Актуально
- Голос Америки
Міжнародна преса - про помилки Заходу у відносинах з Росією і Путіним
Що не так у політиці країн Заходу щодо Росії та Володимира Путіна - про це пише низка американських ЗМІ цими днями. Оглядачі аналізують хибні підходи у політиці країн Заходу і пропонують рекомендації, що можна змінити, аби допомогти Україні виграти війну проти російського вторгнення.
The Atlantic: Війна не закінчиться, поки Путін не програє
Зберегти обличчя Путіну - це хибна політика, переконана американська публіцистка, журналістка та історик Енн Епплбаум.
У статті “Війна не закінчиться, поки Путін не програє” для видання The Atlantic вона аналізує помилкове бажання Заходу допомогти Путіну вийти з ситуації, в якій він опинився.
- Перше хибне припущення Заходу - віра в те, що президент Росії хоче закінчити війну і шукає способу, як зберегти обличчя.
Епплбаум згадує президента Франції Макрона, який на початку травня закликав не принижувати Путіна, мовляв, “ми не є у війні з Росією”.
Втім, за словами оглядачки, дії російського війська в Україні та пропаганда російського телебачення можуть свідчать про ймовірне бажання Путіна довести війну до кінця.
“Путін цілком може вірити, що він повинен перемогти в довгостроковій війні на виснаження не лише на півдні та сході України, а й у Києві та за його межами. По російському державному телебаченні російська армія тріумфує, російські солдати захищають мирних жителів, звірства чинять лише українці. За деякими незначними винятками, російську громадськість готують очікувати нічого іншого, крім повної перемоги”.
- Друге хибне припущення на Заході - віра в те, що Росія, навіть якщо почне переговори, буде дотримуватися підписаних угод.
Епплбаум, яка написала низку історичних книг та статей, нагадує, що Росія неодноразово брехала в офіційних заявах і часто не виконувала угод, які підписувала.
Крім того, продовжує авторка: “Поведінка російських військ у цій війні демонструє, що немає такої міжнародної угоди, де можна було б сподіватись, що Путін поважатиме. Незалежно, що він може обіцяти під час мирних переговорів, західні чиновники повинні розуміти, що будь-яке українське населення, яке буде передане (під контроль) Росії, підпаде під арешти, терор, масові крадіжки і зґвалтування у безпрецедентних масштабах; що українські міста будуть включені до складу Росії проти волі громадськості”.
Оглядачка наголошуєх, що Путін раніше не раз заявляв, що для нього важливо знищити Україну. “Де докази того, що він відмовився від цієї мети?” - задається питанням Енн Епплбаум.
- Третє хибне припущення Заходу - віра в те, що український уряд може обміняти територію на мир.
Авторка статті переконана, що такий крок Києва був би “нагородою Росії за вторгнення. Визнанням, що Росія має право викрадати лідерів, вбивати мирних мешканців, гвалтувати жінок, депортувати з української території будь-кого, кого вони хочуть”.
Обмін територій на мир закладе підґрунтя для нових конфліктів у майбутньому, переконана історикиня. Будь-яка перемога для Путіна надихатиме його на подальшу агресію. “Перемога в Криму не задовольнила Кремль. Перемога в Херсоні не задовольнить Кремль також”, - пише Енн Епплбаум.
Єдиним способом закінчити війну в Україні, переконана вона, має стати поразка Росії - військова, економічна та безпекова (надання реальних гарантій безпеки Україні).
“Єдине рішення, яке дає певну надію на довгострокову стабільність у Європі, це швидка поразка або навіть, якщо запозичити фразу Макрона, приниження”, - пише у статті авторка.
Щоб ця війна ніколи не повторилась, Путін, його оточення та народ Росії мають визнати, що ця війна була жахливою помилкою, пише Епплбаум.
Лише воєнна поразка підштовхне народ Росії переглянути свої цінності, допоможе пересічним росіянам засумніватись у доцільності російської “колоніальної ідеології”, яка десятиліттями руйнує не лише їхню власну економіку та суспільство, а також економіку їхніх сусідів, - підсумувала Енн Епплбаум у виданні The Atlantic.
NYT: Путін показав свою справжню руку. Захід продовжував її тиснути
Відносини західних лідерів із президентом Росії Путіним аналізує у редакторській колонці видання The New York Times Адам Вестбрук.
У статті “Путін показав свою справжню руку. Захід продовжував її тиснути” один з редакторів газети зауважує, що за 20 років свого правління Путіну вдалось сформувати дружні відносини з багатьма міжнародними лідерами.
Автор описує Путіна в минулому як “людину, яку дуже шанували: це той, хто пішов на рибалку і танці із Джорджем Бушем-молодшим, хто впав у теплі обійми Тоні Блера, чиї жарти змушували лідерів НАТО кататися по підлозі від сміху”.
“Лідери Заходу колись сприймали Володимира Путіна не лише союзником, але також напевне і другом”, - визнає Вестбрук.
Втім, продовжує він, “особиста дипломатія не працює тоді, коли вона найбільше потрібна”.
Редактор газети вважає, що західні лідери наївно вірили, що якщо бути гарним до Путіна, можливо, він буде гарним у відповідь.
Вторгнення Росії в Грузію в 2008 році вперше продемонструвало, що ця, так звана, дружба не допомогла жодним чином вплинути на територіальні амбіції президента Росії, - пише редактор газети.
Він задається питанням - чи могли західні уряди ще тоді передбачити криваві горизонти у поглядах президента Путіна.
WP: Не хвилюйтесь за переживання Путіна. Росія має заплатити за вторгнення
А видання “Вашингтон Пост” у редакційній колонці висловлює думку, що саме підхід Заходу “аби не розсердити Путіна” призвів до вторгнення Росії в Україну.
Автор Макс Бут у статті “Не хвилюйтесь за переживання Путіна. Росія має заплатити за вторгнення” наголошує, що Путін не готовий до жодних поступок у цій війні.
“Беручи до уваги жахи, які Росія заподіяла на окупованих територіях, зокрема згвалтування, вбивства та депортації, наполягати на тому, щоб Україна поступилась своїми людьми в обмін на безстрокову російську окупацію - це за межами людяності.
Беручи до уваги, що Росія не показала жодних ознак припинення війни чи готовності до серйозних переговорів, уявити, що українські поступки тепер призведуть до закінчення війни - це за межами видавання бажаного за дійсне”, - пише автор статті у “Вашингтон Пост”.
Він переконаний, що Путін сприйматиме будь-які поступки як сигнал нерішучості, "і у відповідь подвоюватиме власну рішучість, аби подолати свого ворога”.
Автор статті критикує деяких західних лідерів, що замість того, аби віддати належне українському війську, яке продемонструвало надзвичайну ефективність проти значно більшого і сильнішого ворога, країни Заходу висловлюють свої хвилювання в бік України.
“Президент Франції Макрон попереджає, що Росію не можна принижувати. Італія поширює свій власний план миру із чотирьох пунктів. Редакційна рада The New York Times голосить, що “рішуча військова перемога для України …. не є реалістичною метою, і радить Володимиру Зеленському віддати землю за мир”, - перелічує автор.
Всі очікували, що Київ не вистоїть і трьох днів, - нагадує автор Макс Бут. Він називає “зверхністю” висловлюватись, чого Україна може чи не може досягнути на полі бою.
“Ми, які сидимо в безпеці і спостерігаємо за війною збоку, не маємо права говорити українцям, якими мають бути цілі війни. Наш моральний і стратегічний обов’язок - просто їх підтримати”, - мовиться у редакційній колонці.
“Досить цяцькатись, - звертається автор до деяких країн Заходу, - Росія повинна зазнати нищівної поразки”.
У статті рекомендується збільшити військову допомогу Україні, зокрема почати постачання в Україну ракетних систем далекої дальності та авіації.
Україні потрібна зброя, пише автор, "а не лекції від тих, хто думає, що знає краще, але робить те, що в його власних інтересах".
У статті використовувались матеріали із видань The Atlantic, The New York Times, The Washington Post.
Всі новини дня
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні
Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.
Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.
...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...Фара Карімі
Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.
Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.
Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».
У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.
«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.
Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.
Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».
«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.
Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.
Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах
Українська “Мавка” збирає повні зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами “Лісової пісні” Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США. Роботу над стрічкою команді українців вдалося завершити, попри повномасштабну війну. Зараз "Мавка", за словами продюсерів, найкасовіший український фільм.
24 травня відбулася прем'єра української стрічки "Мавка" у Вашингтоні. Подивитися фільм чимало глядачів прийшли у вишиванках. Українську сорочку вдягнув американець Аланте, який прийшов на український фільм вперше в житті. Перед прем'єрою він коротко ознайомився зі сценарієм "Лісової пісні" Лесі Українки, проте вимовити ім'я Мавки йому не вдається з кількох спроб, голову героїню він називає Маквою: "Мені сказали, що в літературній версії вона не повертається з... Ой, я спойлерю. Анімація, кохання, двоє героїв, вони закохуються."
У традиційному українському вбранні на екрані постають і герої фільму - Мавка та її коханий Лукаш. Анімаційна стрічка за мотивами "Лісової пісні" Лесі Українки вийшла у прокаті у США двома мовами: українською та англійською. Проте в англійській версії звучать українські пісні, серед яких - "Веснянка" від гурту "Дахабраха."
Чимало глядачів в американській столиці - українці. Софія Вілліс, глядачка “Мавки”, після перегляду розповіла, що з радістю побачила у фільмі багато українських елементів: "Я завжди захоплювалася костюмами, чудовим намистом, всім автентичним, не у стилі Голлівуду, а справжнім українським, геніальним українським, це нам сподобалося."
Через високу конкуренцію на кіноринку українські виробники на прокат в Америці не розраховували взагалі. Втім, фільм про Мавку придбали для показу у США. Крім Вашингтона, її вже показали у Нью-Йорку, Чикаго, Сан-Дієго, квитки на прем'єру в деяких містах розбирали за кілька годин після початку продажу.
В посольстві України у США радіють, що завдяки анімації американці дізнаються, зокрема, більше про творчість Лесі Українки: "Леся Українка менш перекладена, менш знана, але вона є справжньою європейкою в кращому значенні цього слова: людина, яка володіла вісьмома іноземними мовами, яка досконало знала європейську культуру. Тому, коли ми тут цим прекрасним мультфільмом сьогодні нагадуємо американцям, що ми є частиною європейської культури, коли ми знайомимо їх із нашою творчістю, то ми ще раз підкреслюємо, що Україна жива і буде вічно жити, бо вона має в серці те, що не вмирає," - розповіла радниця посольства України у США Катерина Смаглій.
Представниця компанії Ukrainian Films USA, що придбала права на дистрибуцію україномовної версії стрічки у США, Маріанна Агекян розповідає, що фільм був би успішним у світі навіть без підвищеної цікавості до України через повномасштабне вторгнення: "Усі, хто бачив якість цього фільму, тут неважливо, що він з України, - це просто дуже гарний анімаційний фільм, який можна показувати будь-де. Зараз "Мавку" представили в понад 90 країнах. Вона говорить різними мовами, її показали в Німеччині, Франції, навіть у Латинській Америці, Мексиці. Якщо подивитися, скількома мовами Мавка зараз розмовляє, це вражає."
На черзі - покази "Мавки" в Сіетлі, Філадельфії та ще низці міст США, а також фільм покажуть у Канаді. "Мавка" пройшла нелегкий шлях до великих екранів. Завершувати виробництво фільму українській команді довелося під час повномасштабної війни. Продюсерка анімаційного фільму Ірина Костюк розповіла, що деякі члени її команди перебували в окупації.
"Наш артдиректор був в окупації під Києвом, а багато наших аніматорів пішли в ЗСУ.
Наші аніматори працювали з бомбосховищ, з ванних кімнат з комп'ютерами
Наші аніматори працювали з бомбосховищ, з ванних кімнат з комп'ютерами та дистанційно, для того, щоб ми завершили. Як не дивно, ми завершили виробництво в заплановані терміни."
На створення фільму загалом пішло 8 років. Сюжет про кохання, проблеми навколишнього середовища та зникнення рідкісних видів тварин із повномасштабною війною набув нового значення. "Та сцена, де Мавка, будучи такою ніжною, закоханою, коли постає загроза її світу, стає на захист цього світу, будь-якою ціною жертвуючи своїм власним життям, - це такий новий сенс, я зараз заплачу... Новий сенс - це захист своєї території, коли чужинці заходять на твою територію, і якою б ніжною і гармонійною душею ти не була, ти всеодно береш ту іскру праведної люті й захищаєш свою територію будь-якою ціною,"- каже Костюк.
"Мавка" стала найкасовішим українським фільмом і найкасовішим анімаційним релізом, розповідають продюсери. Лише за перший тиждень показу в Україні вона зібрала 24,9 млн грн. "Щодо інших країн, у Франції ми були взагалі на другому місці серед новачків вікенду, десь ми займали навіть перше місце у прокаті... В кожній країні, де виходив фільм, якісь такі гучні здобутки "Мавки" є у кожній країні", - розповіла продюсерка.
Однак найбільшою несподіванкою для команди "Мавки" стало те, скільки країн її показують саме українською мовою, аби підтримати переселенців з України, які, дивлячись фільм, часто не стримують сліз: "Через повномасштабне вторгнення і через те, що велика аудиторія виїхала за кордон, наші партнери побачили цю можливість, і використали цю можливість в хорошому сенсі - показати українцям за закордоном "Мавку." І скільки ми отримали фідбеку від українців, це настільки зворушливо. В нас настільки вийшла важлива місія, якій ми дуже тішимося, радіємо. Вони пишуть, що на півтори години ніби опинилися вдома... Ти чуєш, як весь зал схлипує. І саме в цьому моменті, з тієї тиші, з тієї кімнати лунає цитата Лесі Українки: Ні, я жива, Я буду вічно жити, тому що в серці маю те, що не вмирає. Це взагалі, ефект не передати," - розповіла Ірина Костюк.
Дивіться також: "Путін не лише фашист, а ще й невіглас". Інтервʼю з філософом, режисером-документалістом Бернаром-Анрі Леві
Форум