Спеціальні потреби

Актуально

Пандемія показала, яким може бути світ без правдивої інформації, тому нам потрібні журналісти - церемонія нагородження Свободи преси

Стійкість і відданість роботі журналістів, які переживали арешти, напади та ув’язнення щороку відзначає міжнародна премія Свободи преси, яку вручає Комітет із захисту журналістів.

Нагороду заснували майже 30 років тому, у 2018-му лауреаткою вперше стала українка – Анастасія Станко, яка висвітлювала війну на Донбасі. Цього року премією відзначили журналістів з Бангладеш, Ірану, Нігерії та Росії.

Протести, насильство й обмеження у зв’язку із коронавірусом – цей рік видався непростим для журналістів в усьому світі.

Кортні Редш, представниця Комітету із захисту журналістів, наголошує: "На додачу до всіх одвічних загроз для журналістів і видань в усьому світі – від цензури до ув’язнень і убивств – додалась глобальна пандемія, що цілковито змінила економічні, соціальні та політичні системи, і журналістика важлива як ніколи".

Церемонію онлайн-нагородження цьогоріч вела акторка Меріл Стріп. Розпочинаючи церемонію, вона сказала: "Висвітлюючи пандемію або протести, - журналісти в усьому світі під загрозою. Під загрозою сама правда, яку вони хочуть нам донести".

Протягом трьох десятиліть ця нагорода присвячувала увагу проблемам незалежних репортерів і редакторів в усьому світу. Вона визнає сміливість і професіоналізм в умовах жорстких придушень, підкреслив Патрік Гаспард, президент Фундації Відкрите суспільство.

Пандемія коронавірусу показала нам, яким може бути світ без правдивої інформації... Тому нам потрібні журналісти, і журналістам потрібний захист

"Пандемія коронавірусу показала нам, яким може бути світ без правдивої інформації. Так багато людей страждали, так багато померли. Зокрема тому, що влада маніпулювала чи викривлювала інформацію. Нам потрібні скептики, які можуть ставити складні запитання й змушувати лідерів відповідати. Тому нам потрібні журналісти, і журналістам потрібний захист", - сказав Гаспард.

Серед чотирьох цьогорічних лауреатів премії - Світлана Прокопьєва з "Радіо Свобода", яка стала першою в Росії журналісткою, яку засудили за «виправдання тероризму», коли вона пов’язала самопідрив 17-річного хлопця в будівлі ФСБ Архангельська із соціальною ситуацією в країні. У передсмертній записці хлопець написав, що "ФСБ фабрикує справи й катує людей".

"Так, журналісти в Росії стикаються із тиском, так само, як й опозиційні активісти", - каже Прокопьєва. "Але якщо припинити робити те, що ми робимо, а це нормально і повинно існувати в нормальному суспільстві, то наша країна, наше суспільство в цілому опиняться ще більш далекими від нормальності, від цивілізованості, ніж вона є зараз".

..якщо припинити робити те, що ми робимо,.. то наша країна, наше суспільство в цілому опиняться іще більш далекими від нормальності

А от Дапо Олоруному, співзасновника нігерійського видання, що займається розслідуваннями, двічі арештовували за його роботу. Він розповідає: "Ми маємо близько 28 законів, що роблять роботу журналіста дуже складною. У нас є справді божевільні закони, які криміналізують журналістику".

Ситуація зі свободою преси загострюється й у Бангладеш, каже фоторепортер Шаділ Алам: "Ми були в якийсь момент під владою військовиків, і тоді мені до голови наставили пістолет. Коли прийшла демократія, ми сподівались, що щось зміниться, але стало гірше, ніж коли би то не було. Думаю, ми живемо в атмосфері страху".

А от іранському журналісту Мохаммеду Моседу премію присудили заочно – у серпні його засудили до чотирьох років тюрми. Він висвітлював у соцмережах корупцію у країні, економічні санкції та протести.

Нагородження Амаль Клуні цього року – це визнання симбіозу між юридичною спільнотою та журналістською. Ми потрібні одне одному

Шеріф Мансур, координатор близькосхідної програми CPJ, розповідає: "Ми та багато журналістів в усьому світі у часи кризи покладаємось на таких людей, як Мохаммад. Він служить народові Ірану та міжнародній спільноті, і те, що він ув’язнений за сумнівними обвинуваченнями за те, що говорить факти, показує, наскільки іранський уряд зневажає медіа й журналістику".

Окремою нагородою Комітет із захисту журналістів відзначив роботу юристки Амаль Клуні. Серед її підзахисних в різний час були засновник Вікілікс Джуліан Ассандж, Юлія Тимошенко, лауреатка Нобелівської премії миру Надя Мурад, а також репортери Аль-Джазіри, Рейтер та інші правозахисники й журналісти.

"Нагородження Амаль Клуні цього року – це визнання симбіозу між юридичною спільнотою та журналістською. Ми потрібні одне одному", - каже Кортні Редш.

Правозахисники кажуть, що на тлі загального напруження, протестів й пандемії цього року напади й арешти журналістів лише почастішали, навіть у таких країнах, як США.

Дивіться також: Свій до свого по своє: чому українці США віддають перевагу кредитним спілкам. Відео

Всі новини дня

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Країни ЄС підтримали обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель

Архівне фото: танкер в російському порту, 2009 рік

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що країни ЄС погодились обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів з барель.

У відеозверненні в соцмережах посадовиця відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Reuters повідомив, що посол Польщі в ЄС Анджей Садош у п'ятницю заявив, що Польща погодилася з домовленістю Європейського Союзу обмежити ціну на російську нафту, доставлену морем, на рівні 60 доларів за барель.

Варшава відмовлялася від схвалення угоди, щоб вивчити механізм коригування, щоб ліміт був нижчим за ринкову ціну. Польща виступала за те, щоб ліміт був якомога нижчим, щоб скоротити доходи Росії та обмежити здатність Москви фінансувати війну в Україні

Садос сказав, що механізм в остаточній угоді буде підтримувати максимальну ціну щонайменше на 5% нижче ринкової.

Обмеження ціни, ідея “Групи семи”(G7), що має на меті зменшити дохід Росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи стрибку світових цін на нафту після того, як 5 грудня набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту.

Після схвалення Польщею в п'ятницю ЄС розпочав процедуру письмового оформлення домовленості всіма 27 країнами ЄС, щоб офіційно дати зелене світло угоді, деталі якої будуть опубліковані в юридичному журналі ЄС у неділю.

Встановлення цінової межі G7 дозволить країнам, що не входять до ЄС, продовжувати імпортувати російську нафту морським транспортом, але це заборонить судноплавним, страховим і перестраховим компаніям обробляти вантажі російської нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною меншою обмеження ціни.

Оскільки ключові світові судноплавні та страхові компанії розташовані в країнах Великої сімки, через обмеження ціни Москві буде дуже важко продавати свою нафту за вищою ціною.

Першою пропозицією G7 минулого тижня було обмеження ціни на рівні 65-70 доларів за барель без механізму коригування. Оскільки російська нафта Urals вже торгувалась дешевше, Польща, Литва та Естонія наполягали на зниженні ціни.

У п'ятницю вдень російська нафта марки Urals коштувала близько 67 доларів США за барель.

Країни ЄС протягом кількох днів узгоджували деталі, причому ці країни додавали умови до угоди, включаючи те, що обмеження ціни буде переглядатися в середині січня та кожні два місяці після цього, згідно з дипломатами та документом ЄС, який бачили Reuters у четвер.

У документі також зазначено, що 45-денний «перехідний період» застосовуватиметься до суден, що перевозять російську нафту завантажену до 5 грудня та розвантажену в кінцевому пункті призначення до 19 січня 2023 року.

В статті використано інформацію Reuters

Перевірки використання допомоги Україні «дадуть впевненість» у можливості продовжувати її надавати – сенатор США Портман

«Ми повинні мати підзвітність щодо допомоги. І я думаю, що ті з нас, хто підтримують Україну, повинні це підтримувати» – Портман у розмові з «Голосом Америки».

Адміністрація Джо Байдена сподівається, що протягом наступних двох тижнів Конгрес проголосує за надання додаткових коштів на підтримку України наступного року. У листі Білого дому до Конгресу адміністрація говорить, що «ми повинні продовжувати підтримувати народ України, який захищає свій суверенітет і рішуче стоїть перед обличчям жорстокої війни Росії». За словами адміністрації, потрібно інвестувати в найважливіші національні пріоритети до кінцевого терміну фінансування 16 грудня.

Чи знайде цей заклик підтримку з боку американських законодавців? Представниця демократів від штату Огайо, співголова Групи підтримки Україні в Конгресі США Марсі Каптур каже, що «оптимістично налаштована».

«Я маю надію, і ми маємо велику підтримку від обох партій. Конгрес Сполучених Штатів визнає, наскільки це важливо для перемоги України в майбутньому, тому я дуже оптимістично налаштована», – сказала Марсі Каптур у розмові з «Голосом Америки» у четвер, 1 грудня.

За її словами, зміни у складі обох палат Конгресу в результаті листопадових проміжних виборів, не вплинуть на підтримку, яку Україна отримує від США.

«Я думаю, що американський народ відданий. Але я думаю, що неможливо передбачити кінцеву дату. Я знаю, Україна відзначилася своїми бійцями тими, хто в армії, тими, хто воює у складі територіальної оборони», – сказала Каптур під час конференції, яку у Вашингтоні проводила Фундація США-Україна.

На думку Каптур, українці зараз «навчають світ, як свобода має перемогти тиранію».

«Вони платять за це велику ціну, і вони справді навчають світ. Тому коли вони переможуть, то стануть новим фундаментом для свободи у величезній частині світу. Там, де люди зможуть досягати поступу у своїх власних суспільствах, тому що Україна навчить їх цьому. Я налаштована оптимістично щодо майбутнього. Але прямо зараз ми маємо зберегти нашу рішучість як об’єднаний Захід, щоб допомогти Україні досягти перемоги, за яку бореться її народ».

Однак оглядачі передбачають, що додаткову підтримку Україні будуть активно обговорювати в новому складі Конгресу, що почне працювати в 2023 році. Зокрема лідер республіканців у Палаті представників, Кевін Маккарті, який сподівається отримати посаду спікера, заявив, що у питанні України він готовий працювати з демократами, але тільки якщо вони «бажають взяти наші витрати під контроль».

Сенатор-республіканець зі штату Огайо Роб Портман вважає, що власне перевірки та більша прозорість не завадять, а навпаки створять атмосферу довіри.

«Ми повинні мати підзвітність щодо допомоги. І я думаю, що ті з нас, хто підтримують Україну, повинні це підтримувати. Потрібна прозорість щодо того, куди йдуть гроші, як вони використовуються», – каже Портман у розмові з «Голосом Америки».

На його думку, перевірки не є способом уповільнити надання допомоги, насправді вони можуть спонукати США надавати більше, «знаючи, що допомога використовуватиметься розумно». Він додає, що важливість перевірок розуміють також і в українському уряді.

«Я знаю, що президент Зеленський і його посадовці добре розуміють, що потрібно мати прозорість, вони розуміють її важливість, тому вони залучили американську бухгалтерську фірму Deloitte, тому Світовий банк задіяний, тому ми запровадили моніторинг військового обладнання, щоб ми знали, куди воно йде», – каже Портман.

Сенатор, який бував в Україні після початку повномасштабного вторгнення, каже, що від американських військових у Польщі знає, що ведеться «безпрецедентний обсяг моніторингу, який вони проводять, щоб бути впевненими, що зброя потрапляє в потрібне місце в правильні руки».

«Тому я вважаю це доцільним зараз. Можливо, є способи, як ми можемо покращити цю перевірку, надати більше звітів до Конгресу та зробити процес більш прозорим, але це не має уповільнювати допомогу. Насправді це має дати нам впевненість у можливості продовжувати надавати допомогу, якої Україна зараз надзвичайно потребує не лише для того, щоб відбити російську агресію, але і для того, щоб надіслати сигнал усьому світу, що тиранія та авторитаризм не переможуть», – говорить сенатор Портман, який є співголовою та співзасновником Групи підтримки України в Сенаті та членом Комітету Сенату з міжнародних відносин.

15 листопада адміністрація Байдена направила до Конгресу на схвалення додаткове фінансування, де зокрема, Білий дім просить 37,7 мільярда доларів на підтримку України наступного року.

США надали Україні майже 66 мільярдів доларів з часу російського вторгнення, більша частина цієї суми передбачено на оборону.

Борреля зворушила розмова з українськими військовими

Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель

Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель 2 грудня відвідав навчальний майданчик Місії ЄС з військової допомоги (EUMAM).

Ініціатива, яку ЄС затвердив ЄС в жовтні, розпочала роботу з 15 листопада і вже почала приймати українських військових для навчання за спеціалізованою програмою бойових інженерних військ та розмінування, повідомив посадовець. Загалом, навчання пройдуть 15 000 військових.

Боррель висловив вдячність Польщі за проведення навчань на своїй території, а також зворушення і захват від розмови з українськими військовими.

"Зворушений розмовою з військовими та сповнений захоплення їхньою хоробрістю та рішучістю, - написав посадовець в соцмедіа. - Слів і оплесків недостатньо. Ми маємо продовжувати надавати їм засоби для продовження боротьби проти РФ. І ми не припинятимемо це робити через #EUMAM і Європейський фонд миру".

Польща та Німеччина відіграють провідну роль у втіленні ініціативи. Цього тижня Норвегія оголосила, що виділяє 15 мільйонів доларів на підтримку EUMAM, а Швеція анонсувала намір приєднатись до ініціативи.

Другу за тиждень евакуацію провели в посольстві України в Іспанії

Фото 30 листопада: Поліція Іспанії поблизу посольства Україні в Мадриді REUTERS/Juan Medina

Посольство України в Іспанії отримало "закривавлений" пакунок на зразок тих, які раніше надійшли іншим українським дипломатичним установам. Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

У дописі в соцмережі Ніколенко додав, що іспанська поліція оточила периметр посольства з міркувань безпеки. На місці вже працюють фахівці, проводяться слідчі дії, додав посадовець.

Поліція не виявила вибухівки в пакеті, повідомило Міністерство внутрішніх справ Іспанії, пишуть ЗМІ.

Все ж поліція провела евакуацію з будівлі посольства. Це вже друга евакуація будівлі за тиждень. 30 листопада співробітник українського посольства в Мадриді зазнав поранень в результаті вибуху, повідомили ЗМІ з посиланням на Міністерство внутрішніх справ Іспанії. Ніколенко написав у мереж Facebook, що поранено коменданта, який оглядав конверт, що надійшов на адресу посольства. Конверт вибухнув у нього в руках, написав Ніколенко.

Пакет, що надійшов до посольства в п'ятницю, може бути пов'язаний з іншими пакетами, які українські диппредставництва отримували останнім часом, йдеться в заяві іспанського відомства, яку наводять ЗМІ: "Той факт, що поштова марка не з Іспанії, а також його характеристики, може означати, що він [пакет] пов'язаний з іншими пакетами, перехопленими в інших посольствах та консульствах України в різних країнах Європи".

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав події "кампанією терору та залякування посольств і консульств України" і перевів диппредставництва до режиму посилених заходів безпеки, повідомив Ніколенко в дописі від 2 грудня.

Ніколенко також написав, що "після теракту в Іспанії до посольств в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, Австрії, генеральних консульств в Неаполі та Кракові, консульства в Брно надійшли закривавлені пакунки. У пакунках знаходилися очі тварин. Самі пакунки були просякнуті рідиною характерного кольору та мали відповідний запах ... Вхід до помешкання посла в Ватикані зазнав вандалізму, посольство в Казахстані отримало повідомлення про мінування, яке згодом не підтвердилося".

Більше

XS
SM
MD
LG