Актуально
Головна проблема ООН - право вето в Радбезі і те, що Росія його використовує у вузьких національних інтересах, - посол ЄС в ООН
З початку повномасштабного російського вторгнення Європейська комісія та країни Європейського Союзу надають значну підтримку Україні. У грудні Європейська рада погодила надати Україні фінансову допомогу на суму у 18 млрд євро, які Київ отримає впродовж 2023 року. Минулого року ЄС вже підтримав Україну на суму 19 млрд євро.
ЄС допомагає Україні не лише фінансово та впровадженням економічних санкцій щодо країни-агресорки, а й політично, у першу чергу в Організації об’єднаних націй та її інституціях. Голосом ЄС в ООН є посол Улоф Скоог.
Досвідчений дипломат очолює представництва ЄС в ООН в Нью-Йорку з грудня 2019 року. До цього Скоог був постійним представником Швеції в ООН і виконував обов’язки голови Комісії ООН з розбудови миру, а також головував у Раді Безпеки ООН. У Брюсселі Скоог очолював Комітету з питань політики та безпеки ЄС, координуючи спільну зовнішню політику та політику безпеки ЄС.
В розмові з Іриною Соломко постійний представник ЄС при ООН розповів, як ООН протидіє Росії, які недоліки має система ООН та чому Росія не буде позбавлена членства в Раді Безпеки та ООН, а також про підтримку Україні з боку ЄС та ООН
Ірина Соломко: Минулого тижня тема війні в Україні знову лунала у залі Ради Безпеки ООН. Виступаючи під час засідань, перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова зазначила, що наразі мета України домогтися прийняття двох резолюцій – щодо створення спеціального трибуналу та щодо «формули миру». Яке ваше бачення щодо прийняття цих двох документів?
Улоф Скоог: Спочатку я би хотів оцінити ці засідання. Так, по суті, вони не приводять до прийняття рішень, проте мають цінність, бо Україна може представити свою позицію щодо того, що відбувається в реальному житті українців. І хоча серед членів є різні погляди, я вважаю, дуже важливо бачити, наскільки ізольованою є Росія. І хоча не всі говорять усе те, що має бути сказане про засудження дій Росії та підтримку Статуту ООН, немає нікого у Радбезі, хто цитує або підтримує те, що говорить Росія.
Що стосується резолюцій, вони будуть розглядатися Генеральною Асамблеєю ближче до 24 лютого, річниці вторгнення. Важливо мати тактику та розуміти, які саме положення підтримає ширше коло країн. Також важливо для голосування і те, що відбуватиметься в Україні.
Наступним кроком має бути голосування за резолюцію щодо відповідальності за скоєні злочини
Якщо російський наступ на мирних жителів буде продовжуватися, логічно прийняти рішення, які посилюють відповідальність за злочини. Ми вважаємо, що Генеральна Асамблея є вираженням міжнародної громадської думки, яка засуджує те, що відбувається, а також дає чітке розуміння: ті, хто чинять ці злочини заплатять за них ціну, сподіваюся, в тому числі, і в Москві. Тому наступним кроком, на моє переконання, має бути голосування за резолюцію щодо відповідальності за скоєні злочини.
І.С.: Це важливе питання, адже Україна веде перемовини щодо цієї резолюції з минулого року, проте, досі не усі країни-члени ЄС публічно висловилися на її підтримку. Чому?
У.С.: Тут є різні пояснення. До речі, я не кажу, що резолюція, яка б також торкалася мирної ініціативи або плану з десяти пунктів президента Зеленського, не могла бути винесена на голосування. Все буде залежати від того, якою буде ситуація у лютому. Щодо позиції Європейського Союзу, ми 27 країн, заявили, що віримо у притягнення до відповідальності: чи через спеціальний трибунал, чи змішаний трибунал, чи що б там не було. Ми досі ведемо перемовини з Україною щодо формату. Тому у Європейського Союзу взагалі немає питання, чи маємо ми рухатися вперед у цьому напрямку. Проте, також правда, що окрім цієї дискусії про злочин агресії, ведеться дуже важлива робота Міжнародним кримінальним судом. І ми робимо багато, щоб її підтримати. А також допомогти українським органам зібрати та задокументувати докази, які врешті-решт будуть представлені у Міжнародному кримінальному суді. Тому це питання нюансів. Чи найкраще створити новий трибунал? Чи має це бути гібридний трибунал? І довкола цього як раз і тривають розмови.
І.С.: Як ви думаєте, чи робить ООН достатньо для притягнення Росії до відповідальності?
У.С.: Я думаю, що ми могли б зробити більше. І, звісно, враховуючи те, що Росія замість того, щоб скорочувати та зменшувати свої атаки, фактично посилює їх, ми вочевидь не надто ефективні. Але я завжди вважав, що існують обмеження щодо можливостей Організації Об’єднаних Націй, враховуючи, що Росія має право вето в Раді Безпеки. Бо Рада Безпеки має потужні повноваження. Але вона не зможе їх використовувати через право вето, яке блокує кроки які може зробити ООН. Наші амбіції разом з Україною, спробувати зробити якомога більше, щоб протистояти діям Росії через використання міжнародної громадської думки. Зокрема, показувати, що Росія – ізольована. Це частина того, що ми намагалися зробити. Проте, ми вже маємо інструменти, зокрема Міжнародний кримінальний суд, які вже працюють, і ми маємо надати їм практичну та політичну підтримку, щоб вони могли виконувати свою роботу. А далі побачимо, наскільки ми зможемо просунутися з наступною резолюцією.
І.С.: Ви вже згадували дебати Радбезу щодо верховенства права, які були минулого тижня. Але слухаючи їх, українці, перш за все, бачать представника Росії, а РФ відмовляється виконувати рішення міжнародного суду ООН, який є частиною цієї систем. Про яку відповідальність тоді може йти мова?
Справедливість завжди працює надто повільно, але вона працює. І в багатьох конфліктах злочинці притягуються до відповідальності з часом
У.С.: Коли Рада Безпеки заблокована, є обмеження. Адже вона – орган, який, зазвичай, забезпечує виконання рішень. Тому ми маємо відсутній елемент у міжнародній архітектурі. Але це не означає, що ми без інструментів. Бо справедливість завжди працює надто повільно, але вона працює. І в багатьох конфліктах злочинці притягуються до відповідальності з часом. Ви бачите Міжнародний суд у Гаазі, Міжнародний кримінальний суд, є звинувачення, є люди, які відсиділи свій термін і яких заарештували. Тож нам доведеться підтримувати цю роботу. Покарання станеться не завтра і не сьогодні, але ми сподіваємось, що правосуддя здійсниться.
І.С.: Повертаючись до членства Росії у Раді Безпеки. Була заява міністра Кулеби, що Росія незаконно зайняла місце Радянського Союзу в Радбезі та ООН. Україна почала цю розмову, сподіваючись, що повноваження Росії будуть, як мінімум, призупинені. Наразі серед країн-членів, ця ідея не має великої підтримки. Яка ваша позиція з цього питання?
У.С.: Я представляю ЄС в ООН, і я не буду захищати ООН з усіма її недоліками та проблемами, одна з них те, що право вето має така країна, як Росія. Це, звичайно, недолік системи. Але ми повинні робити найкраще, використовуючи те, що маємо.
ООН самостійно не зможете вирішити ситуацію в Україні. Але може допомогти в комплексі з тим, що робить, наприклад ЄС: надання зброї, санкції проти Росії… Тобто ми намагаємося просто мобілізувати усі механізми, які маємо.
Проте, повертаючись до вашого питання. Я чув ці дебати, я думаю, що всі розуміють позицію України щодо цього. Проте, частина того, що ООН робить, полягає як раз в тому, щоб мати цей майданчик для розмови, щоб змусити Росію пояснити або спробувати пояснити, або захистити те, що вона робить. І у цьому є цінність. Бо це створює тиск на Росію.
Так, Росія є постійним членом. Ви можете ставити під сумнів процедуру його набуття. Але єдине, що ми маємо сьогодні, це – ООН з її недоліками, і ми повинні працювати в цих рамках, що ми і робимо.
І.С.: Отже, позбавлення Росії…
Я розумію, що українська позиція полягає в тому, що росіяни незаконно отримали крісло, але я не бачу реальних подальших кроків
У.С.: Хто буде це робити? Я розумію, що українська позиція полягає в тому, що росіяни незаконно отримали крісло, але я не бачу реальних подальших кроків. Ми дуже критично ставилися до Росії після війни в Грузії, анексії Криму в 2014 році, того, що вона зробила в Сирії. Ми засуджували один крок за іншим. Але ми маємо також визнати, що Росія має постійне місце в Раді Безпеки. І ми просто намагаємося підвищити ціну відплати за те, що вона робить в Україні.
І.С.: Проте, окрім юридичних аспектів цієї проблеми є ще й моральні. Адже такі аморальні дії постійного члена Радбезу, який ветує резолюції щодо власної агресії, підривають довіру до системи ООН як такої?
Ми маємо визнати, що Росія має постійне місце в Раді Безпеки. І ми просто намагаємося підвищити ціну відплати за те, що вона робить в Україні.Улоф Скоог, посол ЄС при ООН
У.С.: Так, я погоджуюся, саме тому інші органи ООН стають більш впливовими та важливими, у тому числі і Генеральна Асамблея, де кожна країна має право голосу. Але якщо ви подивитеся на країни-члени, ви побачити низку держав, які не представляють свій народ, бо вони не були обрані демократичним шляхом. І це недолік, бо ООН в цьому контексті не має критерію щодо членства. Але точно є попит на існування таких організацій, як ООН, де усі нації збираються разом, незалежно від того демократичні вони чи ні.
На мою думку, головною проблемою є право вето, і той факт, що воно використовується Росією, аби захистити дуже вузькі національні інтереси.
І.С.: Не менш важлива проблема, яка виникла через повномасштабне вторгнення – це загроза продовольчій безпеці. Питання частково було вирішене шляхом підписання зернової угоди, проте її дія закінчується у березні. Чи буде вона продовжена?
У.С.: Ми сподіваємося, що Росія зрозуміє, що це також в її інтересах продовжити цю угоду. Я бачив новини про те, що добриво, яке експортує Росія в рамках цієї угоди, принесло їй великий прибуток. Росія не слухає нас, не слухає Київ. Але я думаю, що вона прислухається до того, що говорить решта світу, бо вона все ж таки намагається зберегти хоча би кілька партнерів, аби не спалити усі мости. Вона шукає нові ринки, бо ми закрили для неї наші ринки. Вона також уважна до голосів країн, що розвиваються, і глобального півдня. Ці країни вже наполягали на тому, щоб Москва не виходила з угоди та не зривала експорт зерна з України. Це трапилося у листопаді, коли ця дискусія звучала востаннє. Я думаю, що Росія почула це повідомлення. Тому сподіваюся, що ця логіка переважатиме під час прийняття рішення щодо продовження угоди.
І.С.: Чи є потенціал не лише для продовження угоди, а й збільшення обсягів?
У.С.: Так, наскільки я розумію, є можливості для розширення експорту, адже зараз ми не досягнули максимальної потужності. Отже, необхідно чинити тиск на Росію, щоб вона погодилася з тим, що цей механізм має розшириться, щоб ми могли досягнути позначку у сім мільйонів тонн зерна щомісяця замість чотирьох, які є зараз.
І.С.: Війна в Україні показала слабкі сторони не лише ООН, а й ЕС, коли, зокрема Угорщина, по суті, блокувала прийняття санкцій щодо Росії.
У.С.: Президент Путін повністю прорахувався у багатьох сферах, у тому числі щодо Європейського Союзу. Він не розумів, що своїми діями він створив багато єдності всередині ЄС. І незважаючи на те, що в Євросоюзі завжди є дискусія, перш ніж ми приймаємо кожен пакет санкцій, заходи, яких ми вживаємо проти Росії, є надзвичайно потужними, особливо якщо враховувати їхню ціну для країн ЄС та бізнесу. Тому я не хочу вказувати на ту чи іншу країну, завжди будуть внутрішні дискусії, але те, що Європейському Союзу вдалося зробити в цьому напрямку досить дивовижно. Тому солідарність нашого населення в усіх країнах ЄС є дуже сильною, і я сподіваюся, що вона залишиться такою й надалі.
І.С.: Коли ми можемо очікувати наступний пакет санкцій, адже, поки незважаючи на дев’ять попередніх російська економіка тримається і війна триває?
У.С.: Обговорення наступних санкцій відбувається в Брюсселі серед держав-членів, тож я не можу це коментувати. Проте можу запевнити, що є тверде зобов’язання, що поступово тиск буде посилюватися, і вплив на економіку буде все більш руйнівним. Звичайно санкції, які географічно обмежені територією ЄС, це не увесь світ. Тому в ідеальному світі це були би санкції ухвалені Радою Безпеки, які були б обов’язковими для виконання кожною країною світу. Це не наш випадок, тому Росія змогла диверсифікувати та знайти інші ринки для деяких своїх товарів. І це частково пояснює, чому наслідки санкцій ЄС не були такими миттєвими чи сильними, як хотілося. Але вони впливають, ви бачите, що російська економіка відчуває їхній вплив.
Всі новини дня
Німеччина закриває всі, крім одного, російські консульства в країні
Німеччина повідомила Росію про необхідність закрити всі, крім одного, російські консульства у Німеччині.
На такий крок офіційний Берлін вдався після того, як Москва оголосила про випровадження з країни з наступного місяця німецьких дипломатів, викладачів і співробітників німецьких культурних установ. Кремль оголосив, що в Росії дозволено залишити не більше, ніж 350 представників німецьких структур, включно зі школами та культурними центрами.
Речник німецького МЗС Крістофер Бургер повідомив, що через це обмеження Німеччина змушена буде закрити свої консульства в Єкатеринбурзі, Новосибірську та Калінінграді. Відкритими залишаться лише посольство у Москві та консульство в Санкт-Петербурзі.
Закриття чотирьох із п'яти російських консульств у Німеччині є кроком, що спрямований на створення “паритету персоналу та структур” між країнами, зазначив речник МЗС Німеччини. Бургер додав, що через війну в Україні “просто немає підстав” для численних двосторонніх заходів між Росією та Німеччиною.
- Голос Америки
Новий президент Латвії Едгарс Рінкевичс назвав Україну, США та національну оборону пріоритетами на найближчі 4 роки
Парламент Латвії обрав президентом країни Едгарса Рінкевичса, який обіймав посаду міністра закордонних справ Латвії.
Як повідомляє Reuters, Рінкевичс представлятиме Латвію на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.
Напередодні в інтерв’ю латвійському виданню Ir Едгарс Рінкевичс відповідав на питання, якими будуть його пріоритети на посаді президента країни. “У найближчі чотири роки ми маємо досить непередбачувану ситуацію з російською агресією проти України”, - сказав Рінкевичс.
Він також наголосив, що Україна отримуватиме постійну підтримку “всіма можливими способами”.
Рінкевичс додав, що важливе значення матимуть і результати виборів президента Сполучених Штатів.
Із найбільш важливих завдань для президента Рінкевичс додав фінансування національної оборони та інші питання, що стосуються оборонного блоку.
Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля.Bloomberg
"Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля", - пише американське видання Bloomberg.
В інтерв'ю для Голосу Америки Едгарс Рінкевичс, будучи міністром закордонних справ Латвії, торік заявляв, що хотів би постійної присутності НАТО на східному фланзі Альянсу, у країнах Балтії.
Президент України Володимир Зеленський привітав нового президента Латвії, зокрема написав у Twitter: “Щирі вітання справжньому другові України з обранням президентом Латвійської Республіки. Налаштований на продовження тісної й партнерської співпраці на благо наших народів, заради спільної перемоги цінностей свободи та демократії, миру для України та Європи”.
Минулого місяця Едгарс Рінкевичс побував у США. Як політик розповів в інтерв'ю Грузинській службі Голосу Америки, усі зустрічі стосувалися у тому числі України: "Основні теми, які ми обговорюємо з усіма людьми, з якими я тут зустрічаюся, це агресія Росії проти України і те, як краще допомогти Україні. Я думаю, що нас чекає рік, який [виявиться - ред.] дуже вирішальним".
"Наша позиція полягає в тому, що ми повинні надати Україні всю зброю та боєприпаси, які вони просять. Тоді, звичайно, потрібні санкції проти Росії та Білорусі", - наголошував Рінкевичс.
Едгарс Рінкевичс здобув освіту на історико-філософському факультеті Латвійського університету, має ступінь магістра політології, свого часу починав кар'єру журналістом Латвійського радіо.
Рінкевичс послідовно виступає за правове регулювання для усіх видів партнерських відносин та, перебуваючи на посаді очільник МЗС Латвії, у 2014 році повідомляв у Twitter про власну гомосексуальну орієнтацію.
Дивіться також:
- Голос Америки
- Reuters
Говорити про Україну і не тільки, до Вашингтона їдуть прем'єр-міністри Данії та Великої Британії
Питання допомоги Україні обговорить прем’єр-міністра Великобританії під час зустрічі із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні наступного тижня.
Ріші Сунак прибуває до американської столиці у середу, 7 червня. У Вашингтоні в нього заплановані зустрічі з американським президентом, членами Конгресу та бізнес-лідерами.
Про що говоритимуть на зустрічі Сунак з Байденом, повідомив напередодні речник британського уряду:
“Візит стане можливістю продовжити розмову, яку прем’єр-міністр Сунак та президент Байден вели в останні місяці про посилення співпраці та координації між Великою Британією та США щодо економічних викликів, які визначатимуть наше майбутнє. … Також буде можливість обговорити питання, зокрема нашої підтримки України", - розповів речник Ріші Сунака.
Про те, що питання підтримки України буде серед тем обговорення двох лідерів, повідомила також прес-секретарка Білого дому Карін Жан П’єр.
“Під час візиту лідери розглянуть низку глобальних питань, зокрема нашу спільну підтримку України в час, коли вона захищається від жорстокої агресивної війни Росії, а також подальші дії щодо зміцнення енергетичної безпеки та подолання кліматичної кризи”, - розповіла під час брифінгу речниця Адміністрації президента США.
За день до візиту Сунака, Байден у Вашингтоні зустрічатиметься із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У Білому домі повідомляли, що сторони обговорять “зусилля НАТО для зміцнення трансатлантичної безпеки та економічного процвітання”, а також “непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої загарбницької війни Росії”.
Данія та Велика Британія входять до міжнародної коаліції, яка тренує українських пілотів літати на F-16. Напередодні візиту Фредеріксен у Вашингтон Данія повідомила, що збільшує розмір військової допомоги Україні практично до розміру свого оборонного бюджету (до понад 3,5 млрд доларів).
Для Ріші Сунака це буде перший візит до Вашингтона на посаді прем’єр-міністра Великої Британії.
У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Відео
У Чорному морі через війну могло загинути близько 50 тисяч дельфінів, ще сотні - зазнали травм, кажуть у національному парку “Тузлівські лимани”. Через снаряди та міни вода в морі поступово може стати отруйною. Подробиці – в сюжеті Ірини Шинкаренко.
- Голос Америки
Державний департамент США відповів на заяву прем'єр-міністра Грузії про те, що причиною війни було бажання України вступити у НАТО
Державний департамент США нагадав, що це Росія і президент Володимир Путін обрали шлях війни, тоді як Америка пропонувала «шлях діалогу та дипломатії».
Відповідаючи на прохання Грузинської служби Голосу Америки прокоментувати заяву прем’єра країни Іраклія Гарібашвілі, який сказав, що причиною війни було бажання України вступити в НАТО, представник Державного департаменту нагадав, що російська агресія проти України почалася не в 2022 році, бо повномасштабна агресія 2022 року є «продовженням незаконного захоплення Росією Криму та частин Луганської та Донецької областей у 2014 році».
«У рамках наших зусиль зі стримування президента Путіна від початку повномасштабного вторгнення на суверенну територію України 24 лютого 2022 року Сполучені Штати постійно говорили про два шляхи, які може обрати Росія: діалог і дипломатія або ескалація та масштабні наслідки. Ми доклали справжніх і щирих зусиль, щоб досягти першого, чому ми дуже віддавали перевагу, але Путін вибрав війну», – мовиться у заяві Державного Департаменту.
«Росія використовує кампанії дезінформації – цілеспрямовану, навмисну неправду або навмисне спотворення правди – щоб допомогти виправдати цю війну та підірвати демократичні інститути в усьому світі», – додав речник Держдепу.
У вівторок, на безпековому форумі Globsec, що проводився у Братиславі, столиці Словаччини, керівник уряду Грузії заявив, що бажання України приєднатися до НАТО є однією з причин, чому Росія розв'язала проти неї повномасштабну війну.
"Я не хочу спекулювати, я не хочу цитувати заяви російського уряду. Але однією з причин було бажання України стати членом НАТО. Тому ми бачимо наслідки", - сказав Гарібашвілі.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина висловила розчарування заявами грузинського прем’єра і нагадала, що донедавна сама Грузія активно прагнула вступу до НАТО.
"Для України дуже прикро чути зараз такі меседжі. Нам дуже шкода Грузії, яка зараз опинилася в ситуації, коли найвищі урядовці можуть робити такі заяви. Ми є з грузинським народом. Ми знаємо, що все ще є великі можливості для трансформації та прискорення руху Грузії європейським шляхом», – сказала Ольга Стефанішина.
В Державному департаменті додали, що позиція США щодо прагнень Грузії вступити до НАТО не змінилася.
«Грузія є стійким партнером НАТО, який служив разом з американськими та іншими військами НАТО. Сполучені Штати підтримують прагнення Грузії вступити в НАТО», – сказав речник Держдепу.
Він додав, що адміністрація президента Джо Байдена прагне забезпечити, «щоб двері НАТО залишалися відкритими для претендентів у євроатлантичному регіоні, коли вони будуть готові та здатні виконувати зобов’язання щодо членства та робити внесок у безпеку в регіоні».
Він наголосив, що Сполучені Штати продовжують працювати з Грузією над розбудовою її оперативної сумісності з НАТО. Державний департамент закликає грузинських офіційних осіб просувати життєво важливі демократичні реформи, необхідні для вступу до НАТО, мовиться у заяві.
Як повідомляв Голос Америки, напередодні липневого саміту НАТО у Вільнюсі, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав три умови його успішного проведення.
“Посилювати інституційні зв'язки та допомогу у форматі “Україна - НАТО”. Зробити крок вперед для членства України. Надати гарантії з безпеки на шляху України до НАТО”, - сказав Кулеба своїм колегам із 31 країни НАТО напередодні їхньої зустрічі в Осло у вівторок.
Форум