Пониження у посаді генерала Сергія Суровікіна, який був командувачем Об'єднаного угруповання військ в Україні, та призначення на цю посаду начальника генштабу Валерія Герасимова, у якого Суровікін тепер – заступник, західні оглядачі пов’язують не лише з провалами на фронті, але і з боротьбою за владу у найближчому оточенні президента Росії Володимира Путіна.

Хоча в російському Міністерстві оборони називають ці перестановки «підвищенням рівня керівництва спецоперацією», західні коментатори кажуть, що за змінами стоять «внутрішні чвари, боротьба за владу, та ревнощі» з боку самого Герасимова і міністра оборони Росії Сергій Шойгу.

Коментатор міжнародних подій, ветеран британської телекомпанії ВВС, Джон Сімпсон вважає, що генералу Суровікіну, відомому своїми жорстокими методами ведення війни, його тактика не допомогла – він зазнав поразки.

«Погана новина для цієї людини – російського «генерала Армагеддона», Сергія Суровікіна. У жовтні президент Путін призначив його відповідальним за війну в Україні, але його невдача означає, що його понизили в посаді, незважаючи на його фірмову тактику нападу на цивільне населення. На генерала Валерія Герасимова тепер очікує отруєна чаша», – метафорично висловлюється коментатор у своєму твіті.

Напередодні російським журналістам стало відомо про ще одне призначення у командуванні російських військ в Україні. За повідомленнями російських ЗМІ, генерал-полковник Олександр Лапін очолив Головний штаб сухопутних військ, попри те, що його різко критикували наближені до Путіна лідер Чечні Рамзан Кадиров, керівник «Групи Вагнера» Євген Пригожин та низка військових блогерів. Вони покладали, зокрема, на Лапіна відповідальність за невдачі російських військових на Донбасі.

Дослідник американського аналітичного центру "Атлантична рада" Андерс Аслунд вважає, що перестановки в російському військовому командуванні мають показати, що вплив позасистемних критиків перебільшений.

«Пониження генерала Суровікіна, його заміна генералом Герасимовим і підвищення генерала Лапіна явно спрямовані проти Пригожина, Кадирова та їхніх військових екстремістів, імовірно, також проти Путіна. У російському військовому командуванні відбувається щось важливе», – зауважує аналітик у своєму твіті.

«Внутрішні чвари, боротьба за владу, та ревнощі» – ось, що відбувається в російському керівництві, на думку дослідниці з впливової американської корпорації RAND.

Дара Масікот, яка спеціалізується на питаннях оборонної політики Росії, вважає, на відміну від інших коментаторів, що Суровікін не був нездарою. Він, на її думку, «не допускав стратегічних помилок на полі бою, як багато інших російських генералів». Вона вважає його набагато професійнішим, ніж Шойгу і Герасимов, які «понизили в посаді свого найкомпетентнішого старшого командира, замінивши його на некомпетентного».

На її думку, Суровікін міг постраждати ще і через те, що доносив до Путіна «більш реалістичні оцінки ситуації на фронті, на відміну від того, що той раніше отримував від Шойгу-Герасимова».

Але, каже Масікот, саме Шойгу і Герасимов «провалили війну» в Україні. «Це керівництво настільки недбале, що в будь-якій нормальній системі це мало б бути підставою для звільнення», – вважає дослідниця.

Але Шойгу і Герасимов вірні Путіну, а тому вони переграли Суровікіна у боротьбі за владу, каже Масікот. На її думку, з Герасимовим на чолі від російського війська будуть знову вимагати неможливого, а він не буде відмовлятися, як не відмовився від невдалих планів вторгнення у лютому минулого року. Чи буде це добре для України, залишається відкритим питанням, пише дослідниця у серії твітів.

Лондонський аналітик Марк Ґалеотті також вважає, що Путін може знову мати «нереалістичні очікування» від Герасимова, і насправді «отруєна чаша» дістала саме йому.

«Те, що будуть весняні наступи, було цілком зрозуміло – для цього й тримають не кинуті в бій 150 тисяч "мобіків". 150 тисяч свіжих військ, хоч і поганої якості, матимуть значення, але, я підозрюю, що це – недостатньо для Путіна», – каже дослідник російських силовиків.

Але він додає, що не думає, що «стратегія Москви так чи інакше залежить від перемоги на полі бою – це більше стосується політики». На думку Ґалеотті, Путін хоче продемонструвати Заходу, що Росія готова до тривалої війни, і сподівається, що «ми втратимо волю та єдність і далі підтримувати Київ». Як прогнозує дослідник, Путін буде розчарований, але «він «мусить» у це вірити, бо інших шансів на хоч якусь перемогу в нього немає».

Роблячи ставку на Герасимова, Путін, на думку Ґалеотті, планує ескалацію навесні – «не ядерний варіант, а більше мобілізації» та можливо, ефективнішу взаємодію з «вагнерівцями» і «кадирівцями», які «краще навчені та оснащені, ніж більшість "мобіків"».

Як вважає Ґалеотті, Путіну байдужі почуття військових командирів, але якщо він продовжуватиме так жонглювати призначеннями, це не принесе йому відданості з їхнього боку. І в якийсь кризовий момент це може вилізти йому боком, прогнозує Ґалеотті.

11 січня Міноборони Росії повідомило про призначення начальника Генштабу Збройних сил генерала армії Валерія Герасимова Командувачем Об’єднаного угруповання російських військ, які ведуть війну в Україні.

Колишній командувач Сергій Суровікін стане одним із його трьох заступників, пише Радіо Свобода. Суровікін залишається на посаді командувача Повітряно-космічних сил. Ще двома заступниками будуть головнокомандувач Сухопутними військами генерал армії Олег Салюков та заступник начальника Генштабу генерал-полковник Олексій Кім.

«Підвищення рівня керівництва спеціальною військовою операцією пов’язане з розширенням масштабу завдань, що вирішуються в ході її проведення», – наводить видання текст повідомлення Міноборони РФ.

В Міноборони України побачили в кадрових змінах РФ свідчення того, що "не все у них виходить так, як вони бажають". "Якби у них було все гаразд, то кадрові зміни з такою частотою не проходили б", - заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов на брифінгу для преси в четвер.