час зустрічі з президентом України Віктором Ющенком, 2005 рік
Сенатор Ричард Луґар та сенатор Барак Обама під час зустрічі з президентом України Віктором Ющенком, 2005 рік

Будапештський меморандум

М.Ґ.: Тепер Україна, у зв’язку з агресією з боку Росії, нагадує світові, що Сполучені Штати і Росія і Великобританія дали Україні гарантії безпеки. І вони (українці) вважають, що гарантії безпеки не були виконані. Як Ви оцінюєте угоду в Будапешті і чи має Україна право очікувати її виконання?

Р.Л.: Очевидно, Будапештський меморандум, безумовно, виходить на перший план, і торік, як багато в Україні говорили, що це було страхування від ядерної зброї. Одні й ті ж види страхування були передані Білорусі, Казахстану та іншим. Питання з точки зору юристів на міжнародному рівні завжди були – які це гарантії? Меморандум конкретно не вказував, що буде використовуватись військова сила для гарантування безпеки. Насправді, точно не сказано, що буде зроблено і, крім того, різні президенти США дали зрозуміти, що вони були впевнені, що ми не зможемо отримати схвалення договору Сенатом Сполучених Штатів, який передбачає застосування військових сил США для порятунку України або Білорусі, або Казахстану або кого-небудь. Інтерпретацією стало те, що відчували інші країни, кінець кінцем існують зобов’язання, і, звичайно, це дуже розчаровує керівництво України останніми місяцями, тому що вони відчували, дивлячись назад, що в ті дні було набагато більше в цьому Будапештському меморандумі, за всіма ознаками, ніж було витлумачено.

М.Ґ.: Українці підписали документ, чекаючи чогось, до того ж, ймовірно, не в повній мірі розуміючи, один одного. Як Ви думаєте, чи Україна могла б чинити більший тиск і досягти міцніших угод, можливо, розробити деякі конкретні документи після цього меморандуму? Чому цього не сталося? Чи українська дипломатія була занадто слабкою, і що справді можна було зробити, щоб ця угода стала набагато сильнішою?

Р.Л.: Очевидно, потрібно було значно більше дипломатії і переговорів, потрібні були деякі документи, деякі формулювання, на відміну від загального почуття про все це. Треба сказати, що навіть тоді, коли я служив у Комітеті Сенату із закордонних справ, я не пам’ятаю Будапештського меморандуму, я не пам’ятаю, що він був предметом обговорення чи більшої дискусії в Сполучених Штатах. Коли все це виникло, мені було цікаво, де я був весь цей період часу, але це було насправді те, що було сформульовано, можливо, керівниками наших країн, і вони не хотіли його обговорення в Сенаті, вони не хотіли дебатів, не хотіли сформулювати договір, який важко ратифікувати. Можливо, що вони відчували, що коли б Сенат проголосував проти нього, що це було б ще більш ніяково і підірвало б довіру, яка ще могла залишатися в Україні...​

М.Ґ.: Хто мав би це порушити? Чиїм це було завданням?

Р.Л.: Президента Сполучених Штатів, або він міг би уповноважити міністра оборони, державного секретаря, людей, які, як правило, діють від імені президента… У 1986 році делегація сенаторів відбула до Женеви, Швейцарія. Президент Рейґан зрозумів, що договір з колишнім Радянським Союзом про обмеження озброєнь вимагатиме двох третин голосів у Сенаті США. І тому з самого початку краще відправити туди шістнадцять сенаторів для переговорів, які збиралися подивитися, що відбувається. Нам потрібне було керівництво, і в подальшому нам були потрібні республіканці і демократи, щоб досягти цього. Щодо Будапештського меморандуму, то було відчуття, що, хто б відповідав за це, вони не змогли отримати такої більшості, та насправді не проведено відповідної підготовки. Не було багато сенаторів або членів Палати, або інших людей, залучених до цього. Деякі, можливо, дізнався про це, але це дуже відрізняється від формального обговорення і зобов’язання, так що якщо ви хочете послати війська, або вжити дуже серйозних заходів, у вас дійсно є правові підстави для цього.

М.Ґ.: Так що це було свого роду покладення під килим і забуття.

Р.Л.: Так.

Всі новини дня

Міністерка енергетики США: Ми закликаємо Росію негайно припинити військові дії на ядерних об’єктах в Україні. Відео

Виступаючи на конференції МАГАТЕ, міністерка енергетики США Дженніфер Ґренголм вкотре підкреслила "непохитну підтримку уряду та народу України" з боку Вашингтона та його "відданості безпеці та захисту українських ядерних об'єктів під час варварського вторгнення Росії".

"Не бачимо причин коригувати нашу власну ядерну позицію" - Білий дім про ядерні погрози Росії 

Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр заявила: "Ми сприймаємо ці загрози дуже серйозно. Наразі ми не бачимо жодних причин коригувати нашу власну ядерну позицію". 

США не бачать готовності Росії застосовувати ядерну зброю, але погрози з Кремля сприймають дуже серйозно. Про це заявила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр у понеділок 26 вересня.

"Що стосується будь-яких доказів чи шансів – наразі ми цього не бачимо. Але ми сприймаємо ці загрози дуже серйозно. Наразі ми не бачимо жодних причин коригувати нашу власну ядерну позицію", – так речниця Білого дому відповіла на запитання, чи вважають США, що шанси застосування Росією ядерної зброї зараз вищі, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення до України.

Напередодні Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю одному з американських каналів заявив, що США закликають Кремль припинити розмови про можливе використання ядерної зброї.

Блінкен також запевнив, що у США вже є план реагування на випадок, якщо Москва вирішить використати ядерну зброю.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США дадуть рішучу відповідь на будь-яке застосування Росією ядерної зброї проти України і що Вашингтон вже повідомив Москву про "катастрофічні наслідки", з якими вона зіткнеться. Він не уточнив, якою саме буде відповідь США, але наголосив, що Сполучені Штати приватно "докладно пояснили Москві, що саме це означатиме".

Володимир Путін 21 вересня сказав, що Росія готова використовувати "всі наявні засоби" для захисту "своїх територій". Після так званих "референдумів" Росія може вважати українські території "своїми землями".

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:46 0:00

Українців у полоні РФ систематично страчують, гвалтують, обмежують у їжі, воді й медичній допомозі - ООН

Пошук тіл загиблих після звільнення від російської окупації в Ізюмі, Харківщина, 26 вересня 2022. REUTERS/Abdelaziz Boumzar

Російські сили та проросійські збройні угруповання піддавали українських в’язнів позасудовим стратам, сексуальному насильству та іншим зловживанням. Про це йдеться у доповіді офісу ООН з прав людини, яку оприлюднили у вівторок, повідомляє Reuters.

У звіті, опублікованому Управлінням Верховного комісара з прав людини, виявлено певні порушення прав обома сторонами конфлікту, але висловлюється особливе занепокоєння з приводу жорстокого поводження з цивільними та військовополоненими з боку російських військ і афілійованих збройних груп.

Звіт охоплює період з 1 лютого по 31 липня та заснований на роботі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Росія та Україна заперечують звинувачення в порушеннях прав людини.

"Триваючий збройний напад Російської Федерації на Україну і пов’язані з ним бойові дії призвели до жахливої ситуації з правами людини по всій країні. Збройний конфлікт призвів до широкого спектру порушень прав людини, які стосуються як цивільних осіб, так і учасників бойових дій", – йдеться у звіті.

Голова місії Матильда Богнер заявила, що українські військовополонені "піддавалися жорстокому та такому, що принижує гідність, поводженню з боку російських сил безпеки та афілійованих збройних груп, яке, як видається, було систематичним", - сказала вона, представляючи звіт на прес-конференції в Києві.

Днями голова слідчого органу, уповноваженого ООН, заявив, що Росія вчинила воєнні злочини, включаючи позасудові страти, зґвалтування, тортури, відсутність їжі, води та медичної допомоги та ув’язнення дітей на окупованих нею територіях в Україні, що "можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини".

Слідчі ООН заявили, що продовжують документувати та перевіряти твердження про незаконні вбивства сотень мирних жителів російськими збройними силами у звільнених після російської окупації Київській, Сумській та Харківській областях.

Слідство також задокументувало щонайменше шість вбивств цивільних осіб в Україні, яких вважають зрадниками за ймовірну співпрацю з Росією на окупованих територіях.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Росія може готуватись до примусової мобілізації українських військовополонених для того, щоб вони воювали на боці РФ, що порушить Женевську конвенцію про поводження із військовополоненими.

У статті використано матеріали Reuters.

Дивіться також: Інтерв'ю з дружиною звільненого з полону Сергія Волинського

Інтерв’ю «Голосу Америки» з дружиною Сергія Волинського. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:39 0:00

Трубопроводи Північний потік 1 і 2 не дають газу Європі, але витікають

Міністр економіки Німеччини Роберт Габек на газовій станції в Любміні в Німеччині, де газопровід Північний Потік виходить з Балтійського моря на сушу

Данія і Швеція повідомили про витікання газу з непрацюючих трубопроводів Північний потік 1 і 2, що пролягають по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини.

Інциденти ставлять під ще більший сумнів можливість швидкого відновлення постачання російського газу до Європи в обсягах необхідних для зимового періоду.

Причини витікання газу на трьох, як вважають зараз, нитках трубопроводів біля данського острова Борнгольм не відомі, але офіційні представники називають ситуацію дуже незвичайною.

Північний потік 1 був найбільшим маршрутом постачання російського природного газу у Європу, але на тлі активізації війни Росії з Україною контрольована російською державою компанія Газпром спочатку скоротила транспортування ним газу, а в серпні повністю припинила, пославшись на технічні проблеми ускладнені, як заявили у Москві, західними санкціями.

Північний потік 2 споруджений, але так і не запрацював після того, як уряд Німеччини закрив проект на тлі лютневого російського вторгнення в Україну.

Транзит російського газу до Європи триває через газотранспортну систему України, але у скорочених обсягах, і українці закрили один з маршрутів, вказавши на втручання російських окупаційних військ на українській території.

Впродовж весни і літа Росія відмовилася продавати газ Болгарії, Данії, Польщі, Фінляндії, а також нідерландській компанії Gasterra і частково компанії Shell після того, як вони відкинули вимоги Москви платити за газ у російських рублях.

Найбільша країна ЄС - Німеччина заявляє, що на понад 80% заповнила запаси газу у сховищах і Європа активізувала пошуки альтернативних джерел палива, але проблеми з постачанням спричинили різкі зростання цін на енергію.

Шведська мореплавна служба повідомила про два місця витоку газу з трубопроводу Північний потік 1 після того, як Данія оголосила обмеження руху суден довкола витоку виявленого на Північному потоку 2.

Данська служба, яку цитує служба новин Reuters, вказує, що у зоні витоку газу судна можуть втратити здатність триматися на воді, а крім того є загроза вогню.

Також витік газу в повітря збільшує в атмосфері парникові гази, що впливають на клімат.

Газопровід Північний Потік 1 сягає 1 224 кілометри від Виборга в Росії до Любміна в Німеччині.

Пропускна спроможні кожної нитки 27,5 мільярдів кубометрів газу на рік.

В Німеччині той газ подавали в трубопроводи до інших країн Європи.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:46 0:00

«І українці і поляки масово зверталися з пропозицією допомоги». Фундація «Зустріч» у Кракові збільшила обсяг своєї діяльності вдесятеро, щоб задовольнити потреби українських біженців, які їхали у місто.

Більше

XS
SM
MD
LG