Спеціальні потреби

Актуально

Як першу закордонну поїздку Трампа побачили у Європі: очікування та результати, мова тіла та "Америка понад усе"

Президент США Дональд Трамп та Перша Леді США Меланія Трамп виходять з гелікоптера до Білого дому, 27 травня 2017 року

Президент США Дональд Трамп повернувся зі своєї першої закордонної поїздки. "Щойно повернувся з Європи. Поїздка була великим успіхом для Америки. Важка робота, але великі результати!" - твітував президент.

Речник Білого дому Шон Спайсер написав у Твіттері, що це були "дуже продуктивні дев'ять днів".

Раніше, під час зустрічі з американськими військовими, дислокованими на Сицилії, Трамп заявив, що він зміцнив зв'язки з союзниками.

Але серед лідерів Європи та більшості ЗМІ континенту реакція на першу закордонну поїздку Трампа - геть інша.

Європейські чиновники говорять, що трансатлантичні союзникі більше не є такими згуртованими, як це було до приходу Трампа. Вашингтон більше не є надійним союзником для них. У європейській пресі це - поширена думка. Протягом усього тижня заголовки європейських ЗМІ, здебільшого, були протилежністю версіям Білого дому. Бельгійська газета Le Soir, наприклад, опублікувала на головній сторінці матеріал під назвою "Трамп пхає його союзників".

Розчарування

Європейці сподівалися, що візит Трампа буде означати перезавантаження трансатлантичних відносин. Але від Брюсселя до Сицилії було багато незручностей і жодного приховування розбіжностей з цілої низки питань - від торгівлі та імміграції до санкцій щодо Росії та питань зміни клімату.

Європейські лідери та чиновники скаржилися ЗМІ на те, що Трамп та його радники не знають базових фактів, зокрема, щодо трансатлантичної торгівлі. "Кожного разу, коли ми говорили про країну, він згадував, що він там робив", - сказав один чиновник бельгійській газеті Le Soir. "Шотландія? Він сказав, що він відкрив клуб. Ірландія? Він сказав, що йому знадобилося два з половиною роки, щоб отримати ліцензію, і що це не показало йому хорошого іміджу ЄС".

Німецькі чиновники сказали газеті Süddeutsche Zeitung, що Трамп та його помічники були під враженням, що у Америки є окремі торгові угоди з кожною окремою країною ЄС.

"Америка понад усе"

Французська газета Le Monde написала: "Під час цього візиту президент Трамп зберіг свою лінію "Америка понад усе", відмовившись зробити крок до поліпшення американсько-європейських відносин". Le Monde звинуватила його у відсутності чіткої заяви стосовно 5 статті договору НАТО, яка гарантує взаємну допомогу у разі збройного нападу, та лекціях європейським лідерам щодо фінансових зобов'язань.

Мова тіла

Німецький журнал Der Spiegel назвав битву рукостискань Трампа та Макрона візуальною метафорою європейської поїздки президента США. "Француз схопив руку Трампа і кріпко її стиснув", - зазначив журнал. "Трамп стиснув у відповідь. На мить, вони виглядали як противники борцівського поєдинку. Трамп хотів відпустити, але Макрон стиснув ще сильніше, поки не побіліли кісточки пальців", - описав Der Spiegel рукостискання американського та французського лідерів.

Інші європейські ЗМІ зосередили свою увагу на інциденті Трампа з прем'єром Чорногорії, коли президент Трамп відтиснив прем'єр-міністра Чорногорії Душко Марковича під час фотографування лідерів країн-членів НАТО.

Крім тілесної мови, європейські ЗМІ звернули увагу на стислість заключного комюніке саміту G7 - пів-десятка сторінок у порівнянні з 32-ма сторінками минулого року.

Розбіжності щодо Паризької угоди​

"Вся дискусія на тему клімату була дуже важкою, якщо не сказати дуже незадовільною", - заявила канцлер Німеччини Меркель. "Ми маємо ситуацію "шість проти одного", що означає, що до сих пір немає ніяких ознак того, чи будуть США залишатися у Паризькій угоді".

Шість із семи країн, що входять до групи так званої «Великої сімки», погодились підтвердити своє зобов’язання щодо Паризької угоди про кліматичні зміни. Тепер вони чекатимуть на рішення адміністрації президента Трампа про те, чи США і далі залишаться її стороною.

Американські офіційні особи заявили, що президент Дональд Трамп, який під час своєї виборчої кампанії характеризував спричинене людиною глобальне потепління як обман, буде чекати, щоб винести рішення після закінчення саміту.

Дивіться також: Білий дім запропонував бюджет-2018. Чи будуть скорочення на допомогу для України? Відео

Білий дім запропонував бюджет-2018. Чи будуть скорочення на допомогу для України? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:25 0:00

Всі новини дня

Українська громада в Лос-Анджелесі подякувала американцям за допомогу

Волонтерські організації, українська діаспора і тимчасові переселенці дякували американцям, які всі ці місяці допомагали Україні наближатись до перемоги.

В маятку, що розташований в одному із найпрестижніших районів Лос-Анджелеса з'явились гігантський тризуб, портрет Зеленського та макет ракети. Так тут святкували український День подяки. Захід провела організація Stand with Ukraine Foundation, яка від початку війни допомагає збирати гроші для України.

"Цей захід називається Ukrainesgiving. Це новий вид Дня подяки - американського свята. Це започаткував наш фонд і я маю надію, що ми продовжимо це свято проводити і в наступні роки, мета його є подякувати усім людям, які вже протягом 9 місяців так далеко з-за океану допомагають Україні.", – каже Мар’яна Бойко, співзасновниця Stand with Ukraine Foundation

Власник будинку, Дерен Беррі, погодився запросити українську та американську громади до свого дому, адже дуже вболіває за Україну.

"Це справді шляхетна ціль і нам дуже пощастило, що ми маємо такий будинок, де ми можемо влаштувати таку подію. І коли я почув, що організатори шукають приміщення, я за секунду погодився і став волонтером", – розповів Дерен Беррі, власник будинку.

Дерен готує для гостей американське барбекю, а от українські організатори приготували борщ з пампушками. Захід відкривають співом гімнів - американського та українського. Також долучились до заходу українські артисти - одним із них є і Діджей Харді - співавтор хіта “Доброго вечора, ми з України”.

"Я cюди приїхав з діджей сетом, я почув про те, що буде благодійна вечірка, будуть зібрані кошти для ЗСУ, тому я тут", – розповів Максим Мокренко, учасник гурту Probass та Hardi.

Головною метою організаторів було проведення благодійного аукціону. Кошти збирали на генератори та теплі речі для українських вояків. На продаж виставляли символічні речі, які потрапили до США з українського поля бою і які підписані українськими військовими. Американські гості розповідають - такі заходи нагадують, наскільки важливою справою є постійна допомога українським військовим.

"Треба підвищувати усвідомлення цієї трагедії, багато американців знають, але їм потрібно знати більше і їм треба нагадувати якнайчастіше, аби ми збирали якнайбільше благодійної допомоги", – зазначив Майк Доні, американський благодійник.

Організатори заходу Stand with Ukraine Foundation сподіваються - український день подяки Ukrainethanksgiving відтепер стане річною традицією.

Дивіться також: Щоб подякувати усім, хто допомагає Україні: в Каліфорнії провели український День подяки. Відео

Масові протести в Китаї: наскільки це серйозна загроза для комуністичного режиму?

В Китаї тривають наймасштабніші за останній час протести - люди виходять на вулиці по всій території країни: в Пекіні, Шанхаї, Урумчі, Нанкіні, Ухані та багатьох інших містах. Причиною стало невдоволення так званою політикою “нульового ковіду” китайського уряду, яка передбачає суворі карантинні обмеження.

В Білому домі США заявили, що підтримують право людей по всьому світу виходити на мирний протест. Про те, що саме викликало невдоволення китайців - і чи можуть демонстрації перерости у щось більше, читайте далі.

Масові протести в Китаї почались в останні вихідні листопада - після того, як 24 числа в одній з багатоповерхівок міста Урумчі на заході країни спалахнула пожежа. Внаслідок неї загинуло щонайменше десятеро людей, ще дев'ятеро постраждали.

Протестувальники звинувачують в трагедії жорсткі антиковідні заходи уряду, - які, за їхніми словами, унеможливили порятунок людей.

Натомість китайська влада всі звинувачення відкидає.

“Вони фактично звинувачують жертв у тому, що вони мали дуже слабкі навички до виживання. І я можу сказати, що це ще більше розлютило людей” - розповідає кореспондентка мандаринського сервісу Голосу Америки Ліюань Лю.

“Через карантинну політику уряду серед людей у Китаї зростає розчарування, є велике незадоволення тим, як влада впоралась з локдауном, - погоджується професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса Сергій Радченко. - Включно з випадками, коли люди були фактично закриті вдома тижнями без доступу до їжі чи предметів першої необхідності”.

Карантинні заходи в Китаї і справді дуже жорсткі. В деяких випадках влада встановлювала на двері будинків металеві ґрати - щоб не дозволити людям покидати домівки протягом локдауну, каже Ліюань Лю.

Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район.
Ліюань Лю, кореспондентка мандаринської служби Голосу Америки

“Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район. Відбувається постійне тестування на вірус, людям доводиться шикуватися в чергу, щоб його пройти, - розповідає кореспондентка. - Люди були заблоковані у своїх домівках протягом тривалого періоду часу. Це дійсно крайні заходи. І це стосується не лише великих міст Китаю, - я розмовляла зі своєю сім’єю вчора - навіть у маленькому місті, звідки я родом, також вводять локдауни”.

Однак дуже швидко протести в Китаї переросли із незадоволення карантинними обмеженнями в дещо більше - і набули політичного забарвлення. На відео з демонстрацій, які ширяться в соціальних мережах, можна почути, як люди вигукують гасла проти комуністичної партії Китаю та вимагають відставки лідера КНР Сі Цзіньпіна.

“Це більше ніж просто розчарування дуже суворою політикою щодо COVID-19. Людям справді набридло”, - каже Ліюань Лю.

Сергій Радченко звертає увагу, що протести в Китаї - явище не нове. Вони періодично траплялись у різних куточках країни і мали різне підґрунтя. Однак що відрізняє нинішні демонстрації від інших - їхнє географічне поширення по всій країні. За словами дослідника, востаннє такі великі акції незгоди в Китаї були в 1989 році. Тоді все закінчилось кривавим придушенням протесту на площі Тяньаньмень у Пекіні.

Те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб  і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей.
Сергій Радченко, професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса

“Відтоді ми бачили осередки протестів, наприклад, на півдні Китаю. Були протести фермерів, були етнічні протести - наприклад, у Сіньцзяні. Знову ж таки, протягом багатьох років були індивідуальні демонстрації у Тибеті, включно із самоспаленням на знак незгоди із урядовою політикою та урядовими репресіями, - каже Радченко. - Але те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей. І це нова річ”.

Та попри це, на думку професора, нинішні протести навряд чи можуть становити серйозну загрозу для чинного комуністичного режиму в Китаї.

“Так, дехто вигукує гасла проти Сі Цзіньпіна. Та наразі ми не бачили нічого, що б виходило за ці межі. На мій погляд, дуже малоймовірно, що ці демонстрації можуть перетворитись на масове антиурядове повстання рівня 1989 року. Я б сказав, що шанси на це надзвичайно низькі. Набагато ймовірніше, що ці протести втратять свою силу. Люди висловлять розчарування - і вони це вже зробили. Звичайно, будуть якісь поліцейські заходи, і ми вже їх бачимо. Вони зводять бар'єри, вони арештовують деяких людей. Тож, мабуть, це те, чого варто очікувати”.

Наразі китайські чиновники пообіцяли дещо пом'якшити карантинні обмеження, втім і далі наполягають на жорсткому підході боротьби з ковідом. Часткові зміни запровадили в Гуанчжоу, Шанхаї, Пекіні та інших містах.

Цьому передували сутички протестувальників із поліцією у деяких регіонах. Водночас до деяких учасників протестів почали телефонувати правоохоронці - і запитувати про їхню участь в демонстраціях.

Ліюань Лю боїться, що демонстранти, які вимагали політичної свободи та закликали китайську владу до відставки, можуть опинитись в особливій небезпеці: “Боюсь, що влада буде поводитися з ними досить жорстко. Адже китайські лідери мають дуже мало терпимості до такого роду інакомислення”.

Президенти США та Франції зустрічаються у Білому домі. Відео

Президенти США та Франції зустрічаються у Білому домі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:38 0:00

«У час, коли війна повертається до Європи з російською агресією проти України, і у світлі численних криз, з якими зіштовхнулися наші нації та суспільства, нам треба стати братами по зброї знову», – президент Франції Еммануель Макрон

Росія може застосувати біологічну зброю в Україні - представниця Держдепу

Президент Росії Володимир Путін під час виставки, присвяченій параду у Москві 1941 року, 8 листопада 2022

Війна Росії в Україні та російська кампанія з дезінформації підсилюють занепокоєння США щодо ймовірного застосування Москвою біологічної зброї.

Як заявила заступниця державного секретаря США з питань контролю над озброєнням та міжнародної безпеки Боні Дженкінс під час міжнародної конференції з питань біологічної зброї, Кремль робить абсурдні та необґрунтовані звинувачення про начебто плани Києва використати хімічну зброю: "Дії Росії в Україні та її дезінформація мають свою ціну: Росія втрачає довіру міжнародної спільноти".

"Нас завжди турбувала їхня біологічна програма", - цитує слова Дженкінс Bloomberg. Ці занепокоєння посилилися на тлі російської війни та дезінформації: "Поки вони продовжують неспровоковане вторгнення в Україну - залишаються там і роблять те, що вони роблять, і висувають ці звинувачення - завжди існує ймовірність того, що вони використовують" дезінформацію як прикриття.

У своєму виступі на конференції американська посадовиця нагадала про те, що Росія нещодавно використовувала хімічну зброю для отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньки Юлії у Великій Британії, а також для отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Раніше американські медіа писали, що представники адміністрації Байдена побоюються, що якщо Росія програватиме на полі бою, президент Росії Володимир Путін може спробувати застосувати хімічну зброю в Україні, перш ніж вдатися до ядерної конфронтації з НАТО.

Хоча у Вашингтоні, повідомляють медіа, не мають жодних розвідданих, щоб припустити, що така атака в Україні є неминучою, адміністрація працює над тим, щоб західні союзники були готові до такої події. США також намагаються мобілізувати нові ресурси та інвестиції у виробництво систем виявлення та протидії хімічній зброї, зокрема у засоби фізичного захисту, такі як маски і протигази.

Навесні Голос Америки також повідомляв, що у відповідь на безпідставні звинувачення Росії про буцімто "військово-біологічну програму" в Україні під наглядом Міноборони США, низка країн оприлюднили заяву, в якій ідеться що "саме Москва тривалий час підтримує програму біологічної зброї в порушення міжнародного права, а не Україна. Саме Москва має добре задокументовану історію застосування хімічної зброї, а не Україна. І саме Москва розпочала цю безглузду війну".

"Нам треба знову стати братами по зброї" - Макрон зустрічається з Байденом у Білому домі  

Президент Франції Еммануель Макрон - перший світовий лідер, якого Джо Байден приймає з державним візитом після того, як став президентом

Президент США Джо Байден приймає у Білому домі президентську родину Франції - Еммануеля Макрона з дружиною Бріжит Макрон.

Це перший державний візит у Білому домі з моменту вступу Байдена на посаду президента.

Як повідомлялось раніше, серед головних тем обговорень лідерів США та Франції - війна Росії в Україні та вплив Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Перед переговорами у Білому домі у четвер обидва президенти заявили про загрози з боку російської агресії.

“Як союзники по НАТО, разом з Європейським Союзом, “Групою семи” і нашими партнерами по всьому світі, Франція та Сполучені Штати протистоять загарбницьким прагненням Володимира Путіна та жорстокій війні Росії проти України, яка знову зруйнувала мир на європейському континенті”, - сказав президент США Джо Байден.

Президент Франції закликав партнерів знову стати “братами по зброї” перед обличчям російської загрози.

“Ми маємо обов'язок перед спільною історією. У час, коли війна повертається до Європи з російською агресією проти України, і у світлі численних криз, з якими зіштовхнулися наші нації та суспільства, нам треба стати братами по зброї знову”, - заявив Еммануель Макрон.

Напередодні під час зустрічі із французькою громадою у Вашингтоні президент Макрон сказав, що втрати від війни в Україні є значно вищими для Європи, ніж для США, і що Європа ризикує економічно відстати, якщо субсидії викачають нові інвестиції. Це, за словами Макрона, може “розколоти Захід”.

Серед інших тем порядку денного президентів США та Франції - ядерна програма Ірану та безпека в регіоні Сахель в Африці.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG