Спеціальні потреби

Актуально

Перемогти Путіна можна малою ціною, потрібно лише, щоб Захід цього захотів – експерти

«Успіхи української армії – це зменшення загроз для НАТО та ЄС» – Резников

Сигнали, які подає Кремль, свідчать про те, що російське керівництво далі ставить на меті капітуляцію України і жодний інший варіант закінчення війни в Україні його не влаштовують, кажуть західні експерти. А міністр оборони України вважає, що забезпечити поразку Росії є головним глобальним завданням на 2023 рік.

Президент Росії Володимир Путін продовжує відмовлятися ставитися до президента України Володимира Зеленського як до суверенного партнера, що означає, що Путін не зацікавлений у серйозних переговорах з Україною, вважають експерти американського Інституту вивчення війни (ISW).

Аналізуючи тези, які Путін висловив на своїй прес-конференції 22 грудня, що відбулася на другий день після візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона, аналітики ISW доходять висновку, що головне завдання, яке ставить перед собою російський президент – це зменшити допомогу Заходу в обороні України, яку Москва не бачить як суверенну державу, і змушення київського уряду до капітуляції.

«Путін також повторив свою мету-максимум для Росії – «захистити» український народ від їх уряду, маючи на увазі, що Росія має намір змусити київський уряд капітулювати. Путін згадав Україну як державу лише для того, щоб неправдиво зауважити, що з вини України переговори з Росією є неможливими», – пишуть аналітики ISW у серії твітів.

Однак, спроба Путіна дискредитувати Україну і підірвати підтримку західних країн, на думку аналітиків ISW, «навряд чи увінчається успіхом, враховуючи неодноразові заяви лідерів США та Європи щодо їхньої рішучості забезпечити, щоб Україна вирішувала власний курс».

Діяти на випередження – дешевше, ніж реагувати на загрози – Резников

Про те, що поразка Росії буде спільною метою України та її союзників на наступний рік пише і міністр оборони України. У статті, яку 22 грудня опублікувала "Атлантична рада", Олексій Резников пише, що нині «Україна стала щитом Європи, захищаючи континент на лінії фронту протяжністю 2500 кілометрів», що означає, що успіхи української армії – це зменшення загроз для НАТО та ЄС.

Як каже Резников, загрози, які створила Росія цього року, перестають бути локальними, вона створює «злочинні коаліції з іншими терористичними режимами», зокрема з Іраном. І якщо Росія не зазнає поразки 2023 року, глобальна безпека наступного року тільки погіршиться.

«Численні авторитарні режими уважно стежать за розвитком подій в Україні та розглядатимуть будь-який успіх Росії як зелене світло для власних актів агресії», – каже Резников.

Український міністр оборони вважає, що якщо західні країни не усвідомили цих загроз раніше, коли Україна про них попереджала, то час зробити це зараз. Повернення до стану перед війною – неможливе, тому потрібно вкласти всі сили у перемогу, і для цього, як каже Резников, потрібно, щоб усі західні країни це прийняли, і почали діяти на випередження.

Потрібно не шукати, як домовитися з Путіним, а дати Україні зброю – протиповітряну оборону, ракети великої дальності, танки та літаки, щоб вона могла якнайшвидше закінчити війну, каже Резников.

Перемога України, на його думку, матиме глобальний ефект – вона покращить безпекову ситуацію всюди, де Росія намагається її підірвати – на Балканах, Близькому Сході, Кавказі та навіть у Центральній Азії та Африці. Як каже український урядовець, «успіх України відродить увесь демократичний світ, одночасно продемонструвавши відновлену силу міжнародного порядку, заснованого на правилах».

«Ставки надзвичайно високі» – Едвард Лукас

Про брак рішучості з боку Заходу говорить і колишній журналіст журналу Economist, а нині старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA), Едвард Лукас. На його думку, для Заходу, питання перемоги над Росією це – не питання засобів, а волі. Але британський експерт, який протягом багатьох років вивчав російську політичну систему, вважає, що «ставки надзвичайно високі».

«Тільки уявіть, наскільки небезпечним буде життя, якщо Росія якимось чином виграє цю війну», – каже він у статті, де критикує Захід за те, що не дослухався вчасно до попереджень України та її сусідок у Центральній та Східній Європі.

«Захід має військові засоби, щоб довести війну до швидкого кінця, забезпечивши протиповітряну оборону та високоточні удари великої дальності, – вважає Лукас. – Зовнішній світ охоче засуджує напади Росії на цивільне енергопостачання, водопостачання, каналізацію та тепло як воєннні злочини, але не робитиме необхідного, щоб запобігти їм».

Лукас говорить, що суми, які потрібні Україні на наступний рік – незначні для Заходу. Він посилається на підрахунки експертів, які кажуть, що економіка США, ЄС, Великої Британії та Канади разом приблизно в 22 рази більша за російську, а якщо додати союзників - Японію, Австралію та інших - то забезпечення України 60-ма мільярдами доларів, необхідними для того, щоб утриматися на плаву наступного року, обійдеться у суму, що є меншою, ніж 0,1% ВВП цих країн.

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG