Спеціальні потреби

Актуально

Головна проблема ООН - право вето в Радбезі і те, що Росія його використовує у вузьких національних інтересах, - посол ЄС в ООН

До того, як очолити Постійне представництво ЄС в ООН, Скоог був постійним представником Швеції в ООН. Він виконував обов’язки голови Комісії ООН з розбудови миру, а також головував у Раді Безпеки ООН

З початку повномасштабного російського вторгнення Європейська комісія та країни Європейського Союзу надають значну підтримку Україні. У грудні Європейська рада погодила надати Україні фінансову допомогу на суму у 18 млрд євро, які Київ отримає впродовж 2023 року. Минулого року ЄС вже підтримав Україну на суму 19 млрд євро.

ЄС допомагає Україні не лише фінансово та впровадженням економічних санкцій щодо країни-агресорки, а й політично, у першу чергу в Організації об’єднаних націй та її інституціях. Голосом ЄС в ООН є посол Улоф Скоог.

Досвідчений дипломат очолює представництва ЄС в ООН в Нью-Йорку з грудня 2019 року. До цього Скоог був постійним представником Швеції в ООН і виконував обов’язки голови Комісії ООН з розбудови миру, а також головував у Раді Безпеки ООН. У Брюсселі Скоог очолював Комітету з питань політики та безпеки ЄС, координуючи спільну зовнішню політику та політику безпеки ЄС.

В розмові з Іриною Соломко постійний представник ЄС при ООН розповів, як ООН протидіє Росії, які недоліки має система ООН та чому Росія не буде позбавлена членства в Раді Безпеки та ООН, а також про підтримку Україні з боку ЄС та ООН

Улоф Скоог відверто говорить про ті недоліки та проблеми, які є в ООН та її інституціях
Улоф Скоог відверто говорить про ті недоліки та проблеми, які є в ООН та її інституціях

Ірина Соломко: Минулого тижня тема війні в Україні знову лунала у залі Ради Безпеки ООН. Виступаючи під час засідань, перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова зазначила, що наразі мета України домогтися прийняття двох резолюцій – щодо створення спеціального трибуналу та щодо «формули миру». Яке ваше бачення щодо прийняття цих двох документів?

Улоф Скоог: Спочатку я би хотів оцінити ці засідання. Так, по суті, вони не приводять до прийняття рішень, проте мають цінність, бо Україна може представити свою позицію щодо того, що відбувається в реальному житті українців. І хоча серед членів є різні погляди, я вважаю, дуже важливо бачити, наскільки ізольованою є Росія. І хоча не всі говорять усе те, що має бути сказане про засудження дій Росії та підтримку Статуту ООН, немає нікого у Радбезі, хто цитує або підтримує те, що говорить Росія.

Що стосується резолюцій, вони будуть розглядатися Генеральною Асамблеєю ближче до 24 лютого, річниці вторгнення. Важливо мати тактику та розуміти, які саме положення підтримає ширше коло країн. Також важливо для голосування і те, що відбуватиметься в Україні.

Наступним кроком має бути голосування за резолюцію щодо відповідальності за скоєні злочини

Якщо російський наступ на мирних жителів буде продовжуватися, логічно прийняти рішення, які посилюють відповідальність за злочини. Ми вважаємо, що Генеральна Асамблея є вираженням міжнародної громадської думки, яка засуджує те, що відбувається, а також дає чітке розуміння: ті, хто чинять ці злочини заплатять за них ціну, сподіваюся, в тому числі, і в Москві. Тому наступним кроком, на моє переконання, має бути голосування за резолюцію щодо відповідальності за скоєні злочини.

І.С.: Це важливе питання, адже Україна веде перемовини щодо цієї резолюції з минулого року, проте, досі не усі країни-члени ЄС публічно висловилися на її підтримку. Чому?

У.С.: Тут є різні пояснення. До речі, я не кажу, що резолюція, яка б також торкалася мирної ініціативи або плану з десяти пунктів президента Зеленського, не могла бути винесена на голосування. Все буде залежати від того, якою буде ситуація у лютому. Щодо позиції Європейського Союзу, ми 27 країн, заявили, що віримо у притягнення до відповідальності: чи через спеціальний трибунал, чи змішаний трибунал, чи що б там не було. Ми досі ведемо перемовини з Україною щодо формату. Тому у Європейського Союзу взагалі немає питання, чи маємо ми рухатися вперед у цьому напрямку. Проте, також правда, що окрім цієї дискусії про злочин агресії, ведеться дуже важлива робота Міжнародним кримінальним судом. І ми робимо багато, щоб її підтримати. А також допомогти українським органам зібрати та задокументувати докази, які врешті-решт будуть представлені у Міжнародному кримінальному суді. Тому це питання нюансів. Чи найкраще створити новий трибунал? Чи має це бути гібридний трибунал? І довкола цього як раз і тривають розмови.

І.С.: Як ви думаєте, чи робить ООН достатньо для притягнення Росії до відповідальності?

У.С.: Я думаю, що ми могли б зробити більше. І, звісно, враховуючи те, що Росія замість того, щоб скорочувати та зменшувати свої атаки, фактично посилює їх, ми вочевидь не надто ефективні. Але я завжди вважав, що існують обмеження щодо можливостей Організації Об’єднаних Націй, враховуючи, що Росія має право вето в Раді Безпеки. Бо Рада Безпеки має потужні повноваження. Але вона не зможе їх використовувати через право вето, яке блокує кроки які може зробити ООН. Наші амбіції разом з Україною, спробувати зробити якомога більше, щоб протистояти діям Росії через використання міжнародної громадської думки. Зокрема, показувати, що Росія – ізольована. Це частина того, що ми намагалися зробити. Проте, ми вже маємо інструменти, зокрема Міжнародний кримінальний суд, які вже працюють, і ми маємо надати їм практичну та політичну підтримку, щоб вони могли виконувати свою роботу. А далі побачимо, наскільки ми зможемо просунутися з наступною резолюцією.

І.С.: Ви вже згадували дебати Радбезу щодо верховенства права, які були минулого тижня. Але слухаючи їх, українці, перш за все, бачать представника Росії, а РФ відмовляється виконувати рішення міжнародного суду ООН, який є частиною цієї систем. Про яку відповідальність тоді може йти мова?

Справедливість завжди працює надто повільно, але вона працює. І в багатьох конфліктах злочинці притягуються до відповідальності з часом

У.С.: Коли Рада Безпеки заблокована, є обмеження. Адже вона – орган, який, зазвичай, забезпечує виконання рішень. Тому ми маємо відсутній елемент у міжнародній архітектурі. Але це не означає, що ми без інструментів. Бо справедливість завжди працює надто повільно, але вона працює. І в багатьох конфліктах злочинці притягуються до відповідальності з часом. Ви бачите Міжнародний суд у Гаазі, Міжнародний кримінальний суд, є звинувачення, є люди, які відсиділи свій термін і яких заарештували. Тож нам доведеться підтримувати цю роботу. Покарання станеться не завтра і не сьогодні, але ми сподіваємось, що правосуддя здійсниться.

Скоог спілкується зі своїми колегами - постійною представницею Великобританії Барбарою Вудворд та українським послом Сергієм Кислицею - під час спеціальної сесії ГенАсамблеїї ООН, присвяченій російському вторгненню в Україну
Скоог спілкується зі своїми колегами - постійною представницею Великобританії Барбарою Вудворд та українським послом Сергієм Кислицею - під час спеціальної сесії ГенАсамблеїї ООН, присвяченій російському вторгненню в Україну

І.С.: Повертаючись до членства Росії у Раді Безпеки. Була заява міністра Кулеби, що Росія незаконно зайняла місце Радянського Союзу в Радбезі та ООН. Україна почала цю розмову, сподіваючись, що повноваження Росії будуть, як мінімум, призупинені. Наразі серед країн-членів, ця ідея не має великої підтримки. Яка ваша позиція з цього питання?

У.С.: Я представляю ЄС в ООН, і я не буду захищати ООН з усіма її недоліками та проблемами, одна з них те, що право вето має така країна, як Росія. Це, звичайно, недолік системи. Але ми повинні робити найкраще, використовуючи те, що маємо.

ООН самостійно не зможете вирішити ситуацію в Україні. Але може допомогти в комплексі з тим, що робить, наприклад ЄС: надання зброї, санкції проти Росії… Тобто ми намагаємося просто мобілізувати усі механізми, які маємо.

Проте, повертаючись до вашого питання. Я чув ці дебати, я думаю, що всі розуміють позицію України щодо цього. Проте, частина того, що ООН робить, полягає як раз в тому, щоб мати цей майданчик для розмови, щоб змусити Росію пояснити або спробувати пояснити, або захистити те, що вона робить. І у цьому є цінність. Бо це створює тиск на Росію.

Так, Росія є постійним членом. Ви можете ставити під сумнів процедуру його набуття. Але єдине, що ми маємо сьогодні, це – ООН з її недоліками, і ми повинні працювати в цих рамках, що ми і робимо.

І.С.: Отже, позбавлення Росії…

Я розумію, що українська позиція полягає в тому, що росіяни незаконно отримали крісло, але я не бачу реальних подальших кроків

У.С.: Хто буде це робити? Я розумію, що українська позиція полягає в тому, що росіяни незаконно отримали крісло, але я не бачу реальних подальших кроків. Ми дуже критично ставилися до Росії після війни в Грузії, анексії Криму в 2014 році, того, що вона зробила в Сирії. Ми засуджували один крок за іншим. Але ми маємо також визнати, що Росія має постійне місце в Раді Безпеки. І ми просто намагаємося підвищити ціну відплати за те, що вона робить в Україні.

І.С.: Проте, окрім юридичних аспектів цієї проблеми є ще й моральні. Адже такі аморальні дії постійного члена Радбезу, який ветує резолюції щодо власної агресії, підривають довіру до системи ООН як такої?

Ми маємо визнати, що Росія має постійне місце в Раді Безпеки. І ми просто намагаємося підвищити ціну відплати за те, що вона робить в Україні.
Улоф Скоог, посол ЄС при ООН

У.С.: Так, я погоджуюся, саме тому інші органи ООН стають більш впливовими та важливими, у тому числі і Генеральна Асамблея, де кожна країна має право голосу. Але якщо ви подивитеся на країни-члени, ви побачити низку держав, які не представляють свій народ, бо вони не були обрані демократичним шляхом. І це недолік, бо ООН в цьому контексті не має критерію щодо членства. Але точно є попит на існування таких організацій, як ООН, де усі нації збираються разом, незалежно від того демократичні вони чи ні.

На мою думку, головною проблемою є право вето, і той факт, що воно використовується Росією, аби захистити дуже вузькі національні інтереси.

І.С.: Не менш важлива проблема, яка виникла через повномасштабне вторгнення – це загроза продовольчій безпеці. Питання частково було вирішене шляхом підписання зернової угоди, проте її дія закінчується у березні. Чи буде вона продовжена?

У.С.: Ми сподіваємося, що Росія зрозуміє, що це також в її інтересах продовжити цю угоду. Я бачив новини про те, що добриво, яке експортує Росія в рамках цієї угоди, принесло їй великий прибуток. Росія не слухає нас, не слухає Київ. Але я думаю, що вона прислухається до того, що говорить решта світу, бо вона все ж таки намагається зберегти хоча би кілька партнерів, аби не спалити усі мости. Вона шукає нові ринки, бо ми закрили для неї наші ринки. Вона також уважна до голосів країн, що розвиваються, і глобального півдня. Ці країни вже наполягали на тому, щоб Москва не виходила з угоди та не зривала експорт зерна з України. Це трапилося у листопаді, коли ця дискусія звучала востаннє. Я думаю, що Росія почула це повідомлення. Тому сподіваюся, що ця логіка переважатиме під час прийняття рішення щодо продовження угоди.

І.С.: Чи є потенціал не лише для продовження угоди, а й збільшення обсягів?

У.С.: Так, наскільки я розумію, є можливості для розширення експорту, адже зараз ми не досягнули максимальної потужності. Отже, необхідно чинити тиск на Росію, щоб вона погодилася з тим, що цей механізм має розшириться, щоб ми могли досягнути позначку у сім мільйонів тонн зерна щомісяця замість чотирьох, які є зараз.

І.С.: Війна в Україні показала слабкі сторони не лише ООН, а й ЕС, коли, зокрема Угорщина, по суті, блокувала прийняття санкцій щодо Росії.

У.С.: Президент Путін повністю прорахувався у багатьох сферах, у тому числі щодо Європейського Союзу. Він не розумів, що своїми діями він створив багато єдності всередині ЄС. І незважаючи на те, що в Євросоюзі завжди є дискусія, перш ніж ми приймаємо кожен пакет санкцій, заходи, яких ми вживаємо проти Росії, є надзвичайно потужними, особливо якщо враховувати їхню ціну для країн ЄС та бізнесу. Тому я не хочу вказувати на ту чи іншу країну, завжди будуть внутрішні дискусії, але те, що Європейському Союзу вдалося зробити в цьому напрямку досить дивовижно. Тому солідарність нашого населення в усіх країнах ЄС є дуже сильною, і я сподіваюся, що вона залишиться такою й надалі.

І.С.: Коли ми можемо очікувати наступний пакет санкцій, адже, поки незважаючи на дев’ять попередніх російська економіка тримається і війна триває?

У.С.: Обговорення наступних санкцій відбувається в Брюсселі серед держав-членів, тож я не можу це коментувати. Проте можу запевнити, що є тверде зобов’язання, що поступово тиск буде посилюватися, і вплив на економіку буде все більш руйнівним. Звичайно санкції, які географічно обмежені територією ЄС, це не увесь світ. Тому в ідеальному світі це були би санкції ухвалені Радою Безпеки, які були б обов’язковими для виконання кожною країною світу. Це не наш випадок, тому Росія змогла диверсифікувати та знайти інші ринки для деяких своїх товарів. І це частково пояснює, чому наслідки санкцій ЄС не були такими миттєвими чи сильними, як хотілося. Але вони впливають, ви бачите, що російська економіка відчуває їхній вплив.

Всі новини дня

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

США попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій проти Росії

Міністерство фінансів США

Сполучені Штати застерегли Туреччину від експорту до Росії хімікатів, мікрочіпів та інших продуктів, які можуть бути використані під час війни Москви в Україні, в обхід західних санкцій, повідомляє агентство Reuters.

Браян Нельсон, посадовець Міністерства фінансів США, який займається санкціями, зустрівся з турецькими посадовцями та приватним сектором в четвер і п’ятницю, щоб закликати до більшої співпраці в припиненні потоку таких товарів. Під час зустрічей в Анкарі та Стамбулі Нельсон та представники делегації підкреслили, що до Росії здійснюється експорт у десятки мільйонів доларів, що викликає занепокоєння, сказав чиновник на умовах анонімності.

«Немає нічого дивного в тому, що Росія активно прагне використовувати історичні економічні зв’язки, які вона має з Туреччиною», - сказав посадовець і додав, що питання в тому, якою буде відповідь Туреччини.

Анкара принципово виступає проти широких санкцій проти Росії, але каже, що Туреччина не буде їх обходити, закликаючи Захід надати будь-які докази порушення обмежень.

Посилаючись на дані російської митниці, агентство Reuters у грудні повідомило, що за сім місяців до 31 жовтня 2022 року до Росії надійшли комп’ютерні та інші електронні компоненти щонайменше на 2,6 мільярдів доларів. З них товари на суму 777 мільйонів доларів були виготовлені західними фірмами, чиї мікросхеми були знайдені в російських системах озброєння.

Поїздка Нельсона, заступника міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки, є останнім візитом високопосадовців США до Туреччини, які прагнуть посилити тиск на Анкару, щоб забезпечити дотримання обмежень США на Росію.

Під час переговорів з турецькими фірмами цього тижня Нельсон зазначив, що Росія може ухилятися від західного контролю для імпорту пластмас, гуми та напівпровідників, які містяться в експортованих товарах і використовуються військовими.

Браян Нельсон також відвідав Об’єднані Арабські Емірати та Оман, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме застосування запроваджених ними санкцій, повідомило минулого тижня Міністерство фінансів США.

Більше

XS
SM
MD
LG